Софійський собор

Найвизначнішою пам’яткою культури Київської Русі визнано Софійський собор, занесений до Списку світової спадщини ЮНЕСКО, що включає видатні культурні та природні надбання людства. Багатокупольний пірамідальній собор, зведений на кошти князя Ярослава Мудрого (1037 р.), замислювався ним як головний храм держави й утілював ідею об’єднання руських земель навколо єдиного центру – Києва. Архітектуру споруди можна схарактеризувати як урочисто-святкову, що підсилюється гармонією екстер’єру та інтер’єру.

Важливе значення має внутрішнє

убранство собору: стіни, арки, стовпи вкрито фресками й мерехтливими мозаїками.

У техніці мозаїки виконано центральне величне зображення Христа-Вседержителя (Пантократора). Лівою рукою він тримає Євангеліє, а рухом правої руки здійснює благословення.

У верхній частині головної апсиди розташовано мозаїчне зображення Оран-ти (з лат. – та, що молиться). Богоматір зображена на повний зріст із піднятими вгору руками. Її велична постать привертає увагу всіх, хто входить до храму.

Фрески собору відтворюють євангельські та біблійні сюжети, а також світські сцени з життя сім’ї князя Ярослава Мудрого

(полювання, музикування, дійства скоморохів тощо).

Усі мозаїчні та фрескові композиції об’єднуються орнаментами й утворюють суцільний килим, що підкреслює їх монументальність. Сполучення мозаїк і фресок належить до справжнього новаторства києворуських митців. Так у цілісному ансамблі – синтезі мистецтв – злилися архітектура, монументальний живопис і декоративне мистецтво.

Київський князь Ярослав Мудрий заснував при Софійському соборі бібліотеку. Це сприяло розквіту мистецтва книжкової мініатюри – невід’ємної складової художнього оформлення рукописної книги. Мініатюрність як визначальна ознака твору вимагала філігранного виконання.

Найдавніша рукописна книга Київської Русі – Остромирове євангеліє (1056-1057 рр.). Три мініатюри із зображеннями євангелістів Іоанна, Марка та Луки виконані майстром Григорієм.

Радзивіллівський літопис, який містить 618 кольорових мініатюр з ілюстраціями подій за часів Київської Русі, є цінним джерелом інформації про відомі архітектурні споруди того часу, а також одяг, побутові речі, зброю.

Здобутки мистецтва книжкової мініатюри Київської Русі, як і досягнення в царині інших видів образотворчого мистецтва й архітектури княжої доби, стали плідною основою для розвитку художньої культури наступних епох.

Нашестя Золотої Орди завдало нищівного удару й спустошило київські землі. Центр культури й мистецтва у ХІV-ХVІ ст. перемістився до Галицько-Волинського князівства. На особливостях розвитку мистецтва польсько-литовської доби позначилася близькість до країн Центральної Європи.

На архітектуру вплинули європейські художні стилі, насамперед Ренесанс. Розгортається оборонне будівництво, споруджуються неприступні замки й укріплені монастирі, навіть церкви будуються як фортеці.

Найстарішим зразком архітектури цієї доби в Україні є замок у Луцьку (середина ХІV ст.), від якого до нашого часу збереглася велична кам’яна вежа. Справжніми архітектурними перлинами є замки в Кам’янці-Подільському, Хотині, Олеську, Мукачевому. Їх добудовували й перебудовували протягом кількох століть.

Порівняйте архітектурні споруди на фотоілюстраціях та визначте спільні ознаки, притаманні українським замкам польсько-литовської доби. Пригадайте назву мистецького стилю в західноєвропейській архітектурі, характерні ознаки якого втілено у спорудах українських замків і фортець. Дізнайтеся, який із замків належить до “Семи чудес України”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Софійський собор