Соціальна небезпечність Володьки Лободи (за романом Олеся Гончара “Собор”)
Соціальна небезпечність Володьки Лободи (за романом Олеся Гончара “Собор”)
З розвитком суспільства, з приходом нових ідей, з покращенням духовного стану суспільства дуже часто з’являються й негативні елементи. Так, наприклад, було після Національно-Визвольної війни українського народу у XVІІ-му столітті, з’явилися деякі полковники, які захищали лише свої інтереси, робили все тільки для себе…
Так сталося і СРСР. Були створені всі умови для того, щоб почали з’являтися бюрократи, “партійна номенклатура” та всякі
Яскравим прикладом такого місцевого бюрократа є Володька Лобода. Пригадаємо, що він хотів зробити із собором: наказав взяти собор у риштування, а потім, він гадав, якось воно забудеться. Він, як син козацького роду, повинен був піклуватися про збереження цієї народної реліквії. Цей собор був збудований козаками кілька століть тому, і він є історичною пам’яткою, яку треба зберегти для нащадків.
А Володька піклується лише про себе: як вгадати, про що думає керівник?..
Зараз із новин
Вважаю, що керівники талібів віддали такий наказ для того, щоб якось об’єднати народ і почати жити нормально; вони піклувались, мабуть, про народ! А чи піклувався Володька Лобода про свій народ?! Ні!
Він думав лише про те, як би вгадати думку керівників, як би підвищити себе в їх очах.
Пригадаємо про те, що Володька зробив із батьком: спочатку забирає його до міста, а потім віддає його до будинку, де живуть люди похилого віку. Чи можна ж так робити?! Коли його батько жив у селі, у нього був свій будинок, він жив досить непогано… І нащо все руйнувати, га?!..
Прочитавши роман “Собор”, ми на прикладі Володьки Лободи побачили, якою небезпечною для суспільства може бути людина. І у наші часи ми бачимо багато негативних прикладів того, що роблять наші керівники та чиновники. Та, може, вони “Собору” не читали?





Related posts:
- Образ Володьки Лободи (за романом Олеся Гончара “Собор”) Образ Володьки Лободи (за романом Олеся Гончара “Собор”) Той будує, той руйнує… Т. Г. Шевченко “Сон” “Чи світ іде до того… що на арену виступають тільки двоє: Руйнач і Будівник… ” – говорить професор Яворницький у романі О. Гончара “Собор”. Будівники зводять величні споруди, вирощують сади і хліб, творять красу, захищають добро, бережуть собори людських […]...
- Моє ставлення до образу Володьки Лободи (за твором О. Гончара “Собор”) Першу публікацію роману О. Гончара “Собор” літературознавці й критики зустріли з захопленням, адже автор створив галерею позитивних персонажів, які працюють на благо Батьківщини. Але через кілька днів після виходу роману розгорнулася широкомасштабна акція паплюження твору: виявляв свою пильність академік Шамота, одностайно обурювалися в колективних листах “металурги”, “шахтарі”, “селяни”. Певну роль у розгромі “Собору” зіграло те, […]...
- Володька Лобода – типовий представник своєї епохи (за романом Олеся Гончара “Собор”) Володька Лобода – типовий представник своєї епохи (за романом Олеся Гончара “Собор”) І. Тематика “багатостраждального” роману. (Олесь Гончар присвятив цей роман збереженню духовної спадщини і культури, історичних святинь і української мови. Автор мріє про духовність особистості й суспільства, виступає проти обмеженості чиновників.) ІІ. Складне і загадкове явище в літературі. (Складним і загадковим називають літературознавці образ […]...
- До якої суспільної проблеми привертає увагу Олесь Гончар образом Володьки Лободи? (За романом “Собор”) ОЛЕСЬ ГОНЧАР 11 КЛАС ПРОЗА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ ОЛЕСЬ ГОНЧАР До якої суспільної проблеми привертає увагу Олесь Гончар образом Володьки Лободи? (За романом “Собор”) Олесь Гончар – яскравий і самобутній талант. Його проза поетична, лірико – психологічна. Із сторінок його творів видно автора – митця, чутливого до нового, до проблем віку, до того, що вимагає втручання […]...
- “Моя душа – це храм чи купа цегли?” (за романом Олеся Гончара “Собор”) Півтори тисячі років стоїть на пагорбах красень Київ – столиця моєї рідної України. А привело мене сюди бажання уклонитися великому українському поету Т. Г. Шевченку. І коли я ходила по цьому місту, мене вразила архітектурна споруда Софіївського собору. Цю споруду не змогли зруйнувати ні орди нападників, ні стихійні лиха, ні німецькі бомби. Бо я зрозуміла, […]...
- “Моя душа – це храм, чи купа цегли?” Твір за романом Олеся Гончара “Собор” Що зараз хвилює наших людей, чому вони радіють, від чого на їхніх обличчях з’являється смуток? Який духовний світ у сучасної людини, як вона ставиться до своєї культури, історії свого народу? Важко відповісти на питання, чи залишився в душі людській той єдиний “храм”, який єднає покоління, який є показником гуманності та чистоти, той “храм”, шо надає […]...
- Моя душа – храм чи купа цегли? (за романом Олеся Гончара “Собор”) (1 варіант) “Моя душа – храм чи купа цегли?” (за романом Олеся Гончара “Собор”) (1 варіант) Вечірній дзвін, соборний дзвін на всю велику Україну… Що провіщає, чим бентежиться, за ким ридає? А сонце запалило куполи золотоверхі, й їхнє дивне сяйво лине в блакить небес, зливаючись з високим чистим дзвоном. Велика туга в ньому і тривога, і біль […]...
- Твір за романом Олеся Гончара “Собор” От ми з вами і знову зустрілися, але не на полі бою, не у поході, а в… соборі. Давайте припинимо розмови і прислухаємося до тиші соборної. Хіба не чуєте ви, як до вас говорить історія? Адже все, що відбувалося на Україні, пам’ятають ці стіни. І не думайте, що вони німі – треба вміти почути їхні […]...
- Моя душа – храм чи купа цегли? (за романом Олеся Гончара “Собор”) (2 варіант) “Моя душа – це храм чи купа цегли?” (за романом Олеся Гончара “Собор”) (ІІ варіант) Душа людська… Що воно таке? Так чи інакше, але є в людини дещо, що робить її саме людиною. І ми називаємо це “дещо” душею. Це слово несе в собі позитивний зміст: душа – добра, свята, рідна… І значно рідше ми […]...
- “Моя душа – це храм чи купа цегли?” (за романом Олеся Гончара “Собор”) На зламі епох, у критичні періоди історії, в українській літературі неодмінно з’являлися твори, які були етапними в розвитку літератури і глибоко впливали на подальший розвиток духовного життя суспільства, нації. Саме до таких творів належить “Собор” Олеся Гончара – роман, який було вилучено з літературного процесу на 18 років. Але й у наш час, майже через […]...
- Собор як символ духовної краси людини за романом Олеся Гончара Художній світ одного з найвизначніших письменників сучасності – Олеся Гончара – вражає глибоким проникненням у найживотрепетніші проблеми нашого часу, пристрасним бажанням, захистити людське в людині. Це – продовження гуманістичних традицій української літератури, в центрі уваги якої завжди був внутрішній світ особистості. Твори Олеся Гончара збагачують скарбницю духовного досвіду сучасників. Добро і зло, честь і безчестя, […]...
- Собор як символ духовної краси народу (за романом О. Гончара “Собор”) (2 варіант) Душа людини – вічна таємниця. Розкрити її намагалися філософи й психологи, творчі люди. Але усі вони лише трохи піднімали завісу таємничості. Кожен з них розплутував клубочок з переживань та почуттів людини по-різному. Олесь Гончар, автор роману “Собор”, розкриває духовну красу людей, використовуючи образ собору – архітектурної пам’ятки козацьких часів. Що таке, власне кажучи, собор у […]...
- Собор як символ духовної краси народу (за романом О. Гончара “Собор”) (1 варіант) Людина – це не степова рослина перекоти-поле, яку осінній вітер жене степом. Передусім, у неї є душа. У кожного народу – свої моральні цінності, духовні скарби. Для українців – це святий хліб і рушник, рідна мова і пісня, родина. А ше собори… Храми, до яких люди приходили зі своїми болями і радістю, горем і щастям. […]...
- Собор – символ духовної краси людини в однойменному романі Олеся Гончара Собор – символ духовної краси людини е однойменному романі Олеся Гончара. “Собор” Олеся Гончара – це твір високої художньої наснаги, великого інтелектуального наповнення. Як писав Є. Сверстюк, “своїм романом “Собор” Олесь Гончар увійшов у саму гущу пекучих питань сучасності і розворушив, розтривожив їх рій”. Коли у другій половині XVIII ст. за наказом Катерини II російське […]...
- Символічність назви роману Олеся Гончара “Собор” Олесь Гончар – свідомий та мислячий син свого народу, а тому і активний учасник його живої історії, пам’ятаючи, що Історія – “…це не тільки сива минувщина, а й суперечлива, сповнена драматизму сучасність і що цю історію нинішнього дня маємо творити вдумливо, з відповідальністю перед майбутніми поколіннями”. Опублікований уперше 1968 року “Собор” своїм публіцистичним, пристрасним пафосом […]...
- Собор як символ духовної краси людей (за романом “Собор” О. Гончара) Кожен визначний твір знаходить своє місце в літературі залежно від того, як він збагачує наше розуміння краси і призначення людини, які актуальні питання порушує. “Собор” – шостий роман Олеся Гончара, письменника, увінчаного всіма можливими нагородами. Твір завдав великого удару тоталітарному режимові. Він виконав роль не стільки інструменту розвалу, скільки єднання, соборності сил українства для творення […]...
- “Собор” Олеся Гончара – це твір високої художньої наснаги “Собор” Олеся Гончара – це твір високої художньої наснаги, великого інтелектуального наповнення. Як писав Є. Сверстюк, “своїм романом “Собор” Олесь Гончар увійшов у саму гущу пекучих питань сучасності і розворушив, розтривожив їх рій”. Коли у другій половині XVІІІ ст. за наказом Катерини ІІ російське військо підступно зруйнувало Запорозьку Січ, легендарне козацтво задумало лишити по собі […]...
- Собор як символ духовної краси людей. Твір по літературі за романом О. Гончара “Собор” Кожен визначний твір знаходить своє місце в літературі залежно від того, як він збагачує наше розуміння краси і призначення людини, які актуальні питання порушує. “Собор” – шостий роман Олеся Гончара, письменника, увінчаного всіма можливими нагородами. Твір завдав великого удару тоталітарному режимові. Він виконав роль не стільки інструменту розвалу, скільки єднання, соборності сил українства для творення […]...
- Бережіть собори душ своїх (за романом О. Гончара “Собор”) В історії кожної літератури є книги, які позначають сходження культури народу до духовних висот людства. В українській літературі XX століття такою книгою є “Собор” О. Гончара. Роман стверджує силу і красу людського духу, історичної пам’яті. Він присвячений темі збереження духовної спадщини, культури, мови, мистецтва, історичних святинь народу, захисту цих здобутків. Усім філософським змістом роман “Собор” […]...
- Роздум над романом О. Гончара “Собор” Ростуть зараз у нашій країні собори й церкви. Щороку тільки й чутно: те з’явилася каплиця, то вибудували храм, то народжується молитовня. Що це: данина моді, або люди й справді зрозуміли, що своєю бездуховністю вони зробили гірше тільки собі й тому народжуються люди, які мають лише пустище в серце або, як ще говорять, “купу цегли”? Про […]...