“Шпаргалки – річ потрібна, але не всім”

Як з’явилося слово “шпаргалка”, точно нікому невідомо. Можливо, за основу цього відомого усім школярам і студентам слово утворилося від виразу “шпарить швидко, без запинки”. Інша версія передбачає, що слово “шпаргалка” походить від санскритського слова “shoargalle”, що у перекладі означає “секретний, таємний документ”.

Мені здається, що використання шпаргалок невиправдано в тому випадку, якщо вони використовуються при здачі іспитів з предметів, що мають безпосереднє відношення до одержуваної спеціальності у

ВУЗі. Тому що ситуація стресу на іспиті (заліку) у багатьох студентів викликає різку активізацію короткочасної пам’яті, яка послужливо надає відбиту зі шпаргалки інформацію. Такі знання дуже недовговічні.

Можна продовжити ланцюжок міркувань, однак думка моя проста: я не хочу мати справу з так званими професіоналами, які вдавалися до допомоги шпаргалок щоразу при підготовці до іспитів.

Шпаргалка – це допомога чи ні? Навіть запитувати не треба. Відповідь негативна і ось чому: якщо в процесі запам’ятовування задіяний тільки один вид пам’яті, а в цьому випадку тільки зоровий, то інформація відкладеться

в короткочасну пам’ять.

На мій погляд лише один варіант може бути прийнятним, це якщо учень пише шпаргалку самостійно, тобто працює мінімум два види пам’яті і виконується самостійна переробка матеріалу.

Користь від шпаргалок очевидна, якщо, звичайно, писати власноруч, а не роздруковувати їх з Інтернету. По-перше, потрібно з величезної кількості матеріалу вибрати основне, отже, подумати. А це вже і є більш глибоке вивчення матеріалу.

Потім ще потрібно зв’язати весь викладений в шпаргалці матеріал, щоб не повторюватися і не писати те, що вже було написано. Я б на місці викладачів за наявність власноруч написаних шпаргалок бали додавала.

Виходячи з особистого досвіду, можу сказати, що шпаргалки мені надавали реальну допомогу. По-перше, це було свого роду страхуванням, що надавало трохи більше впевненості в успішній здачі іспитів, а по-друге, при написанні шпаргалки власною рукою опрацьовувався заново весь навчальний матеріал, відбиралися найголовніші і ключові фрагменти, які в подальшому допомагали повністю розкрити задану тему, а так само в пам’яті залишалася інформація, яку я використовував, не вдаючись до допомоги шпаргалки. Насправді, щоб написати шпаргалку, необхідно виконати величезну роботу.

Хоча зрозуміла і негативна роль шпаргалок, позитивних ролей у них теж чимало. Головна – поки їх пишеш, то вже запам’ятовуєш матеріал. І часто в результаті просто відпадає необхідність у шпаргалках. Друге.

Дуже хороша практика в систематизації матеріалу, в придбанні навички стисло викладати думки, знаходити в тексті головне, адже цілу енциклопедію не перепишеш! І третє – чисто психологічний момент. Шпаргалки дають відчуття захищеності. На випадок критичної ситуації є “важка артилерія” у вигляді шпаргалок. Є вибір – скористатися ними, чи ні.

Але частіше, знову ж таки, необхідність у шпаргалках відпадає, якщо вони сумлінно написані.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

“Шпаргалки – річ потрібна, але не всім”