СУСПІЛЬНО-ПОБУТОВІ ПІСНІ – БАЛАДИ І ЛІРИЧНІ ПІСНІ
4.3.1. Основні тематичні групи суспільно-побутових ліричних пісень. 4.3.2.
Козацькі, рекрутські пісні, їх історична обумовленість, поетика, символіка. 4.3.3. Чумацькі пісні, їх виникнення, мотиви. 4.3.4. Бурлацькі, наймитські, заробітчанські пісні. Ідейний зміст і художня форма цих пісень.
4.3.2. Козацькі, рекрутські пісні Серед пісень козацького циклу не одне покоління приваблює пісня “Розлилися круті бережечки”. Читаючи її, звернемо увагу на значення виділених слів: Гей, ви, хлопці, Ви, добрі молодці, (так називають козаків) не журіться, Посідлайте
А як оцінювалась у козацькому середовищі втрата козацького чуба? Якщо в козаки українець ішов по волі, то в рекрути його “забривали”. Наруга над духовним
У цих піснях показано важку примусову солдатську службу, повернення рекрута додому хворим, морально покаліченим або його смерть у війську чи в дорозі. Пісні реалістично змальовують такі характерні моменти соціальної несправедливості, як жеребкування під час набору, спроби викупу сина, заміну його на іншого, переважно сироту. Останнє добре ілюструє пісня “Зажурилася вдова”: Оддамо ми багача – Багач викупиться. Оддамо ми панича – Панич викрутиться.
Оддамо ми сироту, Та й збудемось клопоту. (Записано від М. А. Кузьмінської у c. Уяринці Тиврівського району Вінницької обл. у 2001 р. студенткою ГДПУ C. Семчишиною). Читаючи козацькі та рекрутські, солдатські пісні, простежте, як змінюється ставлення особистості до поняття свободи, волі: для козака воля – це особиста та національна непідлеглість життя у товаристві, для рекрута, солдата – це мирне життя в колі сім’ї. 4.3.3. Чумацькі пісні “Якщо козаки оберігали наші землі зі зброєю, кобзарі оживляли духовне пробудження за допомогою кобзи й пісні, то чумаки тримали “економічні віжки” (В. Скуратівський).
Чумацтво у свiтобаченнi народу – не лише заняття, що приносить достаток, але є втіленням заповiтної мрiї простолюдина, школою, через яку кожен повинен пройти, щоб знати життя i здобути повагу (Рудченко И. Я. Чумаки в народных песнях. Этнографический очерк / Чумацкие народные песни. – К., 1974. – – C. 47). Основним продуктом чумацького промислу була сіль, перевозили чумаки також свіжу і в’ялену рибу, вино, тканину. Назва чумацького промислу пов’язана, за версіями науковців, з поширеною на Сході чумою: чумаки вважались першими вісниками хвороби, адже вони чимало часу проводили в дорозі.
У боротьбі з недугою вони змащували свій домотканий полотняний одяг та юхтові чоботи березовим дьогтем і нагадували таким чином “чумазих”, брудних. Можливо, звідси походить лайка “Чума б тебе взяла”. Початки чумацтва сягають глибокої давнини, а в ХVІ-ХІХ столітті промисел “солеників” або “коломийців” (від назви Коломия) був досить популярним: на одного мешканця України при чотиримільйонному населенні у той час припадало лише по 11 фунтів солі, що було недостатньо.
Чумакували, зазвичай, козаки й державні селяни, зрідка кріпаки, міщани. Гурт налічував до ста маж (спеціальних великих возів з дуба, ясеня, граба, в’язу, обшитих драбинами). Чумацькі валки вважались напіввійськовим об’*єднанням, тому інколи їх супроводжували озброєні козаки. За сіллю їздили у Крим, Молдову, на Дон, Польщу, Кубань, Московщину. Дністер і сьогодні часто називають Соляною дорогою.
Сезон чумакування тривав шість місяців, але часом і довше. Самовіддана вільна праця чумаків, чумацькі неписані закони (соціальна справедливість при розподілі прибутків, людяність, допомога сиротам і вдовам) високо цінувалися в народі. У дорозі чумаків постійно чекали труднощі, тому більшість чумацьких пісень, на думку фольклористів І. Рудченка, М. Сумцова, Д. Яворницького, Г. Данилевського, відображає трагічну подію – смерть чумака в дорозі або його хворобу. Цікаво розповідає про чумацькі похорони Г. Данилевський. Коли в дорозі помирав чумак (від ран чи хвороби) – це була трагедія для всієї валки чумаків.
Ховали в степу при дорозі, бо далеко навантаженими возами не можна було дістатись. Покійника одягали у вишивану сорочку, та й усі чумаки були у вишиванках, потім загортали в рогожу з мішка для риби, клали в яму головою “додому”, і кожен чумак зі своєї мажі приносив жменю солі і обсипав нею покійника. Шапками насипали високу могилу, ставали навколо неї і читали речитативно закон Божий, співали заупокійні молитви, бажали царства небесного. Роги волам покійного чумака фарбували в чорний колір (намазували дьогтем і посипали попелом).
Коли ж чумак гинув від ран, між рогами вола прикріпляли стрічку червоного кольору. В селах люди при зустрічі з таким волом ставали на коліна і віддавали траурні почесті покійному. Вдові чумака передавались мажі, воли та все зароблене покійним. Ось така пошана існувала до чумаків в селах України.
Провiдними мотивами і символами чумацької пiснi є прагнення до волi як духовної свободи, можливостi вибору життєвого шляху, дорога як символ життєвого шляху, образ чумака як соціального типу, позбавленого ідеальної мети, віл як символ вірного супутника. Контрольні запитання 1.Прочитайте уривок. Яким показано героїв у цьому тексті? Новобранцi понаряжованi, Назад руки позав’язанi, Головочки пообстрижуванi, Чорнi очка позаплакуванi (Рекрутськi та солдатськi пiснi. – К.: Наукова думка, 1974).
2. Прочитайте текст. Яким ви уявляєте героя цієї пісні, якими фарбами ви “намалювали” б цю пісню? З’ясуйте мовностилістичні особливості тексту.
Беруть мене у солдати. Та нікому виряджати, Нема роду, ні отця, Та й нікому журиться. Тілько найшов родину – Матусину могилу, До могили припадаю, З матусею розмовляю. (Записано від М. Р. Дмитренко у м. Кролевець Сумської області у 2000 р. студенткою ГДПУ І. Дмитренко). 3. Козаки, ховаючи своїх героїв співців, клали в могилу (чи на могилі) кобзу або якийсь інший музичний інструмент. На вашу думку, з якою метою це робилося.
Тестові запитання 1.У яких піснях центральне місце відводиться волам? А).козацьким; Б).чумацьким; В).рекрутським; Г).наймитським. 2.Для яких пісень характерний мотив опалого листя?
А).козацьким; Б).чумацьким; В).рекрутським; Г).січовим. 3.Який історичний факт знайшов відображення в цих рядках? Ой летіла зозуленька, стала говорити: – Не будете, мужики, панщини робити! А).введення кріпацтва у 1783; Б).скасування кріпацтва 1861р. 4.Які риси характерні для суспільно-побутових пісень?
А).епічне начало; Б).зображують конкретних персонажів; В).увага зосереджується на почуттєвості. 5.Який жанр фольклору представляють подані тексти? А).козацьку пісню; Б).історичну пісню; В).баладу; Г). чумацьку пісню.
1. Ой у полі жито Копитами збито, Під білою березою Козаченька вбито. 2. Із-за гір, з-за гір вилітав сокіл, А з-за хутора вилітало два. Один одного братом назива. Ой брате сокіл високо літав Високо літав, що ж ти там видав? Видав я диво – зелене жито, Зелене жито, де парня вибито.
3.Воли не пристали, ні з дороги збився, Того зажурився – без долі вродився. Творчі завдання 1.Серед символічних образів козацької, рекрутської, солдатської виділяємо образ коня. Кінь у пісні вміє говорити, співчувати, страджати. Це відданий товариш, рятівник від смерті. Проаналізуйте пісенні діалоги з конем.
2. Познайомтеся з чумацькими піснями (на вибір) і виконайте аналіз цих пісень: 2.1. Зверніть увагу на перебіг подій, поступове нагнітання емоційності, художню своєрідність пісні. 2.2.
Народна любов до чумаків передається низкою епітетів та зменшено-пестливої лексики. Знайдіть дані слова. 2.3. Картина природи стає складовою паралелізму, допомагає відтворити психологічний настрій героїв.
Підтвердіть це контекстом. 3. Який елемент поховальної обрядовості чумаків зафіксовано в пісні? Що вам відомо про поховання чумаків?
Ой насіяли та наорали, та нікому збирати, Поїхали чумаченьки в Молдаву стояти. Ой у полі два дубочки, а третій маленький, Ой помер, помер у Молдаві та чумак молоденький. Ой ви, хлопці, чумаченьки, дайте батьку знати, Та нехай приїде у Молдаву чумака ховати. Не прийшов батько, не прийшов батько, тільки прийшла мати, Ой обертає білеє личко проти ясного сонця. – Ой годі, годі, стара мати, що треба за ним дати. Ой продай, мати, сірі воли, котрі вперед ходили, А вони ж його молодого всю Молдаву звозили. (Записи Н. Присяжнюк у c. Погребище на Поділлі у книзі “Пісні Поділля”. – К.:Наук. думка, 1976. – C. 260.) 4. У бурлацьких, наймитських піснях відображено підневільне безправне життя людей, їхній протест проти сваволі господарів.
Прочитайте подану пісню, доведіть, що це наймитська пісня. Ой у саду черешенька вище перелазу, Добре було наймитові в хазяїна зразу. Пішов наймит, пішов бідний в клуню молотити, А хазяйка по сусідах наймита судити: Ото наймит – ледащиця, не хоче робити, А як прийде неділенька, то йде в корчму пити. А йде наймит, а йде бідний, на воли гукає, А хазяїн з усіх мисок та в одну зливає: Оце тобі, наймиточку, вечеря з обідом, Не доїси самим борщем, то доїси хлібом.
Годі з тебе, наймиточку, хліба доїдати. Стоять воли на оборі, час у поле гнати. А йде наймит, а йде бідний, воли заганяти, а йде соцький з десятником у рекрути брати. Попід лугом зелененьким там різнії квіти, Не за себе йду в рекрути, – за хазяйські діти. (Записи Н. Присяжнюк у c. Погребище на Поділлі у книзі “Пісні Поділля”. – К.:Наук. думка, 1976. – C. 276.) 5. Укажіть на відмінне і спільне в сюжетах запропонованих рекрутсько-солдатських пісень з російського та українського фольклору.
Чим, на вашу думку, це зумовлене? Уж, ты, поле мое, поле чистое, Раздолье мое, степь широкая! Как на той на степи куст ракитовый, А под тем кустом лежит млад солдат, Лежит млад солдат, Лежит млад солдат – в сердце раненный. Что постель под ним – шелкова трава, Одеяльце – темна ноченька. Он просил-то, просил коня доброго, Коня доброго, слугу верного: * Уж, конь, ты, конь, конь – товарищ мой.
Ты бежи, конь мой, в землю русскую, Ты неси поклон отцу и матери, Молодой жене и малым детушкам. Ты скажи им, конь, что женился я На чужой стороне, на другой жене: Усватала меня сабля вострая, Обручала меня пуля быстрая. Ой, у полі могила З вітром говорила: “Повій вітре буйнесенький, Щоб я не зчорніла.
Ой, щоб не зчорніла, Щоб я не стемніла, Щоб на мені росла трава Повище коліна”. Росла, росла травиченька Та й посихать стала, Ждала мати з війська сина Та й плакати стала. “Сизокрилий орле, Високо літаєш, Чи далеко мого сина У війську видаєш?” “Чи то твій син, мати, В чистім полі гуляє? А вже йому чорний ворон Та й у головонці ськає”. Література до теми: 1.Данилевський Г. П. Чумаки. – К.: Веселка, 1992. – 110 c. 2.Кушпа М. Художня своєрідність чумацьких пісень // Народознавство. – 1998. – № 49 – 50.
3.Наймитські та заробітчанські пісні // Упоряд. C. Й. Грицай, О. І. Дей, М. Г. Марченко. – К., 1975. 4.Чумацькі пісні / Упоряд.
О. І. Дей, А. Ю. Ясенчук (тексти), А. І. Іваницький (мелод.). – К.: Наук. думка, 1976. – 544 c. 5.Таланчук О. М. Героїчний епос українського народу. – К., 1993.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)