Ставлення до природи у “Мисливських усмішках”
Усе своє життя Остап Вишня був з народом і йому віддав свою працю. Його твори вміщують душевну щирість і любов, а також безкомпромісність до всього нечесного, негідного. Сміх письменника викривальний і повчальний.
Любив і тонко відчував Остав Вишня природу рідного краю. Тому в його “Мисливських усмішках” гуморески є одночасно і ліричними творами, що оспівують красу природи. У центрі усмішок – веселі, дотепні люди, які оповідають мисливські побрехеньки.
Вони, як і сам Остап Вишня, кохаються в пташинці й звіряткові, деревці й квіточці.
Натхненно
Вилупить свої жовтенькі, пухнасті перепелятка, отакусінькі, водить їх за собою й квокче”. Гнівно звучать слова гумориста, викриваючи руйначів природи, яких навіть людьми назвати не можна: “Браконьєр – це, власне кажучи, людина тільки зверху…” (“Дика коза”)
В основі всіх “Мисливських усмішок” Остапа Вишні лежить глибока любов до всього живого, до рідної природи, до людей, які її охороняють.





Related posts:
- Тема любові до природи, її захисту в “Мисливських усмішках” Остапа Вишні Це український письменник, пеедовсім український у своїх пейзажах, у своєму лукавому й добродушному гуморі, у своїй далеко не добродушній сатирі, у своїй ласкавій і соромливо-ніжній ліриці”, – згадував про Остапа Вишню його друг Максим Рильський. Саме таким ми бачимо Остапа Вишню в його “Мисливських усмішках”. З великим відчуттям відповідальності письменник стає на захист природи. Остап […]...
- Любов до природи в “Мисливських усмішках” Остапа Вишні Доля талановитого, гордого і чесного гумориста Остапа Вишні була трагічною. Він потрапив під страшний прес сталінського беззаконня і на десять років був засланий у північні концтабори. Зберігся табірний щоденник. Ознайомлення з цим документом дає підстави стверджувати, що вижити в складних табірних умовах Остапу Вишні допомогло співчуття до людського страждання і незгасима любов до рідного краю: […]...
- Поєднання ліричних та комічних елементів у “Мисливських усмішках” В 1944-1956 роках письменник-гуморист Остап Вишня створює свої чарівні “Мисливські усмішки”. В них є оповідач, відчуваються розмовні інтонації, міміка. Є також і слухач, що заохочує оповідача: запитує, дає поради, рекомендації. Розповідь, як правило, спокійна, але з емоційно наснаженими, піднесеними фразами. Усмішки сповнені любові до людей, природи. Справжні пейзажні акварелі знаходимо ми в усмішці “Заєць”, “Золота […]...
- Гумористичне зображення полювання в “Мисливських усмішках” Остапа Вишні “Мисливські усмішки” Остапа Вишні із задоволенням читають і дорослі, і діти. Перегортаючи сторінки збірки гуморесок, ми щиро сміємося над пригодами благородних, але, на жаль, безталанних мисливців, над їхнею невинною брехнею. Герої Вишні прекрасно розби’ раються в усіх тонкощах мисливської справи, у звичках звірів і птахів. А як вони влучно стріляють! “Та що мені картуз? П’ятака […]...
- Майстерне змалювання рідної природи та заклик до її збереження – за збіркою Мисливські усмішки – І варіант ОСТАП ВИШНЯ 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОСТАП ВИШНЯ Майстерне змалювання рідної природи та заклик до її збереження (за збіркою “Мисливські усмішки”) І варіант “Мисливькі усмішки” є найбільш поетичними творами Остапа Вишні. Центральними образами творів цього циклу є благородні, розумні та кмітливі люди. Усі вони веселі оповідачі, які знають безліч мисливських побрехеньок та вигадок. Це щирі […]...
- Майстерне змалювання рідної природи та заклик до її збереження (за збіркою “Мисливські усмішки”) (1 варіант) “Мисливські усмішки” є найбільш поетичними творами Остапа Вишні. Центральними образами творів цього циклу є благородні, розумні та кмітливі люди. Усі вони веселі оповідачі, які знають безліч мисливських побрехеньок та вигадок. Це щирі любителі і охоронці природи, які кохаються в пташині і звіряткові, деревці і квіточці. Герої Остапа Вишні – люди високих і благородних поривів, чистої […]...
- Непроминуща чарівність “Мисливських усмішок” Остапа Вишні У післявоєнний період Остап Вишня створив великий цикл неперевершених за своєю майстерністю, тонкістю відчуття рідної природи “Мисливських усмішок”. Чудесні романтичні люди населяють усі “Мисливські усмішки” Остапа Вишні. Письменник розкриває їх думи, характери, уподобання. Кожен з них – це завершений мистецький тип, привабливий образ, що чарує нас своєю простотою, закоханістю в рідну природу, звеселяє нас своїми […]...
- Образ оповідача в усмішках Остапа Вишні Образ оповідача в усмішках Остапа Вишні “Мабуть, із часів Котляревського не сміялась Україна таким життєрадісним, таким іскрометним сонячним сміхом, яким вона засміялась знову в прекрасній творчості Остапа Вишні”, – писав Олесь Гончар. Саме в усмішках найповніше виявилася чиста, щедра і весела душа письменника. Герої оповідок – мисливці-невдахи і фантазери, добродушні, щирі селяни. І майже в […]...
- Непроминуща чарівність “мисливських усмішок” Остапа Вишні У післявоєнний період Остап Вишня створив великий цикл неперевершених за своєю майстерністю, тонкістю відчуття рідної природи “Мисливських усмішок”. Чудесні романтичні люди населяють усі “Мисливські усмішки” Остапа Вишні. Письменник розкриває їх думи, характери, уподобання. Кожен з них – це завершений мистецький тип, привабливий образ, що чарує нас своєю простотою, закоханістю в рідну природу, звеселяє нас своїми […]...
- Ліризм “Мисливських усмішок” О. Вишні Так от: що треба, щоб посміятися не з ворога, а з друга? Треба – любити людину. Більше, ніж самого себе. Тоді тільки маєш право сміятися… із себе, із своїх якихось хиб, недоліків, недочотів і т. д. І буде такий дружній, такий хороший сміх… О. Вишня Остап Вишня – неперевершений майстер гострого сміху. Мабуть, сміх дістався […]...
- Аналіз збірки “Мисливські усмішки” Вершиною розвитку жанру вважаються ” Мисливські усмішки “, які Максим Рильський назвав “ліричною поезією в прозі”. Як мудрий знавець природи й співець її щедротного світу, постає Остап Вишня в усмішках власне мисливських – про перебування людини на полюванні, риболовлі, допитливість і вміння пізнавати звички й характери “мешканців” лісу, степів, річок, озер. Поетичний лад усмішок обумовлений […]...
- “Як варити і їсти суп із дикої качки” – одна з найдотепніших і найліричкіших “Мисливських усмішок” Остапа Вишні ОСТАП ВИШНЯ 11 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930-Х РОКІВ. ПРОЗА ОСТАП ВИШНЯ “Як варити і їсти суп із дикої качки” – одна з найдотепніших і найліричкіших “Мисливських усмішок” Остапа Вишні Остап Вишня – відомий український гуморист. Доля приготувала йому нелегке життя. Але попри будь-які життєві випробування письменник не озлобився, не втратив віру в людей, в добро. Найбільш точно […]...
- Ліризм “Мисливських усмішок” Читаючи щоденникові нотатки Остапа Вишні, я звернув увагу на такі рядки: “Їздили полювати!.. І як радісно, що я нічого не вбив!” Ці слова доповнюють наше уявлення про особистість митця, який був закоханий у життя. Вони допомагають також зрозуміти гуманістичний пафос “Мисливських усмішок”, які, незважаючи на назву, навчають не полювати, а охороняти все живе. Людина і […]...
- Висловлювання відомих людей про творчість Остапа Вишні “Автор “Усмішок” – дуже своєрідний художник. Його манеру не сплутаєш ні з чиєю. Можна і треба вчитись у нього творчого ставлення до життя, але марна річ – наслідувати його” (М. Рильський). “Тут – увесь Вишня: любов до життя, любов до людини, іронія до отого “щасливого” дитинства… ” (М. Рильський). “Він світив, як сонце, до нього […]...
- Ліризм “Мисливських усмішок” Остапа Вишні Читаючи щоденникові нотатки Остапа Вишні, я звернув увагу на такі рядки: “їздили полювати!.. І як радісно, що я нічого не вбив! І як радісно, що я ще поїду (обов’язково), щоб щось убити! І як радісно буде, що я нічого не вб’ю”. Ці слова письменника яскравими штрихами доповнюють наше уявлення про особистість митця, який завжди (хоч […]...
- Майстерне змалювання рідної природи та заклик до її збереження – за збіркою Мисливські усмішки – IV варіант ОСТАП ВИШНЯ 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОСТАП ВИШНЯ Майстерне змалювання рідної природи та заклик до її збереження (за збіркою “Мисливські усмішки”) IV варіант Рідна природа… Хто не милувався її безмежними полями та квітучими садами?! Здається, немає у світі людини, яка б виявилася байдужою до чарівної краси рідної землі. Небайдужим був і автор безсмертних “Мисливських усмішок” […]...
- Засудження хижацького ставлення до природи у драмі феєрії Лесі Українки “Лісова пісня” Драма-феєрія “Лісова пісня” написана ще 1911 року, проте актуальна й досі завдяки таланту Лесі Українки, яка дуже точно відчула одну з головних істин – усе на світі живе і пов’язане між собою. Саме таким є ставлення до природи одного з героїв “Лісової пісні” дядька Лева. Він розумів природу і ставився до неї з повагою саме […]...
- Майстерне змалювання рідної природи та заклик до її збереження – за збіркою Мисливські усмішки – ІІ варіант ОСТАП ВИШНЯ 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ОСТАП ВИШНЯ Майстерне змалювання рідної природи та заклик до її збереження (за збіркою “Мисливські усмішки”) II варіант Жив на землі невтомний майстер сміху, вірний патріот рідної землі та взагалі незвичайна людина. Він намагався відкрити людям очі на ті неподобства, що робили вони власноруч. Він хотів, щоб люди нарешті зрозуміли, […]...
- Ставлення до природи у минулому Здавна українці вважалися добрими господарями. Нічого зайвого не брали у матінки-природи. А якщо й повинні були брати щось для влаштування побуту, то використовували ощадливо. Наприклад, соняшник давав людям не тільки олію. Використовувалися й стовбури. Попіл від спалених у печі стовбурів заливався окропом і настоювався три доби. Потім у цей розчин кидали розпечене каміння і брудну […]...
- Ставлення людей до природи Зараз, наприкінці двадцятого сторіччя, ми вже, здається, знаємо роль людині у світі. Саме вона, знищивши природу, створила навколо себе “оточуюче середовище”, саме вона поставила планету на край безодні своїми атомними безумствами; вона немовби загрожує усьому живому. І все ж, ми теж частина цієї природи. Ми тримаємо і любимо домашніх тварин, ми готові віддати останні гроші, […]...