Сокіл і Уж
“Шаленості хоробрих поїсти мм. славу! Шаленість хоробрих – От мудрість життя!” М. Горький Яскравим і сміливим закликом пролуналаПісня, що з’явилася в кінці дев’яностих років “, про Сокола” Олексія Максимовича Горького. У повітрі витала ідея волі, до неї прагнули, її бажали й боялися одночасно. І от у цей момент з’являється добуток, перейняте жагучим закликом до боротьби за волю.
В алегоричних фігурах Ужу й Сокола автор протиставляє дві точки зору, два погляди на мир: міщанське всезнайство й упевненість у своїй непогрішності
Вона – у паденье! Смішні птахи!.. Я сам усе знаю!
Я – бачив небо…
Я знаю правду!” Як жалюгідний і смішний у своїй упевненості Уж. Він щасливий тим, що має: “Мені тут прекрасно… тепло й сиро”. Сокіл же прагне вгору, там життя, там захват битви: “Я славно пожив!..
Я знаю щастя!..
Я хоробро бився!..” Автор протиставляє заспокоєності болота заколотний і неприборканий дух, що рветься до волі, бійця – Сокола. “- ПРО, якщо б у небо хоч раз піднятися!..
Ворога пригорнув би я… до ран грудей і… захлинувся
У бої з ворогами минув ти кров’ю… Але буде час – і краплі крові твоєї гарячої, як іскри, спалахнуть у мороці життя й багато сміливих серць запалять божевільною спрагою волі, світла!.. Шаленості хоробрих поїсти ми пісню!..
” У цих словах звучать бадьорі, життєстверджуючі ноти, заклики до руху вперед, але їхній політичний зміст ще неясний. За що й проти кого бореться Сокіл? Хочеться вірити, що зі злом в ім’я добра й щастя
Related posts:
- СОКІЛ-РОД СОКІЛ-РОД На початку була пітьма – вічна й безмежна. Ні Землі, ні неба, ні Сонця. Тільки – морок. Густа, холодна й безконечна ніч. А її пронизувало Око. Звідки летіло воно? І – куди? Нізвідки і в нікуди? І де взялося воно? Наймудріші волхви Оріани казали так: “Око було завжди, воно було вічно. І з Вічності […]...
- Романтичний пафос “Пісні про Сокола&;amp;;amp Оповідання Максима Горького “Пісня про Сокола” написаний по великих канонах романтизму. Темна й сира ущелина, цілком романтичний пейзаж, невідомо де й коли відбувається дія. Відважний Сокіл тужить за небом, куди йому вже ніколи не піднятися. Він умирає відважним бійцем, що мріє про нову сутичку з ворогами, і читачі розуміють, що це не особисті вороги Сокола, […]...
- Твір по “Пісні про Сокола&;amp;;amp Максим Горький приходить у літературу жагучим романтиком, що кличе до високих і сильних страстей. Віддавши данину романтизму, він прийде до правди життя, але його романтичні герої залишаться з ним назавжди. Читаючи “Пісню про Сокола”, мимоволі стаєш на сторону те одного, те іншого героя Сокіл, безумовно, викликає симпатію своєю самовідданістю й хоробрістю, неприборканою волею до перемоги: […]...
- Скорочено “Мальтійський сокіл” Хеммета Незабаром Спейд одержує похмурі звістки: Арчер убитий. Трохи пізніше знаходять убитим і Терзби. Поліція підозрює Спейда у зведенні рахунків. Той же, охороняючи, як і покладено приватному детективові, інтереси клієнта, відмовляється розголошувати деталі справи. Однак незабаром виявляється, що мисс Уондерли ввела Спейда в оману історією осестре. Її сьогодення ім’я – Бриджит О’шонесси, і Хмари насправді згущаються […]...
- Створення рослинності в українській міфології: Сокіл-Род, Падуб, Білобог і Чорнобог, Земля, Дажбог і Жива, Перун-Стрибог-Сварог Реферат на тему: “Створення рослинності в українській міфології: Сокіл-Род, Падуб, Білобог і Чорнобог, Земля, Дажбог і Жива, Перун-Стрибог-Сварог” Українська міфологія досить багата на символіку, велика частина – це символіка дохристиянського пантеону багатобожжя слов’ян, праукраїнців. Велика частина символів пов’язана з рослинним світом. Довгий час вважалося, що слов’яни-язичники мали примітивний пантеон богів, бідну міфологію. Проте вітчизняні та […]...
- Герої оповідань Горького Зростаюче в суспільстві невдоволення й очікування рішучих змін викликали посилення романтичних тенденцій у літературі. Особливо яскраво ці тенденції відбилися у Творчості молодого Горького, у таких оповіданнях, як “Челкаш”, “Баба Изергиль”, “Макар Чудра”. Герої цих оповідань – люди “із сонцем у крові”, сильні, горді, гарні. Вони – мрія Гіркого Такий герой повинен був “підсилити волю людини […]...
- Балада прикмет (скорочено) – Війон Француа Переклад Л. Первомайського Я знаю – мухи гинуть в молоці, Я знаю добру і лиху годину, Я знаю – є співці, сліпці й скопці, Я знаю по голках сосну й ялину, Я знаю, як кохають до загину, Я знаю чорне, біле і рябе, Я знаю, як господь створив людину, Я знаю все й не знаю […]...
- Автор і оповідач у “Пісні про Сокола” У ранніх романтичних творах Максим Горький вдається до випробуваного способу “розповідь у розповіді”. Автор слухає мудрого Надир-Рагім-Огли, старого кримського чабана, що розповідає йому легенди й казки, співаючого дивні пісні, а потім красивою мовою передає читачам почуте. Це дозволяє автору досягти тієї достовірності, яка йому необхідна-Ми беззастережно віримо в існування Ужа і Сокола, в їхню розмову. […]...
- Скорочено – БАЛАДА ПРИКМЕТ – ФРАНСУА ВІЙОН 7 КЛАС ФРАНСУА ВІЙОН БАЛАДА ПРИКМЕТ Я знаю – мухи гинуть в молоці, Я знаю добру і лиху годину, Я знаю – є співці, сліпці й скопці, Я знаю по голках сосну й ялину, Я знаю, як кохають до загину, Я знаю чорне, біле і рябе, Я знаю, як Господь створив людину, Я знаю все […]...
- ВИРІЙ (БУЯН-ОСТРІВ, ИРІЙ) ВИРІЙ (БУЯН-ОСТРІВ, ИРІЙ) – за стародавніми легендами, сонмище богів та померлих душ, острів у всесвіті, першоземля богів і світу. У В., згідно з віруваннями, росло першодерево світу ПРАДУБ з молодильни-ми яблуками безсмертя на ньому. Сюди ж зліталися птахи на зиму. Вічним мешканцем В. є першоптиця і водночас давньоукраїнський першобог СОКІЛ (або РОД), який завжди перебуває […]...
- Федериго Альбериги гшерой книги Д. Боккаччо “Декамерон” Герой однієї з новел книги Д. Боккаччо ” Декамерон ” (1350-1353) – 9-я новела 5-го дня, відома також як “Новела про сокола”. Федериго Альбериги. закохано, але монна Джованна не відповідає йому взаємністю. Дуже швидко Федериго Альбериги розтрачує майже весь свій стан на свята й звеселяння на честь Джованни й змушений вийти в маленький маєточок, що […]...
- БАЛАДА ПРИКМЕТ – ФРАНСУА ВІЙОН Я знаю – мухи гинуть в молоці, Я знаю добру і лиху годину, Я знаю – с співці, сліпці й скопці, Я знаю по голках сосну й ялину, Я знаю, як кохають до загину, Я знаю чорне, біле і рябе, Я знаю, як Господь створив людину, Я знаю все й не знаю лиш себе. Я […]...
- Ідейний і художня своєрідність “Пісень” М. Горького В “Пісні про Сокола” і “Пісні про Буревісника” в алегоричній формі Горький передав революційні, бунтарські настрої, що охопили передову частину російського суспільства напередодні революції 1905 року. Гордий Сокіл і сміливий, мужній Буревісник звали до подолання суспільної пасивності, до свободи. Цим вони надавали “не менше революційний вплив на маси, ніж прокламації окремих революційних комітетів…”, сіяли сум’яття […]...
- Міфи, які сподобались Мені дуже сподобалися слов’янські та давньокитайські міфи. У міфі про Прадуб розповідається, що таке Вирій. А то бабуся каже: “Полетіли пташки у вирій”, а я не знаю, що це таке. Виявляється, коли виросло розкішне й могутнє Першодерево, то на його крислатому гіллі розцвіли плоди невмирущі, а довкола стало світло й весело – так і з’явився […]...
- Відповідь на контрольне питання До ранньої творчості Максима Горького Які художні засоби використовує Горький у “Пісні про Буревісника” і в “Пісні про Сокола” для розкриття своєї основної думки? Основним художнім засобом тут є алегорія, що використана для створення символічних образів Сокола, Вужа, Буревісника й інших птахів, що по-різному сприймають наближення бурі (вона в Горького символізує революцію). Крім того, важливу роль відіграють протиставлення: Сокола й […]...
- Ранній романтизм М. Горького Наприкінці 90-х років XІX століття читач був вражений появою трьох томів “Нарисів і оповідань” нового письменника – М. Горького. “Великий і оригінальний талант” , – таке було загальне судження про нового письменника і його книги. Зростаюче у суспільстві невдоволення, очікування рішучих змін викликали посилення романтичних тенденцій у літературі. Особливо яскраво ці тенденції відбилися у творчості […]...
- Небо – МИХАЙЛО ПЕТРЕНКО Скорочено В минуту жизни трудную, Теснится ль в сердце грусть. М. Ю. Лєрмонтов Дивлюся на небо та й думку гадаю. Чому я не сокіл, чому не літаю. Чому мені, Боже, ти крилець не дав? Я б землю покинув і в небо злітав! Далеко, за хмари, подальше од світу, Шукать собі долі, на горе привіту, І ласки […]...
- ЗЕМЛЯ ЗЕМЛЯ Сидить Сокіл-Род на вершечку Дуба-Стародуба й думу думає. Довго-довго. Багато часу минуло. І тоді сказав Сокіл Білобогові: “Ти пірни на дно озера і набери скільки можеш священного піску і розсій в пітьмі його, аби твердь була”. Тоді пірнув Білобог на дно озера Живої Води, схопив піску в обидві жмені, випірнув з води і пішов […]...
- Скорочено – НЕБО – МИХАЙЛО ПЕТРЕНКО Дивлюсь я на небо та й думку гадаю; Чому я не сокіл, чому не літаю, Чому мені, боже, ти криллів не дав? Я б землю покинув і в небо злітав! Далеко за хмари, подальше од світу, Шукать собі долі, на горе привіту, І ласки у зірок, у сонця просить, У світі їх яснім все горе […]...
- Михайло Петренко – Дивлюсь я на небо та думку гадаю Дивлюсь я на небо та й думку гадаю: Чому я не сокіл, чому не літаю, Чому мені, Боже, ти крилець не дав? Я б землю покинув і в небо злітав. Далеко за хмари, подальше од світу, Шукать собі долі, на горе привіту І ласки у зірок, у сонця просить, У світлі їх яснім все горе […]...
- Небо (скорочено) – Петренко Михайло В минуту жизни трудную, Теснится ль в сердце грусть. (М. Ю. Лєрмонтов) Дивлюся на небо та й думку гадаю. Чому я не сокіл, чому не літаю. Чому мені, Боже, ти крилець не дав? Я б землю покинув і в небо злітав! Далеко, за хмари, подальше од світу, Шукать собі долі, на горе привіту, І ласки […]...
- Коліно Коліно – частина пісенного рядка між паузами (цезурами), що складає ритмомелодійну одиницю в загальній метричній структурі пісенної строфи (куплету). Наприклад, строфа старовинної козацької пісні має таку будову: Сокіл з орлом, // сокіл з орлом // купається, Сокіл орла // питається. Складається з двох однакових, гетерометричних (нерівномірних) стихів (рядків) – три – і двоколійного. Складочисельно її […]...
- НЕБО – МИХАЙЛО ПЕТРЕНКО УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ХРЕСТОМАТІЯ для 9 класу Література українського романтизму В минуту жизни трудную, Теснится ль в сердце грусть. М. Ю. Лермонтов Дивлюся на небо та й думку гадаю, Чому я не сокіл, чому не літаю, Чому мені, Боже, ти крилець не дав? Я б землю покинув і в небо злітав! Далеко, за хмари, подальше од […]...
- Ідея подвигу людини у творчості Горького Ідеєю подвигу як приклада для людей перейнята й “Пісня про Сокола”. Центральний персонаж “Пісні” з’являється, на перший погляд, як чисто традиційний: сокола давно прийнято зображувати як гордого волелюбного птаха. І, до речі сказати, він так був зображений у першій редакції твору Горького, потому-то вона й не задовольнила автора. Однак і в першому варіанті було особливе […]...
- Скорочено – МІФОЛОГІЯ ДАВНІХ СЛОВ’ЯН – МІФ ПРО ВИНИКНЕННЯ СВІТУ У РІЗНИХ НАРОДІВ 6 КЛАС МІФОЛОГІЯ ДАВНІХ СЛОВ’ЯН Пітьму пронизувало Око, що летіло з Вічності. Одного разу спустилося воно і пустило Сльозу-Росинку, з якої з’явився Першобог – птиця Сокіл. Він пустив золоту Сльозу-Росинку, що впала на Око. І з’явився великий острів. Пустив на нього Сокіл срібну Сльозинку – утворилося озеро Живої Води; зелену – проросли дивовижні квіти й […]...
- БІЛОБОГ І ЧОРНОБОГ БІЛОБОГ І ЧОРНОБОГ І поринув у свою глибоку думу Сокіл-Род. І довго-довго думу думав. І зніс він два яйця: біле і Чорне. Впали вони в озеро Живої Води, і вродилися з них Білий Лебідь і Чорний Лебідь. Попливли вони назустріч один одному і стали люто битися. Тоді з вершини Дуба-Стародуба сказав їм Сокіл: “Зупиніться!” І […]...
- Пісня про Сокола Море – величезне, ліниво зітхає біля берега, – заснуло й нерухомо в дали, облитої блакитним сяйвом. Воно злилося з небом, відбиваючи його хмари. Потворно вигнуті гори облямовують море, приховують місяць. Надир-Рагім-огли, старий кримський чабан, важко зітхає, лежачи у морської кромки. Він міркує про людське буття. Непомітно випливає місяць і “тепер задумливо ллє свій світ на […]...
- Основні риси ранньої творчості М. Горького 1. Теми ранньої творчості письменника. 2. Романтичний герой. 3. Подвиг в ім’я людей. Мене називають побутовцем. Навіть натуралістом. Але який же я побутовець? Я – романтик. М. Горький Розглядаючи ранню творчість М. Горького, критики розходилися в думках – одні затверджували, що творчий метод Горького – реалізм, тому що він дотримувався натуралізму в деталях, інші називали […]...
- Революційний романтизм М. Горького Кінець 90-х років XIX століття був відмічений появою трьох томів “Очерков і оповідань” молодого письменника Максима Горького. “Великий і репетуйгинальний талант”, – таке було загальне судження про нового письменника і його книги. Зростаюче в суспільстві невдоволення й очікування рішучих змін викликали посилення романтичних тенденцій у літературі. Особливо яскраво ці тенденції відбилися у творчості молодого Горького, […]...
- Міфи Еллади Майже кожен народ із давніх-давен має перекази, де реальне переплітається з фантастичним. У міфах діють боги й напівбоги, титани, фантастичні тварини, відбуваються різні дива. У багатьох давньогрецьких міфах розповідається про народження богів. Це істоти, які в уяві людей поєднувалися з різними природними явищами: громом, блискавкою, сонцем, водою. Давні греки уявляли вищих істот схожими на людей. […]...
- Романтичний пафос ранніх добутків М. Горького У ранній період своєї Творчості Горький вступив як романтик. Романтичне бунтарство письменника харчувалося неприйняттям дійсності. Гіркий мріяв про сильні, вольові натури, про людей-борцях, але не знаходив їх у реальності. Молодий письменник заперечував безгеройность навколишнього його життя. Сірому, міщанському існуванню він протиставив яскравий, екзотичний мир своїх оповідань Дія в них відбувається в незвичайній обстановці, в оточенні […]...
- Концепція людини в ранній творчості М. Горького Розрив між героїчним минулим і жалюгідною, безбарвним життям в сьогоденні, між “належним” і “справжнім”, між великою “мрією” і “сірої епохою” з’явився тим грунтом, на якій народився романтизм раннього Горького. Ранні оповідання Горького носять революційно-романтичний характер. У цих оповіданнях протиставляється сіра буденна життя яскравим, екзотичної, героїчною. Контраст пов’язаний з протистоянням окремої особистості натовпі – життя як […]...
- ОКО (ДЕМІУРГ, ТВОРЕЦЬ, ПЕРШОБОГ) ОКО (ДЕМІУРГ, ТВОРЕЦЬ, ПЕРШОБОГ) – за космогонічними уявленнями давньоукраїнських волхвів – творець Вирію, Всесвіту, Землі й всього сущого на ній. За старовинним українським міфом1, “на початку – коли не було ще ні Землі, ні неба, ні Сонця – світ обіймала суцільна тьма. Безконечна й вічна ніч. Ніде – жодного промінця. Лише морок, а його пронизувало […]...
- Герой і проблематика ранньої романтичної прози М. Горького До раннього періоду творчості М. Горького відносять його романтичні добутки (“Баба Изергиль”, “Макар Чудра”, “Пісня про Буревісника”, “Пісня про Сокола” і інші), оповідання “босяцького” циклу, деякі реалистические оповідання. Саме в реалістичних оповіданнях намітилися ті теми, які письменник буде розвивати пізніше: викриття соціального ладу, його пороків, доводящих людини до крайнього ступеня падіння, моральнийний убогості, духовної й, […]...
- Скорочено Орел-Меценат Салтикова-Щедрина М. Е “Поети багато про орлів у віршах пишуть, і завжди з похвалою… Так що коли, наприклад, хочуть оспівати у віршах городового, то неодмінно порівнюють його з орлом”. Оповідач дивується, чому ж орел миша простив, а не навпаки. Але адже “зовсім не потім орел мишей ловить, щоб їх прощати”. Та й інші пернаті бояться орла, а зовсім […]...
- Короткий зміст Орел-Меценат Салтикова-Щедрина М. Е “Поети багато про орлів у віршах пишуть, і завжди з похвалою… Так що коли, наприклад, хочуть оспівати у віршах городового, то неодмінно порівнюють його з орлом”. Оповідач дивується, чому ж орел миша простив, а не навпаки. Але адже “зовсім не потім орел мишей ловить, щоб їх прощати”. Та й інші пернаті бояться орла, а зовсім […]...
- ЯК ТВОРИВСЯ СВІТ – Слов’янська міфологія МІФ І ЛІТЕРАТУРА Слов’янська міфологія ЯК ТВОРИВСЯ СВІТ СОКІЛ-РОД* На початку була Пітьма – вічна й безмежна. Ні Землі, ні Неба, ні Сонця. Тільки – Морок. Густа, холодна і безконечна Ніч. А її пронизувало Око* Звідки летіло воно? І – куди? Нізвідки і в нікуди? І де взялося воно? Око було завжди, воно було вічно. […]...
- Прислів’я та приказки про волю, щастя, любов Життя не має ціни, а воля дорожча за життя. Воля – нічний вогник: наче близько, а не дістанеш. У полі дві волі: чия правіша, того й сильніша. У полі дві волі: чия подолає, того й право. Воля – маленьке слово, а всі йому раді. Хоч голі, аби на волі. Воля дає силу слабким – Вільному […]...
- Рання романтична творчість М. Горького Початок 90-х років XIX століття – час важке й невизначене. Із граничною реалістичною правдивістю зображують цей період у своїх творах Чехов і Бунін, старші сучасники Горького. Сам же Горький заявляє про необхідність пошуків нових шляхів у літературі. У листі Пятницкому від 25 липня 1900 року він пише: “Завдання літератури – запам’ятовувати у фарбах, у словах, […]...
- Протистояння “місто-село” в новітній літературі На початку XX століття зростання міського населення, бурхливий індустріальний розвиток відривають людину від природи, землі. На відміну від річного хліборобського циклу, виробництво своєю монотонною стабільністю уподібнює робітника до машини, усвідомлення своєї виключності та всемогутності. В українській літературі 1920-х років така проблематика розгортається в контексті взаємин села й міста. Багато представників письменства двадцятих років активно вживає […]...