Що робити характеристика образа Лопухова Дмитра Сергеича (Бьюмонта Чарльза)
ЩО РОБИТИ? З оповідань про нових людей (Роман, 1863) Лопухів Дмитро Сергеич (Бьюмонт Чарльз) – один з головних героїв. “…Середнього росту або трохи вище середнього, з темними каштановими волоссями, із правильними, навіть гарними рисами особи, з гордим і сміливим видом…” – таким його бачить Віра Павлівна в момент знайомства (він стає вчителем її брата Феди). Син рязанського поміщика.
Учився в гімназії. Як і його кращий друг Кірсанов, рано звик “пробивати собі дорогу своїми грудьми, не маючи ніякої підтримки”. Заробляє уроками
Чимало було в нього й любовних пригод, які потім відставлені заради справи. Спочатку студент Медичної академії, занурений у книги, розраховує стати професором, ординатором в одному з петербурзьких військових госпіталів і одержати кафедру в академії. Після шлюбу з Вірою Павлівною йде звідти, не одержавши диплома й перервавши наукову кар’єру, щоб заробляти гроші, необхідні для сімейного життя.
Самому б йому вистачило й малого, але молоденькій дівчині, як Віра Павлівна, по його міркуванню, потрібно
Показуючи, як рішуче перериває Л. свою медичну наукову кар’єру, Чернишевський підкреслює його внутрішню волю й здатність поступатися своїми планами й інтересами в ім’я ближнього. На питання Марьи Алексевни, що турбується про те, як би між дочкою й учителем не зав’язався роман, відповідає, що в нього є наречена (алеГорея революції). Л. , як і Кірсанов, дотримується теорії “розумного егоїзму”, відповідно до якої “те, що називають піднесеними почуттями, ідеальними прагненнями, – все це в загальному ході життя зовсім мізерно перед прагненням кожного до своєї користі, і в корені саме складається з того ж прагнення до користі”.
Розрахунок і вигода лежать в основі цієї теорії, однак вигода повинна відповідати спільному нтерес. Л. відкидає докори Віри Павлівни в тім, що ця теорія холодна, нещадна й прозаїчна, тому що вона 1) “учить людину добувати тепло”; 2) “випливаючи їй, люди не будуть жалюгідним предметом дозвільного жалю”; 3) “розкриває щирі мотиви життя, а поезія в правді життя”. Полюбивши Віру Павлівну, Л. пропонує їй звільнитися із сімейної неволі, вийшовши фіктивно за нього заміж.
Свій погляд на людські відносини (у тому числі й сімейні) Л. так викладає Вірі Павлівні: “Усякий нехай охороняє свою незалежність всіма силами від усякого, як би не любив його, як би не вірив йому Удасться тобі те, що ти говориш, чи ні, не знаю, але це майже однаково: хто зважився на це, той уже майже відгородив себе; він уже почуває, що може обійтися сам собою, відмовитися від чужої опори, якщо потрібно, і цього почуття вже майже досить”. Для нього, як і для інших “нових людей”, по думці автора, головне – інша особистість і її воля.
Після одруження з Вірою Павлівні й декількох років щасливого спільного життя, яку можна назвати дружбою-любов’ю, Л. раптом розуміє, що Віра Павлівна любить не його, а Кірсанова, і вирішує усунутися. Він імітує самогубство, звільнивши в такий спосіб дружину й друга,- і їде Вамерику. Через кілька років він з’являється знову під ім’ям підприємця-американця, аболіціоніста (прихильник скасування рабства) по поглядах, Чарльза Бьюмонта, жениться на Катерине Полозовой і вже одруженим з’являється колишній дружині й другові.
Обоє сімейства поселяються поруч і живуть “добре й дружно, і тихо й галасливо, і весело й до діла”.
Related posts:
- Що робити характеристика образа Кірсанова Олександра Матвеича ЩО РОБИТИ? З оповідань про нових людей (Роман, 1863) Кірсанов Олександр Матвеич – один з головних героїв. У нього “русяві волосся досить темного відтінку, темно-блакитні очі, прямій грецький ніс, маленький рот, особа довгасте, чудової білизни”. Досить високого зросту, стрункий, наділений незвичайною фізичною силою. Різночинець, син переписувача повітового суду, з 12 років допомагав батькові в переписуванні […]...
- Що робити характеристика образа Віри Павлівни (Розальской) ЩО РОБИТИ? З оповідань про нових людей (Роман, 1863) Віра Павлівна (Розальская) – головна героїня. “…Висока струнка дівчина, досить смаглява, із чорними волоссями – “густі гарні волосся”, із чорними очами – “ока гарні, навіть дуже гарні”, з південним типом особи – “начебто з Малороссии; мабуть, скоріше навіть кавказький тип, нічого, дуже гарне особа, тільки дуже […]...
- Вишневий сад характеристика образа Cтарцева Дмитра Ионича ИОНиЧ (Оповідання, 1898) Старців Дмитро Ионич (Ионич) – головний герой, земський лікар, син дячка. Служить у лікарні в містечку Дялиж (дев’ять верст від містечка З). Познайомившись із сімейством Тур-Киних, З. починає часто бувати в них. Він захоплюється Катериною Іванівною й намагається порозумітися з нею. Одержавши від її записку, де вона призначає йому побачення на цвинтар […]...
- “Нові люди” в романі “Що робити?” Роман Чернишевського “Що робити?” є художнім твором, “розумовим експериментом” автора, який прагне зрозуміти можливий розвиток тих ситуацій, колізій, типів особистостей і принципів їхньої поведінки, що вже склалися за сучасного життя. Роман “Що робити?” мас підзаголовок: “З розповідей про нових людей”. У своєму творі Чернишевський хотів показати, як позитивні ідеали поступово переходять у сферу практичної діяльності, […]...
- Добрі, сильні, чесні й умеющие в романі Н. Г Чернишевського “Що Робити?” “Добрі, сильні, чесні й умеющие” у романі Н. Г Чернишевського “Що Робити?”. Н. Г. Чернишевський письменник другої половини XIX століття. Він займався суспільно політичною діяльністю, тому що був ідейним вождем різночинців, керівником політичної боротьби за звільнення селянства. Всі свої революційні погляди письменник відбив у романі “Що робити?”. У добутку автор показав утопічну ідею, створивши суспільство […]...
- Аналіз епізоду по романі Н. Г. Чернишевського “Що робити” “Четвертий сон Віри Павлівни” Четвертий сон Віри Павлівни більше необхідний для автора, чим для роману в цілому. Цей епізод – рідка мить Одкровення автора; він ділиться із читачами ідеєю, а може й мрією, що сформулював, пройшовши основну Частину свого життя. З мого погляду, цей шматочок добутку можна виділити в окреме незалежне Ціле. Але разом із цим, цей епізод прекрасно […]...
- Герой нашого часу характеристика образа Віра ГЕРОЙ НАШОГО ЧАСУ (Роман, 1839-1840; опубл. окремим изд. без предисл. – 1840; 2-е изд. Із предисл. – 1841) Віра – персонаж повести “Князівна Мері”, світська дама, коханка Печорина. Віра відіграє помітну роль у сюжеті повести, беручи участь у двох “любовних трикутниках” ( Грушниц-Кий – Мері – Печорин; В. – Печорин – Мері). З одного боку, […]...
- Скорочено роману Що робити? Чернишевського Н. Г У Петербурзі влітку 1856 року в номері однієї з готелів знаходять записку від постояльця: мов, прошу нікого ні в чому не винити, незабаром про мене почують на Ливарному мосту. Типова записка самогубця! І справді, незабаром на Ливарному мосту стріляється якась людина – у всякому разі, з води виловили прострелений кашкет. На дачі на кам’яному острові […]...
- Злочин і покарання характеристика образу Разумихина Дмитра Прокофьевича Разумихин Дмитро Прокофьевич – колишній студент, дворянин, товариш Раскольникова по університету. Тимчасово вийшов з нього через відсутність засобів. “Зовнішність його була виразна – високий, худий, завжди погано поголений, чорноволосий. Іноді він буянив і славився за силача… Пити він міг до безкінечності, але міг і зовсім не пити; іноді пустував навіть недозволенно, але міг і зовсім […]...
- Петька на дачі характеристика образа Петьки Петька – десятилітній хлопчик, службовець перукарні. Перукарня, куди мати віддала П. у люди, перебувала неподалік від кварталу, “заповненого будинками дешевої розпусти. Вони панували над цією місцевістю й надавали їй особливий характер чогось брудного, безладного й тривожного”. Хлопчикові “хотілося б куди-небудь в інше місце”, але дні його тяглися одноманітно: “И ранком, і ввечері, і весь Божий […]...
- Обломів характеристика образа Пшенициной Гафії Матвіївни ОБЛОМІВ (Роман. 1859) Пшеницина Гафія Матвіївна – удова чиновника, що залишилася із двома дітьми, сестра Івана Матвійовича Мухоярова, кума Тарантьева. Саме Тарантьев поселяє Обломова, змушеного шукати нову квартиру, у будиночку П. на Виборзькій стороні. “Їй було років тридцять. Вона була дуже біла й повна в особі, так що рум’янець, здається, не міг пробитися крізь щоки. […]...
- “Нові люди” у романі М. Г. Чернишевського “Що робити?” М. Г. Чернишевський писав свій роман “Що робити?”, будучи ув’язненим у Петропавловській фортеці. У цьому романі він писав про “нових людей”, які тільки що з’явилися в країні. У романі “Що робити?”, у всій його образній системі Чернишевський намагався представити в живих героях, у життєвих ситуаціях ті нормативи, які, як він вважав, повинні з’явитися головним мірилом […]...
- “Нові люди!” у романі Н. Г. Чернишевського “Що робити?” Н. Г. Чернишевський писав свій роман “Що робити?”, будучи ув’язненим у Петропавловскую міцність. У цьому романе він писав про “нових людей”, які тільки що з’явилися в країні. У романі “Що робити? “, у всій його образній системі Чернишевський питался представити в живих героях, у життєвих ситуаціях ті нормативи, які, як він думав, повинні виявитися головним […]...
- Публіцистичність у романі М. Г. Чернишевського “Що робити?” Чернишевський, ув’язнений у Петропавлівську фортецю, який став жертвою царської сваволі, не впав духом. Їм був задуманий і написаний ряд книг, у тому числі і знаменитий роман “Що робити?”, який став програмою дії для декількох поколінь революціонерів. Роман був розпочатий у грудні 1862 року і закінчений через 4 місяці. Герої роману – творці нових відносин між […]...
- Публічність у романі Н. Г. Чернишевського “Що робити?” Чернишевський, ув’язнений у Петропавловскую міцність, ставшиший жертвою царської сваволі, не впав духом. У міцності їм був задуман і написаний ряд книг, у тому числі й знаменитий роман “Що делать?”, що став програмою дії для декількох поколінь революціонерів. Роман був початий у грудні 1862 року й закінчений через 4 місяці. Герої роману – творці нових відносінь […]...
- Обломів характеристика образа Марьи Михайлівни ОБЛОМІВ (Роман. 1859) Марья Михайлівна – тітка Ольги Іллінською, що виховує племінницю після смерті батьків. Образ подібної наставниці характерний для російської літератури XIX в. Світосприймання Ольги зложилося таким, яким воно з’являється в романі, багато в чому завдяки саме М. М. , що надала своїй вихованці досить волі для прояву щиросердечних схильностей і розвитку розуму. М. […]...
- Пригоди Тома Сойера характеристика образа Гекльберри Фін Гекльберри Фін – бездомний обшарпанець, юна парія Санкт-Петербурга на Міссісіпі, син міського п’яниці, “ледачий, невихований, кепський хлопчисько”, “не визнає ніяких обов’язкових правил”, з погляду всіх матерів міста, у чиїх дітей він проте у великій пошані. Вільний птах, Г. живе в бочку, а в гарну погоду – під відкритим небом. У присвяченому йому романі Г. виконує […]...
- Подорож Гулливера характеристика образа Гулливера Лемюеля Гулливер Лемюель – пересічна людина, хірург і батько сімейства, що зненацька круто міняє своє життя; він відправляється в морську подорож спочатку як судновий лікар, а потім “капітана декількох кораблів”. Г. з’являється і як персонаж, “мандрівник”, і як оповідач, присутність якого зв’язує чотири частини роману. Волею долі Г. примушений переживати самі неймовірні пригоди, знаходячи життєвий досвід […]...
- Котлован характеристика образа Вощева Вощев – головний герой повести. Прізвище персонажа асоціативно зв’язаний зі словами “загальний”, “марний”, “віск”. Повість починається з того, що В. у день тридцятиріччя звільняють із механічного заводу за його “замисленість серед загального темпу праці”: він міркував про “план загального життя” у надії “видумати що-небудь начебто щастя”. Відправившись мандрувати, В. приходить у місто, до вечора бродить […]...
- На дні характеристика образа Луки Лука – літній мандрівник, на якийсь час появляющийся в нічліжці. Л. нагадує члена релігійної секти. Ім’я персонажа асоціюється з євангелістом; Л. говорить: ” Христос-Від усіх жалував і нам так велів”, – однак на пряме запитання, є чи Бог, відповідає: “Коли віриш – є, не віриш – немає… У що віриш, то і є…” Л. доглядає […]...
- Повести Белкина характеристика образа Белкин Іван Петрович ПОВЕСТИ ПОКІЙНОГО ІВАНА ПЕТРОВИЧА БЕЛКИНА (1830; опубл. 1831) Белкин Іван Петрович – вигаданий персонаж-оповідач, поміщик села Горюхина, породжений в 1798 р. від “чесних і шляхетних батьків” (батько – секунд-майор); виучений сільським дячком і пристрастився до творчості; в 1815-1823 гг. служивший у піхотному єгерському полицю; не пила; имевший надзвичайну слабість до жіновий статі, але обладавший “дівоцькою […]...
- Котлован характеристика образа Прушевского Прушевский – інженер, виконавець робіт; про героя говориться, що це “не старий, але сивий від рахунку природи людина”. Він сам “видумав” ідею “загальпролетарського будинку” і керує його будівництвом: по його проекті “через рік весь місцевий клас пролетаріату вийде з мелкоимущественного міста й займе для життя монументальний новий будинок”; однак П. не в змозі “передчувати пристрій […]...
- Кандид характеристика образа Кандида Кандид – вихованець ученого німця, що навчає його “теологокосмологоглупологии”. Фабульний стрижень – пошук К. улюбленої Кунигунди. Учитель К. – доктор Панглосс, буквалистски й з рідким педантизмом наступній тезі Лейбница – “всі тільки до кращого в цьому прекраснейшем з мирів”. Незважаючи на сумні уроки, що множаться, життя, Панглосс залишається непоправним оптимістом, у вуста якого вкладені банальності […]...
- Метаморфози характеристика образа Мидаса Мидас – фригийский цар, син Горгия й (відповідно до однієї з версій, прийнятої й в “Метаморфозах”) Кибели. Овідій викладає дві найбільш відомі історії про М. У першій ми бачимо М. гостинним хазяїном. До нього приводять зв’язаним квітковим путом Силена – старий спьяну відбився від звиті Диониса й був пійманий місцевими пустунами. Сильний – товариш М. […]...
- Мертві душі характеристика образа Капітан Копейкин МЕРТВІ ДУШІ (Поема, 1835-1841 – т. 1; опубл. 1842) Капітан Копейкин – герой вставної новели про офіцера, героя Вітчизняної війни 1812 р., що потеряли на ній ногу й руку й подавшемся від безгрішшя в розбійники. У варіантах “Повести” передбачалася втеча К. К. в Америку, звідки він год направляв Олександру I лист про долю поранених і […]...
- На дні характеристика образа Сатину Костянтина Сатин Костянтин – один з мешканців нічліжки, що був телеграфіст. По його власних словах, замолоду він грав на сцені, добре танцював і був веселою людиною; але, убивши людини, що обманули його сестру, потрапив у в’язницю й зовсім змінювалася. С. – картковий шулер і п’яниця, у мовленні якого іноді проявляються залишки колишньої “інтелігентності”, хоча й у […]...
- Пікова Дама характеристика образа Томський Павло Олександрович ПІКОВА ДАМА (Повість, 1833; опубл. 1834) Томський Павло Олександрович – молодий князь, онук старої графині; спочатку здається другорядною фігурою, кимсь начебто гравця Нарумова (який “є посередником” між головним героєм, Германном, і миром карткових гравців). Сюжетна роль Т. дійсно незначна й сугубо служеб-на. Він з’являється в першому розділі – тільки для того, щоб розповісти картярському співтовариству […]...
- Повести Белкина характеристика образа Берестів Олексій Іванович ПОВЕСТИ ПОКІЙНОГО ІВАНА ПЕТРОВИЧА БЕЛКИНА (1830; опубл. 1831) ПАНЯНКА-СЕЛЯНКА Берестів Олексій Іванович – молодий герой повести, по закінченні університету не одержав батьківського благословення на військову службу, а до статської не має полювання й приїжджаючий у рідне віддалене Тугилово – де закохується в сусідку Лізу Муромську. Відкрившись оповіданням про “байронічний” герої Сильвио (“Постріл”), “Повести Белкина” завершуються […]...
- Гамлет, принц датський характеристика образа Гамлета Гамлет – центральний персонаж однойменної трагедії Шекспіра. Уже давно замічено, що чи ледве не всі герої Шекспіра схильні скоріше до міркування, чим до дії. Найбільшою мірою це ставиться до Г., внутрішній мир якого неухильно валить під подвійним натиском: болісні щиросердечні переживання, викликані зовнішніми обставинами (жахлива смерть батька, підлість дядька, зрадництво матері й друзів), збільшуються руйнівними […]...
- Метаморфози характеристика образа Персея Персей – грецький герой, син Данаи й Зевса, предок Геракла. Батькові Данаи, паную Аргоса Акрисию, була передвіщена загибель від руки сина Данаи; він заточив дочку у вежу, але Зевс проникнув туди у вигляді золотого дощу. Коли Даная народила сина, П., Акрисий, що не повірив у батьківство Зевса, посадив Данаю й П. у ящик і пустив […]...
- Скупий характеристика образа Гарпагона Гарпагон – батько Клеанта й елизи, закоханий у Мариану. Історію, розказану Плавтом, Мольер переносить у сучасний йому Париж. Гарпагон живе у власному будинку, він багатий, але скупий. Скнарість, дійшовши до вищої межі, витісняє всі інші якості особистості персонажа, стає його характером. Скнарість перетворює Г. у теперішнього хижака, що відбито в його ім’ї, утвореному Мольером від […]...
- Обломів характеристика образа Іллінською Ольги Сергіївни ОБЛОМІВ (Роман. 1859) Іллінська Ольга Сергіївна – одна з головних героїнь роману, яскравий і сильний характер. Можливий прототип И. – Єлизавета Толста, єдина любов Гончарова, хоча деякі дослідники відкидають цю гіпотезу. “Ольга в точному значенні не була красуня, тобто не було ні білизни в ній, ні яскравого колориту щік і губ, і ока не Горели […]...
- Котлован характеристика образа Жачева Жачев – безногий каліка, інвалід першої світової війни, що пересувається на візку. “Зубов в інваліда не було ніяких, він їх спрацював начисто на їжу, зате наїв величезну особу й гладкий залишок4 тулуби; його коричневі, скупо отверзтие ока спостерігали сторонній для них мир з жадібністю знедоленості, з тугою пристрасті, що скопилася,”. Персонаж відрізняється крайньою агресивністю, заснованої […]...
- Злочин і покарання характеристика образа Мармеладовой Сонечки ЗЛОЧИН І ПОКАРАННЯ (Роман, 1866) Мармеладова Сонечка – дочка Мармеладова, повія. Належить до катеГореї “лагідних”. “…Малого росту, років вісімнадцяти, худенька, але досить гарненька блондинка, із чудовими блакитними очами”. Уперше читач довідається про неї зі сповіді Мармеладова Раскольникову, у якій він розповідає, як С. у критичний для сім’ї момент у перший раз пішла на панель, а […]...
- Одиссея характеристика образа Пенелопи Пенелопа – персонаж “Одиссеи”, дочка Икария й німфи Перибеи, дружина Одиссея й двоюрідна сестра Олени. У світовій культурі ім’я П., що цілих 20 років чекає повернення коханого чоловіка, стало уособленням вірної дружини. Під час відсутності Одиссея П. осаджують численні наречені, юнаки із кращих сімей Итаки й прилеглих островів. Але П. , розуміючи, що сила на […]...
- Вишневий сад характеристика образа Трофимова Пети ВИШНЕВИЙ САД (Комедія, 1903) Трофимов Петя – колишній учитель семирічного сина, що потонув, Раневской. Різночинець. Батько його був аптекарем. Йому 26 або 27 років, він вічний студент, носить окуляри й резонерствує про те, що треба перестати захоплюватися собою, а “тільки працювати”. Герой красиво проповідує віру в неодмінне настання кращого майбутнього й особисту волю, тому що […]...
- Злочин і покарання характеристика образа Лужина Петра Петровича ЗЛОЧИН І ПОКАРАННЯ (Роман, 1866) Лужин Петро Петрович – тип ділка й “капіталіста”. Йому сорок п’ять років. Манірний, ставний, з осторожною й брюзгливою фізіономією. Похмурий і зарозумілий. Хоче відкрити в Петербурзі адвокатську контору. Вибившись із незначності, високо цінує свій розум і здатності, звик любуватися собою. Однак найбільше Л. цінує гроші. Він захищає прогрес “в ім’я […]...
- Над прірвою в житі характеристика образа Колфилда Холдена Колфилд Холден – шістнадцятирічний юнак з покоління тинейджеров 50-х рр. Хоча сам він і не любить рассказиватьо своїх батьках і “усякої девидкопперфилдской каламуть”, але існує насамперед у своїх сімейних зв’язках. Його батько – людин з ірландським прізвищем – до шлюбу було католиком. Його батьки різної віри, але, видимо, уважають цей факт несуттєвим. X. не властива […]...
- Скупий лицар характеристика образа Альбер СКУПИЙ ЛИЦАР (Сцени із Ченстоновой трагікомедії “The covetous Knight”, 1830) Альбер – молодий лицар, син скупого барона, герой трагедії, стилізованої під переклад з неіснуючого твору Ченстона (Шенстона). У центрі сюжету – конфлікт двох героїв, батька (Барона) і сина (А.). Обоє належать до французького лицарства, але до різних епох його історії. А. молодий і честолюбний; для […]...
- Сид характеристика образа Сида Сид – героїчне прізвисько, дане поваленими їм маврами донові Родриго й ставшее назвою першої трагедії французького классицистического театру. Арабське слово “сид” означає “пан”. У розвитку сюжету два вчинки Р. є ключовими: помста за батька, ображеного графом Гормасом, і переможний бій з маврами. Вони визначають не тільки характер взаємин героїв трагедії, але і її морально-етичну проблематику. […]...