Що таке “усмішка”? Як пояснював особливості цього жанру Остап Вишня?
“Найвищого “гонорару”, як веселий блиск в очах народу,- нема”,- занотував Остап Вишня у своєму щоденнику. І хоч не все з написаного ним витримало іспит часом, проте неповторна “вишнівська усмішка” хвилює читача, викликає сміх. У чому її секрет?
Остап Вишня створив цю оригінальну форму сатири й гумору, мотивуючи свій вибір так: “Не мислю-бо інакше переробки всього нашого “медлительного” життя на нове, бадьоре й сміливе, як не з добрим гумором, не з радістю! Чого плакати?.. Мені нове життя усміхається! І я йому усміхаюсь!
У центрі усмішки, як правило, комічна ситуація, комічний конфлікт чи комічне зіткнення персонажів. У славнозвісній “Зенітці”, наприклад, це сутичка діда Свирида з ворогом, яка висвітлює патріотичні почуття українця, а також його та кумова “битва” з бабою Лукеркою. Чимало усмішок Остапа Вишні – “Газета – дуже велике діло”, “Як ми колись учились”, “Ох, і лікували нас…”, “Вечорниці”, “Дзвонарі”
Часто це своєрідні “трактати”, які за формальними ознаками нагадують грунтовне наукове дослідження з конкретного питання, а за своєю глибинною сутністю є тонкими іронічно-гумористичними спостереженнями автора над людською вдачею, певною ситуацією в суспільному житті. Письменник досягає цього різними художніми знахідками. Так, в усмішці “Ох, і лікували нас…” він, змальовуючи бабу Палажку, яка “значно професоріша від самого професора”, її методи лікування, виділяє композиційно в окремі частини медичну спеціалізацію жінки, що стоїть на варті охорони здоров’я сільського населення: хірургічні хвороби, хвороби на очах, зубний біль, жіночі хвороби. Усмішка “Газета – дуже велике діло” має іншу особливість. Вона починається такими рядками: “Я тут не патякатиму про те, що таке газета.
Усі знають, що це діло дуже велике й дуже поважне. Недарма ж її (газету) звуть шостою державою. Я тільки розкажу, як треба користуватись газетою, щоб вона справді йшла до діла…” Такий серйозний початок усмішки контрастує з подальшою оповіддю, власне, це доведення думки від протилежного, йдеться про сільського трудівника, отож, корисність газети в його господарстві стверджується детально, послідовно і теж за певними рубриками (як і у творі “Ох, і лікували нас”), що навіть виділені в тексті графічно: жнива, молочарство, пасічництво, садок.
Виявляється, найпотрібніша газета у справі виховання дітей. Цим власним відкриттям гуморист щиро ділиться з читачем: “…дітей одною газетою не виховаєш, треба збирати всі газети і підшивати одну до другої, як ізшиток.
І от як не слухає Ванько, берете той зшиток та його по голові:
– Не слухаєш, сукин ти сину! А для чого я газету передплачую?!
Та – р-р-раз! р-р-раз!
І дитина після того як свята: і батька поважає, і до школи ходить, і Богу молиться…”
У цій усмішці; як і в багатьох інших, Остап Вишня щедро й ефективно використовує контрасти і як деталь (“Село Пузате. Кіндратові Тоненькому”), і як засіб змалювання персонажів, їхніх дій (героїчна вдача діда Свирида виявляється у двобої з фашистами і з дружиною), і як прийо_м ствердження нового, позитивного в житті. Яскравий приклад цього – усмішка “Як ми колись учились”.
Гуморист у деталях розглядає сільську професійну освіту за старих часів, її щаблі: гуси – перші кроки в навчанні, свині – вищий курс, далі – телята, вівці, корови, коні, якими і закінчувалася освіта в “технікумі”, а освіта взагалі одруженням. “А тепер як подивишся,- пише Остап Вишня,- і семилітки, і десятилітки, технікуми, інститути, університети, академії…
Ой як “тяжко” тепер нашій молоді!
Нам було значно легше!”
Та чи не найприкметніша риса вишнівських усмішок – їх ліризм, їх м’яка, доброзичлива тональність з окремими тонкими іронічними вкрапленнями. Це виявляється і в розповіді від першої особи (“Вчився я тоді в славному місті Києві”, “Я плакав”, “Як же я червонів од тих справедливих заячих слів!”), і в інтонації автора – щирій, о-справжньому людяній у ставленні до своїх персонажів, в мові – іронічно-доброзичливій, багатій на слова розмовно-побутові, часто індивідуально-окреслені (“сидю”, ке, думаю…”), і в поняттях, термінах, діалектизмах, що творять неповторний мовний колорит усмішок. Такі визначальні риси цього оригінального гумористичного жанру, народженого Остапом Вишнею з безмежної любові до окремої людини й рідного народу.





Related posts:
- Остап Вишня – видатний український гуморист ОСТАП ВИШНЯ 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОСТАП ВИШНЯ О. Вишня – видатний український гуморист Лагідна усмішка, мудрі очі – це портрет представника української сатирично-гумористичної літератури Остапа Вишні (Павла Михайловича Губенка). Свій народ, свою землю любив Павло Михайлович понад усе. У щоденнику Остап Вишня з великою гордістю пише, що він завжди відчував себе слугою народним – […]...
- Особливості індивідуального стилю та творчої манери Остапа Вишні – Остап Вишня Остап Вишня (1889-1956 pp.) Особливості індивідуального стилю та творчої манери Остапа Вишні Про творчу манеру видатного українського гумориста Остапа Вишні писав інший відомий письменник М. Рильський: “Автор “Усмішок” – дуже своєрідний художник. Його манеру не сплутаєш ні з чиєю. Можна і треба вчитися у нього творчого ставлення до життя, але марна річ – наслідувати його”. […]...
- Остап Вишня – чарівник сміху – І варіант ОСТАП ВИШНЯ 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОСТАП ВИШНЯ Остап Вишня – “чарівник сміху” І варіант Мені здається, немає в світі такої людини, яка б ніколи в житті не сміялась. Як відомо, сміх – дуже корисна річ, яка може навіть вилікувати деякі хвороби. Тому в той час, коли суспільство дуже хворе, з’являється якнайбільше гумористів. Певна річ, […]...
- Остап Вишня – чарівник сміху – ІІ варіант ОСТАП ВИШНЯ 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОСТАП ВИШНЯ Остап Вишня – “чарівник сміху” II варіант Чому людям так подобається смішне? Я думаю, тому, що це покращує настрій, допомагає забути про власні проблеми. А якщо автор до того ж намагається об’єднати у своїх творах ліризм, гумор та сатиру, то знайомитися з його творчістю – велике задоволення. […]...
- Остап Вишня про роль гумору в житті суспільства Творче кредо письменника-гумориста – “писати щось “веселе”. Проте у своєму щоденникові Остап Вишня занотовує: “Все життя гумористом! Господи! Збожеволіти можна від суму!” Чи не парадоксальні ці твердження? Ні, бо автор вишнівськнх усмішок підмітив природу сміху, що часто виростає з контрасту, зокрема веселого і сумного. Така й творча натура гумориста: пильно підмічати в житті всі негаразди, […]...
- Губенко Павло Михайлович (Остап Вишня) Остап Вишня (справжнє ім’я Павло Михайлович Губенко) народився 13 листопада 1889 р. у містечку Груні на Полтавщині (тепер Охтирський район Сумської області). Вчився у Київській військово-фельдшерській школі, яку закінчив у 1907 р. 1917 р. вступив до Київського університету на історико-філологічний факультет, але навчання не закінчив. Натомість розпочав журналістську та літературну роботу. З 1919 р. почав […]...
- Остап Вишня про негативні риси українського характеру в гуморесці “Чухраїнці” Великі надії покладав Остап Вишня на культурне відродження 20-х років, українізацію. І 1926 року він видав збірку “Українізуємось”. Відчувається стурбованість гумориста щодо проблем розвитку української мови. Він розмірковує про збереження н чистоти, розширення сфер вживання, про шляхи досягнення грамотності. В гуморесці “Чухраїнці” з сумною іронічною посмішкою говорить Остап Вишня про менталітет українця, ного негативні національні […]...
- Остап Вишня – Біографія (Дуже коротко) ОСТАП ВИШНЯ (ПАВЛО ГУБЕНКО) (1889-1956) Остап Вишня (справжнє ім’я – Павло Михайлович Губенко) народився 13 листопада 1889 р. на хуторі Чечва біля містечка Грунь на Полтавщині (тепер Охтирський район Сумської області). Закінчив початкову, потім – двокласну школу в Зінькові. Навчався в Київській військово-фельдшерській школі, яку закінчив у 1907 р. Працював фельдшером: спочатку – в армії, […]...
- Остап Вишня – Біографія (СКОРОЧЕНО) Остап Вишня Справжнє ім’я – Павло Михайлович Губенко (1889-1956) Народився 13 листопада 1889р. у с. Грунь “У мене не було жодного сумніву, що я народився, хоч і під час мого появлення на світ білий і потім – років, мабуть, із десять підряд – мати казали, що мене витягли з колодязя, коли напували корову Оришку… ” […]...
- “Треба любити людину. Тоді тільки ти маєш право сміятися” (Остап Вишня) – Остап Вишня (1889-1956) Підручник Українська література 11 клас Українська література 1920-1930 років Остап Вишня (1889-1956) Він світив як сонце, до нього люди тяглись, як до сонця. Він умів і гриміти як грім, і того грому боялись усі плазуни й негідники. (Максим Рильський) Немає, мабуть, такого куточка в Україні, де б не чули імені Остапа Вишні, не читали його […]...
- Остап Вишня – майстер гумору Остап Вишня – один із зачинателів і найвизначніших представників української сатирично-гумористичної літератури. Письменник, який у 20-х роках минулого століття заохотив мільйонні маси до читання, якого в той час називали “королем українського тиражу”, якого сьогодні по праву вважають найяскравішою постаттю національного відродження 20-х рр. Остап Вишня – майстер гумору, чародій сміху, який за особливостями природи свого […]...
- Остап Вишня – майстер гумору (2 варіант) Остап Вишня – один із зачинателів і найвизначніших представників української сатирично-гумористичної літератури. Письменник, який у 20-х роках минулого століття заохотив мільйонні маси до читання, якого в той час називали “королем українського тиражу”, якого сьогодні по праву вважають найяскравішою постаттю національного відродження 20-х рр. Остап Вишня – майстер гумору, чародій сміху, який за особливостями природи свого […]...
- Творчий шлях – Остап Вишня Остап Вишня (1889-1956 pp.) Творчий шлях “…Спасибі тобі, народе, що я єсть я! Хай буде благословенне твоє ім’я!.. Я маю честь велику, чудесну, незрівнянну І неповторну, честь належати До свого народу”. Остап Вишня Остап Вишня здобув визнання самобутнього майстра української сатири і гумору. Літературна спадщина Остапа Вишні – це тисячі гуморесок-усмішок у пресі на злободенні […]...
- – Остап Вишня – чародій сміху Уперше літературний псевдонім Остап Вишня з’явився 22 липня 1921 року в газеті “Селянська правда” був опублікований фейлетон, з того часу Україна дізналася про великого гумориста Остапа Вишню – Павла Михайловича Губенка. Писав він натхненно, швидко, дотепно. Тільки за два роки (1923-1924) сатирик опублікував понад п’ятсот творів. Популярність Вишні ширилась із швидкістю лісової пожежі. Адже він […]...
- Остап Вишня. “Моя автобіографія” Павло Михайлович Губенко (більше відомий нам усім як Остап Вишня) зумів втілити у своїх мудрих, дотепних, кмітливих, щирих і безпосередніх героях риси характеру українського народу, передати його ментальність. Тому багатьох струн душі людської торкало і торкає вишнівське мудре, дотепне слово. Палітра письменника досить “різноманітна. Це і лагідна, м’яка усмішка, сповнена любові і приязні до людини. […]...
- Твір на тему: – Остап Вишня – чародій сміху Уперше літературний псевдонім Остап Вишня з’явився 22 липня 1921 року в газеті “Селянська правда” був опублікований фейлетон, з того часу Україна дізналася про великого гумориста Остапа Вишню – Павла Михайловича Губенка. Писав він натхненно, швидко, дотепно. Тільки за два роки (1923-1924) сатирик опублікував понад п’ятсот творів. Популярність Вишні ширилась із швидкістю лісової пожежі. Адже він […]...
- Остап Вишня – письменник-новатор Сатира і гумор – прадавні жанри літератури, що висміюють хиби людей, суспільства, держави тощо. Як правило, гумор асоціюється з висміюванням рис людини, а сатира – держави та суспільного ладу. В час, коли творив Остап Вишня, навіть гумористичні твори мали утверджувати більшовизм. Але ж це розходилося з сутністю сатири. Тому Остап Вишня, справжній сатирик за природою […]...
- Остап Вишня про гумор 1. “Все життя гумористом. Господи! Збожеволіти можна… ” (О. Вишня. Щоденник “Думи мої, думи мої”). 2. Сміх – виховна сила (“Так от: що треба, щоб посміятися не з ворога, а з друга? Треба любити людину більше, ніж самого себе. Тоді тільки ти маєш право сміятися. І тоді людина разом з тобою буде сміятися… Із себе, […]...
- ОСТАП ВИШНЯ. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “МОЯ АВТОБІОГРАФІЯ”, “МИСЛИВСЬКІ УСМІШКИ” Тема. ОСТАП ВИШНЯ. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “МОЯ АВТОБІОГРАФІЯ”, “МИСЛИВСЬКІ УСМІШКИ” Варіант 1 1. Остап Вишня намагається “усім своїм єством” не лакействувати, а служити народові… А Чудесному. Б Розумному. В Багатому (щирому). Г Щедрому й у всьому обізнаному. 2. Улюбленим заняттям майбутнього письменника в дитинстві було… А Випасати худобу. Б Грати в шахи. В Читати книжки. […]...
- Відповіді до теми: “Великий правдолюб Остап Вишня” /. Під яким псевдонімом вперше з “явився в українській літературі Остап Вишня? У літературу Остап Вишня (Павло Губенко) ввійшов під псевдонімом Павло Грунський, яким підписав свій перший сатиричний твір “Демократичні реформи Денікіна”, що був опублікований 2 листопада 1919 року в кам’янець-подільській газеті “Народна воля”. Загалом же за осінні місяці 1919 року гумористом було опубліковано понад […]...