Головна ⇒ 📌Скорочені твори ⇒ Скорочено – В КІНЦІ ГРЕБЛІ ШУМЛЯТЬ ВЕРБИ
Скорочено – В КІНЦІ ГРЕБЛІ ШУМЛЯТЬ ВЕРБИ
В кінці греблі шумлять верби,
Що я насадила…
Нема того козаченька,
Що я полюбила.
Ой немає козаченька,-
Поїхав за Десну;
Рости, рости, дівчинонько,
На другую весну!
Росла, росла дівчинонька
Та й на порі стала;
Ждала, ждала козаченька,
Та й плакати стала.
Ой не плачте, карі очі,-
Така ваша доля:
Полюбила козаченька,
При місяці стоя!
Зелененькі огірочки,
Жовтенькі цвіточки…
Нема мого миленького,
Плачуть карі очки!
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Related posts:
- В кінці греблі шумлять верби – Родинно-побутова пісня В кінці греблі шумлять верби, Що я насадила… Нема того козаченька, Що я полюбила. Нема того козаченька, Що я полюбила. Ой немає козаченька – Поїхав за Десну; Рости, рости, дівчинонько, На другую весну! Рости, рости, дівчинонько, На другую весну! Росла, росла дівчинонька Та на порі стала; Ждала, ждала козаченька, Та й плакати стала. Ждала, ждала […]...
- В кінці греблі шумлять верби, що я посадила Скорочено В кінці греблі шумлять верби, що я посадила, – Нема ж того козаченька, що я полюбила! Ой немає козаченька – поїхав за Десну: “Рости, рости, дівчинонько, на другую весну!” Росла, росла дівчинонька да й на порі стала, Ждала, ждала козаченька да й плакати стала. “Ой не плачте, карі очі, така ваша доля: Полюбила козаченька я, […]...
- Пісні “місяць на небі, Зіроньки Сяють”, “Цвіте Терен, Цвіте Терен”, “сонце низенько, вечір близенько”, “в кінці греблі шумлять верби” 1. Якої пори відбуваються події у творі “Місяць на небі, зіроньки сяють”? А Нічної і місячної. Б Зимової і зоряної. В Осінньої і ранньої. Г Сонячної і спекотної. 2. Дівчина співала пісню “Місяць на небі, зіроньки сяють”, пере буваючи… А У вишневому садочку. Б У човні. В На узбережжі моря. Г На житньому полі. 3. […]...
- Йшли корови із діброви – пісні про кохання Йшли корови із діброви, А овечки з поля, Виплакала карі очі, Край козака стоя. “Ой куди ж ти од’їжджаєш, Сизокрилий орле, А хто ж мене та без тебе До серця пригорне?” “Пригортайся, дівчинонько, К другому такому, Та не кажи тії правди, Що мені самому”. “Як же мені, козаченьку, Правди не казати – Він пригорне, поцілує […]...
- Віктор Забіла – Сорока СОРОКА Сорока в дворі скрекоче, Гостей возвіщає; Ждала дівка козаченька, Котрого кохає. Ждала, ждала, виглядала, Миленький не їде, – Мабуть, тоді він вже буде, Як місяць ізійде. Зійшов місяць, вже й високо, Зіроньки блищали, – Виглядали карі очі Да й плакати стали. Гірше горя, гірше нудьги Того дожидаться, Хто на цілий вік поклявся, Щоб із […]...
- Скорочено – ГАЇ ШУМЛЯТЬ… – ПАВЛО ТИЧИНА Гаї шумлять – Я слухаю. Хмарки біжать – Милуюся. Милуюся-дивуюся, Чого душі моїй так весело. Гей, дзвін гуде – Іздалеку. Думки пряде – Над нивами. Над нивами-приливами, Купаючи мене, мов ластівку. Я йду, іду – Зворушений. Когось все жду – Співаючи. Співаючи-кохаючи Під тихий шепіт трав голублячий. Щось мріє гай – Над річкою. Ген неба […]...
- “Гаї шумлять… ” скорочено – Тичина Павло Гаї шумлять Я слухаю. Хмарки біжать Милуюся. Милуюся-дивуюся, Чого душі моїй Так весело. Гей, дзвін гуде Іздалеку. Думки пряде Над нивами. Над нивами-приливами. Купаючи мене, Мов ластівку. Я йду, іду Зворушений. Когось все жду Співаючи. Співаючи-кохаючи Під тихий шепіт трав голублячий. Щось мріє гай Над річкою. Ген неба край Як золото. Мов золото – поколото, […]...
- Гаї шумлять – ПАВЛО ТИЧИНА Скорочено Гаї шумлять – Я слухаю. Хмарки біжать – Милуюся. Милуюся-дивуюся, Чого душі моїй так весело. Гей, дзвін гуде – Іздалеку. Думки пряде – Над нивами. Над нивами-приливами. Купаючи мене, мов ластівку. Я йду, іду – Зворушений. Когось все жду – Співаючи. Співаючи-кохаючи Під тихий шепіт трав голублячий. Щось мріє гай – Над річкою. Ген неба […]...
- Нащо мені чорні брови… (скорочено) – Шевченко Тарас Нащо мені чорні брови, Нащо карі очі, Нащо літа молодії, Веселі дівочі? Літа мої молодії Марно пропадають, Очі плачуть, чорні брови Од вітру линяють. Серце в’яне, нудить світом. Як пташка без волі. Нащо ж мені краса моя, Коли нема долі? Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло): Думка – поширений у романтичній поезії літературний жанр. Це […]...
- Гаї шумлять (переказ вірша Павла Тичини “Гаї шумлять”) Я вийшов аж за околицю, де ростуть пишні зелені гаї. Зупинився і слухаю, як шумлять їхні крони. Десь високо в небі пливуть білі хмаринки, і я замилувався тим, як вони повільно й велично пропливають по небу. Я милуюся, разом із тим дивуюся, чому це раптом мені так стає весело. Враз десь здалеку почувся дзвін. Зупинився […]...
- Твір на тему: Верби над водою Верба – одне з найпоширеніших дерев в Україні й одне з найулюбленіших, бо про вербу та калину складено дуже багато пісень, а ще кажуть: “Без верби і калини нема України”. Ще довкола лежить сніг, а верба вже віщує весну. Є така приповідка: “Зацвіла верба – прийшла весна”. Пухнасті вербові котики – це така вражаюча дивовижа, […]...
- Скорочено – ТОПОЛЯ – ТАРАС ШЕВЧЕНКО По діброві вітер виє, Гуляє по полю, Край дороги гне тополю До самого долу. Стан високий, лист широкий – Нащо зеленіє? Кругом поле, як те море Широке, синіє. Чумак іде, подивиться Та й голову схилить; Чабан вранці з сопілкою Сяде на могилі, Подивиться – серце ниє: Кругом ні билини! Одна, одна, як сирота На чужині, […]...
- Скорочено ТОПОЛЯ По діброві вітер виє, Гуляє по полю, Край дороги гне тополю До самого долу. Стан високий, лист широкий – Нащо зеленіє? Кругом поле, як те море Широке, синіє. Чумак іде, подивиться Та й голову схилить; Чабан вранці з сопілкою Сяде на могилі, Подивиться – серце ниє: Кругом ні билини! Одна, одна, як сирота На чужині, […]...
- Без верби та калини нема України Без верби та калини нема України Ліс та його скарби нерозривно пов’язані з життям людини. Ліс дає притулок, їжу, деревину, яку використовують у виробництві та будівництві, у народних промислах і мистецтві та ще багато де. Але існують ще й рослини, що зараз сприймаються як певні символи. Скажімо, улюблена рослина-символ у росіян – береза, у канадців […]...
- Тарас Шевченко – Нащо мені чорні брови… (Думка) Думка Нащо мені чорні брови, Нащо карі очі, Нащо літа молодії, Веселі дівочі? Літа мої молодії Марно пропадають, Очі плачуть, чорні брови Од вітру линяють. Серце в’яне, нудить світом, Як пташка без волі. Нащо ж мені краса моя, Коли нема долі? Тяжко мені сиротою На сім світі жити; Свої люде – як чужії, Ні з […]...
- Скорочено – СТОЇТЬ ЯВІР НАД ВОДОЮ Стоїть явір над водою, в воду похилився, Молоденький козаченько сильно зажурився. Не хилися, явороньку, ще ж ти зелененький; Не журися, козаченьку, ще ж ти молоденький. Не рад явір хилитися, – вода корінь миє; Не рад козак журитися, – так серденько ниє. Уродився козаченько, уродився, вдався, А у степу при дорозі в неволю попався. Що узяли […]...
- Чи я в лузі не калина була… – Родинно-побутова пісня Чи я в лузі не калина була, Чи я в лузі не червона була? Взяли ж мене поламали І в пучечки пов’язали – Така доля моя! Гірка доля моя! Така доля моя! Гірка доля моя! Чи я в полі не травиця була, Чи я в полі не зелена росла? Взяли ж мене покосили І на […]...
- Твір-опис верби навесні (5-7 речень, 4 клас, 3 варіанта) 1 варіант Яскраве сонечко всміхається у моє вікно. Гілочка верби милує око пухнастими котиками. Така ніжна, тендітна та красива. Дивлячись на ці гнучкі прутики з пухнастими “намистинами” одразу становиться тепло та легко на серці. Значить, весна не забариться, значить скоро уся природа остаточно прокинеться, адже квітуча верба – віщунка скорої весни. 2 варіант Квітуча верба […]...
- Скорочено – СТАТИ ХОЧА Б НА МЕНТИ ЛІЧЕНІ… – ЛЕОНІД КИСЕЛЬОВ Стати б хоч на менти лічені Характерником мені – Подарую кожній дівчині Лицаря на коні. А тоді ще дати мусив би, Щоб раділи всі живі, Козаченька чорновусого Кожній жінці-удові. Дідові – дзвінкого песика, Щоб не жив на самоті, Ще й Івасика-Телесика Кожній бабі-сироті. А як хто не має віри вже Ні в кохання, ні в […]...
- Художні особливості народних пісень про кохання Пісенна творчість посідає чи не найголовніше й найпочесніше місце в українському фольклорі. Пісні супроводжували людину повсюди, тому саме в них найбільше відбилися характерні риси української вдачі, традиції, побут, вірування, спосіб життя. Особливе місце в пісенній спадщині українського народу належить родинно-побутовим пісням, що тематично охоплюють усі сфери родинного життя. Надзвичайно зворушливими є пісні про кохання. Так, […]...
- Історичні умови розвитку культури на Україні в кінці 18 – на початку 19 ст Велике значення для розвитку культури на Україні наприкінці XVIII – у перших десятиліттях XIX століття мало відкриття у ряді міст вищих і середніх світських навчальних закладів. У 1805 році завдяки В. Н. Каразіну було засновано Харківський університет, 1820 року відкрилася гімназія вищих наук у Ніжині, яка 1832 року була реорганізована у ліцей, у 1834 році […]...
- Твір по дилогії Вересаєва “Два кінці” Вслід За повістю “Без дороги” з’явилося оповідання “Пошесть” (1897), що відбила новий етап ідейної еволюції Вересаєва, нові суспільні проблеми того часу. В оповіданні “Пошесть” ліберально-народницьким поглядам уже протипоставлена сама передова ідеологія епохи – марксизм Знакомая нам по повісті “Без дороги” Наташа, закінчивши гімназію, встигла побувати у Швейцарії й тепер разом зі своїм однодумцем студентом Даевим […]...
- Скорочено І СВІТЛА АЛЕЯ… ЗИМОВИЙ МОТИВ З ВІЗИТОМ ПІЧНИКА ЗА ЗОЛОТИМИ ВІКНАМИ ЗІРОК – ІРИНА ЖИЛЕНКО В земному Києві нема для мене весен. По осені – мій кожен день і крок. А як у вас там, в Києві небеснім, В земному Києві така стара я стала! А вам Господь років не добавля. Така ж яскрава посмішка у Алли! Такий же чорний чуб у Василя! В земному Києві – безмірність самоти. Куди […]...
- За золотими вікнами зірок… скорочено – Ірина Жиленко В земному Києві нема для мене весен. По осені – мій кожен день і крок. А як у вас там, в Києві небеснім, За золотими вікнами зірок? В земному Києві така стара я стала! А вам Господь років не добавля. Така ж яскрава посмішка у Алли! Такий же чорний чуб у Василя! В земному Києві […]...
- За золотими вікнами зірок – ІРИНА ЖИЛЕНКО Скорочено В земному Києві нема для мене весен. По осені – мій кожен день і крок. А як у вас там, в Києві небеснім, В земному Києві така стара я стала! А вам Господь років не добавля. Така ж яскрава посмішка у Алли! Такий же чорний чуб у Василя! В земному Києві – безмірність самоти. Куди […]...
- Скорочено ТАРАСОВА НІЧ На розпутті кобзар сидить Та на кобзі грає; Кругом хлопці та дівчата – Як мак процвітає. Грає кобзар, виспівує, Вимовля словами, Як москалі, орда, ляхи Бились з козаками; Як збиралась громадонька В неділеньку вранці; Як ховали козаченька В зеленім байраці. Грає кобзар, виспівує, Аж лихо сміється… “Була колись гетьманщина, Та вже не вернеться. Встає хмара […]...
- Скорочено – ТАРАСОВА НІЧ – ТАРАС ШЕВЧЕНКО На розпутті кобзар сидить Та на кобзі грає; Кругом хлопці та дівчата – Як мак процвітає. Грає кобзар, виспівує, Вимовля словами, Як москалі, орда, ляхи Бились з козаками; Як збиралась громадонька В неділеньку вранці; Як ховали козаченька В зеленім байраці. Грає кобзар, виспівує, Аж лихо сміється… “Була колись гетьманщина, Та вже не вернеться. Встає хмара […]...
- “Кінці” і “начала” життєвого шляху великого поета (за творами В. Стуса) Арешти, допити, тюрми, заслання… Страшні віхи життя Василя Стуса. Вірші “На колимськім морозі калина” і “Терпи, терпи – терпець тебе шліфує” написані Василем Стусом під час відбування несправедливого покарання. Надовго відірваний від рідної землі, від батьківщини, поет у далекій Колимі шукає хоч якесь нагадування про Україну. І раптом серед безгоміння, безлюддя, де “тільки сонце, і […]...
- Скорочено – ЗАСВІТ ВСТАЛИ КОЗАЧЕНЬКИ – ПІСНІ МАРУСІ ЧУРАЙ Засвіт встали козаченьки В похід з полуночі, Заплакала Марусенька Свої ясні очі Не плач, не плач, Марусенько, Не плач, не журися, Та за свого миленького Богу помолися! Стоїть місяць над горою, А сонця немає.” Мати сина в доріженьку Слізно проводжає: “Іди, іди, мій синочку. Та й не забавляйся. За чотири неділеньки Додому вертайся”. “Ой рад […]...
- Гімн природі (за поезією “Гаї шумлять…”) Павло Тичина є одним з найулюбленіших поетів нашого народу. Великою майстерністю відзначений вірш “Гаї шумлять…”, в якому струменить захоплення людини красою природи рідного краю. У поезії використані образи, що часто зустрічаються в народних піснях: гаї, ріки, ластівки, хмари: Гаї шумлять – Я слухаю. Хмарки біжать – Милуюся. Милуюся-дивуюся, Чого душі моїй Так весело. Відтворюючи красу […]...
- Чому в тексті поеми “Мертві душі” Н. В. Гоголя передісторія головного героя поміщена в самому кінці оповідання? 1. Первісний задум Гоголя. 2. Дві композиційні основи. 3. Сатиричний план поеми. Місце Чичикова в ньому. 4. Проповідницький план поеми 5. Місце авторських відступів. Особливості композиційної побудови поеми Н. В. Гоголя “Мертві душі” обумовлені”насамперед тим творчим завданням, що поставив перед собою автор. Первісний авторський задум містив у собі три книги, об’єднані загальною ідеєю – показати […]...
- НАРОДНІ КОЛИСКОВІ ПІСНІ Українська література 6 клас ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ Пригадай Ритм (грец. – розміреність) – рівномірне чергування звукових чи інтонаційних елементів. Рима – співзвучне закінчення слів у віршованих рядках. Колискові пісні – народні пісні, що співають тоді, коли заколисують дітей, аби їх приспати. У цих піснях висловлюються любов матері до дитини, роздуми про майбутнє, […]...
- Гармонія людини й природи (за віршем “Гаї шумлять…”) Світ поезії чарівний і неповторний. Він може схвилювати людину, пробудити в душі різні почуття й переживання. Особливо, коли поетичне слово створене справжніми майстрами, що можуть торкнутися струн людської душі. Викликає захоплення поезія неперевершеного митця Павла Тичини “Гаї шумлять”. Цей вірш сповнений радісним світосприйняттям, зворушливістю перед прекрасним. Ліричний герой твору відчуває красу природи душею, тому зображує […]...
- Краса пейзажної лірики П. Тичини (“Де тополя росте… “, “Гаї шумлять… “) Поет Павло Григорович Тичина був надзвичайно талановитою і обдарованою людиною: прекрасно малював, мав чудовий голос, грав на багатьох музичних інструментах. І поетом він був незвичайним, самобутнім. Уже перша збірка поета “Сонячні кларнети” одразу здобула визнання читачів. Це збірка пейзажних малюнків-акварелей, це гімн землі, що звучить світло й урочисто. До цієї збірки увійшов і вірш “Гаї […]...
- Твір Гармонія людини й природи (за віршем П. Тичини “Гаї шумлять…”) Гармонія людини й природи (за віршем П. Тичини “Гаї шумлять…”) Світ поезії чарівний і неповторний. Він може схвилювати людину, пробудити в душі різні почуття й переживання. Особливо, коли поетичне слово створене справжніми майстрами, що можуть торкнутися струн людської душі. Викликає захоплення поезія неперевершеного митця Павла Тичини “Гаї шумлять”. Цей вірш сповнений радісним світосприйняттям, зворушливістю перед […]...
- Твір Гімн природі (за поезією П. Тичини “Гаї шумлять…”) Гімн природі (за поезією П. Тичини “Гаї шумлять…”) Павло Тичина є одним з найулюбленіших поетів нашого народу. Великою майстерністю відзначений вірш “Гаї шумлять…”, в якому струменить захоплення людини красою природи рідного краю. У поезії використані образи, що часто зустрічаються в народних піснях: гаї, ріки, ластівки, хмари: Гаї шумлять – Я слухаю. Хмарки біжать – Милуюся. […]...
- Скорочено “Ріпка” В одному чудесному селі жив коли давно-предавно чоловік, котрий мав жінку, внучку Марушку, собаку Жучку, кота Мурчика. Коли наступила тепла весна, все навкруги зазеленіло, дід взяв лопату і пішов на грядки, скопав і посадив зернятко ріпки. Росла ріпка, росла, а дід за нею доглядав. А коли прийшла золота осінь пішов дід ріпку рвати. Обійшов кругом […]...
- Росли укупочці, зросли – ТАРАС ШЕВЧЕНКО Скорочено Росли укупочці, зросли; Сміятись, гратись перестали. Неначе й справді розійшлись!.. Зійшлись незабаром. Побрались; І тихо, весело прийшли, Душею-серцем неповинні. Аж до самої домовини. А меж людьми ж вони жили! Подай же й нам, всещедрий Боже! Отак цвісти, отак рости, Так одружитися і йти, Не сварячись в тяжкій дорозі, На той світ тихий перейти. Не плач, […]...
- Скорочено – МИ ЙДЕМО – ВАСИЛЬ ГОЛОБОРОДЬКО Ми йдемо по Україні: Від степів до гір, Від лісів до морів – Звідусіль виходимо на прадавні шляхи, І немає нам ліку. Ми чинимо волю наших прадідів, Де вони нас послали у путь, Щоб ми йшли нашою віковічною землею Із нашими багатолюдними містами, Із нашими тихомрійними селами, Із нашими золотоверхими церквами. Ми гордо йдемо шляхами […]...
- Ми йдемо скорочено – Василь Голобородько Ми йдемо по Україні: Від степів до гір, Від лісів до морів – Звідусіль виходимо на прадавні шляхи, І немає нам ліку. Ми чинимо волю наших прадідів, які нас послали у путь, щоб ми йшли нашою віковічною землею. Ми гордо йдемо шляхами України: Ви, які виглядаєте у вікна, як сусіди, Щоб подивитись на нас, гордо […]...