Скромна велич російської людини

Скромна велич російської людини… Що коштує за цим рядком? Наші славні предки зупинили в границь Європи монголо-татарську орду, звільнили Європу від влади Наполеона, розбили фашистські армії й урятували від поневолення народи. Це вже уроки історії.

У чому ж криється джерело подвигів народу? Беззавітна любов до Батьківщини – от у чому сила російського характеру. Про народний подвиг нам і нашим дітям будуть розповідати зотлілі сторінки легенд, закривавлені рядки романів і повістей, прострелені кулею рядка віршів. Тема подвигу, масового

героїзму народу ніколи не буде вичерпана в нашій літературі

Не можна гаряче любити, не вміючи ненавидіти, Свідомість героїв повести А. Бека “Волоколамське шосе” підпорядковано одному – Батьківщина в небезпеці. Не жалуючи ні сил, ні життя, бійці готові на всі, щоб зупинити ворога. Проблема героїзму, проблема подвигу і є центральна проблема повести.

Напевно, у кожного з нас є свій ідеал. У героїв Бека ідеалом стає людина високого морального боргу. Так, наприклад, комбат легендарної панфиловской дивізії казах Баурджан Молищ-Ули стає прикладом для своїх солдатів.

Для них же уособленням мужності, стійкості,

високих моральних якостей є Панфілов. По таким, як Панфілов, солдати звіряли свої думки й справи

Михайло Шолохов… Уже в перших військових нарисах письменник намічає образ людини, що сохранили те, що робить його непереможним, – душу живу, сердечність, здатність ясно мислити. Людей різних доль і характерів звели фронтові дороги в главах роману “Вони боролися за Батьківщину”: відважний Лопахин, стриманий Стрільців, педант Звягінцев, гострий на мову Попри-щенко. Війна перешикувала свідомість мирної людини на свідомість воїна

Людиноненависницьку суть фашизму розкриває у своїх добутках Б. Васильєв. Автор протиставляє антигуманізм автографам Перемоги на стінах рейхстагу

Прокльоном фашизму звучать рядка Р. Рождественського:

..люди Землі. Убийте війну,

Проклятіть війну, люди Землі!

Вони перейняті оптимістичними мотивами. Суворі позбавлення військових – років не озлобили людей. Навпаки!

Живі пам’ятають… Пам’ятають імена загиблих, пам’ятають Перемогу, добуту кров’ю, ратними працями, високим патріотизмом. І на згадку про тих, хто не повернувся, ми повинні за всяку ціну зберегти мир. І рядка, створені вже після Перемоги, завжди будуть волати до людства:

Помнете!

Через століття, через роки, помнете!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Скромна велич російської людини