Скорочено роману Грона гніву Стейнбека Д
По курній дорозі серед кукурудзяних полів Оклахоми йде людина років тридцяти. Це Том Джоуд. Відсидівши у в’язниці за випадкове вбивство, він вертається додому, на ферму. Він виходить із в’язниці достроково й тому не має права залишати межі штату.
На фермі його повинна чекати більша сім’я Джоудов: дід з бабкою, батько з матір’ю, три брати й дві сестри.
По дорозі Том зустрічає колишнього проповідника-иеговита Джима Кейси. Вони продовжують шлях удвох. Але Том ще не знає, що фермерів зганяють із їхніх ділянок.
Хазяям тепер невигідно
Але в кого стріляти? У тракториста, що розорює ваш двір?
Або в директора того банку, якому належать ці землі? И люди змушені підкоритися. З жахом бачить Том порожній двір і завалений набік будинок.
Випадково, що проходив мимо сусід, розповідає, що Джоуди готуються до від’їзду на фермі дядька Джона.
Тім і Кейси відправляються туди. Сім’я зустрічає Тома з радістю. Наступного дня на невеликому старому грузовичке вся сім’я відправляється в шлях.
Проповідник
У дорозі Джоуди знайомляться із чоловіком і дружиною Уилсонами. Під час однієї із зупинок у наметі Уилсонов умирає старий дід Джоуд. Його ховають прямо біля дороги.
Тім і молодшому браті ел допомагають Уилсонам полагодити машину, і дві сім’ї продовжують шлях разом.
Здається, вся країна біжить на захід від якогось ворога. Коли одна сім’я робить привал, поруч завжди зупиняється ще трохи. По ночах уздовж шосе виникають мири зі своїми законами, правами й покараннями.
Людина, у якого є їжа, годує голодного. Змерзлого зігрівають.
Сім’я, у якій хтось умирає, знаходить ранком біля намету жменьку монет И в міру просування до Заходу ці мири стають усе більше доконаними й упорядженими, тому що в будівельників з’являється досвід. Тут починається перехід від “я” до “ми”. Західні штати турбуються – близькі якісь зміни.
А в цей час полмиллиона людей рухається по дорогах; ще один мільйон охоплений тривогою, готовий у будь-яку мінуту знятися з місця; ще десять мільйонів тільки проявляють ознаки занепокоєння. А трактори проводять борозну за борозною по спустілій землі.
Чим ближче до Каліфорнії, тим частіше попадаються на дорозі люди, які біжать у зворотному напрямку Вони розповідають страшні речі. Що народу понаїхало багато, роботи не вистачає, платять гроші, на які не можна навіть прокормитися. Але надія, що країна з рекламної картинки – білі будиночки серед зелених садів – все-таки існує, веде людей уперед. Нарешті, разом переборовши всі труднощі довгого шляху, Джоуди й Уилсони добираються до Каліфорнії Переваливши через гори, вони роблять привал у ріки.
Спереду останній важкий переїзд через пустелю.
І отут старший брат Ний раптом відмовляється їхати далі й, ні з ким не прощаючись, іде долілиць по ріці, біля якої, як він говорить, завжди можна прокормитися. Під час переїзду через пустелю в Джоудов умирає бабка. Її ховають у місті Бейкерсфилде на суспільний рахунок. У Каліфорнію Джоуди прибувають, маючи всього біля сорока доларів, і на гарні похорони, про які мріяла бабка, грошей у них не вистачає Родюча країна вороже зустрічає юрби голодних кочівників.
Усі озброюються, хто гвинтівкою, а хто киркою, готуючись захищати свою власність. Оплата праці падає. Люди, що жадають роботи, готові піти на все заради того, щоб нагодувати дітей, заповнюють всі дороги.
І в їхній свідомості починає бродити лють Джоуди зупиняються в пришляховому таборі, називаному Гувервиль. Тут сім’ю залишають Коні, чоловік сестри Тома Рози Сарона. Вагітна Роза важко переживає його відхід.
У цей день у Гувервиле з’являється підрядник, що наймає робітників на збір фруктів.
Його супроводжують шерифские поняті. Один парубок вимагає в підрядника документи. Поняті відразу обвинувачують його в червоній агітації й намагаються заарештувати Починається бійка, у якій бере участь Том.
Щоб у Тома не було неприємностей з поліцією, проповідник Кейси бере провину на себе. Поняті відвозять його із собою, на прощання обіцяючи підпалити табір.
Пізно ввечері Джоуди їдуть. Вони рухаються до півдня, щоб розшукати урядовий табір Уидпетч, про яке чули в Гувервиле. Там самоврядування, поліція туди не сунеться.
Там навіть є гаряча вода Там можна відчути себе людиною. Уночі їх зупиняє група збройних людей і вимагає, щоб ці прокляті оки (тобто оклахомци) їхали в будь-якому іншому напрямку. Тім повертає вантажівка, ледве стримуючись, щоб не влаштувати бійку.
Поки вони колесять по проселочним дорогах, мати намагається заспокоїти Тома. Вона говорить, що не треба переживати через цих людей, тому що народ не можна знищити, він буде жити завжди.
Тома дивують її міркування. В урядовому таборі дійсно прекрасні умови для життя. Але роботи на околицях немає. У Каліфорнії гарна земля.
У врожайний рік галузі гнуться під вагою плодів, що наливаються соком, і виноградних грон.
А от закупівельні ціни занадто низькі. Дрібні фермери не завжди можуть зібрати врожай, у них немає грошей платити за збирання навіть по самою низкою ціні Уцелеть можуть тільки великі власники, що мають консервні заводи. І врожаї гниють, і над країною встає захід гниття.
А діти вмирають від недоїдання, тому що їжу гноять навмисно. Гори фруктів горять, политі гасом. Картоплю викидають у ріку.
Люди приходять підібрати продукти, але охорона жене їх ладь.
І в очах і в душах голодних людей наливаються й зріють важкі грона гніву, і дозрівати їм тепер уже недовго. Незабаром Джоуди залишають Уидпетч. У пошуках роботи вони їдуть на північ.
Зненацька поліцейські на мотоциклах перепиняють їм шлях і пропонують роботу.
Машина звертає із шосе, і Том з подивом бачить вартих уздовж дороги й щось робітників, що скандують. У супроводі мотоциклістів вантажівка Джоудов разом з іншими машинами в’їжджає у ворота табору для збирачів фруктів. Вся сім’я починає працювати на зборі персиків.
Проробивши цілий день, вони заробляють тільки собі на вечерю Ціни в місцевій крамниці набагато вище, ніж в інших місцях, але продавець – не хазяїн крамниці, він теж усього лише найманий робітник, не він установлює ціни. Коли мати бере в крамниці продукти, у неї не вистачає грошей на цукор. Вона намагається вмовити продавця відпустити їй у борг.
Зрештою він відпускає їй цукор, поклавши в касу свої гроші. Ідучи, мати говорить йому, що точно знає, що за допомогою треба йти тільки до бідняків, тільки вони й допоможуть. Увечері Томас виходить побродити на околицях табору. Побачивши самотньо вартий намет, він підходить до їй і знаходить там проповідника Кейси.
Кейси розповідає Тому про свої тюремні враження. У в’язницю, уважає Кейси, попадають по більшій частині гарні люди, яких нестаток змушує красти, всі зло в нестатку. Робітники в таборі, пояснює Кейси, страйкують, тому що плата за роботу непомірно знижена, а Джоуди й приїхали одночасно з ними виявляються в ролі штрейкбрехерів. Кейси намагається вмовити Тома виступити в таборі перед робітниками, щоб вони теж почали страйкувати.
Але Том упевнений, що наголодавшиеся й нарешті одержали хоч якусь роботу люди на це не підуть.
Раптом робітники чують скрадливі кроки Том і Кейси виходять із намету й намагаються зникнути в темряві, але натикаються на людину, збройної ціпком. Це розшукують саме Кейси. Обізвавши його червоною сволотою, незнайомець завдає удару, і Кейси падає намертво.
Не пам’ятаючи себе, Том вихоплює у ворога ціпок і з усією сили б’є його. Байдуже тіло падає до ніг Тома. Тому вдається втекти, але він теж поранений – у нього перебитий ніс Весь наступний день Том не виходить на вулицю.
З розмов у таборі стає відомо, що людина, побита Томом, мертвий. Поліцейські розшукують убивцю зі знівеченою особою.
Страйк припинений, і плату за роботу відразу понизили вдвічі. Проте в саду люди б’ються за право працювати. Від недоїдання занедужує десятилітній Уинфилд.
Розі Сарона незабаром родити. Сім’я повинна знайти гарне місце. Сховавши Тома серед речей на дні вантажівки, Джоуди благополучно вибираються з табору і їдуть проселочними дорогами. Ближче до ночі їм попадається оголошення, що потрібні збирачі бавовни.
Вони залишаються, поселяються в товарному вагоні Заробітки гарні, вистачає не тільки на їжу, але й на одяг.
Тім все це час ховається в заростях на березі річки, куди мати носить йому їду. Але один раз маленька Руф, граючи з перевесницями, проговорюється, що її великий брат убив людину й ховається. Збір бавовни закінчується Роботи тепер не буде до весни. Грошей у сім’ї зовсім не залишилося.
Починається сезон дощів.
Ріка виходить із берегів, і вода починає заливати вагончики. Батько, дядько Джон і ще кілька людей намагаються побудувати греблю. У цей день Роза Сарона родить мертвої дитини Ріка прориває греблю, і вода починає заливати вагончики.
Тоді мати вирішує, що потрібно йти куди-небудь, де посуше.
Пройшовши небагато по дорозі, вони бачать на пагорку сарай і спрямовуються туди. У сараї лежить умираючий від голоду людина Хлопчик, його син, у розпачі благає врятувати батька. Мати питально заглядає в очі Розі Сарона, у якої після пологів груди набрякли від молока. Троянда мовчачи розуміє її погляд, лягає поруч із умираючої, притягає його голову до своїх грудей, і особа її опромінює загадкова щаслива посмішка
(1 votes, average: 5.00 out of 5)