Скорочено “Кульгавий біс” Лесажа по главах – Частина 1


“Вам відомо, що ви спите із учорашнього ранку?” – входячи в кімнату до студента донові Клеофасу, запитав один з його приятелів. Клеофас відкрив ока, і першою його думкою було, що разючі пригоди, які він пережив минулої вночі, не більш ніж сон. Однак дуже незабаром він переконався, що случившееся з ним – реальність, і він дійсно провів трохи самих незвичайних у своєму житті годин у компанії Кульгавого біса. Знайомство ж їх відбулося в такий спосіб.

Під час побачення з подружкою дон Клеофас виявився захопленим чотирма шибениками. Вони

грозили вбити його, якщо він не жениться на дамі, з якої його застали

Однак у студента не було ні найменшого наміру одружуватися з даною красунею, і він лише проводив з нею час до взаємного задоволення. Він хоробро захищався, однак, коли в нього вибили з рук шпагу, змушений був бігти прямо по дахах будинків. У темряві він помітив світло, направився туди й, прослизнувши в слуховое віконце, сховався в чиїйсь кімнатці на горищі. Коли він оглянувся, то виявив, що швидше за все перебуває в лабораторії якогось астролога, – про це говорила висяча мідна лампа, книга й папери на столі, а також компас, глобус, колби й квадранти

У

цю мінуту студент почув протяжливий подих, що незабаром повторився. З’ясувалося, що в одній з колб укладений якийсь дух, точніше біс, як той сам роз’яснив здивованому Клеофасу. Біс розповів, що вчений чарівник силою своєї магії вже півроку тримає його взаперті, і попросив про допомогу.

На питання Клеофаса, до якої категорії чортів він належить, пішов горду відповідь: “Я влаштовую забавні шлюби – з’єдную старикашек з неповнолітніми, панів – зі служницями, безприданниць – з ніжними коханцями, у яких немає ні гроша за душею. Це я ввів у мир розкіш, розпуста, азартні ігри й хімію

Я винахідник каруселей, танців, музики, комедії й всіх новітніх французьких мод. Словом, я Асмодей, по прозванню Кульгавий біс”. Хоробрий юнак, уражений подібною зустріччю, поставився до нового знайомого з усією шанобливістю й незабаром випустив його зі склянки.

Перед ним став кульгавий виродок у тюрбані з пір’ям і в одязі з білого атласу. Плащ його був розписаний численними фривольними сценами, відтворюючи те, що робиться на світі по вселянню Асмодея. Вдячний своєму рятівникові, біс захопив його за собою з тісної кімнати, і незабаром вони виявилися на вершині вежі, звідки відкривався вид на весь Мадрид

Асмодей пояснив своєму супутнику, що має намір показати йому, що робиться в місті, і що силою диявольської могутності він підніме всі дахи. Дійсно, одним рухом руки біс немов зніс даху із всіх будинків, і, незважаючи на нічну імлу, студентові стало все, що відбувалося усередині будинків і палаців. Незліченна кількість картин життя відкрилося йому, а його провідник пояснював деталі або звертав його увагу на найбільш дивні приклади людських історій.

Сліпуча по своїй строкатості картина вдач і страстей, що спостерігав студент у цю ніч, зробила його мудріше й досвідченіше на тисячу років. Йому відкрилися таємні пружини, якими визначалися повороти доль, таємні пороки, заборонні потяги, сховані спонукання

Самі інтимні подробиці, самі потаєні думки стали перед Клеофасом як на долоні за допомогою його гіда. Глузливий, скептичный і в той же час поблажливий до людських слабостей, біс виявився прекрасним коментатором до сцен величезної людської комедії, що він показував юнакові в цю ніч. А почав він з того, що помстився тій самій доньї, у якої студент був так раптово наздоженуть бандитами.

Асмодей завірив Клеофаса, що красуня сама підбудувала цей напад, тому що задумала женити студента на собі. Клеофас побачив, що тепер крутійка сидить за столом разом з тими самими типами, які гналися за ним і яким вона сама приховала у своєму будинку, і поїдає разом з ними прислане їм багате частування

Збурюванню його не було межі, однак незабаром його лють змінилася сміхом. Асмодей вселив бенкетуючу відразу друг до друга, між ними зав’язалася кривава бійка, сусіди викликали поліцію, і от уже двоє вцілілих забіяк разом з господаркою будинку виявилися за гратами… Це один з багатьох прикладів того, як за мнимою благопристойністю оголювалася в ту ніч відразлива життєва правда, як злітав покрив лицемірства з людських учинків, а трагедії оберталися комедіями. Біс терпляче пояснював Клеофасу, що в красуні, що його захоплює, накладні волосся й вставні зуби

Що троє молодих людей, зі скорботним видом сидячі в постелі вмираючого, – племінники, які не дочекаються смерті заможного дядька. Що вельможа, що перед сном перечитує записку від коханої, не відає про те, що ця особа розорила його. Що інший знатний пан, що хвилюється із приводу пологів своєї дорогоцінної дружини, не підозрює, що зобов’язано цією подією своєму слузі.

Двом спостерігачам відкрилися нічні тривоги неспокійної совісті, таємні побачення закоханих, злочину, пастки й обмани. Пороки, які звичайно маскуються й ідуть у тінь, немов ожили перед очами завороженого Клеофаса, і він уразився, як владні над людськими долями ревнощі й пиха, користь і азарт, скнарість і марнославство. По суті весь роман – це нічна розмова студента й Асмодея, по ходу якого нам розповідається маса історій, те немудрих, те химерно-неймовірних

Часто це історії закоханих, яким не дають з’єднатися те жорстокість і підозрілість батьків, то нерівність походження. Одна з таких історій, на щастя, закінчується щасливим весіллям, але багато хто інші сумні. У першому випадку граф закохався в дочку простого дворянина й, не маючи намір на ній женитися, поставив метою зробити дівчину своєю коханкою. За допомогою неправди й хитроумнейших вивертів він переконав дівчину у своїй любові, домігся її прихильності й став по шовковим сходам проникати в неї спальню

У цьому допомагала підкуплена їм дуенья, що батько спеціально приставив до дочки, щоб стежити за її моральністю. Один раз таємний роман був виявлений батьком. Той хотів убити графа, а дочка визначити в монастир.

Однак, як уже було сказано, розв’язка історії виявилася щасливою. Граф перейнявся горем ображеної їм дівчини, зробив їй речення й відновив сімейну честь

Мало того, він віддав у дружин братові своєї нареченої власну сестру, вирішивши, що любов важливіше титулів. Але подібна гармонія серць – рідкість. Зовсім не завжди порок виявляється осоромлений, а чеснота нагороджена.

Трагічно завершилася, наприклад, Історія прекрасної доньї Теодори – але ж саме в цьому випадку відносини трьох героїв виявили зразок великодушності, шляхетності й здатності до самопожертви в ім’я дружби! Донью Теодорові однаково жагуче любили двоє відданих друзів

Вона ж відповіла взаємністю одному з них. Спочатку її обранець хотів вийти, щоб не бути суперником товаришеві, потім друг умовив його не відмовлятися від щастя. Дена Теодора, однак, на той час виявилася викрадена третьою людиною, що сам незабаром був убитий у сутичці з розбійниками. Після запаморочливих пригод, полону, втечі, погоні й щасливого порятунку закохані, нарешті, з’єдналися й одружилися

Щастю їх не було границь. Однак серед цього блаженства виявив себе фатальний випадок: під час полювання дон Хуан упав з коня, важко поранив голову й умер. “Дена Теодора і є та дама, що, як бачите, у розпачі б’ється на руках двох жінок: імовірно, незабаром і вона піде за своїм чоловіком”, – незворушно уклав біс. Яка ж вона, людська Природа?

Чого в ній більше – дріб’язковості або величі, низькості або шляхетності? Намагаючись розібратися в цьому, допитливий студент невтомно випливав за своїм моторним провідником. Вони заглядали в тюремні камери, розглядали колони возвращающихся додому полонених, проникали в таємниці сновидінь, і навіть зводи гробниць не служили їм перешкодою. Вони обговорювали причини божевілля тих, хто укладений у вдома божевільних, а також тих диваків, які одержимі маніями, хоча й ведуть звичайний на вид спосіб життя.

Хто з них був рабом своєї скнарості, хто заздрості, хто чванства, хто звички кмотовству.

“Куди не подивишся, скрізь бачиш людей з ушкодженими мозками”, – справедливо помітив біс, продовживши, що на світло немов “з’являються всі ті самі люди, тільки в різних обличчях”. Інакше кажучи, людські типи й пороки незвичайно живучі. Під час їхньої подорожі по дахах вони помітили страшну пожежу, що бушувала в одному з палаців. Перед ним убивався й ридав хазяїн, знатний городянин, – не тому, що горіло його добро, а тому, що в будинку залишилася його єдина дочка. Клеофас єдиний раз за ніч віддав бісові наказ, на який мав право як рятівник: він зажадав урятувати дівчину

Подумавши мить, Асмодей прийняв вигляд Клеофаса, ринувся у вогонь і під піднесені лементи юрби виніс байдужу дівчину. Незабаром вона відкрила очі й була укладена в обійми щасливого батька. Її рятівник же непомітно зник


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Скорочено “Кульгавий біс” Лесажа по главах – Частина 1