Симоненко Василь Андрійович Білі привиди
Білі привиди заходили до вестибюля, гупотіли незграбними ногами, ляскали долонями, і молочні хітони осипалися з них на підлогу.
– Оце так зима! – вигукували одні, бо фантазії на більше в них не вистачало.
– Привіт від Прадіда Мороза! – намагалися жартувати інші, кидаючи вологі пальта через бильце гардероба.
Ліна автоматично посміхалася їм, бо треба ж бути ввічливою. “До чого всі вони нудні і невиразні”, – прялася думка. Нудні і невиразні піднімалися в танцзал і приймалися монотонно шліфувати паркет, залицятися до
Ні-ні, Ліна не зневажає їх, просто їй страшенно жаль оцих бундючних гиндиків, що з дня на день тринькають свій час та енергію на танцюльках. Так, саме на танцюльках, бо вона не сміє кощунствувати і називати танцями оце шаркотіння.
– Про що задумались, міледі? – рве Лінине прядиво занадто вкрадливий голос. Ага, це той самий, що вчора і позавчора намагався полонити її дотепами й мімікою, взятими напрокат з індійських фільмів.
– Ви знову забули цигарки? – обминає очима його цукеркову посмішку.
–
– Номер? – збагачена його інформацією, Ліна добуває з правої кишені дешевого імпортного півпальта замусолену пачку “Казбеку”. Немає сумніву, що цей галантний джентльмен смалить звичайнісінькі гільзи, котрі щовечора набиває якимось дешевеньким тютюном. Але з якою помпою він стукає мундштуком цигарки об коробку!
Як велично чиркає сірником!
– Може, ви підніметеся зі мною на один танець?
– Ні, я не опущуся до цього.
– О, ангел показує зуби! Але все-таки?
– Слухайте, – каже вона роздратовано, – це гардероб, а не колекціонерня компліментів з позаторішніх фільмів.
– Громадяни, будьте взаємно ввічливі, – метає лозунг чемний кавалер.
– Відвідувачі, не заважайте працівникам виконувати свої службові обов’язки, – ультрачемно посміхається Ліна.
– Може, леді назвуть своє ім’я?
– Макбет.
– Я чекатиму вас біля виходу.
– Якщо балеро мають зайвий час, вони можуть скоротати його в товаристві однієї з балерин. – Ліна показує пальчиком угору.
– Ты меня не любишь, не жалеешь…
– Гурток художнього читання працює у вівторок і п’ятницю після третьої, – дає йому безплатну довідку. Хвала Всевишньому, заграли прощальний фокс, і тоненька цівочка людей потягнулася за одягом.
Ліна ненавидить свою “професію”, але їй страшенно подобається одягати і роздягати людей. Щось є в цьому магічне й незрозуміле, і коли вона нарешті підшукає собі справжню роботу, їй ще довго ввижатимуться букети людських облич, сміятимуться, сумуватимуть і проситимуть очі. Кінець кінцем сюди, крім професійних шаркунів, знічев’я забивається і чимало гарних хлопців та дівчат.
Куди не зажене нудьга! Може, і їй колись доведеться марнувати свої вечори в отакому танцзалі, і помирати від нудотних та порожніх розмов, і вислухувати комісовані компліменти, і танцювати, “як поведе партнер”…
Хух!. Нарешті останнє пальто, останнє “до побачення”. Можна й додому, але в тьоті Паші сьогодні жах скільки роботи – нанесли снігу, багна, накидали недокурків біля урн.
Ліна пурхає по вестибюлю, а тьотя Паша бурчить і проганяє її додому.
– Може, тебе хтось ще й чекає…
– Хто чекає, той дочекається. – Ліна торохтить совком, шастає віником і обстрілює тьотю Пашу кулеметними чергами вражень, а та докоряє їй за нерозсудливість.
– Колись і кортітиме, щоб залицялися, та ніхто не захоче… Дівування, воно стече, як вода навесні…
Ліна похапцем одягається і водночас переконує тьотю Пашу, що вона зроду-віку і не подумає виходити заміж, бо тепер тільки й чути, що про розлучення, а путніх хлопців дуже мало.
– Та йди вже додому, мороко ти моя гостроноса!. А в хлопцях ти тямиш, мов коза в рогозі…
Біля виходу її справді чекає білий привид. Він іде поруч, і від його розв’язної галантності не лишилося й сліду. Мимрить щось про погоду і неоковирно жартує.
Лінине роздратування дрімає в найтихішому закапелку душі.
– Мені подобається, що ти не ламаєшся і не кривляєшся, – каже білий привид.
– То чого ж сам граєшся в денді?
– А так…
– І мене чекав “а так”?
– Трішечки “а так”, а трішечки не “а так”.
– Мені не треба твоїх трішечок!
– А мені треба!
– Слухай, ти негідник чи ні? – ставить вона питання руба.
– Може, й негідник, але не дуже, – зітхає хлопець, і вони замовкають, і йдуть поруч, і думають про своє.
– Можливо, я дурень, – раптом каже Недуженегідник.
– Дійсно, це ймовірно, – погоджується Ліна.
– А ти розумна?
– Хтозна. Мама каже, що я злюка.
– Твоя мама – великий чоловік!
І вони йдуть, а місто спить, а сніг валить і валить, і ліхтарі від снігу такі чудні й казкові, що Ліні здається, ніби вона ступила на іншу планету. І скільки загадок і несподіванок чекають її в цьому дивному, незнайомому, білому, рідному місті!
Він так і не посмів узяти її під руку і попрощався біля під’їзду, не прохаючи, як інші, постояти з ним “хоч хвилинку”.
Ліна впала на біле як сніг простирадло і зітхнула тривожно й легко. У сні в неї з очей росли фіолетові квіти.
Related posts:
- Симоненко Василь Андрійович ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ Симоненко Василь Андрійович (1935-1963) ЗАПАМ’ЯТАЙ Основні твори: казки “Цар Плаксій і Лоскотон”, “Казка про Дурила”, “Подорожу країну Навпаки”, збірки поезій “Тиша і грім”, “Земне тяжіння”, “Лебеді материнства”, збірка оповідань і новел “Вино з троянд”. Василь Симоненко народився в с. Біївці Лубенського р-ну на Полтавщині 8 січня 1935 р. Ріс без батька, мати […]...
- Життєвий і творчий шлях – Василь Андрійович Симоненко Василь Андрійович Симоненко (1935-1963 pp.) Життєвий і творчий шлях Василь Андрійович Симоненко народився в селі Біївці на Полтавщині 8 січня 1935 р. Там у невеликій старенькій хаті на березі Удаю минуло дитинство майбутнього поета: Ти приймала і щастя, і лихо, Поважала мій труд і піт, Із-під сірої теплої стріхи Ти дивилася жадібно в світ. Хлопчик […]...
- “Тут я почну зажинок…”(Василь Симоненко) – Василь Симоненко (1935-1963) Підручник Українська література 11 клас Українська література другої половини XX століття Василь Симоненко (1935-1963) Не шукаю до тебе ні стежки, ні броду – ти у грудях моїх, у чолі і в руках. Упаду я зорею, мій вічний народе, на трагічний і довгий Чумацький твій шлях. (Василь Симоненко) Багатьом талановитим українцям доля відвела обмаль часу на […]...
- “Народ мій є! Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ”(Василь Симоненко) – Василь Симоненко (1935-1963) Підручник Українська література 11 клас Українська література другої половини XX століття Василь Симоненко (1935-1963) “Народ мій є! Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ”(Василь Симоненко) У літературі Василеві Симоненкові судилося працювати менше, ніж п’ять років, проте він встиг увічнити своє ім’я. Як і Григір Тютюнник, Василь Симоненко добре знав і художньо відтворював умови […]...
- Шевчук Василь Андрійович Шевчук Василь Андрійович народився 30 квітня 1932 року в селі Бараші Ємільчинського району Житомирської області в сім’ї селянина. Закінчивши середню школу, 1950 року вступає на відділення української мови й літератури філологічного факультету Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. З 1955 року працював у редакції журналу “Піонерія”, на кіностудії ім. О. П. Довженка, в редакціях […]...
- Жуковський Василь Андрійович (1783-1852) Жуковський Зіграв дуже важливу роль в історії російської літератури. Він був першим російським романтиком, що підготував своєю творчістю грунт для подальшого якісно нового етапу літературного розвитку. Читачі відразу ж прийняли нове поетичне слово, що ніс із собою Жуковський. Їх захоплювали внутрішня правдивість його віршів, їх глибоко особистий характер. Для поета романтичний умонастрій не було маскою, […]...
- Боржавин Василь Андрійович (Сочка) – Біографія Василь Андрійович Сочка-Боржавін народився З січня 1922 р, в місті Берегові у вчительській родині. Більшу частину свого дитинства провів в Ужанській долині. Скінчивши навчання в народних школах у Кострині й Перечині, далі здобував освіту в Ужгородській та Хустській гімназіях. Улюбленими педагогами були для нього в Ужгородській гімназії русинський письменник Алексій Фаринич (літературний псевдонім – Альоша […]...
- ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО Навряд чи можна знайти серед біографій поетів-шестидесятників долю більш яскраву та більш трагічну, ніж доля Василя Симоненка. За 28 років життя зроблено було багато і мало водночас. Багато, зважаючи на ту самобутню і багату спадщину, яку отримала Україна від Василя Симоненка; мало, зважаючи на те, скільки він міг би ще зробити, якби не смерть, яка […]...
- Василь Симоненко. Життя та творчість Василь Симоненко. Життя та творчість. На літературних зустрічах мене часто запитують: “Звідки почався Василь Симоненко? Де він звівся та розповився?” Інтерес до його життя і творчості дедалі зростає. Читачів цікавлять усі подробиці із біографії улюбленого письменника. Я постараюся намалювати вам Симоненкову дорогу – важку, трагічну і коротку: поет ішов по ній неповних двадцять дев’ять років. […]...
- Україно! Доки жити буду доти відкриватиму тебе. (Василь Симоненко) Україно! Доки жити буду доти відкриватиму тебе. (Василь Симоненко) Ти звеш мене, й на голос милий твій З гарячою любов’ю я полину; Поки живуть думки в душі моїй, Про тебе, ненько, думати не кину. / В. Самійленко / У руках тримаю улюблений томик поезій українських поетів. Перегортаю сторінку за сторінкою, читаю – і раптом бачу […]...
- Василь Симоненко – соловей української літератури РЕФЕРАТ НА ТЕМУ “ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО – СОЛОВЕЙ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ” 1956 рік. Після знаменитого 20 з’їзду КПРС, на якому тодішній більшовицький генсек Микита Хрущов вжахнув світ убивчо – викривальною доповіддю про нечувані злодіяння сталінської бандократії, здавалося б, на нашій вистражданій землі ніколи не повториться розгнуздана вакханалія багатомільйонного людомору. Та недарма в народі кажуть: із крокодилових яєць […]...
- Василь Симоненко: життєвий та творчий шлях ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО: Життєвий та творчий шлях З глибин народного життя вийшла поезія В. Симоненка. З мужності народу, з горя його і звитяжної боротьби виспівалась вона. “Любити все прекрасне і земне і говорити правду… ” – так, роздумуючи про громадське покликання письменника, стверджував В. Симоненко. Й справді, його чесне і щире слово несло людям художню правду […]...
- Симоненко Василь – Біографія Василь Андрійович Симоненко (8 січня 1935, с. Біївці – 13 грудня 1963, Черкаси) – український поет і журналіст, шістдесятник. Після закінчення середньої школи в Тарандинцях вступив на факультет журналістики Київського університету. Закінчив факультет журналістики Київського університету (1957) і працював в обласній газеті “Черкаська Правда” і”Молодь Черкащини”, пізніше кореспондентом “Робітничої Газети” в Черкаській області. Писати вірші […]...
- Я хочу правді бути вічним другом і ворогом одвічним злу (Василь Симоненко) Я хочу правді бути вічним другом і ворогом одвічним злу (Василь Симоненко) Якщо ти дійсно служиш правді, а не злу – Чому ж у щирості вбачаєш крамолу? / В. Симоненко “Пильному” / Василь Андрійович Симоненко – великий син України, її геніальний поет. Він умів любити так щиро, так ніжно, так самозречено, як, мабуть, ніхто на […]...
- Василь Симоненко – Кривда КРИВДА Новела У Івася немає тата. Не питайте тільки чому. Лиш від матері ласку знати Довелося хлопчині цьому. Він росте, як і інші діти, І вистрибує, як усі. Любить босим прогоготіти По ранковій колючій росі. Любить квіти на луках рвати, Майструвати лука в лозі, По городу галопом промчати На обуреній, гнівній козі. Але в грудях […]...
- ЗНО – Василь Симоненко – Література XX ст Література XX ст. Василь Андрійович Симоненко належить до покоління “шістдесятників”. Він прагнув осмислити життя, звернутися до духовного досвіду особистості та історії рідного народу. B. Симоненко постає перед сучасним читачем виразником народної совісті, правди, надії й віри. Силою свого поетичного таланту, даром образного узагальнення поет підніс життя звичайних людей до рівня загальнолюдських ідеалів і проблем, долучив […]...
- Ікс плюс ігрек – ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО Скорочено Чорнявій математичці Я не заздрю уже нікому – Де ще мудрих таких знайти? Це ж мені стало вперше відомо: Ікс плюс ігрек – це будеш ти. І здається, що я володію Віковічним секретом краси Лиш тому, що я розумію Загадкові твої ікси. Розумію? Який там розум! Просто здорово, що ти є! Що вслухається в ніжні […]...
- Я… – ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО Скорочено Він дивився на мене тупо Очицями, повними блекоти: – Дарма ти себе уявляєш пупом, На світі безліч таких, як ти. – Він гримів одержимо і люто, І кривилося гнівом лице рябе, Він ладен був мене розіпнути За те, що я поважаю себе. Не стала навколішки гордість моя. Ліниво тяглася отара хвилин… На світі безліч таких, […]...
- Василь Симоненко – співець кохання Інтимна лірика Василя Симоненка – потужне крило його поезії. Неповторність віршів про кохання – в художньому дослідженні філософії почуття, його найтонших нюансів, від романтичного захоплення до гіркого розчарування. “Я чекав тебе з хмари рожево-ніжної, із ранкових туманів, з небесних октав…” – це твердження Василя Симоненка є ніби прологом до створеного ним романтично-піднесеного у своїй чистоті […]...
- Тема 34. Василь Симоненко – Література XX ст IV. Література XX ст. Тема 34. Василь Симоненко (1935 – 1963) Василь Андрійович Симоненко належить до покоління “шістдесятників”. Він прагнув осмислити життя, звернутися до духовного досвіду особистості та історії рідного народу. B. Симоненко постає перед сучасним читачем виразником народної совісті, правди, надії й віри. Силою свого поетичного таланту, даром образного узагальнення поет підніс життя звичайних […]...
- Василь Симоненко – Дума про щастя ДУМА ПРО ЩАСТЯ Увійшла вайлувате в сіни, з хати віє нудьга й самота. У руках засміявся віник – спритно валянки обміта. Тупотить об долівку ногами і мороз вибива з рукавиць. З нею в хату ввірвався гамір, ошалілий сміх сніговиць. Мов воскресли принишклі діти – тупіт, лемент, вищання й писк. Місяць хоче, мабуть, погрітись – суне […]...
- ГРУДОЧКА ЗЕМЛІ – Василь Симоненко УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КРАСА РІДНОГО КРАЮ Василь Симоненко ГРУДОЧКА ЗЕМЛІ Ще в дитинстві я ходив у трави, В гомінливі, трепетні ліси, Де дуби мовчали величаво У краплинах ранньої роси. Бігла стежка вдалеч і губилась, А мені у безтурботні дні1 Назавжди, навіки полюбились Ніжні і замріяні пісні. В них дзвеніло щастя непочате, Радість невимовна і жива, Коли […]...
- ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО. САМА Ж ГОСПОДАРКА НА КОЛІЇ ДОРІГ… (Уривок) Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом Василя Симоненка; навчати сприймати почуття, передані у віршах; привернути увагу школярів до багатства художніх засобів у вірші; розвивати зв’язне мовлення учнів, образне мислення, здатність порівнювати, співставляти; виховувати любов до художнього слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Давайте привітаємось, Давайте посміхнемося, Давайте в очі глянемо – І нам […]...
- Василь Симоненко – Кирпатий барометр КИРПАТИЙ БАРОМЕТР І. Замість вечірньої молитви Ти лежиш іще впоперек ліжка – Ну до чого мале й чудне! А до тебе незримі віжки Прив’язали цупко мене. Кажуть, носа ти вкрав у баби, Губи й ноги забрав мої, Взяв у матері синю звабу І в очах своїх затаїв. Спи, грабіжнику мій кирпатий, Сумнів диханням розігрій, Я […]...
- ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО (1936 – 1963) УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 5 клас СВІТ ФАНТАЗІЇ ТА МУДРОСТІ ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО (1936 – 1963) “Я ДЛЯ ТЕБЕ ГОРІВ, УКРАЇНСЬКИЙ НАРОДЕ” У 1935 році, на наступний день після Різдва, у селі Біївці на Полтавщині в сім’ї колгоспників Ганни та Андрія народилася дитина, якій Господь подарував іскру поетичного таланту. Цією дитиною був майбутній український поет Василь Андрійович Симоненко. […]...
- Василь Симоненко – Грудочка землі ГРУДОЧКА ЗЕМЛІ Ще в дитинстві я ходив у трави, В гомінливі, трепетні ліси, Де дуби мовчали величаво У краплинах ранньої роси. Бігла стежка вдалеч і губилась, А мені у безтурботні дні Назавжди, навіки полюбились Ніжні і замріяні пісні. В них дзвеніло щастя непочате, Радість невимовна і жива, Коли їх виводили дівчата, Як ішли у поле […]...
- Василь Симоненко – Цар Плаксій та Лоскотон ЦАР ПЛАКСІЙ ТА ЛОСКОТОН Цареве сімейство Там, де гори і долини, Де гуляє вітровій, – Там цвіте краса-країна З дивним ім’ям Сльозолий. І колись в країні тій Був па троні цар Плаксій, Голова його мов бочка, Очі – ніби кавуни. В Плаксія було три дочки І плаксивих три сини. Старша звалася Нудота, Середульшенька – Вай-Вай, […]...
- Василь Симоненко – Лебеді материнства (АНАЛІЗ) Аналіз твору Василя Симоненка “Лебеді материнства” 1981 р. Літературний рід : лірика. Жанр : ліричний вірш (колискова). Вид лірики : громадянська. Провідний мотив : любов до матері й Батьківщини. Віршовий розмір : хорей. Тип римування : суміжне. За формою – це колискова, мудре й щире напучування матері маленькому синові. Композиційно твір розгортається як кілька взаємопов’язаних […]...
- Василь Симоненко – Біографія (СКОРОЧЕНО) Василь Симоненко (1935-1963) Поет-шістдесятник “витязь молодої української поезії” Народився 8 січня 1935р. у с. Біївцях на Полтавщині в селянській родині. У три роки почав опановувати грамоту, у п’ять написав першого віршика. Після закінчення десятирічки у с. Тарандиці протягом 1952-1957рр. навчався на факультеті журналістики Київського державного університету. Після закінчення навчання одружується на черкащанці Людмилі Півторадня. Працює […]...
- Мотиви лірики. Василь Симоненко Серед покоління укр. літераторів, які вийшли з оталеного війною дитинства, прожили скруту повоєних років і з готовністю відгукнулись на перші весняні вітри 60 – х, світла і трагічна постать Василя Симоненка займає особливе місце. Читаючи Симоненка, легко вловлюємо внутрішню спорідненість його поезій з творами інших шістдесятників (І. Драча, Ліни Костенко). У віршах тих років переплетені […]...
- Василь Симоненко – ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ Василь Симоненко (1935-1963) Василь Андрійович Симоненко народився 8 січня 1935 року в селянській сім’ї в селі Біївцях Лубенського району на Полтавщині. Дитинство, що припало на роки війни, було трудним і голодним. Батько кинув сім’ю, і Василя виростила мати Ганна Федорівна. Писати вірші він почав ще у шкільні роки, вміщуючи їх у шкільній […]...
- ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО (1935 -1963) Українська література 7 клас – Л. Т. Коваленко – Освіта 2015 “ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ – ЛЮДИНА…” ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО (1935 -1963) Попрацюй у парі. Пригадай відомі тобі факти з біографії Василя Симоненка та його твори. Порівняй свою відповідь із відповіддю однокласника/ однокласниці. У двадцять років студент Київського університету імені Тараса Шевченка Василь Симоненко написав поетичні […]...
- ЛЕБЕДІ МАТЕРИНСТВА – ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО – ЛІТЕРАТУРА XX ст 11 клас ЛІТЕРАТУРА XX ст. ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО ЛЕБЕДІ МАТЕРИНСТВА Мріють крилами з туману лебеді рожеві, Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві. Заглядає в шибку казка сивими очима, Материнська добра ласка в неї за плечима. Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати, Не пущу тебе колиску синову гойдати. Припливайте до колиски, лебеді, як мрії, Опустіться, […]...
- Василь Симоненко – “Ти знаєш, що ти – людина” АНАЛІЗ Аналіз вірша В. Симоненка “Ти знаєш, що ти – людина?”: тема, ідея, основна думка, художні засоби, ідейно-художній аналіз. Тема твору: роздуми письменника про швидкоплинність життя, протягом якого кожний повинен встигнути покохати, зробити добрі справи. Ідея: заклик раціонально використовувати час, відведений на життя, поспішати жити. Основна думка: людина – велике створення на землі, вмій з гордістю […]...
- Василь Симоненко – “Ти знаєш, що ти – людина” Характеристика Історія написання поезії. Ставлення до людини як до гвинтика, яке принижувало людину, її гідність, убивало її творчий дух – це і змусило написати В. Симоненка вірш “Ти знаєш, що ти – людина?” Ця поезія належить його збірці “Земне тяжіння”. Завдання кожної особистості, кожної людини – дати відповідь на питання, яке містить назва програмового вірша В. […]...
- Скорочено Є ТИСЯЧІ ДОРІГ… – ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО Є тисячі доріг, мільйон вузьких стежинок, Є тисячі ланів, але один лиш мій. І що мені робить, коли малий зажинок Судилося почать на ниві нерясній? Чи викинути серп і йти байдикувати, Чи долю проклясти за лютий недорід І до сусід пристать наймитувати За пару постолів і шкварку на обід? Коли б я міг забуть убоге […]...
- Василь Симоненко – Гей, нові Колумби й Магеллани Гей, нові Колумби й Магеллани, Напнемо вітрила наших мрій! Кличуть нас у мандри океани, Бухту спокою облизує прибій. Хто сказав, що все уже відкрито? Нащо ж ми народжені тоді? Як нам помістити у корито Наші сподіваная молоді? Кораблі! Шикуйтесь до походу! Мрійництво! Жаго моя! Живи! В океані рідного народу Відкривай духовні острови! Геть із мулу […]...
- Скорочено – ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ – ЛЮДИНА? – ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО Ти знаєш про це чи ні? Усмішка твоя – єдина, Мука твоя – єдина, Очі твої – одні. Більше тебе не буде. Завтра на цій землі Інші ходитимуть люди, Інші кохатимуть люди – Добрі, ласкаві й злі. Сьогодні усе для тебе – Озера, гаї, степи. І жити спішити треба, Кохати спішити треба – Гляди ж […]...
- Любов до рідної землі в поезії В. Симоненка ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО Любов до рідної землі в поезії В. Симоненка Можна все на світі вибирати, сину Вибрати неможна тільки Батьківщину Ці рядки по-різному читали в різні часи. У роки “залізної завіси” вони були мов вирок. У наш час відкритих кордонів комусь вони здаються застарілими. А правда проста: Батьківщину дійсно […]...
- Скорочено ЛЕБЕДІ МАТЕРИНСТВА – ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО Мріють крилами з туману лебеді рожеві, Сиплють ночі у лимани зорі сургучеві. Заглядає в шибку казка сивими очима, Материнська добра ласка в неї за плечима. Ой біжи, біжи, досадо, не вертай до хати, Не пущу тебе колиску синову гойдати. 1 Новела (італ. novella – новина, від лат. novellus – новітній) – невеликий за обсягом розповідний […]...