Головна ⇒ 📌Українські твори ⇒ Сутність опору Беранже (за п’єсою “Носороги”)
Сутність опору Беранже (за п’єсою “Носороги”)
Життя людей сповнене проявів, які при уважнішому розгляді можуть здатися нелогічними чи навіть абсурдними. Особливо це вражає, коли йдеться про явища суспільного життя, коли кожна окрема людина діє за законами особистої логіки, а в поєднанні виходить щось майже безглузде.
Глобальні політичні експерименти XX сторіччя неодноразово закінчувалися трагедіями цілих народів, вони здійснювалися на очах письменників, що бачили протиріччя між ідеями та їх втіленням, і були свідками того, як великі маси людей, об’єднавшись, робили речі, не сумісні
Театр абсурду, одним з найяскравіших представників якого є Ежен Йонеску, порушує проблеми суспільно-філософського плану, змушує подивитися на світ із цього нового ракурсу крізь скло драматургічних засобів. У п’єсах театру абсурду відбувається те, чого ніби ніколи не може бути. Так, у п’єсі Йонеску “Носороги” звичайні мешканці пересічного міста
Не має значення, якого саме: художній прийом робить узагальнення універсальним. Коли цю п’єсу було поставлено вперше, більшість глядачів і критиків вважали, що йдеться про націонал-соціалізм, але Йонеску спростовував подібне спрощене тлумачення. Таких “носорогів” можна зустріти не лише в Німеччині, зображене явище ширше за будь-який окремий і конкретний випадок.
Радше йдеться про загальні причини та принципи озвіріння людей і про пошук шляхів протистояння, які в п’єсі презентує Беранже – одинак, що стихійно виступає проти тоталітаризму, проти колективних істерій та епідемій (під виглядом розуму або ідей) і є, на думку автора, колективним захворюванням.
Невдаха та ідеаліст Беранже не дуже схожий на традиційного позитивного героя, але саме він виявляється здатним лишитися людиною. На початку п’єси його образ здається майже невиразним: він не декларує чітких ідей, на відміну від інших персонажів, здається, не має навіть власної позиції, просто одним із перших відчуває небезпеку.
Але подальший розвиток подій доводить, хто чого вартий. Відсутність конкретних переконань виявляється програшною лише на перший погляд, хоча спочатку “ідейні” персонажі мають переконливий вигляд, такі як інтелігентний Жан, переконаний, що “вища людина – це та, яка виконує свій обов’язок” і торочить про “зброю терпимості, культури, інтелігентності”.
Не випадково серед них з’являється Логік, який усі свої силогізми виводить із класичними логічними помилками. У їхніх прийомах мислення вже заздалегідь закодовані можливості як довести будь-що, так і нелогічність під маскою логічності.
Вставна щодо сюжету розмова про котів (якщо чотири лапи – це кіт) – образ подібного мислення. Носорогів довго не бажають бачити. їхнє існування заперечують, називають “містифікацією”, “пропагандою”, “ілюзією”. Для Беранже вони – реальність, що йому не подобається: “Тупе чотириноге, що не варте й однісінького слова!
Та ще й люте…” Коли носорогів стає багато, починають звучати інші голоси протесту, що лунають або декларативно, або непереконливо.
Слова Жана перед перетворенням його на тварину висвітлюють додатковий зміст образу “носорогів”, не ідеологічного плану (що навмисне не уточнюється), а принцип ставлення до людей: “я не те що не люблю людей, вони мені байдужі або ж гидкі, хай лиш не стають мені на дорозі, я розчавлю їх”; “у мене є мета, і я рвуся до неї”.
В такому підході вже є щось нелюдське. Інший персонаж схильний до філософських розмірковувань, Дудар, запитує риторично: “Хіба можна знати, де зло, а де добро?” і потрапляє у пастку власних переконань: чому б не долучитися йому до великої “усесвітньої родини”, коли у носорогів більшість? “Треба йти за часом”, – каже перед перетворенням на носорога Ботар. “Вибери собі ту реальність, яка тобі підходить”, – радить Беранже Дезі. Вона пропонує йому “удвох, без нікого – бути щасливими”.
Але саме спроба втечі в уявний світ призводить до того, що вона потім починає захоплюватися носорогами – “Це вони народ. І їм добре в їхній шкурі”. Беранже вважає, що сам він не підкутий у філософії, але відчуває небезпеку серцем. І серце виявляється розумнішим за “розум”.
Саме цим він вирізняється зі свого оточення, і саме здатність відчувати, співчувати, страждати через сумління дозволяють йому опиратися епідемії. Не від сформульованої ідеї відштовхується Беранже, але його переконання виявляються сильнішими. “Людина вища від носорога!” – вірить він, і це не потребує доказів. Людина тим і вища, що здатна не чавити все перед собою, а спроможна на співчуття і має совість.
Беранже рятується завдяки тому, що захищає у собі саме цю здатність. А розгадавши головну сутність опору Беранже, можна зрозуміти й авторський задум: щоб не допускати “масового психозу”, треба вчитися зберігати у собі людяність.
Related posts:
- Сутність опору Беранже (за п’єсою Ежена Йонеску “Носороги”) Сутність опору Беранже (за п’єсою Ежена Йонеску “Носороги”) Життя людей сповнене проявів, які при уважнішому розгляді можуть здатися нелогічними чи навіть абсурдними. Особливо це вражає, коли йдеться про явища суспільного життя, коли кожна окрема людина діє за законами особистої логіки, а в поєднанні виходить щось майже безглузде. Глобальні політичні експерименти ХХ сторіччя неодноразово закінчувалися трагедіями […]...
- Сутність опору Беранже (за п’єсою Е. Йонеско “Носороги”) П’єса видатного письменника французької літератури Ежена Йонеско “Носороги” була написана у 1959 році. Цей родоначальник “драми абсурду”, класик, у якому критики бачать “в’їдливого спостерігача, безжалісного колекціонера людської глухоти”, був тонким психологом, який закликав людство отямитися, змінити свої духовні орієнтири, щоб не скотитися у прірву бездуховності і зневіри. П’єса “Носороги” – це алегорія на людське суспільство. […]...
- Характеристика образа Беранже в пьесе Э. Йонеско “Носороги” Пьеса Э. Йонеско “Носороги” непривычная по форме, сюжету, хотя целиком понятна с точки зрения характеров. И это и не удивительно, ведь это пьеса абсурда. Именно абсурд и юмор сюжета несут в себе идею победы над страхом перед обществом, государством, перед людьми. Все эти явления навязывают человеку свои правила, свою волю, превращая человека в куклу. Такая […]...
- Проблема індивідуальності під тиском масової свідомості у п’єсі Е. Йонеско “Носороги” Іжен Йонеско – визнаний метр французької літератури, один із засновників драми абсурду, письменник, в якому, за висловом французького критика Сержа Ідугіровського, співвітчизники вбачають “їдкого спостерігача, безжального колекціоніста писра людської глупоти й зразкового знавця дурнів”. Стрижнем його п’єс байдужість повсякденності й туга за сенсом буття та справжнім життям. У п’єсі Е. Йонеско “Носороги” показана дивна історія […]...
- Символічний сенс сюжету драми Е. Йонеско “Носороги” Символічний сенс сюжету драми Е. Йонеско “Носороги” Драма Е. Йонеско “Носороги” – одна з найцікавіших п’єс не тільки свого часу. Написана 1959 року, вона відобразила суттєві особливості розвитку людського суспільства (поза межами часу і простору). Справді, у “Носорогах” розігрується драма самотності особистості, індивідуальної свідомості у зіткненні зі суспільним механізмом. Йонеско стверджує, що ідея має ціну […]...
- “А й справді, є мутації назад?” (за п’єсою Е. Йонеско “Носороги”) ЙОНЕСКО ЕЖЕН (1912-1994) Французький драматург румунського походження. Своїми п’єсами Йонеско робить переворот у театральному світі: теми абсурдні, герої незрозумілі, сюжет і дія драми занадто далекі від традиційної схеми. Літературні критики винайшли навіть нову вивіску для таких витворів – “театр абсурду” (крім Йонеско, у Франції подібне можна було зустріти в творчості Беккета й Адамова). Автор вміє […]...
- Сюжет драми Ионеску “Носороги” Площа в провінційному містечку. Крамарка обурено сичить вслід жінці з кішкою – Хатня господарка відправилася за покупками в інший магазин. Жан і Беранже з’являються майже одночасно – проте Жан корить приятеля за запізнення. Обоє всідаються за столиком перед кафе. Беранже погано виглядає: із працею тримається на ногах, позіхає, костюм пом’ятий, сорочка брудна, черевики не чищені. […]...
- Ежен Йонеско та його п’єса “Носороги” Ежен Йонеско відзначав, що для кожної зі своїх п’єс він обирає особливий стиль і мову. Ця думка підтверджується його знаменитою драмою “Носороги”. В ній, здається, зникає явна абсурдність, а в текст проникають. не умовні, життєподібні художні елементи. “Носороги” – не “антип’єса” на кшталт “Голомозої співачки” з її донезмоги перебільшеним “англійським інтер’єром”, героямимаріонетками і абсурдними сюжетними […]...
- Скорочено “Носороги” Йонеско П’єса на три дії і дві картини У першій дії ми бачимо майдан провінційного містечка, де розмістилися бакалійна крамниця та кав’ярня. Літо, неділя. З’являються Жан і Беранже. Жан має рожеве обличчя, одягнений дуже дбайливо: каштановий костюм, червона краватка, накладний крохмальний комірець, каштановий капелюх. А ось Беранже зовсім інший: неголений, без капелюха, волосся скуйовджене, одяг обшарпаний. […]...
- Скорочено – НОСОРОГИ – ЕЖЕН ИОНЕСКО 11 КЛАС ЕЖЕН ИОНЕСКО НОСОРОГИ (Стислий виклад) Дійові особи: Крамарка Жан Беранже Офіціантка Крамар Господиня Логік Літній добродій Власник кав’ярні Дезі Дюдар Б о т а р Мсьє Папійон Мадам Беф Пожежник Старий – мсьє Жан Дружина мсьє Жана Голови носорогів Дія перша Майдан у провінціальному містечку. На першому поверсі двоповерхового будинку – крамниця (бакалія). […]...
- Урок вивчення п’єси Е. Ионеско “Носороги” Розміщено від Tvіr в Вторник 25 мая Тема уроку: Е. Йонеско “Носороги”. Символічний сенс сюжету. Сатирично-гротескне змалювання процесу “омасовлення” людей. Проблема втрати індивідуальності під тиском масової свідомості. Сутність опору Беранже. Система образів. Мета уроку: познайомити учнів із життям та літературною діяльністю французького драматурга XX ст. Ежена Йонеско – представника “театру абсурду”, розкрити зміст п’єси “Носороги”; […]...
- Йонеско Ежен Носороги (детальний переказ) (скорочено) П’єса на 3 дії Присвячується Женев’єві Серро та докторові Т. Френкелю. Дійові особи за порядком виходу на сцену Бакалійниця Жан Беранже Подавальниця Бакалійник Господиня Логік Літній Добродій Власник кав’ярні Дезі Дудар Ботар Пан Папільйон Пані Беф Пожежник Сухий Дідок Дідова дружина Численні носорожачі голови ДІЯ ПЕРША Дія відбувається на майдані провінційного містечка. У глибині двоповерховий […]...
- ПРОЩАЙ – П’ЄР ЖАН БЕРАНЖЕ П’ЄР ЖАН БЕРАНЖЕ ПРОЩАЙ Вже скоро, Франціє. Я подих смерті чую, О мати дорога! Нехай твоє ім’я, Ім’я улюблене останнім прокажу я. Чи хто любив тебе відданіше, як я? Я вихваляв тебе, не вміючи читати, Нині, в смертну мить, знесилений украй, Про тебе буду я, конаючи, співати, Ти ж пошануй мене сльозою і – прощай! […]...
- НОСОРОГИ – ЕЖЕН ЙОНЕСКО П’єса на три дії і дві картини Дія перша У першій дії ми бачимо майдан провінційного містечка, де розмістилися бакалійна крамниця та кав’ярня. Літо, неділя. З’являються Жан і Беранже. Жан має рожеве обличчя, одягнений дуже дбайливо: каштановий костюм, червона краватка, накладний крохмальний комірець, каштановий капелюх. А ось Беранже зовсім інший: неголений, без капелюха, волосся скуйовджене, […]...
- Ніщо так не дивує мене, як банальність (за п’єсою Е. Йонеско “Носороги”) …люди, втративши всі принципи І здатність до самостійного мислення, З жахливою легкістю йдуть за будь-якими Гаслами. Б. Ємельянов У дванадцятому класі ми познайомилися з різними напрямками літератури XX століття. Мені здається, це був найбільш бурхливий час для розвитку мистецтва. Уявляю себе на величезному полі літератури й мистецтва. Бачу одне, друге, третє століття. Щось виразніше бачиться, […]...
- Йонеско Ежен – Носороги (скорочено) П’єса на три дії і дві картини Дія перша У першій дії ми бачимо майдан провінційного містечка, де розмістилися бакалійна крамниця та кав’ярня. Літо, неділя. З’являються Жан і Беранже. Жан має рожеве обличчя, одягнений дуже дбайливо: каштановий костюм, червона краватка, накладний крохмальний комірець, каштановий капелюх. А ось Беранже зовсім інший: неголений, без капелюха, волосся скуйовджене, […]...
- БЕРАНЖЕ, П’єр-Жан (1780 – 1857) БЕРАНЖЕ, П’єр-Жан (Beranger, Pierre-Jean – 19.08.1780, Париж – 16.07. 1857, там само) – французький поет. Народився в сім’ї дрібного службовця. Батько – син сільського трактирника. Матір – дочка кравця, швачка. Після розлучення батьків Беранже залишили під опіку діда-кравця. У восьмилітньому віці Беранже віддали у пансіон Сент-Антуанського передмістя. У дитинстві він став свідком […]...
- НЕГРИ І МАРІОНЕТКИ – П’ЄР ЖАН БЕРАНЖЕ П’ЄР ЖАН БЕРАНЖЕ НЕГРИ І МАРІОНЕТКИ Віз капітан у синім морі На ринок негрів продавати. Вони тужили, мерли з горя… “Пху,- каже, збитки, до сто мати! Ото народ дурноголовий! Та знаю ліки від журби; Влаштую їм театр ляльковий,- Порозважайтеся, раби”. Щоб сум розвіяти безкраїй, Іде комедія смішна. Полішинель там виступає, Для чорних справжня новина. Вони […]...
- ЦАР ГОРОХ – П’ЄР ЖАН БЕРАНЖЕ П’ЄР ЖАН БЕРАНЖЕ ЦАР ГОРОХ Колись був славний цар Горох, В історії не знаний. Без слави добре спав за трьох, Немов простий підданий. Замість корони тільки й мав Ту шапочку, що надівав, Як спав. Ах, ах, ах, ах, ох, ох, ох, ох! Який був добрий цар Горох! Ох, ох! В хатинці жив він, добре їв […]...
- Носороги (детальний переказ) (скорочено) – Йонеско Ежен П’єса на 3 дії Присвячується Женев’єві Серро та докторові Т. Френкелю. Дійові особи за порядком виходу на сцену Бакалійниця Жан Беранже Подавальниця Бакалійник Господиня Логік Літній Добродій Власник кав’ярні Дезі Дудар Ботар Пан Папільйон Пані Беф Пожежник Сухий Дідок Дідова дружина Численні носорожачі голови ДІЯ ПЕРША Дія відбувається на майдані провінційного містечка. У глибині двоповерховий […]...
- Конспект урока до вивчення п’єси Е Йонеско “Носороги” Йонеско цікавився і глибоко вивчав Бергсона, Дільтея, Ясперса, Хайдеггера, Шестова, Шпенглера та інших філософів, перекладав французькою румунських письменників Караджале та Урмуза. Театр, до якого зараховував себе Йонеско, називався парадоксальним, або “театром парадоксу”. Як відзначав сам митець, багато хто з письменників підготував появу такого театру, навіть не підозрюючи про власну причетність до його становлення. Це передусім […]...
- Література Опору Зображення жахів імперіалістичної воїни – не самоціль для Барбюса. Головним для нього є людина на війні, конфлікт війни й людини, ті висновки, до яких ця людина приходить, зштовхнувшись зі страшною дійсністю кривавої бойні. У романі немає пацифістського неспроможного жаху перед війною. Людина в романі Барбюса піднімається над війною, тому що в ньому дозрівають гнів і […]...
- П’єр-Жан Беранже Вибране у перекладі Василя Мисика П’єр-Жан Беранже Вибране Перекладач: Василь Мисик Джерело: З книги: Захід і Схід: Переклади/ К.:Дніпро,1990 Смерть і Поліція Про вашу звідавшись недугу, Префект поліції звелів, Щоб допоміг я вам, як другу, I з ложа смертного підвів. До столу ж! Хай лунає спів! На лікарів даремні ваші трати: То слуги смерті – геть їх проженіть! Вам, пане, […]...
- Істина – дитя часу Роздуми над долею вченого за пєсою Б Брехта Життя Галілея Доля вчених у світовій історії здебільшого тяжка і трагічна. За давніх часів церква піддавала їх гонінню, спалювала на вогнищах, не визнавала їхнє вчення, змушувала відмовлятися від своїх переконань. Та й світська влада не поспішала вшановувати геніїв науки, якщо їхнє вчення не вписувалося в ідеологічні рамки провладного режиму. Кожна історична доба мала своїх геніальних вчених і […]...
- Бажання та можливості людини впливати на долю, фатум (за пєсою П. Кальдерона “Життя – це сон”) Питання боротьби людської волі й фатуму хвилювало не одне покоління людства. Відомий іспанський драматург П. Кальдерой у п’єсі “Життя – це сон” запропонував власне бачення зазначеної проблеми. Тлом для зображення подій Кальдерон обирає Польське королівство. Принцу Сехисмундо при народженні складають гороскоп. КоЬоль нажаханий пророцтвом: …буде Сехисмундо Чоловіком вкрай зухвалим, Принцом-кривдником жорстоким І монархом нечестивим, За […]...
- Причини і наслідки еволюції Сехисмундо (за пєсою П. Кальдерона “Життя – це сон”) Педро Кальдсрон – відомий іспанський драматург доби бароко. Серед інших його творів широкої популярності набула п’єса “Життя – це сон”, яка стала яскравою ілюстрацією моральної еволюції людини. Вперше головного героя драми принца Сехисмундо ми зустрічаємо у відлюдній вежі. Його тримають, як звіра, тому що гороскоп, складений на момент народження Сехисмундо, пророкував появу тирана. Але, на […]...
- Краса образу Наталки (за пєсою І. П. Котляревського “Наталка Полтавка”) – Олена Акульшина Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина Краса образу Наталки (за пєсою І. П. Котляревського “Наталка Полтавка”) Наталка – дочка Терпилихи – головна героїня п’єси Івана Котляревського, вона живе зі своєю матір’ю в селі, куди вони переїхали після смерті батька. Дівчина напрочуд хороша, інші матері ставлять її за приклад своїм дочкам. Не […]...
- “Причини i сутність моральної деградацii Дорiана Грея” Думається, що всі мудрі люди розуміють, що людина складається не тільки з матеріального, і людські потреби не тільки матеріальними благами обмежуються. Духовна складова життя теж надзвичайно важлива, і це повинно враховуватися всіма. Небажання враховувати те, що духовна сторона життя є важливою, незмінно призводить до серйозних проблем і неприємностей, які можуть мати ще більш серйозні наслідки. […]...
- Сутність “перевтілення’ за Ф. Кафкою Новела Ф. Кафки “Перевтілення”, незвична за формою, глибоко гуманістична за своєю ідеєю. Перетворення людини у комаху – подія фантастична, але це лише образ, засіб експресії, аби звернути увагу читача на проблему взаємин у сім’ї. Грегор Замза був хорошим сином і братом. Усе своє життя він присвячував батьківській сім’ї. Він мав заробляти, аби утримувати батька, матір […]...
- Сутність теорії Раскольникова.(по романі Достоєвського “Злочин і покарання”) Сутність теорії Раскольникова. (по романі Достоєвського “Злочин і покарання”) Роман Достоєвського “Злочин і покарання” був написаний у шістдесяті роки XIX століття. Це було неясне для Росії час. У Росії поглибилися соціальні протиріччя Достоєвський виступає проти суспільства, що штовхає людини на злочин. Письменник говорить, що людина повинен мати право на нормальне життя. У той час у […]...
- Сутність “перевтілення” за Ф. Кафкою Сутність “перевтілення” за Ф. Кафкою Новела Ф. Кафки “Перевтілення”, незвична за формою, глибоко гуманістична за своєю ідеєю. Перетворення людини у комаху – подія фантастична, але це лише образ, засіб експресії, аби звернути увагу читача на проблему взаємин у сім’ї. Грегор Замза був хорошим сином і братом. Усе своє життя він присвячував батьківській сім’ї. Він мав […]...
- Що, на думку Л. М. Толстого, визначає сутність людини Кожен письменник, творець – це, передусім, людина. Звичайно, він має свої пристрасті, свої погляди на навколишнє, власні принципи. Тому й створені ним герої для нього, мовби живі люди, теж поділяються, як і для нас, читачів, на улюблених, тобто на тих, що поділяють його думки, і на чужих. І справа не тільки в тому, що є […]...
- “Порівняльна характеристика новели Кафки “Перевтілення” і п’єси Йонеско “Носороги” Головним героєм новели Ф. Кафки є Грегор – звичайна людина зі звичайної сім’ї, сім’ї, яка складалася з батька, празького обивателя, що повністю розорився, матері, хворої на астму, і сестри. Для того, щоб врятувати родину від жебрацтва, Грегор повинен багато працювати. Він знаходиться у постійних роз’їздах. Одного разу, залишившись вдома, Грегор отримує укус якоїсь незвичайної комахи. […]...
- Твір “Обломов – його сутність, характер і доля” Обломов – його сутність, характер і доля. (За романом І. А. Гончарова “Обломов”.) І. А. Гончаров написав порівняно мало творів, і “Обломов” – одне з найяскравіших. У романі порушені майже всі сторони життя людини, в ньому можна знайти відповіді на чимало запитань. Без сумнівів, найцікавішим чином роману є образ Обломова. Хто він? “Пан”, – без […]...
- У чому сутність градації? Градація – це послідовне розташування слів із зростаючим або спадаючим значенням з метою посилення емоційності твору. Вона дає змогу художньо відтворити події, вчинки, переживання в розвитку. Розрізнити висхідну чи спадну градацію допомагає відповідна інтонація. “…Стали на громаду гримати, далі страхати, потім батькувати, а там – підскакувати та репетувати на все горло,- аж піна з рота […]...
- До проблеми розуміння змісту роману Ежена Йонеско “Носороги” Ежен Йонеско народився 26 листопада 1909 року (нерідко датою його народження помилково називають 1912 рік) в румунському місті Слатін. Його батько був румуном, а мати – француженкою, відтак Йонеско був пов’язаний з двома національними культурами. Дитинство він провів у Франції (відразу після народження хлопчика батьки переїхали до Парижа), а роки юності – у Румунії. 1929 […]...
- Поетичні роздуми Т. Шевченка про сутність людського життя (за віршем “Минають дні, минають ночі… “) Т. Шевченко силою свого поетичного слова, силою своєї безмежної любові до рідного народу, до України намагався пробити мури людської байдужості, панської обмеженості. Т. Шевченко все знав, все відчував: як жив народ, про що він думав, постійно шукаючи шляхів до кращого майбутнього: І день іде, і ніч іде, І, голову схопивши в руки, Дивуєшся, чому не […]...
- Розкрийте сутність конфлікту між ентузіастами та філістерами в творі Е. Т. А. Гофмана “Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер” Розповідаючи історію Цахеса, письменник протиставляє два різних людських світи. Перший з них, більш розповсюджений – це світ обивателів, тобто філістерів. Філістерами звуть людей обмежених, з примітивними інтересами. Яскравим представником такого типу в творі є сам Крихітка Цахес. Це самовдоволена, егоїстична, лицемірна людина, до того ж недоумкувата. Проте в суспільстві Крихітку Цахеса обожнюють – адже в […]...
- Інтелектуальна гра: Інстинкт самозбереження показує істинну сутність людини У стресовій ситуації в людині інколи прокидаються надлюдські можливості: мати, що рятує свою дитину, може перекинути автомобіль, підняти величезне дерево. Відомі випадки, коли підлітки, що не відрізнялися особливою фізичною силою, рятували тих, хто тонув, витягували з вогню дорослих людей, а тендітні медсестри виносили з поля бою ранених, у декілька разів важчих за них. Отже, ми […]...
- У чому сутність реалізму? Реалізм як літературний напрям прийшов на зміну романтизмові на межі XVIII – XIX століть. Головний його принцип – правдивість і багатогранність зображення життя. Якщо романтики зосереджували свою увагу на відтворенні духовного сні ту людини, то письменники-реалісти прагнули змалювати життя в усіх його виявах: злети й падіння людської душі, родинні стосунки, виробничі, суспільні, моральні проблеми. На […]...