Символічний образ товарного поїзда в романі “Тигролови” (2 варіант)
Страшною, кривавою була історія нашої Батьківщини; чомусь увесь час хотіли її поневолити іноземні загарбники; чомусь протягом майже усіх часів свого існування їй доводилося відстоювати свої права, піклуватися про своїх дітей – українців. Кидало їх від одного пекла до іншого, мовби випробуючи на міцність духу та силу волі. І у романі Івана Багряного “Тигролови” не обійшлося без спогадів про страшні роки голодомору, про страшні табори, про страшну розпуку і страшний плач.
Їде з Владивостока до Москви поїзд. Це не звичайний ешелон,
Тому і набивалося у вагони цього експресу стільки людей, що ніде було яблуку впасти. До речі, в таких поїздах непотрібні були квитки, бо кондуктор просто не мав можливості кудись продертися.
Григорій, опинившись
Рідна земля, “ота зірвана з місця і кидана по всіх світах – поза геттю”. Хіба не боляче дивитися на зневажених українців, змушених поневірятися по вагонах, по шляхах, навіть по таборах? Невже немає виходу з цього замкнутого кола, невже недостатньо страждав український народ, виборюючи собі право бути щасливим на цій землі? Ні.
Знову і знову намагалися його поставити на коліна, щоб розчавити душу народну, щоб знищити волелюбний і щасливий народ.
Навіщо потрібен був той голодомор, що зняв з насиджених місць більшість українців, що-намагалися якось вижити? Навіщо їм було шукати собі щастя десь у невідомих світах, нехтуючи своїм здоров’ям, щастям, своїми дітьми? Адже скільки було випадків, коли помирали діти, коли гинули дорослі, не витримавши постійних пересадок, задушливої атмосфери вагонів та життя. Григорій відчув якимось підсвідомим почуттям, що вся його зневажена Вітчизна була зібрана у тих вагонах, “розчавлена, розшматована, знеособлена, в корості, в бруді”. Так, Україна, наче перекотиполе, мчала кудись у невідоме, шукаючи забутий усіма щасливий край.
Рвались корені, забувались близькі, помирали рідні. А над нею, мов невимовний і непереборний жах, височив НКВС, звідки уже ніхто не повертався. Звідти попадали до таборів, які “мололи” людські кістяки, мов звичайне борошно.
Страшно читати “про надлюдське терпіння і труд каторжний, а надто взимку, при 50-градусному морозі напівголих, напівбосих людей, чесних трударів:- полтавських, та катеринославських, та херсонських “куркулів”, “державних злодіїв”, суджених “за колоски”, та й всяких “ворогів” – вчених, вчителів, селян і робітників, бородатих дідів і таких же бородатих юнаків, що й не розбереш, скільки людині віку”. Так, у таборах вони теж були, чесні і працьовиті українці, волею долі закинуті у пекло. І привозили їх на етапних поїздах, поїздах смерті, “драконах”. Як це могло статися з Григорієм Многогрішним. Але йому пощастило, і він вирвався на волю. Тільки ешелони залишилися такими, як були колись: усі, як один, схожі на етапні, навіть товарні.
Тому люди з товарного поїзда сприймають етапівців, мов близьких людей. З одного кінця землі ешелони їхали в другий, а їм назустріч рухались такі ж етапи. “І нема їм кінця-краю. А межи ними котив цей плач на колесах, цей неетапний етап, цей найдемократичніший “експрес”, ні – ковчег горя, проклять і сліз материнських”.
Зупинитися б йому на хвилинку, щоб люди зрозуміли: годі шукати щастя у невідомих землях, годі вмирати – треба боротися за свою вільну землю, за свій хліб, за своє зерно. За щастя своїх дітей, щоб у майбутньому не довелося їм помирати десь на чужій землі, а могли вони знайти собі місце серед рідних людей, у рідній країні. Я розумію відчуття Івана Багряного, вірного патріота, якому довелося жити у ті страшні часи.
Він хотів бачити рідну землю вільною і щасливою; йому хотілося допомогти українським людям скинути пута залежності від будь-кого, мати змогу ситно їсти і не боятися завтрашнього дня. І хоч його вже немає серед живих, але його ідеї втілені у життя.





Related posts:
- Символічний образ товарного поїзда в романі “Тигролови” (3 варіант) Їздять поїзди з одного кінця країни в інший, везуть людей, везуть якісь товари. І ніхто тепер і не згадає, що колись у товарних поїздах тікали від своїх проблем, шукаючи щастя собі та своїй родині, знесилені, голодні українці. Ьм не було місця на власній землі, яка була знесилена від голодомору, пошестей та безслідного зникнення своїх синів […]...
- Символічний образ товарного поїзда в романі “Тигролови” (1 варіант) Іван Багряний з тих письменників, що відчули на собі весь жах репресій, катувань, фізичних та моральних знущань. Щоб нарешті позбавитися гнітючої атмосфери підневільного життя, звільнитися від страшних спогадів, він емігрував з України. І саме там, в еміграції, йому вдалося написати неперевершений за правдивістю роман “Тигролови”, чи не найпершу чесну розповідь про сталінські концтабори. “Вирячивши вогненні […]...
- Символічний образ поїзда (за романом І. Багряного “Тигролови”) (1 варіант) “… Вирячивши вогненні очі, дихаючи полум’ям і димом, потрясаючи ревом пустелі і нетра і вогненним хвостом замітаючи слід, летів дракон.” Так починається роман Івана Багряного “Тигролови”. Страшний дракон – це поїзд, який на повній швидкості мчить крізь сибірські простори на Далекий Схід. Далі образ поїзда-дракона автор увиразнює багатьма деталями, посилюючи експресію: жахлива машина “звивається над […]...
- Символічний образ поїзда (за романом І. Багряного “Тигролови”) (2 варіант) “… Вирячивши вогненні очі, дихаючи полум’ям і димом, потрясаючи ревом пустелі і нетрі, і вогненним хвостом замітаючи слід, летів дракон”, – таким казковим зачином розпочинається роман Івана Багряного “Тигролови”. Із страшним драконом порівнює автор не менш страшний ешелон смерті, поїзд, що везе своїх жертв-в’язнів на каторгу, з якої немає повернення… Зачин роману несе в собі […]...
- Символічний образ поїзда (за романом Івана Багряного “Тигролови”) (IІ варіант) “…Вирячивши вогненні очі, дихаючи полум’ям і димом, потрясаючи ревом пустелі і нетрі, і вогненним хвостом замітаючи слід, летів дракон”, – таким казковим зачином розпочинається роман Івана Багряного “Тигролови”. Із страшним драконом порівнює автор не менш страшний ешелон смерті, поїзд, що везе своїх жертв-в’язнів на каторгу, з якої немає повернення… Зачин роману несе в собі своєрідно […]...
- Символічний образ поїзда (за романом Івана Багряного “Тигролови”) “…Вирячивши вогненні очі, дихаючи полум’ям і димом, потрясаючи ревом пустелі і нетра і вогненним хвостом замітаючи слід, летів дракон.” Так починається роман Івана Багряного “Тигролови”. Страшний дракон – це поїзд, який на повній швидкості мчить крізь сибірські простори на Далекий Схід. Далі образ поїзда-дракона автор увиразнює багатьма деталями, посилюючи експресію: жахлива машина “звивається над прірвами”, […]...
- Волелюбний народ у романі І. Багряного “Тигролови” (2 варіант) Уся творчість письменника І. Багряного – це утвердження українського оптимізму: “Ми є. Були. І будем ми!” Ніхто інший так логічно й художньо переконливо не відповів на просторікування щодо меншовартості, другосортності, інтелектуальної безликості української нації, безперспективності її у розвитку світової цивілізації, як це зробив І. Багряний. Письменник на власному прикладі переконався у несправедливості авторитарної влади, тиранії. […]...
- Волелюбний народ у романі І. Багряного “Тигролови” (1 варіант) Сильна духом людина завжди викликає до себе повагу, у які б часи вона не жила. Я, наприклад, захоплююся тим, що двадцятип’ятирічний юнак, зазнавши стільки лиха у сталінських катівнях, може не занепасти духом, не втратити природної життєлюбності, залишитися вірним сином своєї сонячної України. Ця мужня людина – мій улюблений герой Григорій Многогрішний, головний персонаж роману Івана […]...
- “Чи завжди сміливі мають щастя?” (образ Григорія Многогрішного у романі І. Багряного “Тигролови”) У житті людини іноді настає така мить, коли виникає бажання зупинити щоденний рух подій та замислитися над сенсом усього, що відбувається навкруги й у власній душі. Світом правлять дві сили – сили Зла і сили Добра. Не тільки світ є ареною боротьби цих стихій, найзапекліша і найголовніша війна відбувається в кожному з нас. Від народження […]...
- Образ українського героя в романі “Тигролови” І. Багряного Особливістю творів І. Багряного є те, що письменник змальовує Образ українського героя, котрий зазвичай є основною фігурою конкретного твору. Основною причиною культивування образу сильної людини вважається історико-філософські погляди І. Багряного. Придушення національної революції, знищення творчої еліти, невдачі УПА в Другій світовій війні заставляє письменника замислитись над проблемою “неісторичності” української нації, певної залежності її від різноманітних […]...
- Змалювання типових рис українського національного характеру в романі “Тигролови” – ІІ варіант ІВАН БАГРЯНИЙ 8 клас Й II варіант Твір І. Багряного “Тигролови” має усі прикмети пригодницького роману: персонажі чітко розмежовані на позитивних і негативних, захоплюючий сюжет, мисливські пригоди, кохання і, звичайно, щасливий кінець. До цього жанру зверталися і яскраві представники зарубіжної літератури (Ф. Купер, Д. Лондон), однак твір І. Багряного посідає окреме місце. Автор створює жанр українського пригодницького […]...
- Змалювання типових рис українського національного характеру в романі “Тигролови” – І варіант ІВАН БАГРЯНИЙ 8 клас Й І варіант До недавнього часу ми нічого не знали про творчість Івана Багряного, бо за правдиве змалювання жахів сталінських репресій твори письменника були заборонені, у нашій країні їх не друкували. Але зараз ми маємо можливість дізнатись, як було насправді. Про тяжку долю українців, про їхнє прагнення вистояти і зберегти свої національні святині […]...
- Прометей – символічний образ нескореного народу (за поемою “Кавказ”) Постать Т. Шевченка, його справді подвижницьке життя гідні подиву, пошани і вдячності. Його слово переходило державні кордони, бо мало найвищу візу – візу генія. Слово Шевченка від початку до кінця написане любов’ю до всіх народів, до всіх людей на Землі. Викриттям жорстокої колонізаторської політики Росії і закликом до повалення царизму сповнена поема Т. Шевченка “Кавказ”, […]...
- Символічний образ свічки як джерела світла і добра Символічний образ свічки як джерела світла і добра І свічки мирної не варта та країна, Що в боротьбі її не засвітила. / І. Кочерга. “Свіччине весілля”/ Вогонь, колись подарований Прометеєм, міг зігрівати, але міг і обпікати. На вогнищі готували їжу. У вогні приносили жертви богам. З палаючої, але неопалимої купини, Мойсей почув голос Бога, але […]...
- Прометей – символічний образ нескореного народу (за поемою Тараса Шевченка “Кавказ”) Прометей – символічний образ нескореного народу (за поемою Тараса Шевченка “Кавказ”) О немовкнуча кобзо тараса, Як ти, будячи помсту і гнів, Відкликалась на стогін Кавказу, На брязкіт його кайданів! / Г. Леонідзе / Переклад О. Новицького. Майже в кожного народу від прадавніх часів збереглися легенди. Багато легенд і міфів народилося в Елладі. Серед них був […]...
- Прометей – символічний образ нескореного народу (за поемою “Кавказ” Т. Г. Шевченка) Двадцять шість століть минуло з часу першого літературного оброблення Гесіодом легенди про титана, який вхопив з неба вогонь і дав його людям, за що був покараний Зевсом. Багато поетів різних країн та епох бралися опрацьовувати цей сюжет, вносячи в нього риси свого оточення та своєї індивідуальності. Символічним образом нескореності народного духу, незламності поневоленого народу в […]...
- Прометей – символічний образ нескореного народу (за поемою “Кавказ” Т. Шевченка) Тарас Шевченко – людина і поет непростої долі. Знав сирітство і найми, кріпацтво і чужину, пройшов через солдатчину. Проте його волелюбний дух завжди був наснажений бунтарськими настроями, не терпів ані найменшого посягання на свої права. Це позначилося на поезії геніального Кобзаря, вільній від плазування перед будь-якими авторитетами. Насилля над особистістю, насилля над народом сприймалося ним […]...
- Кара за любов до України (автобіографічні мотиви в романі І. Багряного “Тигролови”) Довгі десятиліття творчість талановитого українського письменника Івана Багряного була невідомою на батьківщині. Але настав інший час, і ми з подивом вчитуємося в рядки творів цього митця. Як виявилося, у нашій літературі таки є зразки пригодницького жанру, і цими книгами зачитувався весь світ. Іван Багряний (Лозов’яга) у романі “Тигролови” описав деякі події свого бурхливого, щедрого на […]...
- Прометей – символічний образ нескореного народу Легенда про титана Прометея належить до найцінніших перлів світової літератури. У ній розповідається про те, як Прометей викрав вогонь у богів Олімпу, щоб принести його на землю. До того улюбленець Зевса, Прометей своїм вчинком розгнівив верховного владику, і той покарав титана. За його любов до людей, за те, що приніс їм вогонь і навчив ним […]...
- Природа і людина в романі І. Багряного “Тигролови” Природа – то колиска людської цивілізації. Завжди вона давала людині матеріальний достаток та насолоду від спілкування з нею. І при дбайливому до себе ставленні віддячувала стократ. Ще Г. С. Сковорода закликав жити в гармонії з природою. Але природа для слабких духом, невмілих та недосвідчених може бути жорстокою, навіть згубною. У романі І. Багряного “Тигролови” пейзажам […]...