Скорочено Премудрий пискарь Салтикова-Щедріна М. Е

Батько й мати в пискаря були розумні, прожили довго й заповіли синові дивитися в обоє. Оглянувся пискарь – скрізь його підстерігають небезпеки: “усяка риба його заковтати може, а він нікого заковтати не може”. Так що риба!

Навіть водяна блоха здатна “у хребет упитися й до смерті замучити”.

“Навіть свій брат пискарь – і той, як побачить, що він комара изловил, цілою чередою так і кинуться віднімати. Віднімуть і почнуть друг із дружкой битися, тільки комара задурно розтріпають”. Ну, звичайно, і людина теж загрожує життя

пискаря всіма придуманими имснастями.

Старий-Батько розповідав пискаришке, як і сам він “мало-мало в юшку не догодив”. Повчання пискарь-син запам’ятав і вирішив, що “треба так прожити, щоб ніхто не помітив”.

Видовбав він собі носом хитру норку й затаївся в ній. Уночі вирішив “моціон робити” (рухатися), а вдень “сидіти в норі й тремтіти”. Страху пискарь однаково натерпівся: те рак у нори стояв, то щука. Але пискарь “не вийшов з нори, та й шабаш “.

Сім’ї пискарь не завів – ” як би тільки самому прожити!

” “І прожив премудрий пискарь таким родом з лишком сто років. Усе

тремтів, усе тремтів Ні друзів у нього, ні рідних; ні він до кого, ні до нього хто. У карти не грає, провина не п’є, тютюну не курить, за гарними дівчинами не ганяється – тільки тремтить і одну думу думає: “Слава богові! Здається, живий”.

Щуки й те його стали хвалити: “От каби всі так жили – те-те б у ріці тихо було!

” Але перед смертю (“Жив – тремтів, і вмирав – тремтів”) йому стало страшно від марності й порожнечі його життя: “Які були в нього радості? кого він утішив? кому добра рада подала?.. ” І ніхто його премудрим не називав.

А тільки дурнем, бовдуром і “срамцом”. Навіщо берегти осоружну, нікому не потрібне життя?


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Скорочено Премудрий пискарь Салтикова-Щедріна М. Е