Що завадило Раскольникову житии за теорією, створенною ним самим?
Твір за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара”. Перша заповідь християнства проголошує: “І нехай не буде у тебе інших богів, крім мене”. Та Історія людства налічує чимало прикладів, коли через цю заповідь погордливо переступали деякі особистості, які декларували ідею “надлюдини”, що руйнівно впливала на життя суспільства.
Ф. М. Достоєвський у своєму романі “Злочин і кара” блискуче викрив нищівну силу такої ідеї, створивши образ Р. Раскольникова з його антихристиянською теорією: “в ім’я кращого” вибраній
Але тоді чому, намагаючись додержуватися її законів, Рас-кольников “усім єством своїм раптом відчув, що немає у нього більше ні свободи, ні розуму, ні волі”? Тому що він перетворився в раба своєї теорії, а це аж ніяк не співвідноситься з ідеєю свободи “надлюдини”. Саме у цьому – причина духовної трагедії героя: присвоївши собі функції
Тож виходить, треба відсунути Бога істинного на другий план, а то й зовсім прибрати його зі своєї свідомості, зі своєї душі, яка раптом починає переповнюватися відчаєм і відчуттям безвиході. Поволі ця нестерпна боротьба із самим собою, розгубленість, презирство до себе роблять неможливим життя Раскольникова за власною теорією. Він несподівано усвідомлює жахливу для себе істину: його злочин був безглуздим, тому що найвища свобода – це не піднесення над суспільством через нехтування суспільством, а свобода і піднесення духовне.
Так прагнення бути “надлюдиною” поступово витісняється почуттям відповідальності, любові та провини перед близькими людьми. Ця любов (особливо по відношенню до Соні) повертає змученого душевними терзаннями Раскольникова до життя, стає підтримкою на шляху повернення до Бога. Починається відродження християнських основ у християнському серці та свідомості героя роману Достоєвського.
“Бог є любов!” – ця споконвічна істина перекреслює нелюдську теорію “крові по совісті” і наповнює мудрістю цього непереможного ПОЧУТТЯ душу Родіона Раскольникова і кожного читача роману.
Related posts:
- Що завадило Раскольникову жити за теорією, створеною ним самим? (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара”) Що завадило Раскольникову жити за теорією, створеною ним самим? (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара”) Перша заповідь християнства проголошує: “І нехай не буде у тебе інших богів, крім мене”. Та історія людства налічує чимало прикладів, коли через цю заповідь погордливо переступали деякі особистості, які декларували ідею “надлюдини”, що руйнівно впливала на життя суспільства. […]...
- ЧиЛегко бути самим собою? (міркування) Теперішні ми не завжди подобаємося людям, і для того, щоб подобатися, надягаємо різні маски: увічливості, вихований ности, розуму, зухвалості. Бути самим собою людина може тільки із самим собою, зі своїми думками або з тією єдиною людиною, кому може відкрити свою душу, довірити свої таємниці. Бути собою не те щоб складно, просто страшнувато. У суспільстві не […]...
- “Кроки” Раскольникова до злочину (за романом Ф. Достоєвського “Злочин і кара”) I. Роман Достоєвського “Злочин і кара” – один із видатних творів світової літератури (це “енциклопедія життя Росії 60-х років”; нелюдськість буржуазного суспільства; пошуки виходу із світу користі і наживи у царство добра і правди). II. Що призвело Раскольникова до злочину? 1. Події, що підштовхнули до вбивства старої лихварки (застава каблучки – подарунка сестри Дуні; випадково […]...
- Зіткнення Базарова із власною теорією (По романі І. С. Тургенєва “Батьки й діти”) 1. Традиція зображення зайвих людей. 2. Образ Базарова у романі “Батьки й діти”. 3. У чому суть зіткнення Базарова із самим собою. 4. Роман як передбачення футуризму. 5. Сприйняття добутку критикою. …запитую себе мимоволі: навіщо я жив? Для якої мети я народився?.. А, вірно, вона існувала, і, вірно, було мені призначення високе, тому що я […]...
- “Гамлет” драматизм якого у внутрішній боротьбі героя із самим собою Історична еволюція й драми, і епосу полягала саме в тім, що вони із все більшої, історично доступної для свого часу глибиною розкривають взаємний зв’язок обумовленості людського характеру і його долі життєвими, соціальними обставинами й вплив людини на самі ці обставини (хоча можливості характеристики самого середовища, з погляду повноти й багатогранності її зображення, залишаються в драмі […]...
- Наука про те, як лишитися самим собою (За творчістю В. Стуса) Бути самим собою, лишатися самим собою – це важкий труд, який триває все життя. І ця спроба може призвести людину до загибелі. Особливо, якщо ця людина – поет. Василь Семенович Стус перемагав у своєму житті частіше, ніж програвав. Він перемагав словом і справами. Перемагав загальну інертність суспільства, заблокованість української мови, тупість партійних керівників і партократів […]...
- Чи Легко бути самим собою? (міркування) Теперішні ми не завжди подобаємося людям, і для того, щоб подобатися, надягаємо різні маски: увічливості, вихований ности, розуму, зухвалості. Бути самим собою людина може тільки із самим собою, зі своїми думками або з тією єдиною людиною, кому може відкрити свою душу, довірити свої таємниці. Бути собою не те щоб складно, просто страшнувато. У суспільстві не […]...
- Крах недовершеної ідеї (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара”) I. Незвичайний злочинець Родіон Раскольников – головний герой роману Ф. Достоєвського “Злочин і кара” (злочин – убивство лихварки – він чинить під впливом створеної ним системи ідей). II. Крах теорії Раскольникова. 1. Теорія Родіона Раскольникова (зародження і формування теорії під впливом соціальної несправедливості; поділ Раскольниковим людей на два типи: нижчих, або “матеріал”, і “вищих”, подібних […]...
- “Буває вчинок – з самим собою поєдинок” Життя людини від початку до кінця зіткане з його світогляду, думок, почуттів, дій і діянь. Причому переплітаються ці нитки дуже туго і розповідають про особистість людини. Тому дуже важливо контролювати хід своїх думок, дій, показати себе такими, які ми є насправді. Того, що ми народилися на цей світ, що батьки забезпечили нам спокійне життя зовсім […]...
- Легко ли быть самим собой? Быть самим собой человек может только с самим собой, со своими мыслями или с тем единственным человеком, кому может открыть свою душу, доверить свои тайны. Быть собой не то чтобы сложно, просто страшновато. В обществе не всегда выскажешь свое мнение. В кругу друзей можно быть более открытым, рассказать о своих “подвигах”, но эти же рассказы […]...
- Центральний персонаж роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Порфирій Петрович приставши слідчих справ при одній з поліцейських частин Петербурга, ведучий справа про вбивство й пограбування старухи-процентщици Алени Іванівни і її сестри Лизавети. Ще за два місяці до цих подій Порфирій Петрович звернув увагу на анонімну газетну статтю “Про злочин”, у якій по ідейних міркуваннях виправдувалося вбивство людиною “вищого розряду” людей “нижчого розряду”, і […]...
- Трудная победа Фильки над самим собой (К. Паустовский “Теплый хлеб”) К. Г. Паустовский писал о себе: “Больше всего люблю писать о людях простых и безвестных – о ремесленниках, пастухах, паромщиках, сторожах и деревенских детях – своих закадычных друзьях…” Главный герой рассказа “Теплый хлеб” – деревенский мальчик Филька, по прозвищу Ну Тебя. Жил он в Бережках со своей бабкой. “Филька был молчаливый, недоверчивый. И любимым его […]...
- Крах теорії Раскольникова у романі “Злочин і кара” Роман Достоєвського “Злочин і кара” – Один з видатних творів світової літератури (це “енциклопедія життя Росії 60-х років”; нелюдяність буржуазного суспільства; пошуки виходу зі світу користі й наживи в царство добра і правди). Незвичайний злочинець Родіон Раскольников – Головний герой роману Ф. Достоєвського “Злочин і кара” злочин – Вбивство лихварки – він здійснює під впливом […]...
- Скорочено Життя й дивні пригоди Робинзона Крузо, моряка з Йорка, описані їм самим Дефо Д Цей роман знають усе. Навіть що не читали його пам’ятають: молодий моряк відправляється в далеке плавання й після аварії корабля попадає на незаселений острів. Він проводить там біля двадцяти восьми років. От, властиво, і всі “зміст”. Двісті із зайвим років людство зачитується романом; нескінченний список його перекладань, продовжень і наслідувань; економісти вишиковують по ньому моделі […]...
- Скорочено роману Життя й дивні пригоди Робинзона Крузо, моряка з Йорка, описані їм самим Дефо Д Робинзон був третім сином у сім’ї середнього статку, його балували й не готовили ні до якого ремесла. З дитячого років він мріяв про морські подорожі. Брати героя загинули, тому домашні чути не хочуть про те, щоб відпустити останнього сина в море. Батько благає його прагнути до скромного гідного існування. Саме помірність убереже розсудливої людини від […]...
- “Філософські проблеми в романі “Злочин і Кара” Ф. Достоєвського” Федір Достоєвський все своє творче життя шукав у чому істина буття. Існує один закон – моральний. Цей закон реально живе в душі людини і не допускає свого порушення. Раскольников спробував його порушити – і поплатився. Так на думку письменника, поплатиться кожен, хто, маючи моральну свідомість, порушує моральний закон, закон людської совісті. Поки Раскольников не зрозуміє […]...
- Чому “переступивший” Свидригайлов покінчив із собою, а Розкольників – немає? (по романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”) У романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і наказание” розкривається ряд загальнолюдських проблем: может чи людина в ім’я високої ідеї зробити преступление, як після цього жити й звідки чекати покарання? Головний герой роману, студент Родіон Раскольников (саме прізвище символізує розрив, роздвоєння), поставлений перед дилемою. Він бачить дрібне, частка зло в особі баби-процентщици й убиває її, але, […]...
- Чому Р. Розкольників учинив явку з винної? В 1866 році Достоєвський написав роман “Злочин і покарання”. Він одержав всесвітню популярність. Головний герой роману – Родіон Розкольників вчиняє злочин, а потім його починає мучити совість. Люди, близькі йому, не розуміють і не приймають його вчинку, уважаючи його невиправданою жорстокістю, закон вершить своя справа – присуджує Раскольникова до каторги. Для з’ясування причин, які штовхнули […]...
- Правда Раскольникова й правда Соні у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” Родіон Розкольників – головний герой роману Достоєвського “Злочин і покарання”. Розкольників дуже самотній. Він бідний студент, що живе в маленької комнатке, більше схожої на труну. Щодня Розкольників бачить “темну сторону” життя, Петербурга: окраїни міста, де процвітають распивочние, що де втратили себе люди заливають своє горе спиртним У таких жахливих умовах страждань і принижень у героя […]...
- Коротка характеристика твору “Злочин і покарання” Достоєвського Ф. М “Злочин і покарання” – ідеологічний, філософський роман, роман-експеримент. Перевіряється теорія, згідно якої “обрані” “право мають” розпоряджатися життями “тварюк тремтячих”. “Двійники” Раскольникова – Лужин і Свидригайлов – діють за цим принципом, не замислюючись. Нелюдяна ідея приводить героя до розладу з людьми і з самим собою. Петербурзький пейзаж – не просто фон, це самостійний персонаж, що впливає […]...
- Коротка характеристика добутку Злочин і покарання Достоєвського Ф. М “Злочин і покарання” – ідеологічний, філософський роман, роман-експеримент. Перевіряється теорія, відповідно до якої “вибрані” “право мають” розпоряджатися життями “тварин тремтячих”. “Двійники” Раскольникова – Лужин і Свидригайлов – діють по цьому принципі, не замислюючись. Нелюдська ідея приводить героя до розладу з людьми й із самим собою. Петербурзький пейзаж – не просто тло, це самостійний персонаж, що […]...
- Філософія індивідуалізму у романі Ф. Достоєвського “Злочин і кара” І. Теорія Раскольникова – “знамення часу”. 1. Нові умови життя – після реформи 1861 року. (Розвиток буржуазних стосунків. Егоїстична війна “всіх проти всіх”. Соціальна нерівність.) 2. Внутрішній розвиток особистості в складну епоху. (Особа Наполеона – приклад індивідуалістичної життєвої філософії “сильної особистості”. Інтерес до цієї теми – з часів Пушкіна (“Цигани”, “Євгеній Онєгін”). Вибір свого шляху. […]...
- Злочин і покарання Злочин і покарання. Роман “Злочин і покарання” був задуманий Ф. М. Достоев-Ским на каторзі “у важку мінуту смутку й саморозкладу”. Саме там, на каторзі, письменник зштовхнувся з “сильними лично-стями” , щоставлять себе вище моральних законів суспільства. На питання: чи можна знищувати одних людей заради щастя дру-гих автор і його герой відповідають по-різному. Розкольників счи-тане, що […]...
- Теорія Родіона Раскольникова, її перевірка й спростування в романі “Злочин і покарання” Злочин Родіона Раскольникова почалося не з убивства й одержало свою розв’язку не в поліції. Час не закінчився в ділянці, вона полетіло вдалину, у нескінченність, що читач, по-моєму, утрудняється визначити для героїв роману. Задовго до описуваних подій бідний студент Родіон Розкольників пише статтю, у якій він доводить і відстоює права “вищих” людей на злочин, на заперечення […]...
- Сутність теорії Раскольникова.(по романі Достоєвського “Злочин і покарання”) Сутність теорії Раскольникова. (по романі Достоєвського “Злочин і покарання”) Роман Достоєвського “Злочин і покарання” був написаний у шістдесяті роки XIX століття. Це було неясне для Росії час. У Росії поглибилися соціальні протиріччя Достоєвський виступає проти суспільства, що штовхає людини на злочин. Письменник говорить, що людина повинен мати право на нормальне життя. У той час у […]...
- Гуманізм у романі Достоєвського “Злочин і покарання” Гуманізм у романі Достоєвського “Злочин і покарання”. Ф. М Достоєвського називають великим письменником гуманістом. Вивчаючи творчість Достоєвського, усе здається, що ми ще не підступилися до цієї громадини думки, слова, правди й страсті. Син своє століття, воно не був обгороджений ні від помилок, ні від оман И сьогодні, читаючи Достоєвського, ми продовжуємо дивуватися силі його художнього […]...
- Фінал літературного твору і його роль у розкритті авторського задуму ФІНАЛ ЛІТЕРАТУРНОГО ТВОРУ І ЙОГО РОЛЬ У РОЗКРИТТІ АВТОРСЬКОГО ЗАДУМУ Перша риса його ідеалу й найвища – це не отчаиваться, шукати в самому забитому, зганьбленому й навіть злочинній людині високих і чесних почуттів. И. Анненский Міркуючи про особливості Творчості Федора Михайловича Достоєвського, критики відзначали надзвичайну віру письменника в людину, самого занепалого, “забиту й зганьбленого”, і […]...
- Шляхи досягнення людського щастя в Достоєвського Шлях досягнення щирого щастя в Достоєвського – це прилучення до загального почуття любові й рівності. Тут його погляди замикаються із християнським навчанням. Але релігійність Достоєвського далеко виходила за рамки церковної догматики. Християнський ідеал письменника був втіленням мрії про волю, гармонію людських відносин! І коли Достоєвський говорив: “Упокорся, горда людина!” – він мав на увазі не […]...
- “Тут книжні мрії, тут теоретично подразнене серце…” – Відкрита книга РОМАН “ЗЛОЧИН І КАРА” Федір Достоєвський 1812 – 1881 Відкрита книга РОМАН “ЗЛОЧИН І КАРА” “Тут книжні мрії, тут теоретично подразнене серце…” Завдяки могутньому хисту філософа й геніальній художній інтуїції Достоєвському вдалося надзвичайно глибоко й переконливо розкрити процес краху анархо-індивідуалістичної теорії Раскольникова, показати поразку особистості, яка поставила себе в ситуацію “над суспільством”, над його мораллю. Скоївши подвійний злочин (вбивство […]...
- Злочин і покарання характеристика образа Мармеладовой Сонечки ЗЛОЧИН І ПОКАРАННЯ (Роман, 1866) Мармеладова Сонечка – дочка Мармеладова, повія. Належить до катеГореї “лагідних”. “…Малого росту, років вісімнадцяти, худенька, але досить гарненька блондинка, із чудовими блакитними очами”. Уперше читач довідається про неї зі сповіді Мармеладова Раскольникову, у якій він розповідає, як С. у критичний для сім’ї момент у перший раз пішла на панель, а […]...
- Злочин і покарання характеристика образу Разумихина Дмитра Прокофьевича Разумихин Дмитро Прокофьевич – колишній студент, дворянин, товариш Раскольникова по університету. Тимчасово вийшов з нього через відсутність засобів. “Зовнішність його була виразна – високий, худий, завжди погано поголений, чорноволосий. Іноді він буянив і славився за силача… Пити він міг до безкінечності, але міг і зовсім не пити; іноді пустував навіть недозволенно, але міг і зовсім […]...
- УБИВЦІ МНИМІ Й ЩИРІ В РОМАНІ “ЗЛОЧИН І ПОКАРАННЯ” Яким бути людині? Чи приречений він вічно на болісне роздвоєння, на духовне й життєве животіння, або в силах перебороти всі й стати переможцем? Багато героїв Достоєвського намагаються вирішити цю проблему, прагнучи вирватися із суперечливого круговороту життя. Бунтує й Родіон Розкольників. Злидарське існування його самого, сестри й матері, трагичные долі інших людей, що живуть поруч, зароджують […]...
- Релігія як спосіб дозволу моральних проблем Серед найважливіших питань, поставлених російською думкою XIX століття, питання про релігію займає особливе місце. Для Ф. М. Достоєвського, людини глибоко релігійного, сенс життя полягав у збагненні християнських ідеалів, любові до ближнього. В “Злочині й покаранні” автор зобразив людську душу, що пройшла через страждання й помилки до збагнення істини В XIX столітті стала видна недостатність колишніх […]...
- Як ішов Розкольників до злочину Достоєвський жив і затворів в епоху, коли в країні росло невдоволення існуючими порядками. Письменник показував у своїх добутках людей, які намагалися протестувати проти зла, що панувало. Такий і Родіон Розкольників – головний герой роману “Злочин і покарання”, роману про Росію середини XIX століття, про мешканців її столиці, що загинули й гинуть, і про самий Петербург […]...
- “Я не стару вбив… я себе вбив…” (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара”) Герой роману Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” Родіон Раскольников учинив злочин: убив бабку-лихварку і її сестру Лизавету. Що ж стало причиною цього злочину? Тяжкий стан родини? Так. Убогість, що довела героя до хвороби і розпачу? І це теж. Але все-таки головна причина – у створеній самим же Раскольниковим теорії злочину “по совісті”. За цією […]...
- Протиставлення характерів: Лужин і Свидригайлов Протиставленням характерів Мармеладових і Лужина, Раскольникова й Разумихина, Свидригайлова й Дунечки Раскольниковой автор підкреслив контрасти сучасної йому дійсності з її соціальною нерівністю, гнобленням одних і багатством, уседозволеністю інших Головне завдання свого” Творчості Ф. М. Достоєвський бачило в тім, щоб шукати людини в людині. Болем і жалем за “принижених і ображених” пронизані добутки письменника-гуманіста. Роман “Злочин […]...
- Теорія Раскольникова і її розвінчання у романі “Злочин і покарання” Теорія Раскольникова носить певний відбиток часу. Його ідея про “право сильного” відбивала деякої думки нігілізму – світогляду, популярного в 60-иі роки 19 століття. Головний герой багато часу міркує над історією життя людства. Висновки його зводяться до того, що прогрес здійснюється найчастіше на чьих-нибудь стражданнях Розкольників уважає, що люди являють собою “дві категорії”. Перші – “тварини […]...
- “Соціальний, моральний і філософський сенс буття Раскольникова” У романі “Злочин і кара” Достоєвський продовжив тему принижених і ображених, віднісши її з темою бунту людини, яка не бажає бути “твариною тремтячою”. У центрі твору історія злочину студента Родіона Раскольникова, який вбив стару лихварку. Чому розумна, чесна молода людина коїть цей злочин? Раскольников бідний, бідна його сім’я. Він бачить жертовність сестри, готової йти заміж […]...
- Правда Сонечки Мармеладової (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”) ФЕДІР ДОСТОЄВСЬКИЙ 10 клас ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ФЕДІР ДОСТОЄВСЬКИЙ Правда Сонечки Мармеладової (за романом Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання”) Роман Ф. М. Достоєвського “Злочин і покарання” показує читачеві галерею різноманітних персонажів, які не тільки штовхають Родіона Раскольникова на злочин, але і якимсь чином допомагають головному герою зізнатися у вчиненому, усвідомити необгрунтованість його теорії, яка і […]...
- Двійники й антиподи Родіона Раскольникова (за романом Ф. Достоєвського “Злочин і кара”) Роман Ф. Достоєвського “Злочин і кара” – це “психологічний звіт одного злочину”, вчиненого Родіоном Раскольниковим. І хоча головним героєм є Раскольников, у романі наведена ціла система образів його двійників і антиподів. Усі вони – люди складні і суперечливі. Ідеї і принципи кожного з них таємно або явно знаходять втілення в думках і справах самого героя. […]...