Стоїть явір над водою скорочено – Соціально-побутові пісні

Стоїть явір над водою,

В воду похилився;

На козака незгодонька.

Козак зажурився.

Не хилися, явороньку.

Ще ти зелененький!

Не журися, козаченьку.

Ще ти молоденький!

Не рад явір хилитися

Вода корінь миє;

Не рад козак журитися

Так серденько ниє!

Ой поїхав в Московщину

Козак молоденький

Оріхове сіделечко

І кінь вороненький.

Ой поїхав в Московщину

Та там і загинув.

Свою милу Україну

Навіки покинув.

Гадав собі: насипали

Високу могилу…

Казав собі: посадили

В головах

калину…

Будуть пташки прилітати

Калиноньку їсти,

Будуть мені приносити

Од родоньку вісти!..

Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло):

Тяжким і небезпечним було життя козаків. Постійні мандри, походи, битви… Часто рідні й не знали, де поліг їхній чоловік, син, брат.

Та й сам козак не знав своєї долі. Тільки сподівався, що віддадуть йому товариші останню пошану як належить: насиплють шапками високу могилу-курган, посадять у головах червону калину. Іноді українським козакам доводилося гинути й за чужі інтереси, як от у пісні: “Поїхав в Московщину та там і загинув”. У пісні вжитий прийом поетичного паралелізму. Стан природи відповідає стану душі людини (явір похилився – козак зажурився).

Традиційно зустрічаються повтори, звертання, зменшувально-пестливі слова.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Стоїть явір над водою скорочено – Соціально-побутові пісні