Скорочено – ДУМИ МОЇ, ДУМИ МОЇ… – ТАРАС ШЕВЧЕНКО

Думи мої, думи мої,

Лихо мені з вами!

Нащо стали на папері

Сумними рядами?..

Чом вас вітер не розвіяв

В степу, як пилину?

Чом вас лихо не приспало,

Як свою дитину?..

Бо вас лихо на світ на сміх породило,

Поливали сльози… чом не затопили,

Не винесли в море, не розмили в полі?..

Не питали б люде, що в мене болить,

Не питали б, за що проклинаю долю,

Чого нуджу світом? “Нічого робить”, –

Не сказали б на сміх…

Квіти мої, діти!

Нащо вас кохав я, нащо доглядав?

Чи заплаче серце одно на всім світі,

Як я з вами плакав?.. Може, і вгадав…

Може, найдеться дівоче

Серце, карі очі,

Що заплачуть на сі думи,-

Я більше не хочу…

Одну сльозу з очей карих –

І… пан над панами!

Думи мої, думи мої,

Лихо мені з вами!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Скорочено – ДУМИ МОЇ, ДУМИ МОЇ… – ТАРАС ШЕВЧЕНКО