Скорочено Ведмідь на воєводстві Салтикова-Щедріна М. Е
“Лиходійства велик і серйозні нерідко йменуються блискучими й, у якості таких, заносяться на скрижалі Історії”. А дрібні лиходійства навіть сучасники сварять. Топтигин 1-й Топтигин перший так хотів потрапити на скрижалі Історії, що забув про те, що вмів барлогу будувати, а “усе на одне повертав: ” Кро-Вопролитиев… кровопролитиев… от чого потрібно!” Лев за цю спрагу крові зробив ведмедя в майорський чин і відправив у далекий ліс воєводою.
Тільки прибув – вирішив назавтра кровопролиття вчинитися А в очікуванні випив цебро
За це надто вуж дрібне лиходійство став Топтигин посміховищем усього лісу. І ворона, і жаба, і навіть комар дражнили його через кущі: “Дурень ти, дурень!
Чижика з’їв! ” Ведмідь, щоб виправдатися в очах начальства, зруйнував уночі друкарню, а “добутку розуму людського у відхожу яму закопав”. Але було вже пізно… Лев не повірив, що здатно на такі подвиги той самий Топтигин, “якої маво
Топтигин 2-й В інший ліс був посланий інший воєвода, теж Топтигин. Той вирішив почати з великих злодіянь, але не було в тім лісі ні друкарні, ні університету, ні академіків – всіх уже до Топтигина знищили. Чим же вирізнитися?
Забрався ведмідь у двір до мужика, задер коня, корову, свиню, пару овець і поліз на дах.
Гнилий дах провалився – попався ведмідь! Облапив уламок колоди й реве – упасти боїться. Мужики зібралися й прикінчили ведмедя: “Ишь, анафема!
Перед начальством вислужитися захотів, а ми через це пропадати повинні! ” З тих пор у лісовій Історії підрозділ лиходійств на блискучі й срамние (по величині) скасувало, і всі лиходійства стали вважатися срамними.
Топтигин 3-й Третій Топтигин був поумней: він уразумел, що ні більших, ні малих злодіянь робити не дозволяється Прибув у ліс і заліг у барліг, про права міркує: “Навіть у білки, і в тої нині права! Дробину тобі в ніс – от які твої права! ” Так міркуючи, він на ділі в керування не вступав – і все в лісі йшло своєю чергою.
Хтось їв, когось їли – відбувалися “натуральні” лиходійства. Усвідомивши, що й без нього “лиходійство саме собою зробиться”, ведмідь вирішив виходити з барлогу тільки “для одержання привласненого змісту”. Порядки в лісі жодного разу за цей час порушені не були.
Лев робив Топтигина все в більше високі чини: у підполковники, у полковники й нарешті…
З’явилися мужики з рогатиною, вигнали ведмедя з барлогу в поле. ” І осягла його доля всіх хутрових звірів “.
Related posts:
- Короткий зміст Ведмідь на воєводстві Салтикова-Щедріна М. Е “Лиходійства велик і серйозні нерідко йменуються блискучими й, у якості таких, заносяться на скрижалі Історії”. А дрібні лиходійства навіть сучасники сварять. Топтигин 1-й Топтигин перший так хотів потрапити на скрижалі Історії, що забув про те, що вмів барлогу будувати, а “усе на одне повертав: ” Кро-Вопролитиев… кровопролитиев… от чого потрібно!” Лев за цю спрагу крові […]...
- Скорочено Дикий поміщик Салтикова-Щедріна М. Е “У деякому царстві, у деякій державі жив-був поміщик, жив і на світло глядючи радувався. Усього в нього було досить: і селян, і хліба, і худоби, і землі, і садів. І був той поміщик дурний, читав газету “Звістка” і тіло мав м’яке, біле й розсипчасте”. Тільки одне турбувало поміщика: “… Дуже вже багато розвелося в нашім […]...
- Скорочено Премудрий пискарь Салтикова-Щедріна М. Е Батько й мати в пискаря були розумні, прожили довго й заповіли синові дивитися в обоє. Оглянувся пискарь – скрізь його підстерігають небезпеки: “усяка риба його заковтати може, а він нікого заковтати не може”. Так що риба! Навіть водяна блоха здатна “у хребет упитися й до смерті замучити”. “Навіть свій брат пискарь – і той, як […]...
- Короткий зміст Дикий поміщик Салтикова-Щедріна М. Е “У деякому царстві, у деякій державі жив-був поміщик, жив і на світло глядючи радувався. Усього в нього було досить: і селян, і хліба, і худоби, і землі, і садів. І був той поміщик дурний, читав газету “Звістка” і тіло мав м’яке, біле й розсипчасте”. Тільки одне турбувало поміщика: “… Дуже вже багато розвелося в нашім […]...
- Скорочено “Чорна пантера і білий ведмідь” Винниченка П’єсу Володимира Винниченка ” Чорна Пантера та білий Ведмідь” слід віднести до жанру інтелектуальної мелодрами. П’єса на чотири дії, у якій автор порушує питання мистецтва та його співвідношення з справжнім життям. Її можна читати он-лайн чи завантажити. В основі сюжету твору життя молодої родини – невизнаного поки митця та його дружини. Вони опиняються в проблематичній […]...
- Скорочено роману Добродії Головлеви Салтикова-Щедріна М. Е Сімейний суд Бурмистер Антон Васильєв приїхав з Москви. Бариня Орися Петрівна називає його ” переметною торбою “, тому що він ” слабшав на мову “. Він постійно видавав таємниці Орисі Петрівни. Він розповідає барині, що будинок її сина Степана Владимирича в Москві продали за борги. Орися Петрівна уражена. Будинок-Те коштував дванадцять тисяч, а продали його […]...
- Скорочено Вяленая вобла Салтикова-Щедріна М. Е “Воблу піймали, вичистили внутрішності (тільки молоки для приплоду залишили) і вивісили на мотузочці на сонце: пускай пров’ялиться. Повисела вобла денек-інший, а на третій у їй і шкіра на череві зморщилася, і голова підсохнула, і мозок, який у голові був, вивітрився, в’ялий зробився”. Далі оповідання ведеться від імені вяленой вобли. “Як це добре, – говорила вяленая […]...
- Скорочено Історія одного міста Салтикова-Щедріна М. Е “Глуповци відбулися від головотяпів, поруч із якими проживали племена лукоедов, слепородов, вертячих бобів, рукосуев і інших. Всі вони ворогували між собою. Головотяпи пішли шукати собі князя. Усе відмовлялися від таких ні на що не здатних підданих, нарешті один погодився й прозвав їх глуповцами. Історичні ж часи в місті Глупове почалися з того, як один із […]...
- Iван Франко – Заєць і ведмідь Був собі в одному лісі дужий та лютий Ведмідь. Піде було по лісі й душить та роздирає все, що потрапить: одного зїсть, а десятеро й так покине, тільки дарма життя збавить. Ліс був великий, і звірини в нім було багато, та проте страх напав на всіх. Адже ж так і року не мине, а в […]...
- Скорочено Повість про те, як один мужик двох генералів прокормив Салтикова-Щедріна М. Е “Жили так минулого два генерали, і тому що обоє минулого легковажні, то незабаром, по щучому велінню, по моєму бажанню, опинилися на незаселеному острові”. Раніше служили генерали в реєстратурі. Все життя служили. “Навіть слів ніяких не знали, крім: “Прийміть запевнення в доконаній моїй повазі й відданості”. І отут виявилися на незаселеному острові, “прокинулися й бачать: обоє […]...
- Сміх Салтикова-Щедріна в циклі “Казки для дітей неабиякого віку” Салтиков-Щедрін – один з найбільших сатириків миру. Все своє життя він присвятив боротьбі за звільнення російського народу, критикуючи у своїх добутках самодержавство й кріпосництво, а після реформи 1861 року – пережитки кріпосного права, що залишилися в побуті й психології людей. Сатирик критикував не тільки деспотизм і егоїзм гнобителів, але й покірність гноблених, їхнє довготерпіння, рабську […]...
- Казки Салтикова-Щедріна і їхній вплив на розвиток російської літератури Казки Салтикова-Щедріна звичайно визначають як підсумок його сатиричної Творчості. І такий висновок якоюсь мірою виправданий. Казки хронологічно завершують властиво сатирична творчість письменника. Як жанр, щедринская казка поступово визрівала з фантастичних і образних елементів його сатири. Чимало в них і фольклорні заставки, починаючи від використання форми давно минулого часу (” Жив-Був”) і закінчуючи рясною кількістю прислів’їв […]...
- Короткий зміст Премудрий пискарь Салтикова-Щедріна М. Е Батько й мати в пискаря були розумні, прожили довго й заповіли синові дивитися в обоє. Оглянувся пискарь – скрізь його підстерігають небезпеки: “усяка риба його заковтати може, а він нікого заковтати не може”. Так що риба! Навіть водяна блоха здатна “у хребет упитися й до смерті замучити”. “Навіть свій брат пискарь – і той, як […]...
- Що таке “езопова мова” у казках М. Е. Салтикова-Щедріна? Казка може бути створенням високим, коли служить алегоричним одягом, що наділяє високу духовну істину, коли виявляє ощутительно й очевидно навіть простолюдинові справа, доступна тільки мудрецеві. М. В. Гоголь Саме Салтиков-Щедрін увів у російський літературний побут поняття “езопова мова”, під яким мав на увазі художнє іносказання (вираження, що містить у собі схований, таємний зміст), або алеГорею. […]...
- Казки М. Є. Салтикова-Щедріна як політична сатира Салтиков-Щедрін – один з найбільших сатириків світу. Все своє життя він присвятив боротьбі за звільнення російського народу, критикуючи у своїх добутках самодержавство і кріпосництво, а після реформи 1861 року – пережитки кріпосного права, що залишилися в побуті і психології людей. Сатирик критикував не тільки деспотизм і егоїзм гнобителів, але і покірність гноблених, їх довготерпіння, рабську […]...
- Елементи сатири у казках М. Є. Салтикова-Щедріна Казка – неправда, так у ній натяк… О. С. Пушкіню У казках Салтикова-Щедріна відображені основні соціальні, політичні, ідеологічні і моральні проблеми, якими характеризувалося російське життя другої половини XІX століття. У казках показані всі основні класи суспільства – дворянство, буржуазія, інтелігенція, трудовий народ. Сатира, що бичує урядові верхи самодержавства, найбільше гостро виділяється в трьох казках: “Ведмідь […]...
- Народні казки у творчості М. Є. Салтикова Щедріна Казки Салтикова-Щедріна називають байками в прозі, у них чітко простежуються фольклорна й російська сатирична літературна традиції. У його казках правдиво розкриваються проблеми народу. Сатирик зло викриває самодержавство, лібералізм і панівний клас, явно підкреслює тупість, лінь, нездатність правлячої верхівки мислити й працювати. У казках Салтикова-Щедріна відсутній позитивний герой, навіть в “Повісті про те, як один чоловік […]...
- Леонід Глібов – Ведмідь-пасічник ГЛІБОВ ЛЕОНІД ВЕДМІДЬ-ПАСІЧНИК У темнім лісі, за горами, Зібравсь усякий звір: Вовки, лисиці з ховрахами, Зайці дурні, шкодливий тхір І ще там деяких чимало Безпечно в лісі панувало. Була і пасіка у них… Нехай, мов, люди не гордують, Що тільки все вони мудрують У хуторах своїх! От радиться громада стала – Кому б то пасічником […]...
- Мир казок М. Е. Салтикова-Щедріна 1. Поняття й типології казок. 2. Казка народна й казка авторська. 3. Галерея образів казкових персонажів. 4. Від поміщика й генерала до інтелігента й мужика. 5. Вплив казок Щедріна на російську літературу – Казка – неправда, так у ній натяк… А. С. Пушкін Казка – особливий, фантастичний і реальний мир У невеликому по обсязі тексті […]...
- Російська народна казка – Маша і ведмідь Жили собі дід і баба. У них була внучка Маша. Зібралися раз дівчатка в ліс по гриби та по ягоди. Кличуть із собою й Машу. – дідусю, бабусю,- каже Маша,- пустіть мене в ліс з подружками! Дід і баба кажуть: – Іди, тільки від подруг не відставай, а то заблудишся. Прийшли дівчатка в ліс, почали […]...
- Ідейний зміст “казок” Салтикова-Щедріна “Казки” Салтикова-Щедріна не випадокале називають підсумковим добутком автора. У них з усією гостротою підняті ті проблеми Росії 60-80 гг. XIX століття, которие хвилювали передову інтелігенцію. У суперечках про подальші шляхи Росії висказивались багато точок зору. Відомо, що Салтиков-Щедрін був прихильником боротьби ссамодержавием. Як і багато мислячих людей того часу, він був увлечен “народною” ідеєю й […]...
- Короткий зміст Пропала совість Салтикова-Щедріна М. Е “Совість пропала раптом… майже миттєво! Ще вчора ця докучлива нахлібниця так і миготіла перед очами, так і чудилася збудженій уяві, і раптом… нічого!” Без совісті людям стало жити легше, вони “поспішили скористатися плодами цієї волі”. Почалися грабежі й розбої, люди остервенились. Совість же валялася на дорозі й “усякий шпурляв неї, як негідне дрантя”, дивуючись, “яким […]...
- Микита Годованець – Ведмідь і гадюка ВЕДМІДЬ І ГАДЮКА Якось, неначе на біду, Підпилий Садівник в саду Чвала охлялою ходою. З ним друг Ведмідь, не розіллєш водою. – Ведмедику! Наліг на мене сон. За сон віддам мільйон. Боротись з ним немає змоги. Дрімота хилить голову мою… – Лягай! Поспи!-говорить Клишоногий.- А я… на варті постою.- За хвильку Садівник на моріжку хропів, […]...
- Короткий зміст Вірний трезор Салтикова-Щедріна М. Е “Служив Трезорка сторожем при лабазі московського 2-й гільдії купця Воротилова й недреманним оком хазяйське добро сторожив. Ніколи від будки не відлучався; навіть Живодерки, на якій лабаз стояв, по-справжньому не видал: з ранку до вечора так на ланцюзі й скакає, так і заливається!” “Бачив купець Воротилов Трезоркину послугу й говорив: “Ціни цьому псові немає!” * Один […]...
- Політична сатира в казках Салтикова-Щедріна Творчість Салтикова-Щедріна надзвичайно многообразно. Він писав романи, драми, хроніки, нариси, огляди, оповідання, статті, рецензії. Серед величезної спадщини сатирика особливе місце займають його казки. Форму народної казки використовували багато письменників до Щедріна. Літературні казки, написані у віршах або в прозі, відтворювали мир народних подань, народної поезії, а іноді містили в собі й сатиричні елементи, – наприклад, […]...
- Літературні казки в прозі М. Е. Салтикова-Щедріна Казки Салтикова-Щедріна називають байками в прозі, у них чітко простежуються фольклорні й російська сатирична літературна традиції. У його казках правдиво розкриваються проблеми народу. Сатирик зло викриває самодержавство, лібералізм і панівний клас, явно підкреслює тупість, лінь, нездатність правлячої верхівки мислити й працюватися У казках Салтикова-Щедріна відсутній позитивний герой, навіть в “Повісті про те, як один мужик […]...
- Жанр казки у творчості М. Є. Салтикова-Щедріна Казки Салтикова-Щедріна звичайно визначають як підсумок творчості великого сатирика. І такий висновок якоюсь мірою виправданий. Казки хронологічно завершують властиво сатиричні добутки письменника. Як жанр Щедрінская казка поступово визрівала у творчості письменника з фантастичних і образних елементів його сатири. Чимало в них і фольклорних заставок, починаючи від використання форми давно минулого часу (“Жився-був”) і закінчуючи рясною […]...
- Проблематика й художня своєрідність казок М. Е. Салтикова-Щедріна Його переслідують огуди: Він ловить звуки одобренья Не в солодкому ремстві хвали, А в диких лементах озлобленья. І вірячи й не вірячи знову Мрії високого покликання, Він проповідує любов Ворожим словом отрицанья… Н. А. Некрасов Тема циклу казок (1869 – 1886) М. Е. Салтикова-Щедріна – алегоричне (у формі казок) зображення сучасної авторові російської дійсності. Ідея […]...
- Читаючи роман М. Салтикова-Щедріна “Добродії Головлеви” Роман М. Е. Салтикова-Щедріна “Добродії Головлеви” коштує в ряді кращих добутків російських письменників, таких, як Гоголь, Гончарів, Тургенєв, що зображували життя дворянства. У романі з величезною викривальною силою розкриті всі пороки суспільства, породжені в Росії пануванням поміщиків, у ньому показана неминучість морального й фізичного руйнування паразитичної особистості. Письменник зобразив історію морального опошлення й вимирання сімейства […]...
- – Казки М. Е. Салтикова-Щедріна М. Е. Салтиков-Щедрін – один з найбільших російських сатириків, що бичував самодержавство, кріпосництво, а після реформи 1861 року – пережитки кріпосного права, що вкоренилися в психології людей. Творчість Щедріна пов’язане із традиціями його геніальних попередників: Пушкіна (“Історія села Горюшина”) і Гоголя (“Мертві душі”). Але сатира Щедріна гостріше й нещадніше. В усій красі розкрився талант Щедрін […]...
- Особливості казок Салтикова-Щедріна Жанр казки у творчості М. Є. Салтикова-Щедріна становить особливий пласт, що з’явився своєрідним підсумком творчості сатирика. Засновані на західноєвропейських і національних російських літературних традиціях, казки Салтикова-Щедріна є самобутніми і не схожі ні на які інші. У них сплітається воєдино фантастичне і реальне, комічне і трагічне, широко використовується гротеск, гіпербола, іронія, дивно проявляється мистецтво езопової мови, […]...
- Казки М. Е. Салтикова-Щедріна. Реальне й фантастичне 1. Сатира Салтикова-Щедріна. 2. Жанрові особливості казок. 3. Герої. 4. Фантастичні мотиви. Казки М. Е. Салтикова-Щедріна – це зовсім особливий шар творчості письменника. Практично всі Салтиков-Щедрін створив в останні роки життя. Ці короткі добутки вражають розмаїтістю художніх прийомів, а так само своїм соціальною значимістю. Письменник адресує свої “казки” “дітям неабиякого віку”. Тим самим Салтиков-Щедрін немов […]...
- Твір на тему: – Казки М. Е. Салтикова-Щедріна М. Е. Салтиков-Щедрін – один з найбільших російських сатириків, що бичував самодержавство, кріпосництво, а після реформи 1861 року – пережитки кріпосного права, що вкоренилися в психології людей. Творчість Щедріна пов’язане із традиціями його геніальних попередників: Пушкіна (“Історія села Горюшина”) і Гоголя (“Мертві душі”). Але сатира Щедріна гостріше й нещадніше. В усій красі розкрився талант Щедрін […]...
- Переказ добутку Дикий поміщик Салтикова-Щедріна М. Е План переказу 1. Поміщик просить у Бога забрати з його землі мужика. Бог не почув його проханню. 2. Селяни, молячи Бога, зникають із володінь дурного поміщика. 3. Поміщик починає усвідомлювати наслідки зникнення селян. 4. Поміщик дичавіє. 5. Селян повертають у маєток дикого поміщика, а дурному поміщикові виносять догану. Переказ Казка починається традиційним прийомом: “У деякому […]...
- Сатира на людські пороки в добутках М. Е. Салтикова-Щедріна Багато письменників і поети використали казку у своїй творчості. З її допомогою автор висміював той або інший порок людини й усього суспільства. Казки Салтикова-Щедрин різко індивідуальні й відмінні одна від іншої. Сатира була зброєю письменника. У середині XІX століття через існуючу строгу цензуру автор не могло до кінця оголити пороки суспільства, показати всю неспроможність російського […]...
- Народ і добродії в казках М. Е. Салтикова-Щедріна “Сатири сміливий владар”… Ці слова були сказані О. С. Пушкіним про Фонвізіна, одному із зачинателів російської сатири. Михайло Євграфович Салтиков-Щедрін також гідн подобного визначення Твору Щедріна при всьому їхньому жанровому різноманітті – романи, хроніки, повісті, оповідання, нариси, п’єси – зливаються в одне величезне художнє полотно, що відбило цілий історичний час, подібно “Божественної комедії” Данте й […]...
- Короткий зміст роману Добродії Головлеви Салтикова-Щедріна М. Е Сімейний суд Бурмистер Антон Васильєв приїхав з Москви. Бариня Орися Петрівна називає його ” переметною торбою “, тому що він ” слабшав на мову “. Він постійно видавав таємниці Орисі Петрівни. Він розповідає барині, що будинок її сина Степана Владимирича в Москві продали за борги. Орися Петрівна уражена. Будинок-Те коштував дванадцять тисяч, а продали його […]...
- Осмислення фольклорних образів і сюжетів у творчості Салтикова-Щедріна “Нещасливий піскар” не був тільки результатом саморозвитку й синтезу звичних образних асоціацій. У драматичній сцені суду над піскарем Іваном Хворовим сатирик зобразив розправу самодержавства над революціонерами-народовольцями після першого березня 1881 р. Політична гострота теми вимагала складного художнього маскування, винаходу особливої форми, що і була підказана сатирикові вже застосовувалися їм раніше асоціаціями й збагачена деякими новими […]...
- Короткий зміст Історія одного міста Салтикова-Щедріна М. Е “Глуповци відбулися від головотяпів, поруч із якими проживали племена лукоедов, слепородов, вертячих бобів, рукосуев і інших. Всі вони ворогували між собою. Головотяпи пішли шукати собі князя. Усе відмовлялися від таких ні на що не здатних підданих, нарешті один погодився й прозвав їх глуповцами. Історичні ж часи в місті Глупове почалися з того, як один із […]...
- Погляди на реалізм Салтикова-Щедріна Реалізм з’явився вищим досягненням в історії розвитку російської літератури XІX в., передовим творчим методом і художнім напрямком, у якому найбільше повно виражені закони мистецтва. Великий внесок у розробку принципів реалізму і їхнє обгрунтування вніс М. Е. Салтиков-Щедрін, 185-летие від дня народження якого здійснилося 27 січня 2011 г. Однієї із суспільних, характерних рис реалізму Салтиков-Щедрін уважав […]...