Що мені розповіла стара книга (твір-розповідь)
У нашій домашній бібліотеці багато книг. Це повісті, романи, драми, багато поетичних збірників. Бери будь-яку і читай. Коли я хворію і лежу вдома, то з задоволенням читаю книги про подорожі й пригоди.
Багато книг з нашої бібліотеки були куплені ще моїм прадідом. На одній із них зберігся його іменний напис, зроблений у день народження моєї прабабусі майже піввіку тому. Це двотомник Олександра Дюма “Граф Монте-Крісто”. Книга у твердій темно-зеленій оправі, сторінки вже пожовкли, а напис на титульних аркушах обох томів нібито тільки що зроблено.
Дата і підпис. Я люблю брати в руки ці сімейні реліквії. Підходжу з ними до портретів прадідуся і прабабусі, що висять на стіні у вітальні поруч із книжковими полками, і ніби думкою перегортаю сторінки їхнього життя.
Я вже не застав їх живими, але мені багато чого розповіли про них батьки. Іменні написи на книгах – свідчення великої дружби прадідуся і прабабусі, вірності, зворушливого кохання і доброти, уваги один до одного. Прадід знав, які книги цікавили його дружину. Вона працювала вихователькою в дитячому садку,
У книзі збереглися старі закладки. Напевно, прабабуся не раз перечитувала епізоди, які особливо хвилювали її. А може, закладки говорили про те, що читання було перервано: прабабуся квапилася на кухню, щоб вчасно приготувати вечерю родині. А родина була велика.
Батьки розповідали, що за загальним сімейним столом прадід часто згадував фронтові будні – він був учасником Великої Вітчизняної війни, був поранений і війну закінчив у місті Кенігсберзі. У родині дбайли-.во зберігають бойові нагороди прадіда. Є там і нагороди, отримані вже в мирний час за доблесну працю. Була нагороджена медалями і прабабуся. У нашій сімейній бібліотеці зберігається заповітна папка. У ній зібрано старі газети, де надруковано замітки і про прадідуся, і про прабабусю.
Одна замітка присвячена їхньому золотому весіллю – п’ятдесятиліттю спільного життя. Традиція дарувати один одному книги в нашій родині йде саме від прадіда. Чимало книг подарували один одному мої бабуся і дідусь, тато і мама.
Цілу полку займають книги, подаровані батьками мені.
І все ж таки я знову повертаюся до “Графа Монте-Крісто” О. Дюма. Книга переходить від одного покоління нашої родини до іншого, невидимою ниточкою зв’язуючи нас з нашими предками, повертаючи у той далекий час, коли вони були молоді, щасливі, кохали один одного і любили життя.





Related posts:
- Що мені розповіла стара книга У нашій домашній бібліотеці багато книг. Це повісті, романи, драми, багато поетичних збірників. Бери будь-яку і читай. Коли я хворію і лежу вдома, то з задоволенням читаю книги про подорожі й пригоди. Багато книг з нашої бібліотеки були куплені ще моїм прадідом. На одній із них зберігся його іменний напис, зроблений у день народження моєї […]...
- Стара чашка (твір-розповідь) Коли до нас приходять гості, вони завжди дивуються, побачивши серед красивого посуду в серванті велику стару чашку. Із зазубринками, зі стертим, уже незрозумілим малюнком, вона всім нам дуже дорога. …9 травня 1945 року, в День Перемоги, все місто співало, танцювало, плакало і сміялося на нашій великій площі. З усіма раділа щасливому дню моя прабабуся. їй […]...
- Твір на тему: Стара чашка (твір-розповідь) Коли до нас приходять гості, вони завжди дивуються, побачивши серед красивого посуду в серванті велику стару чашку. Із зазубринками, зі стертим, уже незрозумілим малюнком, вона всім нам дуже дорога. … 9 травня 1945 року, в День Перемоги, все місто співало, танцювало, плакало і сміялося на нашій великій площі. З усіма раділа щасливому дню моя прабабуся. […]...
- Стара береза (твір-розповідь) Я живу майже в центрі міста. Правда, це не центр, яким його вважає більшість жителів, але дійсно географічний центр – так каже мій тато. І в цьому самому географічному центрі розташований наш невеликий будиночок із садом, таким само старим, як будинок. Усе в саду, як належить: дві яблуні, два вишневих дерева, одна груша, дві сливи […]...
- Твір на тему: Стара береза (твір-розповідь) Я живу майже в центрі міста. Правда, це не центр, яким його вважає більшість жителів, але дійсно географічний центр – так каже мій тато. І в цьому самому географічному центрі розташований наш невеликий будиночок із садом, таким само старим, як будинок. Усе в саду, як належить: дві яблуні, два вишневих дерева, одна груша, дві сливи […]...
- Про що розповіла бабуся. Твір розповідь Якось серед тижня до нас приїхала із села бабуся. Вона привезла із собою багато гостинців: домашньої випічки хліб (смачніше й пахучіше його на світі немає), домашнє молоко й сметану, домашні курячі яйця з оранжевими жовтками, смачні яблука й мені на зиму – теплі вязані шкарпетки. Коли приїжджає бабуся, я завжди скасовую всі справи й сиджу […]...
- Книга – мій друг і порадник (твір-розповідь) У жодному місці я не читаю з таким задоволенням книги, як у бабусиному будинку з мансардою. Саме там, у мансарді, житловому приміщенні на горищі під схилом даху, знаходиться домашня бібліотека. Моя бабуся – вчителька і збирала свою бібліотеку довгі роки, ще будучи студенткою. Коли я приходжу в гості до бабусі і піднімаюся в мансарду, я […]...
- Що розповіла мені Біблія про виникнення різних мов на Землі Нащадки Ноєвого сина Хама, намагаючись перешкодити виконанню Божої волі й батькового прокляття, щоб не розсіятися й не потрапити у рабство до нащадків Сима та Афета, задумали збудувати місто, а в ньому вежу, яка могла б слугувати центром усіх племен і в той же час уособленням їх рівності Вежа мала бути висотою до небес, щоб уславити […]...
- Будинок, у якому мені хотілося б жити (твір-розповідь) Я народилася і живу в місті, мої батьки теж городяни. Люблю своє місто, дорогу, якою ходжу до школи, невеликий стадіон біля будинку, де нерідко граю з друзями у футбол. Поруч з будинком – метро і великий старий парк. Коли я в ньому гуляю, мені здається, що от-от з’явиться з заростей чарівник і скаже, що може […]...
- Твір на тему: Про що мені співав весняний струмочок (твір-розповідь) Мені завжди було цікаво, звідкіля беруть початок весняні струмки. Коли ранком я виходив на вулицю, здавалося, струмочків не було й близько. За ніч весняні морози покривали землю крижаною кіркою, під якою і ховалися калюжі й струмки. Під напівпрозорим льодом можна було побачити те, що ніс із собою струмочок вчора і що має нести далі, коли […]...
- Чого вчать біографії видатних людей (твір-розповідь) У нашій сімейній бібліотеці є багато книг. Їх почали збирати мої бабуся та дідусь, потім мої батьки, і тепер збираю я. Серед детективів, історичних книг та фантастики є багато книг про видатних людей. Я до цих книг звернулась недавно, і після прочитання почала розуміти людей, які є гордістю того чи іншого народу. У кожного народу […]...
- Місто, у якому мені хотілося б жити (твір-розповідь) Одного разу ми з батьками гуляли містом. Після тривалої спеки прийшла легка прохолода. Ми зайшли до центрального міського парку. Але як же ми здивувалися, коли побачили, що знайомі алеї були перетворені у своєрідні квартали майстрів. Одну з алей зайняли майстерні ковалів, сусідню облюбували майстри різьблення по дереву. Свої алеї були в гончарів, майстрів художньої вишивки, […]...
- Твір на тему: Яке місто мені хотілося б побудувати (твір-розповідь) Яке місто нені хотілося б побудувати (твір-розповідь) Коли я була дитиною, то часто уявляла собі, що живу в місті, де всі будинки побудовані з плиток шоколаду, паркани – з печива, а замість води в річці – лимонад. У моєму місті не треба було ходити до дитячого садка і рано лягати спати. По телевізору там показували […]...
- Твір на тему: Книга, що хочеться перечитати Ми ходимо в школу, учимося читати й писати, починаємо “дружити” із книгами. Що може бути цікавіше, ніж читання гарної книги? Читаючи, попадаєш у таємничий і чарівний мир, переносишся в давня давнина або майбутнє Наша вчителька говорить, що книги відповідають на багато наших питань, змушують думати й співпереживати героям. Я дуже люблю читати книги сучасних авторів: […]...
- Скромний букет чорнобривців ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Скромний букет чорнобривців Є у християнському календарі особливі дні – через тиждень, після Великодня приходять у великі, міста і в малі села поминальні дні. Це слушна нагода вклонитися пам’яті пращурів, вшанувати їх добрим словом і світлими спогадами. Вся наша родина збирається на міському цвинтарі, де поховані мої прадіди і прабабусі. У […]...
- Твір на тему: “Біблія – книга невичерпної мудрості” Нам ніколи в голову не приходить запитати: “Навіщо я дихаю?” І так зрозуміло – дихаю для того, щоб жити. “Навіщо я читаю?” Ось на столі книжка. Це не хліб. Це не вода. Але вона мені дуже потрібна. Чому? Навіщо? Щоб жити. Кожній людині книги потрібні в різному ступені. Комусь – більше, комусь – менше. Але […]...
- Твір-розповідь з історії України “Перша бібліотека на Русі” Серед наміток минулого у стародавньому Києві – знаменитий архітектурний комплекс XI-XVIII сторіч – Софія Київська. Його Центральна споруда – Софійський собор, закладений у X! сторіччі за наказом Ярослава Мудрого на честь його перемоги над печенігами. Відтоді Софія стає важливим культурним центром східнослав’янської держави. Тут було створено першу відому нам бібліотеку. У своєрідних майстернях – скриторіях […]...
- Я хочу розповісти вам… (твір-розповідь) Я завжди мріяв мати собаку і з заздрістю дивився на хлопців з нашого двору, що виходили на прогулянку зі своїми чотириногими друзями. Не раз просив батьків купити собаку, однак мама пояснювала, що наша квартира дуже мала, щоб тримати таку тварину. “Вистачить з нас і рибок, тим більше що, крім мене, у нашій родині ніхто про […]...
- Твір на тему: Перша бібліотека на Русі (твір-розповідь з історії України) Перша бібліотека на Русі (твір-розповідь з історії України) Серед пам’яток минулого у стародавньому Києві – знаменитий архітектурний комплекс XI-XVIII сторіч – Софія Київська. Його центральна споруда – Софійський собор, закладений у XI сторіччі за наказом Ярослава Мудрого на честь його перемоги над печенігами. Відтоді Софія стає важливим культурним центром східнослов’янської держави. Тут було створено першу […]...
- Книга в житті людини (Твір-роздум) Хто з нас не любить книжок? Дійсно, важко уявити таку людину. У народі кажуть: “Хто багато читає, той багато й знає”. Кожен – інтелігент, бізнесмен, робітник – має хоча б невеличку особисту бібліотеку. Я досить часто відвідую районну юнацьку бібліотеку. Там завжди стоїть тиша й можна самому ходити між стелажами. Та коли уважно прислухаєшся, то […]...