ШИШАЦЬКИЙ-ІЛЛІЧ ОЛЕКСАНДР
ШИШАЦЬКИЙ-ІЛЛІЧ ОЛЕКСАНДР (1828, м. Олішевка, тепер с. Красилівка Козелецького р-ну Чернігівської обл. – 02.03.1859, Чернігів) – фольклорист, етнограф, поет.
Народився в сім’ї священика. Закінчив Чернігівську духовну семінарію. Працював писарем у Чернігівському губернському правлінні.
Під впливом знайомства з М. Білозерським, П. Кулішем та іншими українськими діячами записував народну творчість, збирав етнографічні матеріали, багато з яких надсилав до збірників П. Куліша, А. Метлинського, П. Галагана. Найбільшу кількість записів надрукував
Учений робив також спробу теоретичних досліджень. Найцікавіші праці О. Шишацького-Ілліча – “О народном язьгке и говорах Козелецкого уезда” (1853), “Местечко Олишевка (Козелецкого уезда Черниговской губернии) в историческом и зтнографическом отношении” (1854), “О памятниках
В останні роки життя вчений розширив і доповнив це видання, але передчасна смерть обірвала його працю. Доля рукопису невідома, так само як і майже трьох тисяч народних пісень, записаних ним.
Ще в шкільні роки О. Шишацький-Ілліч писав поезії в стилі народних пісень. У 1856- 1857 рр. видав дві поетичні книги під загальною назвою “Українська квітка”. Вірші ті не позначаються особливою оригінальністю, вони наслідують твори Т. Шевченка.
Як поет О. Шишацький-Ілліч належав до фольклорно-романтичної стильової течії.
Літ.: А. В. Шишацкий-Иллич (Некролог)// Чернигов. губернские ведомости. 1859. № 11; Балашівна Катря. Олександр Васильович Шишацький-Ілліч // Зоря.
1888. № 16.
Л. Іваннікова
Related posts:
- БІЛОЗЕРСЬКИЙ МИКОЛА БІЛОЗЕРСЬКИЙ МИКОЛА (1833, х. Мотронівка, тепер у складі с. Оленівка Борзнянського р-ну Чернігівської обл. – 11.06.1896, м. Борзна) – фольклорист і етнограф. Брат Ганни Барвінок і Василя Білозерського. Навчався у Петербурзі. Присвятив себе журналістсько-видавничій діяльності. Редагував “Черниговские губернские ведомости”, видав збірник “Южнорусские летописи, открытые и изданные Н. Белозерским” (1856). Чимало зібраних ним пісень уміщено в […]...
- Борис Ілліч Олійник Реферат Борис Ілліч Олійник (Нар. 1935 p.) Народився Борис Ілліч Олійник 22 жовтня 1935р. в с. Зачепилівка на Полтавщині. Вірші почав писати в шкільному віці. Він “топтав стежку до п’ятого класу Зачепилівської семирічки”, коли побачив у новосанжарівській райгазеті “Ленінським шляхом” свій невеличкий вірш і своє прізвище. 1953р., після закінчення шкільного навчання, вступив на факультет журналістики […]...
- “Міф про Леніна” у поемі В. В. Маяковського “Володимир Ілліч Ленін” Створюючи поему “Володимир Ілліч Ленін”, Маяковський розумів, що закладає фундамент нової міфології, і на цьому шляху він обирає безпрограшний хід, добре йому знайомий, як колишньому учневі церковного училища. Навіть у композиції поеми він наслідує структури Біблії і Євангелія. Спочатку – Біблія, пророкування пророків про явище Месії, Історія відступу народу від Бога й митарств народних. Цієї […]...
- Життєвий і творчий шлях – Борис Ілліч Олійник Борис Ілліч Олійник (Нар. 1935 р.) Життєвий і творчий шлях Знакова постать України кінця XX – початку XXI століть, поет, громадський діяч, академік Національної академії наук України (1990 p.), лауреат Державної премії СРСР (1975р.) і Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1983 p.), Герой України (2005 р.). Борис Олійник – автор понад 40 книг, […]...
- ДУХНОВИЧ ОЛЕКСАНДР ДУХНОВИЧ ОЛЕКСАНДР (24.04.1803, с. Тополя, тепер Гумєнського округу, Словаччина – 30.03.1865, м. Пряшів, Словаччина) – письменник, педагог, журналіст, видавець, культурно-громадський діяч, просвітитель. Закінчив Ужгородську гімназію (1821) та богословську семінарію (1827). Працював архіваріусом, нотаріусом при канцеляріях Пряшівської та Мукачівської єпархій. З 1844 р. – канонік Пряшівської єпархії. У 1847 – 1848 рр. – депутат Угорського сейму, […]...
- КАТРЕНКО ОЛЕКСАНДР КАТРЕНКО ОЛЕКСАНДР (сир. – Катрухін Олександр, ін. псевд. – Кирпатий Олександр, Хомівченко Олександр; 14.10.1859 – р. см. невід.) – письменник. Належав до генерації українських літераторів, яка дебютувала в 90-х роках XIX ст. з новими темами й новою чи оновленою формою і названа І. Франком “молодою Україною”. Збереглися нечисленні відомості про життєвий шлях Олександра Катренка: жив […]...
- НАВРОЦЬКИЙ ОЛЕКСАНДР НАВРОЦЬКИЙ ОЛЕКСАНДР (09.08.1823, с. Антипівка, тепер Золотоніського р-ну Черкаської обл. – 22.10.1892, м. Темір-Хан-Шура, тепер Буйнакськ, Дагестан) – поет, перекладач. Навчався в Полтавській гімназії, закінчив філософський факультет Київського університету (1847). Студентом брав участь у Кирило-Мефодіївському братстві, поділяв радикально-демократичні погляди його засновника М. Гулака (свого родича), підтримував стосунки з М. Костомаровим, В. Білозерським. Після розгрому братства […]...
- Митрак Олександр Митрак Олександр – письменник, фольклорист і етнограф. Після закінчення Ужгородської богословської семінарії (1862) був священиком у селах Закарпаття. Друкуватися почав у 1864 р. Писав поезії (“Хмарно, темно…”, “Любіте наш народ”, “Добре тому багатому”), етнографічні нариси про життя, побут і звичаї закарпатських горян, у тому числі лемків (“Дорожні враження на Верховині”, “Руський народ”, “Народне весілля у […]...
- КОТЛЯРЕВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР КОТЛЯРЕВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР (1837, посад Крюково, передмістя Кременчука – 11.10.1881, Піза, Італія) – український і російський філолог – славіст, історик, археолог, етнограф. Народився в сім’ї чиновника дворянського походження. Закінчив Полтавську гімназію (1853), згодом – Московський університет (1857). У 1857-1862 рр. учителював у середніх навчальних закладах Москви. 1862 р. заарештований за антиурядову діяльність, але за браком доказів […]...
- ПИПІН ОЛЕКСАНДР ПИПІН ОЛЕКСАНДР (06.04.1833, Саратов – 09.12.1904, Петербург) – російський історик літератури і фольклорист. О. Пипін – представник культурно-історичної школи у літературознавстві. Академік Петербурзької АН з 1896 р. Професор Петербурзького університету (з 1860), активний співробітник журналів “Отечественнне записки”, “Современник”, “Вестник Европы”. Автор близько 1200 праць з історії давньої і пової російської літератури, історії суспільної думки, слов’янських […]...
- КОНИСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР КОНИСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР (псевд. – Олександр Переходовець, Верниволя, Галайда, Горовенко, Журавель та ін.; 18.08.1836, х. Переходівка, тепер с. Ніжинського р-ну Чернігівської обл. – 12.12.1900, Київ) – письменник, педагог, журналіст, громадський діяч. Навчався у Чернігівській гімназії, Ніжинському ліцеї. Брав участь у Кримській війні (1854). Член полтавської та київської громад, активний організатор недільних і вечірніх шкіл для народу, […]...
- Кандиба Олександр Іванович (Олександр Олесь) Олександр Іванович Кандиба (псевдонім Олесь) народився 5 грудня 1878 р. у м. Крига на Харківщині в родині хлібороба. Свої дитячі та юнацькі роки він провів на межі Гетьманщини і Слобожанщини, у панському маєтку в селі Верхосулі, який наймав його дід по матері. Він називав себе “дитиною степу”, і вся краса вільного простору втілилась у поезії […]...
- Олександр Олесь (Олександр Іванович Кандиба) (1878-1944) Ім’я Олександра Олеся, наділеного яскравим талантом поета-лірика, драматурга й перекладача, нерозривно пов’язане з українською літературою. Нині творчість А. Олеся вивчається в середній школі за всіма трьома варіантами програм. Олександр Олесь. Це благозвучне ім’я дали поетові на березі Чорного моря його наречена Віра Свадковская в далекому 1906 році… Те ім’я що мені дала Ти У дні, […]...
- “І задзвеніли в серці звуки” (Олександр Олесь) – Олександр Олесь (1878 – 1944) Підручник Українська література 10 клас ХХ Століття Олександр Олесь (1878 – 1944) Живи, Україно, живи для краси, Для сили, для правди, для волі!.. Шуми, Україно, як рідні ліси, Як вітер в широкому полі. (Олександр Олесь) Олександр Олесь – талановитий поет, драматург, яскравий представник символізму в літературі, який збагатив її задушевністю, ніжними почуттями і багатою внутрішньою […]...
- ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (Олександр Кандиба) (1878-1944) УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 5 клас ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (Олександр Кандиба) (1878-1944) МИТЕЦЬ ВИСОКОЇ ПОЕЗІЇ, КРАСИ Й ГАРМОНІЇ Зі спогадів про Олександра Олеся (Олександра Івановича Кандибу) Ганна Трекова, сестра Олександра Олеся: “І з боку матері, і з боку батька ми мали міцне коріння: з боку батька – чумаків, з боку матері – кріпаків. Народилися […]...
- Украинский журнал “Украинский журнал” – літературно-художній, науковий і громадсько-політичний журнал, що виходив 1824-25 у Харкові за редакцією О. Склабовського. Друкував статті про найновіші наукові теорії і відкриття, матеріали з історії України й Росії, етнографічні описи різних міст України, відомості про стан освіти, події громадського та культурного життя міста і краю. На сторінках журналу вперше в українській періодиці […]...
- БАРВІНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР БАРВІНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР (псевд. і крипт. – Подолянин; А..; Олег; Александер Б.; Австрієць; Олекс. Барв.; Ол. Барв.; Ол. Б.; Б-ський Олександр; Б-ський Ол.; Б-нський, Олександр Гр-ч; Барв. Ал.; О. Б.; 08.06.1847, с. Шляхтинці, тепер Гнізднчка на Тернопільщині – 25.12.1926, Львів) – громадсько-культурний діяч, педагог, історик літератури, редактор, публіцист. Народився в багатодітній родині священика. Початкову освіту здобув […]...
- Зоря галицькая яко альбум на год 1860 “Зоря галицькая яко альбум на год 1860” – “перший галицький літературний альманах на велику скалю” (І. Франко), виданий 1860 у Львові Б. Дідицьким з активною допомогою Я. Головацького і О. Духновича. Альманах об’єднав літературні сили Галичини і Закарпаття, представників різних політичних і стильових орієнтацій старшого і молодшого поколінь. У белетристичних відділах (“Поезія”, “Повісті”) заслуговували на […]...
- Гербовники Гербовники (польск. herb, від нім. Еrbе – спадщина) – збірники, в яких вміщено малюнки гербів, їх описи та родоводи власників гербів. У середньовічній Європі поява Г. пов’язана з інститутом рицарства (представлення учасників турнірів відбувається за допомогою Г.). Найдавніший, Цюріхський Г., датується XIV ст. У польських Г. XV-XVIII ст. зафіксовано геральдику української шляхти. В Україні герби […]...
- “Згоріть у житті – єдине щастя!” (Олександр Олесь) – Олександр Олесь (1878 – 1944) Підручник Українська література 10 клас ХХ Століття Олександр Олесь (1878 – 1944) “Згоріть у житті – єдине щастя!” (Олександр Олесь) У річищі розвитку західноєвропейської символістичної драматургії яскраво розвивався Олександр Олесь, виступаючи провідником символістських форм в українській драмі. У п’єсах він залишився неперевершеним ліриком, висвітливши духовне обличчя героїв, протиставивши антигуманиий світ їх світлим мріям і сподіванням. […]...
- “Я був задуманий на більше” (Олександр Довженко) – Олександр Довженко (1894-1956) Підручник Українська література 11 клас Українська література 1940-1950 років Олександр Довженко (1894-1956) Довженко належить до обраних, життя яких у творчості триває й посмертно. Іван Кошелівець Великий письменник, кінорежисер, засновник поетичного кіно, творець жанру кіноповісті, Олександр Довженко органічно поєднав у своїй творчості кращі надбання світової і національної культури. Найвищими художніми критеріями митець вважав красу і “чисте […]...
- Мотиви й образи народних пісень у поезіях О. Олеся ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ 8 клас О. Олесь входить в літературу як співець кохання. Він почав писати ще в дитинстві, коли йому було приблизно дев’ять років. Значний вплив на формування майбутнього поета мали народні пісні. Як відомо, О. Олесь любив награвати собі на музичних інструментах, коли створював свої вірші. На його думку, музика може передати почуття душі найкраще, тому […]...
- Прихований богатир (Олександр Олесь “Микита Кожум’яка”) ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ 5 КЛАС ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ Прихований богатир (Олександр Олесь “Микита Кожум’яка”) Люди часто судять про інших, спираючись на своє перше враження. Але не завжди такі міркування виявляються правильними. Багато людей пізніше змінюють свою думку, бачачи чемність та хоробрість, яких не помічали раніше. Знаю одного […]...
- Митрак Олександр – Біографія Олександр Андрійович Митрак народився 16 жовтня 1837 року в селі Плоскому на Свалявщині у сім’ї місцевого священика. Після здобуття початкової освіти в рідному селі, у віці 10 років вступив до Ужгородської шестикласної гімназії, а останні два класи закінчив в місті Сатмарі (сьогодні Сату-Маре в Румунії). Потім навчається в Ужгородській богословській семінарії, після закінчення якої (1862) […]...
- КАЗКА ПРО РИБАЛКУ ТА РИБКУ – ОЛЕКСАНДР ПУШКІН РОЗДІЛ І КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ ОЛЕКСАНДР ПУШКІН КАЗКА ПРО РИБАЛКУ ТА РИБКУ Історія створення Олександр Пушкін написав “Казку про рибалку та рибку” в Болдіно 1833 р. на підставі розповідей Орини Родіонівни, які ретельно записував. У російському фольклорі широко побутує казка “Жадібна баба”. Однак разом з тим поштовхом для написання “Казки про рибалку та рибку” стало […]...
- МАРКОВИЧ ОПАНАС МАРКОВИЧ ОПАНАС (псевд. – А. М.; М-ч А. В.; Опанас; 08.02.1822, с. Кулажинці, тепер Гребінківського р-ну Полтавської обл. – 01.09.1867, Чернігів) – фольклорист і етнограф. Освіту здобув на історично-філологічному факультеті Київського університету (1843 – 1847). Ще студентом брав участь у фольклорно-діалектологічній експедиції, записував фольклор по селах Полтавщини. 1845 р. вийшла перша публікація “О гадании малороссиян […]...
- Олександр Пушкін Була пора: наш празник молодий Олександр Пушкін Була пора: наш празник молодий… Перекладач: Микола Бажан Джерело: З книги: Микола Бажан. Твори у чотирьох томах. Том ІІІ. Переклади. К.:Дніпро, 1975 Була пора: наш празник молодий Сіяв, шумів, трояндами квітчався, І дзенькіт чаш у звук пісень вплітався, І здружено сидів наш гурт тісний. Тоді, в душі невігласи недбайні, Жили простіш і легше […]...
- Творчий шлях – Марко Вовчок Марко Вовчок (1833-1907 pp.) Творчий шлях Творчий доробок письменниці значний. Він налічує три збірки оповідань українською і російською мовами – “Народні оповідання” (1857 p.; 1862 р.), “Рассказы из народного русского быта” (1859 р.), понад десять повістей, кілька казок. До першої збірки “Народні оповідання”, яку письменниця почала писати у Немирові 1856 p., а закінчила вже наступного […]...
- АФАНАСЬЄВ-ЧУЖБИНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР АФАНАСЬЄВ-ЧУЖБИНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР (спр. прізв. Афанасьєв, псевд. – Невідомий, Лубсиц, Пустинник, Недолин та ін.; 11.03.1816, с. Ісківці, тепер Лубенського р-ну Полтавської обл. – 18.09.1875, Петербург) – український і російський письменник, етнограф, історик, мовознавець. Народився в родині поміщика, батько – росіянин, мати – українка. У 1829 – рр. навчався в Ніжинському ліцеї, в 1836 – 1843 рр. […]...
- Олександр Корнійчук “…Бути у творчості не тільки професіональним літератором, а й громадським, політичним діячем для мене це невіддільне” ‘,- так визначав своє творче кредо Олександр Євдокимович Корнійчук – визначний представник культури чи субкультури соціалістичного реалізму, “еталонний” діяч-письменник, сформований у роки радянської влади. Він зібрав щедрий урожай чинів і “громадсько-політичних” відзнак: упродовж багатьох років – член ЦК КПРС […]...
- Дослідження історичних пісень Дослідження історичних пісень починається лише у 19 ст. Перші публікації текстів зустрічаємо у збірнику М. Новикова “Полное новое собрание Российских песен. Четыре части” (1780-1781). Серед надрукованих там українських пісень є кілька історичних. Перший український фольклорний збірник “Опыт собрания старинных ма лороссийских песней” М. Цертелєва вийшов у 1819 р. Поряд з думами там поміщені “Пісня про […]...
- ПЛАНИ – СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВІ ПІСНІ. КОЛОМИЙКИ 7 КЛАС ІЗ ПІСЕННИХ СКАРБІВ СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВІ ПІСНІ. КОЛОМИЙКИ ПЛАНИ Художній твір як явище мистецтва 1.Поняття про художній світ твору. (Це реальний світ, пропущений крізь свідомість автора, змодельований його уявою. Це творче осмислення світу.) 2.Роль натхнення у роботі над твором мистецтва. (Натхнення – особливий стан митця, за якого у нього розігрується творча уява.) 3.Велика сила мистецтва. […]...
- Олександр Іванович Герцен Роки московського життя (1842-1847) були важливим і плідним етапом його духовного росту й літературної діяльності. “У кріпак Росії 40х років XIX століття,- писав В. И. Бєлінський про Герцена,- він зумів піднятися на таку висоту, що встав в урозень із найбільшими мислителями свого часу”. У ці московські роки Герцен написав кілька більших філософських робіт, повести “Сорока-злодійка”, […]...
- Олександр Порфирійович Бородін Бородін – неповторно своєрідний композитор. Він виявив себе і як великий учений, суспільний діяч. У музиці Бородін багато в чому продовжував традиції Глинки. Чудово характеризують вигляд композитора слова В. В. Стасова: &;#8216;Талант Бородіна дорівнює могутній і разючий як у симфонії, так і в опері й у романсі. Головні якості його – велетнева сила й ширина, […]...
- ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ “В НЕБІ ЖАЙВОРОНКИ В’ЮТЬСЯ…” II семестр З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ (продовження) ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 2 Урок 58. ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ “В НЕБІ ЖАЙВОРОНКИ В’ЮТЬСЯ…” Мета: дати учням уявлення про творчість Олександра Олеся; вчити правильно, свідомо, виразно читати віршовані твори; виробляти вміння обгрунтовувати свої міркування; збагачувати словниковий запас учнів; виховувати любов до художнього слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. […]...
- МИТУРА ОЛЕКСАНДР МИТУРА ОЛЕКСАНДР (кінець XVI – перша половина XVII ст.) – давньоукраїнський поет, видавець, культурний і освітній діяч. Належав до Києво-Печерського науково-літературного гуртка, який утворився на початку XVII ст. при Києво-Печерському монастирі. Тут довкола його архімандрита Єлисея Плетенецького об’єдналися поети, перекладачі, видавці, теологи (Іов Борецький, Захарія Копистенський, Гаврило Дорофейович та ін.), які прагнули піднести роль і […]...
- ПОТЕБНЯ ОЛЕКСАНДР ПОТЕБНЯ ОЛЕКСАНДР (22.09 1835, х. Манів поблизу с. Гаврилівка, тепер с. Гришине Роменського р-ну Сумської обл. – 11.12.1891, Харків) – мовознавець-філософ, етнограф, фольклорист, теоретик літератури, дослідник поетики, психології творчості, засновник Харківської лінгвістичної школи, основоположник психологічного методу в літературознавстві. Член – кореспондент Петербурзької академії наук (з 1875), голова Харківського історико-філологічного товариства (з 1877), дійсний член Московського […]...
- МАЛИНКА ОЛЕКСАНДР МАЛИНКА ОЛЕКСАНДР (07.08.1865, м. Мрин, тепер Носівського р-ну Чернігівської обл. – 22.05.1941, Київ) – фольклорист, етнограф, учитель. Закінчив Ніжинський історико-філологічний інститут (1880). Був членом Етнографічної комісії при ВУАН. Вивчав репертуар кобзарів і лірників, зокрема думи, український народний театр. Окремою книжкою віщав “Сборник материалов по малорусскому фольклору” (1902), що набув широкого резонансу (докладна рецензія Б. Грінченка, […]...
- ДУМИТРАШКО КОСТЯНТИН ДУМИТРАШКО КОСТЯНТИН (псевд і крипт. – К. Д. Думитрашков, К. Д. Копитько, К. Д., К. Д. м. т. р. ш. ко; 1814, м. Золотоноша, тепер Черкаської обл. – 07.05.1886, Київ) – письменник. Народився в сім’ї священика. Закінчив Київську духовну академію (1839). У 1839-1864 рр. – професор російської словесності Київської духовної семінарії, з 1870 р. – […]...
- Олександр Підсуха – Біографія Олександр Миколайович Підсуха (16 жовтня 1918, Ніжиловичі – 21 жовтня 1990) – український поет, прозаїк, драматург, перекладач, громадський діяч. Олександр Михайлович Підсуха увійшов в українську літературу одночасно з такими письменниками-воїнами, як О. Гончар, Г. Тютюнник, П. Воронько та ін. Він народився 16 жовтня 1918р. в с. Ніжиловичах на Київщині в родині сільського коваля. Закінчивши семирічку […]...