Софія Київська – символ незнищенності людського духу (за романом “Диво”)
Майже тисячу років стоїть у Києві, пройшовши крізь усі лихоліття, Софійський собор і чарує своєю неповторною красою. Саме це архітектурне диво надихнуло українського письменника Павла Загребельного створити роман і в ньому спробувати осмислити проблеми історичної пам’яті, морально – етичний досвід минулого.
Роман починається словами Бертольда Брехта, що звеличують безіменних народних творців;
Хто звів семибрамні Фіви?
В книгах стоять імена королів.
А хіба королі лупали скелі й тягали каміння?
Ці рядки – ключ до
Дія в романі починається 992 року, а завершується 1037 роком. Розповідь про давноминулі часи органічно доповнюється розповіддю про сорокові та шістдесяті роки XX сторіччя. Таке переплетіння століть зумовлене авторським задумом – показати нетлінність духовних надбань народу. Різночасові події розгортаються навколо Софії Київської.
Собор – справжня перлина мистецтва, виквіт душі народної. І як би чужинці не намагалися знищити його, їм цього не вдалося.
Ім’я
В його витворі точно передалися не тільки епоха, а й фактура і вид мозаїки.
Сивоок завершує свою справу – і гине. Не лише через те, що в нього був небезпечний ворог, а й тому, що доля чесного і непокірливого художника в тому жорстокому світі не могла не бути трагічною. Проте в мистецтві Сивоок перемагає саме завдяки своїй впертій непокірливості.
Естетика епохи вимагала від нього іти за усталеними традиціями, а він все одно зумів у своє творіння вкласти власну душу, щось неповторне, глибоко вистраждане.
Талановитий народний умілець зводить шедевр зодчества, якому стояти віки. А професор, історик Гордій Отава ціною свого життя захищає собор від фашистів. Отава категорично відмовляється віддати фрески Софії Київської в німецький музей.
Йому огидна навіть думка про цс. Саме тому “… вбитий був у тому самому соборі, загинув самотнім, нікому не відомим бійцем… діяв відкрито, сміливо, може, наївно, та інакше не міг, не вмів, такий уже мав характер”.
Справу батька доводить до кінця син Борис – представник нового покоління вчених. Його кличе до цього обов’язок перед пам’яттю батька, наукою, рідним містом. Софія Київська для нього – святиня, символ духовності, витвір одвічного народного генія, який передається як дорогоцінна естафета від покоління до покоління. Таке відчуття, що отой древній слов’янин Сивоок передав свої знання Гордію Отаві, а той заповів Борисові.
Так постає в романі думка про незнищенність зв’язку поколінь.
Related posts:
- Софія Київська – символ духовного надбання українського народу (за романом Павла Загребельного “Диво”) Де шукати витоки духовності? В історії свого роду, в його прадавніх коренях. Десять століть тому було збудовано Софіївський собор у Києві, а його куполи ще й досі радо вітають сонце. Софія Київська – велич українського народу, втілення його мудрості й сили, таланту й слави, символ духовного єднання нації. Величний образ собору, цього незвичайного дива, “що […]...
- Образ Софії Київської – символ духовного надбання українського народу (за романом Павла Загребельного “Диво”) Обpаз Софії Київської-символ духовного надбання укpаїнського наpоду (за pоманом Павла Загpебельного “Диво”) Духовність… Ми знаємо, що починається вона з пpадавніх коpенів нашого pоду, нашого наpоду, пpо який весь світ дізнався, слухаючи чаpівний голос Укpаїни в дзвонах куполів величного Софіївського собоpу, збудованого десять століть тому. Стоїть він і досі під небом істоpії як велич укpаїнського наpоду, […]...
- Яскрава особистість митця Сивоока, будівничого Софії Київської (за романом П. Загребельного “Диво”) Яскрава особистість митця Сивоока, будівничого Софії Київської (за романом П. Загребельного “Диво”) Понад тридцять років ішов Сивоок гірким шляхом до пізнання майстерності. Він відкрив для себе найголовніше: “Що є мистецтво?” Це могутній голос народу, що лунає з уст умільців. “Я – сопілка в устах мого народу”, – говорить Сивоок. Довгі поневіряння у візантійському полоні завершилися […]...
- Пам’ятки історії та архітектури. Софія Київська (Твір-опис) Україна неймовірно багата на пам’ятки, які належать до прадавніх часів. Ці пам’ятки є свідками формування української нації. Наші обдаровані предки споруджували їх, щоб утілити народні мистецькі ідеали. Наприклад, у XІ столітті за ініціативою Ярослава Мудрого було споруджено головний храм Київської Русі – Софійський собор. Саме тут відбувалися урочистості, пов’язані з посадженням князів на Київський престол […]...
- Київське диво, або Як написати твір за романом Павла Загребельного “Диво” Ви знаєте, що кожного дня в світі відбувається якесь “диво”: то “Титанік” затоне, то щезнуть у Бермудському трикутнику кораблі, то літак ні з того, зі з сього підірветься, то снігова людина з’явиться зеред очима… Словом, не світ, а Країна Чудес. Та не тільки у наш час відбуваються дива. Чи не диво, наприклад, те, що під […]...
- Софія Київська – пам’ятка історії та архітектури (твір-опис) 8 клас Україна неймовірно багата на пам’ятки, які належать до прадавніх часів. Ці пам’ятки є свідками формування української нації. Наші обдаровані предки споруджували їх, щоб утілити народні мистецькі ідеали. Наприклад, у XI столітті за ініціативою Ярослава Мудрого було споруджено головний храм Київської Русі – Софійський собор. Саме тут відбувалися урочистості, пов’язані з посадженням князів на […]...
- Твір на тему “Софія Київська” Земля наших предків напрочуд багата. Це й прекрасна природа, й плодючі чорноземи, зрештою, ще й творчий потенціал нашого народу. Недарма ми, нащадки тисячоліття історії України, отримали у спадок стільки природних та рукотворних скарбів від пращурів. Один з них – це собор Софія Київська, що розташований у центрі нашої столиці. Софія Київська або Софійський собор – […]...
- Ідея невмирущості творчого начала в людині (за романом П. Загребельного “Диво”) Народу геній, що не вмер, не вмре… М Рильський Київ… Читаємо рядки роману П. Загребельного “Диво”: “Є міста, у яких минуле – більше, значиміше, ніж нинішність”. Йдеш вулицями столиці і відчуваєш, що поряд з тобою крокує історія. Виходиш на майдан Богдана Хмельницького – і нараз зачаровує білокам’яне диво Софії Київської. Може, в ту мить, коли […]...
- Софія Київська Софія Київська Мені пощастило побувати в Києві, чудовому й багатому на пам’ятники культури місті. Але незабутнє враження справила на мене перлина світової архітектури – Софія Київська. Збудована в XI ст. з ініціативи князя Ярослава Мудрого, вона є втіленням культурної та історичної спадщини народу. Це прямокутна споруда, яку вінчають тринадцять бань, що поступово піднімаються від крайніх […]...
- Твір на тему: Софія Київська Мені пощастило побувати в Києві, чудовому й багатому на пам’ятники культури місті. Але незабутнє враження справила на мене перлина світової архітектури – Софія Київська. Збудована в XI ст. з ініціативи князя Ярослава Мудрого, вона є втіленням культурної та історичної спадщини народу. Це прямокутна споруда, яку вінчають тринадцять бань, що поступово піднімаються від крайніх малих до […]...
- Софія Київська. Опис пам’ятки культури Мені пощастило побувати в Києві, чудовому й багатому на пам’ятники культури місті. Але незабутнє враження справила на мене перлина світової архітектури – Софія Київська. Збудована в XI ст. з ініціативи князя Ярослава Мудрого, вона є втіленням культурної та історичної спадщини народу. Це прямокутна споруда, яку вінчають тринадцять бань, що поступово піднімаються від крайніх малих до […]...
- Твір на тему: Софія Київська (опис пам’яток історії і культури) Київський князь Ярослав правив Руською землею довго та вдало. Тому на Русі та в інших землях його прозвали Мудрим. Свою столицю – Київ – князь прикрасив не гірше від Константинополя. Три кам’яні брами вели до міста. Найкрасивіша з них називалась Золоті ворота, тому що позолочена мідь вкривала їх стулки. Дехто натякав князю на його марнотратство: […]...
- Твір на тему “Софія Київська. Пам’ятка історії та культури на основі особистих спостережень” Мені доводилося бувати в Києві у якості туриста багато разів, і кожний раз, відвідуючи столицю нашої країни, я не втомлююсь насолоджуватись прекрасною архітектурою цього величного міста з досить захоплюючою біографією. В Києві багато унікальних храмів, які приваблюють своєю пишністю та неповторними рисами, але з першого погляду запала в мою душу головна церква землі Руської часів […]...
- Краса – найвищий вияв людської сутності (за романом П. Загребельного “Диво”) Як багато прекрасного залишили нам наші пращури! Це й славні походи, величні архітектурні споруди, неповторні полотна, мудрі книги. І в той же час як багато загубилося, знищене часом, розвіяне серед битв, неуваги й недбальства. Тому й викликають захоплення в серцях людей тисячолітні святині, хоча ми не маємо ніякої уяви про те, хто їх творив. Які […]...
- Собор як втілення високого духу народного (за романом О. Гончара) (1 варіант) Є в літературі імена, без яких годі уявити саму літературу. Письменник переважно сучасної теми, визначний майстер слова, Олесь Терентійович Гончар у своїх романах, повістях, новелах художньо досліджує життя кількох поколінь українського народу, в яких живе любов до чистого неба, до культури і глибинної історії роду. Таким є його роман “Собор”, який довгий час був під […]...
- Твір Обpаз Софії Київської – символ духовного надбання укpаїнського наpоду (за pоманом Павла Загpебельного Диво) Обpаз Софії Київської – символ духовного надбання укpаїнського наpоду (за pоманом Павла Загpебельного “Диво”) Духовність… Ми знаємо, що починається вона з пpадавніх коpенів нашого pоду, нашого наpоду, пpо який весь світ дізнався, слухаючи чаpівний голос Укpаїни в дзвонах куполів величного Софіївського собоpу, збудованого десять століть тому. Стоїть він і досі під небом істоpії як велич […]...
- Собор як втілення високого духу народного (за романом О. Гончара) (2 варіант) Моя цивілізація тримається на культі Людини, що пробивається крізь осіб. Віками вона прагне показати Людину, так само, як вчить крізь каміння бачити Собор. Екзюпері Роман Олеся Гончара “Собор” у свій час виявився просто вибуховим явищем в українській літературі, оскільки автор звертається в ньому до самих першооснов людського буття, його найвищих цінностей, як-от святині народного духу, […]...
- Собор як символ духовної краси народу (за романом О. Гончара “Собор”) (2 варіант) Душа людини – вічна таємниця. Розкрити її намагалися філософи й психологи, творчі люди. Але усі вони лише трохи піднімали завісу таємничості. Кожен з них розплутував клубочок з переживань та почуттів людини по-різному. Олесь Гончар, автор роману “Собор”, розкриває духовну красу людей, використовуючи образ собору – архітектурної пам’ятки козацьких часів. Що таке, власне кажучи, собор у […]...
- Собор як втілення високого духу народного (за романом О. Гончара) (3 варіант) Собор, соборність, єднання… Якого глибокого змісту ці слова! У них звучить сила мудрості, єдності, сила розуму народу, який цінує і поважає себе. Собор є головним образом однойменного роману Олеся Гончара. Побудували його ще в далеку героїчну епоху козаччини наші талановиті предки, створили справжній шедевр: “… музика отих гармонійного піднятих у небо бань куполів, вона ж […]...
- Уславлення мужності й сили людського духу в поезії Лесі Українки Уславлення мужності й сили людського духу в поезії Лесі Українки Ще не палить сонце, розпікаючи голубе небо. Ще яскраве зілля мріє, зустрічаючи чарівні світанки. Схилившись понад ставом, миють свої довгі коси в прозорій воді срібнолисті верби і шепочуть тихо: Будуть проходити люди, Вбогі й багаті, веселі й сумні, Радощі й тугу нестимуть мені, Їм промовляти […]...
- Уславлення мужності та сили людського духу в поезії Лесі Українки Як дитиною, бувало, Упаду собі на лихо, То хоч в серце біль доходив, Я собі вставала тихо. “Що болить?” – мене питали, Але я не признавалась Я була малою горда, Щоб не плакать, я сміялась. (“Як дитиною, бувало… “) Доля дуже рано навчила Лесю Українку мужності. Вона змушена була змагатися з тяжкою хворобою, що вразила […]...
- Собор як символ духовної краси народу (за романом О. Гончара “Собор”) (1 варіант) Людина – це не степова рослина перекоти-поле, яку осінній вітер жене степом. Передусім, у неї є душа. У кожного народу – свої моральні цінності, духовні скарби. Для українців – це святий хліб і рушник, рідна мова і пісня, родина. А ше собори… Храми, до яких люди приходили зі своїми болями і радістю, горем і щастям. […]...
- Собор як символ духовної краси людини за романом Олеся Гончара Художній світ одного з найвизначніших письменників сучасності – Олеся Гончара – вражає глибоким проникненням у найживотрепетніші проблеми нашого часу, пристрасним бажанням, захистити людське в людині. Це – продовження гуманістичних традицій української літератури, в центрі уваги якої завжди був внутрішній світ особистості. Твори Олеся Гончара збагачують скарбницю духовного досвіду сучасників. Добро і зло, честь і безчестя, […]...
- Собор як символ духовної краси людей (за романом “Собор” О. Гончара) Кожен визначний твір знаходить своє місце в літературі залежно від того, як він збагачує наше розуміння краси і призначення людини, які актуальні питання порушує. “Собор” – шостий роман Олеся Гончара, письменника, увінчаного всіма можливими нагородами. Твір завдав великого удару тоталітарному режимові. Він виконав роль не стільки інструменту розвалу, скільки єднання, соборності сил українства для творення […]...
- “Зліт людського духу в епоху відродження” Епоха відродження характеризується досить незвичайним напрямком культури, який задовго до цього часу ніс в собі тенденції, що змогли отримати повний розвиток в цю історичну епоху. В рамках середньовічної феодальної культури відомі періоди підйому мистецтва і науки, пов’язані з цікавістю до античності, з’являлися як елементи гуманістичної етики реалізму в мистецтві. На відміну від цих явищ, перелом […]...
- Уславлення мужності і сили людського духу в поезії Л. Українки Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає. Л. Українка У моє життя Леся Українка увійшла своєю ніжною, лагідною і пристрасною “Колисковою”. Так і стоїть в уяві мати, що, захоплена красою місячної ночі, одночасно думає над тим, яке’ чорне, гірке життя людини. І що в цьому житті не […]...
- ДИВОВИЖНІ СКАРБИ ЛЮДСЬКОГО ДУХУ – Роман Д. Дефо як започаткування “робінзонади” Уроки зарубіжної літератури 6 клас Урок 38 ДИВОВИЖНІ СКАРБИ ЛЮДСЬКОГО ДУХУ, сховані на острові Відчаю, знайдені там Робінзоном, моряком із Йорка, й не менш дивовижним способом створені ним самим Тема: Роман Д. Дефо як започаткування “робінзонади”. Ніколи не пізно порозумнішати. Д. Дефо Мета: з’ясувати, які риси характеру допомогли Робінзону острів Відчаю перетворити на острів Надії, […]...
- Собор як символ духовної краси людей за романом О. Гончара Усі найзнаменніші національно-відроджувальні акції, що відбувалися, у кінці 80 почаку 90-х років, починалися вступним словом Олеся Гончара. Його слухали на Установчій конференції Товариства української мови ім. Тараса Шевченка, з”їзді Народного Руху України, на святі Соборнності України в січні 1990 року, на Першому конгресі міжнародної асоціації україністів тощо. Усе це – потужні імпульси, що додають снаги […]...
- Твір: Образ Софії Київської – символ духовного надбання народу Багато є чудес на землі, якими пишаються народи – адже це їх історія і культура. І на нашій українській землі є справжнє диво – Софія Київська. Розкинулася вона посеред Києва і дивиться на нашу країну своїми здивованими “очима”. Цей собор нагадує нам, що були на нашій землі таланти, здатні своїми руками та багатющою фантазією створити […]...
- Образ Сивоока в романі “Диво” З творів Павла Загребельного ми дізнаємося про те, що було у сивій давнині, і те, що трапляється сьогодні. У романі “Диво” письменник зв’язує три періоди: Київську Русь, другу світову війну і сучасність… …Сивоок – творець Софії Київської, людина, яка дуже близька до народу, бо з’явився він у Києві з глибин пущі. І хто тільки не […]...
- ЗЛЕТ ЛЮДСЬКОГО ДУХУ В ЛІТЕРАТУРІ ДОБИ ВІДРОДЖЕННЯ З другої половини XIV століття в Європі почався новий історичний період, який у XVI столітті стали називати добою Відродження, або Ренесансу (від слова renaissanse, що в перекладі з французької означає відродження). Так його називають і зараз. Хронологічні межі доби Відродження охоплюють лише два з половиною сторіччя – друга половина XIV століття – початок XVII століття, […]...
- Образ Софії Київської – символ духовного надбання українського народу Образ Софії Київської – символ духовного надбання українського народу (ЗА РОМАНОМ ПАВЛА ЗАГРЕБЕЛЬНОГО “ДИВО”) Павло Загребельний – відомий український письменник, автор багатьох творів про наших сучасників. Але особливе місце посідають в його творчості історичні романи. Один із найвідоміших – роман “Диво”, над яким автор працював десять років, маючи на меті “показати нерозривність часів, показати, що […]...
- Уславлення мужності й сили людського духу в поезії Лесі Українки – ІІ варіант ЛЕСЯ УКРАЇНКА 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЛЕСЯ УКРАЇНКА У II варіант Леся Українка. Леся… Це тепле, сонячне ім’я мені знайоме з дитячих років. Відоме воно всім прогресивним людям, і в першу чергу українцям, бо Леся Українка у недовгім житті стала народною поетесою. Вона була мислителькою та борцем шевченківського гарту. Усе в її житті було справжнім: […]...
- Уславлення сили людського духу в поезії Лесі Українки Тяжким було життя Лесі Українки, бо смертельна хвороба прикувала її до ліжка. Але ця жінка ніколи не здавалася, завжди вміла дати відсіч поганим думкам, її зброя – це вірші. Саме з їхньою допомогою вона боролася проти кривди, знущань над народом, проти власної хвороби. Життя Лесі Українки – подвиг мужності та сили людського духу. Про це […]...
- Характеристика образу Сивоока у романі Загребельного “Диво” Роман “Диво” Павла Загребельного доводить, що справжні дива створюють не королі чи фараони, а прості талановиті люди. Адже не самі владарі будували замки чи піраміди, а будівничі, імена котрих, на жаль, не завжди залишалися в історії. Немає точних відомостей і про будівничого храму Софії Київської, історію котрого розповідає нам Павло Загребельний в романі. Навіть ім’я […]...
- Узагальнення за розділом “Злет людського духу в літературі доби Відродження” Узагальнення за розділом “Злет людського духу в літературі доби Відродження” Доба Відродження почалася й Італії в XIV ст. і завершилася в Англії та Іспанії на початку XVII ст. Символічним початком цієї доби дехто вважає вшанування Петрарки лавровим вінком на Капітолійському пагорбі, а кінцем – смерть Сервантеса й Шекспіра. Діячі Відродження, яких назвали гуманістами, вірили в […]...
- Уславлення мужності й сили людського духу в поезії Лесі Українки – Олена Акульшина Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина Уславлення мужності й сили людського духу в поезії Лесі Українки …Так! Я буду крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надіх таки сподіватись, Буду жити! Геть думи сумні! ” Contra spem spero “ Леся Українка… Ніжна, але така сильна духом, пройнята прометеївським вогнем любові […]...
- Уславлення мужності й сили людського духу в поезії Лесі Українки – ІІІ варіант ЛЕСЯ УКРАЇНКА 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЛЕСЯ УКРАЇНКА У III варіант Один з найвизначніших поетів світу Гете колись сказав: “Хто хоче зрозуміти поета, мусить піти в країну”. Країна ця – творчість. Ідемо в країну Лесі, де все дихає любов’ю до людей, високою духовною силою і ніжністю. В усьому, що писала Леся Українка, – від ніжної […]...
- Характеристика образу Сивоока у творі “Диво” Схарактеризуйте образ Сивоока. Як через образ автор розкриває проблему творчого начала в людині, свободолюбства, людської гідності? Хто звів собор – це диво з див? Не Ярослав же, як то твердить літописець. Князю належав задум, ідея, воля. А хтось же втілював задум і, вивершуючи його, збагачував рідними мотивами й барвами. Не могли це робити ортодоксальні майстри […]...
- Горе від розуму характеристика образа Софія (Софія) Павлівна Фамусова Горе ВІД РОЗУМУ (Комедія, 1824; опубл. із пропусками – 1833; повністю – 1862) Софія (Софія) Павлівна Фамусова – центральний жіночий персонаж комедії; 17-літня дочка хазяїна московського будинку, у якому розвертається дія; після смерті матері вихована “мадамой”, бабусею Розье, що за “зайвих” 500 руб. перебралася вихователькою в інший будинок. Іншому дитинства С. був Чацкий; він же […]...