Що я вважаю найголовнішим у житті? (За віршем “Наука”)

Для кожної людини настає той вирішальний момент, коли вона повинна самостійно обрати свій життєвий шлях.

Можна скористатися порадами матері ліричного героя вірша С. Руданського “Наука” і схилити “себе, як билиночку”, простелити “себе як рядниночку”, і все це задля того, щоб “в годиночку – на дробиночку”, а потім, забувши про честь і гідність, закупатися в сріблі-золоті, розпрощатися “з полем батьківським”. І нехай не буде в такої людини поваги ні від свого роду, ні від тих, перед ким вона гне спину, але ж натомість

будуть гроші, буде посада, що не вимагає виснажливої праці.

Зовсім іншої дороги в житті бажає для своєї дитини батько ліричного героя. Він вчить: “Милий синочку, ти усе пізнай…” За його наукою, щастя людини залежить не від кількості зароблених грошей, а від поваги оточуючих за розум, за милосердя, за непримиренність до несправедливості.

Перш за все, вчить батько, треба берегти свою честь, гідність, не забувати, якого ти роду, і: Тоді з світом ти порівняєшся, В добрі-розумі закупаєшся, З полем батьковим привітаєшся! У кожного із нас своя доля, кожен вибирає свій шлях. Але я вважаю, що найцінніший скарб – це багатство і щирість людської душі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Що я вважаю найголовнішим у житті? (За віршем “Наука”)