Сказання
Сказання – фольклорний, літературний твір історичного і легендарного характеру, в якому розповідь про дійсні події і явища минулого поєднується з їх піднесено поетичною інтерпретацією. У С. широко використовуються достовірні і вигадані відомості про історичних осіб, свідчення сучасників й очевидців подій, розповіді легендарного змісту, традиційна образно-стильова поетика фольклору. С. близькі до історичних переказів, легенд, апокрифів, житій. У давній літературі С – це прозовий твір легендарно-історичного змісту (“Сказання про Бориса і Гліба”, “Оповіді про запорожців, опришків, гайдамаків” та ін.), у новій С зустрічаються й у віршових формах.
Літературні С, як правило, відображають особливості фольклорних усно-оповідних жанрів, на основі їх написані “Марко Проклятий” О. Стороженка, “Борці за правду” А. Кащенка, “Легенди старокиївські” Наталени Королевої та ін.
Related posts:
- “Казка” – “Сказання” Сказання, віддана. По встановленому вище ознакою до казці може бути прилічений іще одна жанр, часто із нею пов’язувалося, жанр, який найправильніше було б назвати преданьем чи сказанням. Сюди ми віднесли оповідання, що видаються за історичну істину, котрий іноді справді її відбивають чи містять. Якщо легенда споріднена з духовним віршам, то переказ певною мірою родинно історичним […]...
- Розум і спритність народу російського (“Сказання про білгородський кисіль”) “Сказання про білгородський кисіль” – уривок з давньоруського літопису. Перш ніж воно потрапило в літопис, це сказання зберігалося в пам’яті людей, поступово змінювалося й доповнювалося. Згодом воно стало схоже на легенду, і вже ніхто не може сказати, де в ньому правда, а де вимисел. Проте це сказання оповідає про реальну історичну подію, нехай і в […]...
- Сказання про Старого Мореплавця Сказання про Старого Мореплавця поема, що займає центральне місце в спадщині Кольриджа. Подорожанина, що йде на весільний бенкет, раптово зупиняє старий, що приковує увага незвичайністю своєї зовнішності й гіпнотичним поглядом. Це – старий моряк, що зробив тяжкий злочин і змушений по велінню вищих сил викупати його оповіданням про свій учинок. Під час далекого плавання він […]...
- Твір на тему “Біблійні сказання” Слово “біблія” означає “книга”. Це древній пам’ятник писемності, увібравши історичних фактів, народних легенд, ритуальних приписань і міфів. Нерівноцінні добутки, що склали весь цей звід, створювалися протягом цілого тисячоріччя – з XIII століття до н. е. по II століття н. е. До того ж джерела багатьох сюжетів сходять до ще більш сивих часів. Наприклад, історія створення […]...
- Роман про Тристане й Ізольду сказання про любов Роман про Тристане й Ізольду сказання про любов Тристана й Ізольди (XII в.), послужило сюжетом для численних добутків середньовічної літератури, від яких по більшій частині збереглися лише уривки. Не лицарський роман, що дійшов до нас, XII в. про Тристане й Ізольду був вдало відновлений по його пізніших переробках французьким ученим Ж. Бедье на початку XX […]...
- Центральний пам’ятник Куликовського циклу “Сказання про Мамаєве побоїще” СКАЗАННЯ Про Мамаєве побоїще – Центральний пам’ятник Куликовського циклу (див. Задонщина). З усіх творів циклу С. – найдетальніший, сюжетно захоплюючий розповідь про битву на Куликовому полі в 1380 р. С. повідомляє цілий ряд подробиць про Куликовській битві, не зафіксованих іншими джерелами. Наприклад, тільки в С. докладно розказано про дії Засадного полку серпуховского князя Володимира Андрійовича, […]...
- Сказання про покликання князів і опис легенди в “Повісті минулих літ” До цього літописного сказання близька Легенда про покликання князів, поміщена в літописі під 6370 р. (862 р.). За запрошенням новгородцев, через море княжити й “володеть” Росіянці землею, приходять три брати-варяга з родами своїми: Рюрик, Синеус, Трувор. Фольклорність легенди підтверджує наявність епічного числа три – три брати. Сказання має чисто новгородське, місцеве походження, відбиваючи практику взаємин […]...
- Яке значення рими у строфі? Строфа – це певна кількість віршових рядків, що становлять ритмічне й синтаксичне ціле, як правило, об’єднане римою. Для зручності рядки, що римуються, позначаються однаковими буквами, малими – чоловічі рими, великими – жіночі. У такому записі початок відомої поезії Т. Шевченка “Садок вишневий коло хати…” має такий вигляд: АббАб. Строфа є важливим композиційним елементом вірша, бо […]...
- Нижегородське сказання про Коромисловe вежу Три дні стояли під Нижнім розбійники-татари; всі жителі міста замкнулися в Кремлі, і на нову-те стіну сподівалися, і татар-те боялися, ніхто не смів вийти за ворота кремлівські. Була тоді в місті одна дівиця-красуня, ім’я й батьківщини її не пам’ятають. Знадобилося їй за водою сходити на Почайну ріку; не хотілося, видно, пити криничної. От взяла вона […]...
- Тавтограма Тавтограма – див.: Алітераційний вірш, Алітерація, Анафора. Тавтологічна рима – римування одного і того самого слова, що не трактується як вада віршованого мовлення: І день іде, і ніч іде. І, голову схопивши в руки. Дивуєшся, чому не йде Апостол правди і науки? (Т. Шевченко). Т. р. спостерігається в деяких східних віршових формах (газель). Звертаються до […]...
- Декламативна поезія Декламативна поезія (лат. declamatio – вправи з красномовства)- переважно віршовані літературні твори, придатні для сценічного виголошення. У них яскравіше, ніж в інших, виражені відповідні стилістичні прийоми, риторичні фігури, логічна композиційна тріада – теза, антитеза, синтез. Виникла у Стародавній Греції. В Україні культивувалася з кінця XVI ст. у братських школах, де риторику викладали разом з піїтикою […]...
- Сага Сага (давньосканд. saga – сказання) – оригінальні та перекладні епічні (історичні та героїчні) твори з віршованими вставками, поширені в Ірландії та Ісландії (VIII-XIII ст.). Поділяються на ранні (усні) та пізні (писемні), створені безіменними авторами (філідами) – знавцями давніх законів. Найпоширеніші мотиви С. – військові подвиги, викрадення худоби, сватання, плавання в дивні краї, бенкети. С. нагадують […]...
- НЕСТОР-ЛІТОПИСЕЦЬ НЕСТОР-ЛІТОПИСЕЦЬ (1056 – бл. 1114) – письменник-агіограф, літописець. 1074 р. 17-літнім юнаком постригся в ченці Києво-Печерського монастиря, згодом посвячений у диякони. 1091 р. йому доручили відкрити мощі преподобного Феодосія. Помер і похований у Києво-Печерському монастирі. Нестор є безсумнівним автором двох житій Бориса й Гліба (“Сказаніє о Борисе и Глебе) та Феодосія (“Житіє Феодосія”), які вважаються […]...
- Особливості просторово тимчасової організації в “Пісні про Нибелунгах” Близько 1200 р. Являє собою поему складається з 39 пісень або авантюр, що нараховує близько 10000 віршів, об’єднаних у строфи по 4 вірші. Німецька пісня є результатом трансформації стародавнього епічного сказання під впливом лицарської літератури кінця 12 в. Незважаючи на феодально-християнську обробку сюжет поеми містить пережитки більше ранніх щаблів розвитку сказань. Відтиснуті в поемі на […]...
- КОЗАЦЬКІ ЛІТОПИСИ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII СТ ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII СТ. КОЗАЦЬКІ ЛІТОПИСИ Козацькі літописи – історичні й літературні пам’ятки, що розповідають про події в Україні XV-XVIII ст. Авторами літописів були світські особи, нерідко представники козацької старшини. Головною історичною силою в літописах виступає козацтво. Найбільший інтерес з літературного погляду становлять літописи Самовидця, Григорія Грабянки й Самійла Величка. У них […]...
- Коротка характеристика твору “Борис Годунов” Пушкіна А. С “Борис Годунов” – драматичний твір, але його також можна назвати “епічною поемою в розмовній формі”(В. Г. Белинский). На першому плані – боротьба сильних осіб, які прагнуть досягти своєї мети – влади. Трагедія написана під час посилання в Михайлівському(грудень 1824 – листопад 1825 р.), опублікована лише через п’ять років, а перша постановка відбулася тільки в 1870 […]...
- Контамінація Контамінація (лат. contaminatio – схрещування, змішування) – 1. Поєднання у літературних і фольклорних творах добре відомих частин інших творів (віршових, пісенних рядків або й цілих строф, куплетів тощо) не як цитат, а як структурних змістовних складників цих творів. Часто в контаміновані конструкції входять крилаті вислови. Наприклад, вислів з Євангелія “Тоді Ісус сказав учням своїм: коли […]...
- ГРАБЯНКА ГРИГОРІЙ ГРАБЯНКА ГРИГОРІЙ (р. нар. невід. – 1738) – козацький літописець. Вихованець Києво-Могилянської академії. З 1686 р. перебував на військовій службі в козацькому війську, де обіймав ряд посад – гадяцького сотника, полкового осавула. В 1717 – 1728 рр. – гадяцький полковий судця. Брав активну участь у заходах представників козацької старшини на чолі з гетьманом П. Полуботком, […]...
- Філософія життя “Філософія життя” – філософський напрям, який склався в другій половині XIX ст. у Німеччині та Франції, пов’язаний з переломними зрушеннями у тогочасному світобаченні, зумовленими усвідомленням обмеженої вичерпності раціоналізму з його невиправданими домаганнями на абсолютне знання, ігноруванням багатства розмаїтого світу, нехтуванням ірраціональних процесів, духовних цінностей. Як опозиція схематичному позитивізму, “Ф. ж.”, живлена традиціями романтизму, поціновувала життя […]...
- Ритмічна проза Ритмічна проза – літературознавче поняття, вживане у різних значеннях. Часто трактується як перенесення на терени художньої прози віршових розмірів, фрагменти яких спостерігаються у новелі “Подвійне коло” Ю. Яновського (тонічний вірш): “І смерч розбився об купу коней і трупів… ” Такі фрагменти, що виконують стилістичну функцію, з’являються у прозових творах спорадично. Подеколи Р. п. застосовується як […]...
- Чергування приголосних звуків у дієсловах 1) У дієсловах ІІ дієвідміни у формах І особи однини та ІІІ особи множини губний звук чергується з губний+л: Любити – люблю – люблять Димити – димлю – димлять Спати – сплю – сплять Ловити – ловлю – ловлять 2) У дієсловах І дієвідміни у всіх формах, а ІІ дієвідміни – тільки І особи відбуваються […]...
- “Балади для мене…” Балада являє собою жанр усної народної творчості, який був популярним багато століть і залишається популярним в наш час. Хто ж з українців не знає таких творів, як “Ой у полі жито копитами збито”, “Виряджала мати сина у солдати”, “Ой чиє ж то жито, чиї то покоси”, “Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці”. Сповнені […]...
- Еволюція поезії Б. Пастернака (1 варіант) Лауреат Нобелівської премії Борис Пастернак зробив значний внесок у розвиток світової поезії початку XX століття. Творчий шлях митця не був раз і назавжди чітко визначеним, однорідним: його доробок яскраво виявляє еволюційні зміни у свідомості поета. Початковий період творчості Бориса Пастернака характеризують як такий, що перебував під впливом символізму, однієї зі стильових течій модернізму. Символізм передбачає […]...
- Твір на тему: “Балади для мене…” Балада являє собою жанр усної народної творчості, який був популярним багато століть і залишається популярним в наш час. Хто ж з українців не знає таких творів, як “Ой у полі жито копитами збито”, “Виряджала мати сина у солдати”, “Ой чиє ж то жито, чиї то покоси”, “Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці”. Сповнені […]...
- Рубаї Рубаї – чотиривірш, як правило, філософського змісту за схемою римування: а а – а (різновид монорими). Р. як викінчений мініатюрний віршовий твір, що виражає певну думку, підкреслену в останньому рядку строфи, – одна з найпопулярніших версифікованих форм у ліричній поезії народів Сходу, сягнула своєї досконалості в тюркомовному літературному середовищі (Захириддин Бабур) та іранському (Омар Хайям). […]...
- Калевіпоег “Калевіпоег” – естонський народний епос, в якому йдеться про героїчні вчинки Калевіпоега – легендарного богатиря, володаря давніх естів. Його перемога над нечистою силою завдяки пораді їжака, спорудження гігантського моста тощо – підпорядковані темі боротьби з представниками пекла (Рогатий) та загарбниками-хрестоносцями, які вторглися в Естонію на початку XIII ст. В долі Калевіпоега відбита доля естонців, його […]...
- Анонім Анонім (грецьк. anonymos – той, що немає назви, безіменний) – автор, чиє прізвище невідоме; твір без підпису автора. Анонімною вважається не тільки народна творчість, а й твори, зокрема давньої літератури, коли ім’я письменника не прийнято було вказувати. Вони, як і псевдонімні твори, підлягають науковій атрибуції – встановленню автора. Анонімність “Слова про Ігорів похід ” викликала […]...
- ЩЕРБАЦЬКИЙ ГЕОРГІЙ ЩЕРБАЦЬКИЙ ГЕОРГІЙ (світське ім’я Григорій, р. нар. невід. – 18.08.1754, Москва) – письменник і культурно-освітній діяч XVIII ст. Закінчив курс Київської академії, з 1749 р. – її викладач (до того був ченцем Софійського собору у Києві). Викладав риторику (1750 – 1751), філософію і грецьку мову (1751 – 1752), з 1752 р. – префект академії. О. […]...
- Розповідач, або Наратор Розповідач, або Наратор (лат. narrator – розповідач) – різновид літературного суб’єкта, вимислена автором особа, від імені якої в епічному творі він веде розповідь про події та людей, з допомогою якої формується весь уявний світ літературного твору. Р. – літературна постать, котра, як правило, є водночас автором і персонажем (Рудий Панько у “Вечорах на хуторі коло […]...
- Відповідь на контрольне питання До поеми М. Гоголя “Мертві душі” Назвіть основні теми ліричних відступів у “Мертвих душах”. Яка їх роль у розкритті ідейного змісту твору? Ліричні відступи розсовують межі оповіді. У них розкривається образ автора – патріота, що вірить у велике майбутнє своєї Батьківщини, у її народ. У ліричних відступах виявляється тонка спостережливість, дотепність, громадянська мужність письменника. Теми їх дуже різноманітні: про товстих і […]...
- Мотив стихії у творчості Бориса Леонідовича Пастернаку За основу роботи був узятий роман “Доктор Живаго”. Це було зроблено з кількох причин. По-перше, тому що роман писався не один рік, він досить великий по обсязі, і автор вклав у нього весь свій досвід, свій талант, тим більше що цей добуток, плюс до всьому, довго виношувалося й обмірковувалося письменником. А по-друге, тому що цей […]...
- Назвіть основні риси українських народних балад та визначте їхні провідні мотиви Народна Балада – це ліро-епічний твір із напруженим сюжетом, у якому розповідається про фантастичні або героїчні події. У баладному творі відбиваються глибокі драматичні переживання, спричинені цими подіями. Часто такий твір несе в собі ще й елементи метаморфоз: перетворення дівчини на голубку, тополю, калину. Деколи в піснях-баладах можуть проглядатися історичні мотиви, але пісня-балада значно ліричніша від […]...
- Проза – Пантелеймон Олександрович Куліш Пантелеймон Олександрович Куліш (1819-1897 pp.) Проза Пантелеймон Куліш захоплювався європейським досвідом історичної літератури, тому його турбувала відсутність жанру історичної прози в українській літературі. Цю прогалину він спромігся заповнити власними прозовими творами на історичну тематику, ще раз довівши рівність української літератури у колі світових літератур. Яскравим доказом цього є його прозові твори 40-х pp., а саме: […]...
- Як клаузула співвідноситься з римою? Рима – це співзвучність у закінченні віршових рядків. Клаузула – це закінчення віршового рядка, і римоване, і неримоване, включаючи останній склад. Як і клаузули, рими бувають чоловічі, жіночі, дактилічні й гіпердактилічні. Білі вірші не мають рим, але клаузули в них упорядковані: або весь вірш побудований на однотипних клаузулах, або вони чергуються в певному порядку. Наприклад: […]...
- Паліндром, або Перевертень Паліндром, або Перевертень (грецьк. palindromeo – той, що повертається) – віртуозна віршова форма, в якій певне слово (тут, потоп і т. п.) або віршовий рядок можна читати зліва направо і навпаки при збереженні змісту. П. відомі світовій літературі здавен, особливо поширені в Китаї. В Україні до П., що визначав інтелектуальні можливості версифікаційної практики та непересічний […]...
- Давня українська література Давня українська література – література українського народу XI-XVIII ст. Належить до особливого типу літератур, так званих християнізованих. Вона, постійно розвиваючись, змінювалася, виробляла свою жанрову систему, зумовлену характером тогочасного мислення як авторів, так і читачів, а також нерозривним зв’язком її з історією, релігією, філософією, великою залежністю стилю твору від жанру. Тільки д. у. л. властиві жанри: […]...
- ІСТОРІОГРАФІЯ ЛІТЕРАТУРНА Історіографія літературна (від грец. Ι&;#963;&;#964;&;#959;&;#961;&;#943;&;#945; – розповідь про минуле і &;#947;&;#961;&;#940;&;#966;ω – пишу) – допоміжна літературознавча дисципліна, яка займається дослідженням історії розвитку та нагромадження знань з основних літературознавчих дисциплін – теорії літератури, історії літератури й літературної критики. Матеріалом цієї науки є також літературні джерела, присвячені творчості письменників і літературознавців. Солідні літературознавчі праці починаються, як правило, […]...
- ЛІТЕРАТУРНІ КАЗКИ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ДИВОСВІТ ЛІТЕРАТУРНОЇ КАЗКИ ЛІТЕРАТУРНІ КАЗКИ Літературні казки – це казки, створені письменниками. Їх називають авторськими. Літературні казки мають такі ж ознаки, як і народні: 1) реальні події переплітаються в них з фантастичними, неймовірними, вигаданими; 2) казковими героями можуть бути люди тварини, рослини, чудодійні предмети. Літературні казки – це переважно казки про тварин і […]...
- МОНУМЕНТАЛЬНИЙ СТИЛЬ МОНУМЕНТАЛЬНИЙ СТИЛЬ – характерний для літератури Київської Русі XI ст. Його ознаками є економність стилістичних елементів, обмежена кількість прикрас, простота синтаксису, сталість формул, зосередження на змісті, на його “діловому” викладі. Думка часто доведена до афористичної формули. Твори присвячені, як правило, одній темі, тому композиція їх досить проста й чітка. Найпоширенішими стилістичними прикрасами в них є […]...
- Ізосинтаксизм Ізосинтаксизм (грецьк. isos – рівний та syntaxis – складання) – суміжне розташування віршових рядків, побудоване за принципом синтагматичного членування аналогічних синтаксичних одиниць поетичного мовлення, вживається у вигляді різних стилістичних прийомів (анафора, епіфора, ізоколон І т. п.). І. спостерігається у вільних віршах, верлібрі, в тонічній системі віршування: Був такий день, Коли не можна нічого тягти з […]...