Головна ⇒ 📌Скорочені твори ⇒ Скарб (скорочено) – Староженко Олекса
Скарб (скорочено) – Староженко Олекса
Жили собі чоловік та жінка. Усього в них було доволі. Свого сина єдиного вони шанували й пестили, особливо мати.
Усе, що забажає, виконували, не давали й пилинці впасти.
Доріс Павлусь до парубка, зробився гладким та опецькуватим, тільки руки в нього білі й ніжні, бо ніколи роботи не знали. Чоловік картав жінку – навіщо такого лінивого виростили, що з ним буде, як їх не стане. Мати відповідала, що на все воля Божа.
Якось Павлусь уночі розвередувався – захотів меду. Мати побігла по селу шукати, ледве випросила. Прибігла, а синок уже й
За нею й батько пішов.
А Павлусеві все одно добре. Стали за ним доглядати наймит і наймичка, що їх господиня просила колись. Щастя, як горох, так і сипалося на парубка.
У господарстві лад, прибуток, відкрили навіть шинок із лавкою. Павлусь тільки їсть та спить, ліньки й повернутися, не те що на вечорниці йти.
Якось на Зелені свята зібралися парубки йти шукати скарб. Вирішили попросити Павла, щоб він пішов із ними на щастя. Той не “хотів і сказав, що як Бог дасть, то й у вікно вкине.
Ходили хлопці до вечора, нічого не знайшли. Аж бачать – лежить здохлий хорт.
Так і зробили. Кинули собаку, а з нього як посипляться дукати! Парубки хотіли забрати, а наймит не дав. І Павло сказав, що це йому Бог у вікно вкинув, як він і казав.
Щастя не залишало Павлуся. Знайшлася хороша дівчина, одружилися вони, народилися у них гарні діточки.
Що ж таке щастя, кого можна вважати щасливим? Є такі, що звуть щасливими таких, як Павлусь, котрі увесь свій вік ні про кого й ні про що не дбають; таких, які мають багато грошей і стережуть їх, як Рябко на ланцюгу. А по-моєму, той тільки й щасливий, хто другому не заздрить, кого Бог благословив на добрі діла. Заздрять декотрі щастю Павлуся, а от стати б ним і не хотіли.
Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло):
Здавна люди замислювалися над тим, що таке щастя. Історія Павлуся показує, що безділля і ситість – це ще не щастя. Не може бути щасливою та людина, котра не зігріває своїм теплом інших, безцільно й безглуздо проживає свій вік. Хоч і таланило в усьому Павлусеві, але його щастя мало хто б захотів.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)Related posts:
- Скарб – ОЛЕКСА СТОРОЖЕНКО – “ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ-ЛЮДИНА?” Скорочено Жили собі чоловік та жінка. Усього в них було доволі. Свого сина єдиного вони шанували й пестили, особливо мати. Усе, що забажає, виконували, не давали й пилинці впасти. Доріс Павлусь до парубка, зробився гладким та опецькуватим, тільки руки в нього білі й ніжні, бо ніколи роботи не знали. Чоловік картав жінку – навіщо такого лінивого […]...
- Скорочено – СКАРБ – ОЛЕКСА СТОРОЖЕНКО Був у заможних батьків єдиний син Павлусь. Дуже вони пестили його. Особливо мати. Нікуди його не пускала, всіляко догоджала. Кажу ж вам, що й між матерями навдивовижу була мати. Доріс Павлусь до парубка. Так його вигнало та розперло, такий став гладкий та опецькуватий. Не пускає сина мати на вечорниці, обіцяє знайти йому наречену. Одного разу […]...
- Скарб скорочено – Олекса Стороженко Був собі чоловік та жінка. Були вони люди заможненькі, усього в їх доволі: і поля, і скотинки, і худоби, і хата простора з садочком і левадою. Послав їм Господь на втіху одного тільки синка – Павлусем звали. Та вже ж і шанували, і пестували вони того одинчика! Не так батько, як мати. І що то […]...
- Скарб – ОЛЕКСА СТОРОЖЕНКО скорочено ОЛЕКСА СТОРОЖЕНКО Скарб Був собі чоловік та жінка. Були вони люди заможненькі, усього в їх доволі: і поля, і скотинки, і худоби, і хата простора з садочком і левадою. Послав їм Господь на втіху одного тільки синка – Павлусем звали. Та вже ж і шанували, і пестували вони того одинчика! Не так батько, як мати. […]...
- Олекса Стороженко “Скарб”. Короткі відомості про письменника, його гумористичні твори. Морально-етичні проблеми оповідання. Гумористичне, викривальне зображення головного героя. Скарб – узагальнений образ щастя. Повчальний характер оповідання УРОКИ 37-38 Тема. Олекса Стороженко “Скарб”. Короткі відомості про письменника, його гумористичні твори. Морально-етичні проблеми оповідання. Гумористичне, викривальне зображення головного героя. Скарб – узагальнений образ щастя. Повчальний характер оповідання. Мета. Ознайомити учнів з життям і творчістю письменника, допомогти опрацювати сюжет твору; удосконалювати вміння складати цитатний план, висловлювати власні міркування про сенс людського життя; розвивати навички […]...
- СКАРБ – ОЛЕКСА СТОРОЖЕНКО (1806-1874) Українська література 7 клас – Л. Т. Коваленко – Освіта 2015 “ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ – ЛЮДИНА…” ОЛЕКСА СТОРОЖЕНКО (1806-1874) СКАРБ Був собі чоловік та жінка. Були вони люди заможненькі, усього в їх доволі: і поля, і скотинки, і худоби, і хата простора з садочком і левадою. Послав їм Господь на втіху одного тільки синка […]...
- Що ж таке щастя? (за оповіданням “Скарб”) Здавна люди замислювалися над тим, що таке щастя. Дехто мріє про пригоди й подорожі, хтось хоче мати вірних друзів, мрія деяких – бути відомим спортсменом, співаком або стилістом, деякі мріють про красиве вбрання, сучасну техніку, модні розваги. Історія Павлуся з оповідання О. Стороженка “Скарб” показує, що неробство й сите життя – це ще не щастя. […]...
- “Характеристика Павлуся з оповідання “Скарб” З давніх-давен майже кожна людина замислювалася над тим, що ж таке щастя. Дехто вважає за щастя постійно бути учасником пригод та мандрів, хтось своє щастя бачить у добробуті та багатстві, а хтось його розуміє, як присутність друзів та щастя близьких людей. Хтось мріє стати відомим співаком, а хтось бачить себе видатним спортсменом або популярним стилістом. […]...
- Твір на тему: “Характеристика Павлуся з оповідання “Скарб” З давніх-давен майже кожна людина замислювалася над тим, що ж таке щастя. Дехто вважає за щастя постійно бути учасником пригод та мандрів, хтось своє щастя бачить у добробуті та багатстві, а хтось його розуміє, як присутність друзів та щастя близьких людей. Хтось мріє стати відомим співаком, а хтось бачить себе видатним спортсменом або популярним стилістом. […]...
- Скорочено “Скарб” Стороженка Був собі чоловік та жінка. Були вони люди заможненькі, усього в їх доволі: і поля, і скотинки, і худоби, і хата простора з садочком і левадою. Послав їм Господь на втіху одного тільки синка – Павлусем звали. Та вже ж і шанували, і пестували вони того одинчика! Не так батько, як мати. І що то […]...
- Хочеш бути щасливий – будь! (За оповіданням О. Стороженка “Скарб”) Щастя… Старовинна мудрість говорить, що людина – творець свого щастя. З цим, мабуть, можна погодитися, тому що справжнє щастя – це вміння любити життя і людей. Щастя… У кожної людини воно своє. Дивним, на мою думку, було уявлення про щастя селян із казки О. Стороженка з глибокою назвою “Скарб”. Вони вважали щасливою людину, яка все […]...
- Гумористичне зображення головного героя оповідання О. Стороженка “Скарб” Олекса Стороженко, за словами Івана Франка, талановитий оповідач, що добре володіє українською мовою. В оповіданні “Скарб” письменник використав український фольклор, поєднав фантастичні елементи з реалістичним зображенням селянського побуту, гумористично зобразив головного героя. Павлусь, єдиний син у родині, ріс зманїженим, залюбленим матір’ю. Узимку й восени вона не випускала його з хати, щоб не замерз, навесні і […]...
- “Чи хотів би я мати таке щастя як Павло із твору Олекси Стороженко “Скарб” Щастя – це, мабуть, те, до чого прагне кожна людина, яка хоч трохи вміє мріяти. Багато письменників, літературних діячів зображували щастя по-різному, цілком звичайно, що вони могли мати дещо відмінні думки і враження про те, що таке щастя і як його досягати. Деякі, навпаки, насміхалися над уявленнями інших людей про це явище. Таким прикладом може […]...
- Скарб О. Стороженко Був собі чоловік та жінка. Були вони люди заможненькі, усього в їх доволі: і поля, і скотинки, і худоби, і хата простора з садочком і левадою. Послав їм Господь на втіху одного тільки синка – Павлусем звали. Та вже ж і шанували, і пестували вони того одинчика! Не так батько, як мати. І що то […]...
- “Що є трагічним, а що комічним в оповіданні Стороженка “Скарб” і казці Лепкого “Мишка” На перший погляд оповідання О. Стороженка має досить простий сюжет, бо все, що в відбувається з його героями, являє собою звичайне життя щасливих и достатньо благополучних людей. У своєму творі автор поєднав національний фольклор, реалістичне зображення життя українського селянства і фантастичні елементи, та зобразив його головного героя під гумористичним кутом. Павлусь – головний герой оповідання […]...
- ОБРАЗ ЛЮДСЬКОГО ЩАСТЯ (за твором О. Стороженка “Скарб”) 7 КЛАС ОБРАЗ ЛЮДСЬКОГО ЩАСТЯ (за твором О. Стороженка “Скарб”) ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 1. Що таке щастя? 2. У вічних пошуках скарбів. 3. Скарби нашої душі. Варіант 2 1. Казка О. Стороженка про щастя. 2. Гумористична майстерність автора в утіленні образу головного героя. 3. Що є для людини щастя? ЕПІГРАФИ ДО ТВОРУ Ах, […]...
- Щастя приходить лише до щасливих людей! (За оповіданням Стороженка “Скарб”) Розміщено від Tvіr в Суббота 29 мая Що таке щастя? Щось матеріальне, дорогоцінне чи, навпаки, звичайне і повсякденне? Мабуть, щастя – це мрія, що не має форми та матерії. Не завжди у нас успіх – щось конкретне, інколи ми розчаровуємось, бо те, про що мріємо виявляється химерним. Тому й дивним видається уявлення про щастя селян […]...
- Скорочено – ЗА СЕСТРОЮ – АНДРІЙ ЧАЙКОВСЬКИЙ І Події відбувалися у селі Спасівка, нині зруйнованому під час татарського набігу. Спасівчани зайшли сюди з-за Дніпра, а тому що зупинились на тому місці на самого Спаса, тож і прозвали своє село Спасівкою. У цьому селі жив славний козацький рід Судаків: сімдесятирічний дід Андрій, його син Степан із жінкою Палажкою, онуки Петро, п’ятнадцятирічний Павло та […]...
- Бути щасливим (за твором “Скарб” Олекси Стороженка) Олекса Стороженко народився 1805 року в селищі Лисогорах на Чернігівщині в родині офіцера, нащадка давнього козацького роду. Потім він навчався в губернській гімназії міста Харкова. Олекса також служив у війську, брав участь у російсько-турецькій війні. Після відставки він став чиновником. Спочатку Олекса писав російською мовою, зокрема це роман “Брати-близнята” і різні оповідання. Друкував він твори […]...
- Повість про справжнього брата (за повістю А. Чайковського “За сестрою”) I. ФРАНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, А. ЧАЙКОВСЬКИЙ, М. СТЕЛЬМАХ, Г. ТЮТЮННИК 7 КЛАС ПРО ДАЛЕКІ МИНУЛІ ЧАСИ I. ФРАНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, А. ЧАЙКОВСЬКИЙ, М. СТЕЛЬМАХ, Г. ТЮТЮННИК Повість про справжнього брата (за повістю А. Чайковського “За сестрою”) Брат – це захисник. Брат – це друг. Брат – це порадник, спільник. Брат – не брат. Мабуть, не знайдеться людини, яка б могла це заперечити. Добре, коли і […]...
- Скорочено “За сестрою” Чайковського Село Спасівка знаходилося на правому березі ріки Самари, недалеко від Дніпра. Воно нічим не відрізнялося від інших, не пишалося хоромами, бо були то страшні часи татарських набігів на Україну, і ніхто не був упевнений у завтрашньому дні. У Спасівці жив славний козацький рід Судаків. На той час у родині були сімдесятирічний дід Андрій, син Степан […]...
- За сестрою – Андрій Чайковський Скорочено І Село Спасівка знаходилося на правому березі ріки Самари, недалеко від Дніпра. Воно нічим не відрізнялося від інших, не пишалося хоромами, бо були то страшні часи татарських набігів на Україну, і ніхто не був упевнений у завтрашньому дні. У Спасівці жив славний козацький рід Судаків. На той час у родині були сімдесятирічний дід Андрій, син […]...
- “Любов і байдужість у творі Олекси Стороженко “Скарб” У своєму оповіданні “Скарб” Олекса Стороженко описує звичайного везунчика по імені Павлусь. Хлопчик виріс в досить багатій родині, ніколи нічого не потребував і повністю розслабився через відсутність будь-яких проблем. Це сталося через його батьків, які виконували всі його забаганки, робили все, щоб йому було добре і комфортно. У певний момент батьки почали турбуватися, чи впорається […]...
- Влизько Олекса Федорович Дев’ята симфонія Монолог Вогню, вогню! Надлюдської любові! Хай кров кипить у грудях молодих! Беру тебе, о світе мій терновий, В обійми сонячні! Як теплий птах І птах вогненний облітаю серцем По всіх світах. Над людом простягаю Безмежні крила. Хай приходять всі Під їх покрови. Як не знайдуть раю, То знайдуть пекло молодих обіймів, Вселюдських, сильних, що під […]...
- Дружба – то найбільший скарб Маючи друзів, вважай, що ти володієш скарбам. Г. С. Сковорода Багато є скарбів: і матеріальних, і духовних. Кожна людина на своєму життєвому шляху прагне знайти своє щастя, що вважатиметься найбільшою неперехідною цінністю. Щастя буває різним. Для одних щастя – гроші, розкіш. Інші його бачать у сімейному житті, ще інші – у повсякденній роботі. Це все […]...
- Твір на тему: Дружба – то найбільший скарб Маючи друзів, вважай, що ти володієш скарбам. Г. С. Сковорода Багато є скарбів: і матеріальних, і духовних. Кожна людина на своєму життєвому шляху прагне знайти своє щастя, що вважатиметься найбільшою неперехідною цінністю. Щастя буває різним. Для одних щастя – гроші, розкіш. Інші його бачать у сімейному житті, ще інші – у повсякденній роботі. Це все […]...
- ОЛЕКСА КОБЕЦЬ Олекса Варавва (псевдонім – Олекса Кобець) народився 28 березня 1889 року в сім’ї бідних хліборобів, які не могли йому дати матеріального забезпечення так, що вже на 14-му році життя, після закінчення канівської 2-класної школи, яка за статутом 1872 року дорівнювала 6-м класам гімназії, довелося хлопцеві покинути рідну хату й самому торувати шлях у подальше Життя. […]...
- Олекса Влизько Влизько Олекса Федорович народився 17 лютого 1908 року на станції Боровйонка Крестецького повіту Новгородської губернії, де його батько служив дяком, псаломщиком. Там і почав навчання, а продовжив його на батьківщині діда – в с. Сингаївка на Звенигородщині. У 13 років важко перехворів на скарлатину і втратив слух. Ця травма компенсувалася вольовим розвитком пам’яті, начитаністю: книжка […]...
- СТОРОЖЕНКО ОЛЕКСА СТОРОЖЕНКО ОЛЕКСА (24.11.1806, с. Лисогори, тепер Ічнянського р-ну Чернігівської обл. – 18.11.1874, м. Брест у Білорусі) – письменник, публіцист, мемуарист. Народився в сім’ї відставного армійського офіцера, дрібного поміщика, нащадка старовинного козацького роду. Навчався в пансіоні при Слобідсько-Українській губернській гімназії (Харків). У 1824 – 1850 рр. служив у війську, брав участь у російсько-турецькій війні (1828 – […]...
- ТЕПЛИЙ ОЛЕКСА 30 березня знаменує початок роботи пасічників. Якщо погода вже тепла, сніг зійшов, то пасічники виносять вулики з бджільника, замовляють бджіл, щоб інших хазяїв не шукали, а потім моляться, щоб Бог послав гарне літо й, відповідно, багато меду. Якщо ж сніг іще не зійшов, морози ще досить сильні, то пасічники обмежуються примовляннями, зверненими до бджіл, аби […]...
- Олекса Коронатович Стефанович Степанович Олекса народився 5 жовтня 1899 р. в селі Милитині Острозького повіту на Рівненщині в родині священика. У 1919р. закінчив Житомирську семінарію. В 1922р. емігрував, навчався на філософському факультеті Карловського університету в Празі, а згодом відвідував літературно – мистецькі курси Українського вільного університету. У 1944р. жив Міттенвальді (Німеччина), з 1949р – у м. Буффало (США) […]...
- Стефанович Олекса – Біографія Олекса Коронатович Стефанович (5 жовтня, 1899, Милятин, Рівненська область – 4 січня 1970, Баффало) – український поет, літературний критик. Родом з с. Милятина на Волині; з 1922 на еміграції в Празі, де відвідував Карлів університет, від 1944 жив у Німеччині, від 1949 у США. Народився 5 жовтня 1899 р. у с. Милятині Острозького повіту на […]...
- Кобець Олекса – Біографія (1889-1967) Олекса Варавва (псевдонім – Олекса Кобець) народився 28 березня 1889 року в сім’ї бідних хліборобів, які не могли йому дати матеріального забезпечення так, що вже на 14-му році життя, після закінчення канівської 2-класної школи, яка за статутом 1872 року дорівнювала 6-м класам гімназії, довелося хлопцеві покинути рідну хату й самому торувати шлях у подальше […]...
- Влизько Олекса – Біографія Влизько Олекса Федорович народився 17 лютого 1908 року на станції Боровйонка Крестецького повіту Новгородської губернії, де його батько служив дяком, псаломщиком. Там і почав навчання, а продовжив його на батьківщині діда – в с. Сингаївка на Звенигородщині. У 13 років важко перехворів на скарлатину і втратив слух. Ця травма компенсувалася вольовим розвитком пам’яті, начитаністю: книжка […]...
- ОЛЕКСА СТОРОЖЕНКО (1806-1874) Українська література 7 клас – Л. Т. Коваленко – Освіта 2015 “ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ – ЛЮДИНА…” Сьогодні ти починаєш вивчати розділ, назву якому дата рядки з поезії В. Симоненка “Ти знаєш, що ти – людина?”. Що за дивне запитання? – скажеш ти. – Ми маємо спільні зовнішні фізичні ознаки, за якими біологи віднесуть нас […]...
- Влизько Олекса Федорович Парубоцьке І Гей, піду на села у веселім марші, Щоб за плугом взнати, чи поет і я! Сонце ти гаряче, братику мій старший, Мабуть, в тім і буде доленька моя! Як і кожний, буду! В парубоцькім колі Вечором зі сміхом вийду на майдан. (Позабувши місто, де панелі голі, А на них самотній висиха каштан!) Паруб’ята виб’ють […]...
- Влизько Олекса Федорович Баляда про короткозоре Ельдорадо В далекі моря пішли кораблі З людьми, що набридли своїй землі. А людям набридла своя земля, Набридла людям ласка короля, І вони прийшли до портів іздаля. У людей по кишенях вітер гуляв, І чортик ножа виглядав з халяв. Був у них хаотично оздоблений ріт – Од легеньких пушків до великих борід, І кремезні руки, що […]...
- Влизько Олекса Федорович Баляда про остаточно короткозоре Ельдорадо В нудний океан пішов корабель З людьми, що втекли від своїх земель. Бо власна земля – холодна й німа, Бо власна земля, як завжди,- тюрма, А краща усюди, де нас нема. Конкістадори пливли, було! Від ромів і райн в голові гуло. Тепер над трубами жодних райн. Простий пароплав, без ніяких тайн, Компанії “Зюйд Амерікен Ляйн”. […]...
- “Людина – скарб, цінніший від усього” БЕРНС РОБЕРТ (1759-1796) Титул всенародного поета Роберт Берне отримав ще за життя. Він – син бідняка, сам орав землю, був звичайним чиновником, і не полишав працю навіть тоді, коли став знаменитим, загальновизнаним поетом. Його поезією захоплювалися Вальтер Скотт, Йоганн Вольфганг Гете. Звідки Роберт Берне брав теми для своїх віршів? З життя, з творів інших письменників, […]...
- Сміливий Павлусь (“За сестрою”) Коли я читав повість А. Я. Чайковського “За сестрою”, мені здавалося, що переді мною постав герой-богатир з раніше читаних українських дум. Хоч Павлусю було лише п’ятнадцять років, але він часто потрапляє, а потім вибирається із ситуацій, з яких йому, здавалося б, вибратися не під силу. Я розумію, що автор явно перебільшує фізичні можливості свого героя, […]...