“Спорідненість душ Генріха Гейне та Лесі Українки”

Німецький поет Генріх Гейне та українська поетеса Леся Українка є глибоко національними поетами, кожен з яких відчував сильну приналежність до власного народу. Підтвердженням цього є характерний рядок поета, що перекладається з німецької як “я німецький поет” і псевдонім української поетеси, який красномовно говорить сам за себе.

Завдяки спорідненості душі та спільному світогляді саме Леся Українка змогла відтворити характер творів німецького поета та журналіста. Не дивно, що саме вона взялася за переклад творів Гейне. Тонку мелодію віршів німецького поета вдалося відчути і завдяки музичним талантам українки.

В усіх перекладах, здійснених нею, відчувається ритмічність оригіналів. Не відрізняється ані віршований розмір, ані тип ритми, ані кількість складів в поетичних рядках. Також вкрай рідко поетеса змінює розмір віршів. В деяких поезіях Лесі Українці вдається зберегти основний ритм вірша, без поєднання дво – та трискладових стоп, як це в оригіналі робить автор.

Також поетеса зберігає тип рими, не обминаючи увагою важкі для перекладу рими посередині рядка. Де не можливо зробити дослівний переклад через відсутність в українській мові дифтонгу “ае”, поетеса підбирає фольклорні образи, що передають зміст, який закладений в оригіналі.

Завдяки таким прийомам вірші Генріха Гейне в українському перекладі досить легко впізнати. Всі емоції та образи гейнівських віршів Леся Українка передала дуже глибоко та точно, емоційне забарвлення мають ключові фрази та цілі рядки. Таким чином її переклади мають високу поетичну вартість, яка зберігається і до сьогодні.

“Спорідненість душ Генріха Гейне та Лесі Українки”