Скільки ти знаєш мов – стільки разів ти людина
11 клас
Скільки ти знаєш мов – стільки разів ти людина
“Мова є сповіддю народу…” Ці слова поета П. А. Вяземського, сказані ним колись про російську мову, однаково стосуються кожної мови. Кожна мова, будучи сповіддю свого народу, тим самим стає необхідною і для інших народів, мова допомагає їм пізнати один одного, зближує. Мова – це душа народу, його культура, його характер, у мові здійснюється зв’язок часів, сучасне перегукується з минулим.
Упродовж багатьох століть наш народ всупереч заборонам та цькуванням, всупереч
Нарешті вона зазвучала і почала чарувати своєю мелодійністю, своєю неповторністю.
Як гул століть, як шум віків,
Як
Вишневих ніжність пелюстків,
Сурма походу світанкова,
Неволі стогін, волі спів,
Життя духовного основа.
Читаєш ці рядки вірша Максима Рильського і розумієш, наскільки він правий у своїй впевненості. Дійсно, коли промовляєш слова українською мовою, відчуваєш, що минулі віки не пройшли для неї дарма. У мові відчувається перегук багатьох років неволі, пригноблення й одночасно великої любові українського народу до своєї Батьківщини. Я впевнений, що наша мова зачудовує усіх своїми чарівними піснями і дарує насолоду від промовляння навіть найпростіших слів.
Особливо це відчутно, коли людина знаходиться далеко від рідної домівки. Там вона чує інші мови, які для неї не менш зрозумілі, але усе ж таки як іноді защемить серце, коли раптом Серед різноманіття чужих голосів ти почуєш знайомі, рідні з дитинства звуки.
Зараз іде тенденція до вивчення багатьох іноземних мов, щоб люди могли спілкуватися у будь-якій країні між собою. На мій погляд, це правильне рішення, адже ніяково себе почувати в іншій країні, не розуміючи ані слова. Вивчаючи англійську чи німецьку, французьку чи іспанську мови, ти знайомишся з культурою цих країн, краще розумієш почування і бажання різних народів. Адже відомо, що мова – це, перш за все, думки її народу. І краще, ніж це сказав Максим Рильський, мабуть, не скажеш:
Немає
Мудріших, ніж народ, учителів;
У нього кожне слово – це перлина,
Це праця, це натхнення, це людина.
Я гадаю, що, знаючи мову, можна простежити не тільки її історію, а й історію усього народу. Саме у мові людина знаходить своє коріння, розуміє, що вона є лише часточкою великого цілого. Тому необхідно плекати і берегти рідну мову, щоб не губилися корені, щоб люди не забували свого минулого і намагалися передати нащадкам у спадок свою велику любов до рідної землі.
На думку Дмитра Павличка, слово – це “пісня, сила і відвага”.
Не хотілося б, щоб згодом ми могли тільки на сторінках запилених томів знаходити колись дуже знайомі слова. Це вважалося б знищенням цілої нації, яка загубила свої національні корені.
Я дуже пишаюся тим, що народився на українській землі, що знаю мелодійну рідну мову, що чую чудові українські пісні, які відомі, мабуть, усьому світові. Це – моя мова, мова мого народу. І скільки б не минуло часу, я ніколи не зможу зректися цього. Хоч я і вивчаю інші мови і знаю історію інших народів, для мене на першому місці завжди буде моя рідна мова, українська.
Ще ніколи не забуваю про те, що наш народ – не єдиний у світі. Тому мені близькі слова: “Скільки ти знаєш мов – стільки разів ти людина”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)