СИНОПСИС
СИНОПСИС, чи коротке зібрання од різних літописців про початки слов’яно-російського народу” (перше віщання у Лаврській друкарні 1674 р., всього більш як 25 перевидань) опублікований із благословення Києво-Печерського архімандрита Інокентія Гізеля (деякі вчені вважають його і автором). У науковій термінології давніх греків “синопсис” – виклад в одному загальному огляді у стислій формі, без детальної аргументації й теоретичних роздумів певного предмета чи якоїсь конкретної галузі знання. Синопсис є новим етапом у розвитку давньоукраїнської
Джерелами для його написання були літопис Нестора, польські хроніки, опис сучасних авторові подій до царювання Федора Олексійовича (1529). В основу пам’ятки, на думку М. Сумцова, покладена хроніка ігумена Михайлівського монастиря Феодосія Софоновича про події в Русі до 1290 р.
“Синопсис” складається з 110 розділів; це короткий нарис східнослов’янської історії від найдавніших часів до останньої чверті XVII ст. Перші 11 розділів оповідають про Ноя та його трьох синів (Сіма, Хама та Яфета), походження слов’ян від Яфета; за ними йдуть розділи про вольності і землі слов’янські,
У праці поєднано особливості давньоруської традиції літописного викладу і новітні спроби розповісти про історичні події з огляду на нові суспільно-історичні та культурні обставини, зокрема в контексті прагматичного тлумачення історії у бароковій манері.
Актуальність порушених питань, широкий часовий діапазон зв’язно, лаконічно та стисло висвітлюваних подій, довершена літературна форма, цікава розповідь, введення до тексту сказань і крилатих висловів, адресованість широкій аудиторії – все це зробило “Синопсис” однією з найпопулярніших історичних книг XVII ст. Вона мала велике поширення не лише в Україні, Білорусі, Росії, а й в усьому православному світі, перекладена грецькою та латинською мовами і до XIX ст. слугувала посібником з історії.
Літ.: Дорошенко Д. Огляд української історіографії. Прага, 1925; Чистякова Е. В. Синопсис // Вопр. истории. 1974. № 1; Історія української літератури: У 2 т. К., 1987. Т. 1.
Г. Усатенко
(1 votes, average: 5.00 out of 5)