Суворін про Товстому
Тема “істинного” патріотизму знову було одним із найважливіших в обострившейся полеміці навколо Толстого у зв’язку з оголошенням його ювілею “торжеством національного генія”. Цитирующие статтю Суворіна підкреслювали, що вона вже досить давно вже не писав звичайних своїх “Маленьких листів”, у яких відгукувався на “злоби дня”. Але “щодня 80-річчя графа Толстого порушив своє мовчання і зробив чудову оцінку нашому великому письменнику”.
Та хто з журналістів звернула увагу читачів в інший, сміливо заявленої
Цей архівний документ набуває додатковий сенс, з урахуванням, що саме за тиждень, 5 вересня ним буде отримано від секретаря Комітету з’їзду друку У. Водовозова лист із пропозицією брати участь у толстовському збірнику, яким публіцист відповість згодою вже 21 вересня вишле про Товстому “невелику статейку”. Відповідно до “Постановам й побажань Першого Всеросійського з’їзду друку” було вирішено видати збірник, “повністю присвячений особистості чествуемого письменника, думок нього й характеристиці Шевченкових творінь”. Передбачалося, що до нього ввійдуть сотні відгуків про Товстому. Вирішили залучити до участі у збірнику лідерів всіх інших партій, були розіслані запрошення відомим громадським діячам і літераторам; називалися імена А. І. Гучкова, Р. Є. Львова, М. А. Хом’якова, П. М. Мілюкова, У. Д. Набокова, Ф. Ф. Кокошкина, А. З. Суворіна, З. М. Булгакова, М. А. Бердяєва, А. М. Горького, Л. М. Андрєєва, У. Я. Брюсова. На засіданні Комітету затвердили як російський, але англійську і французьку тексти прохання журналістів брати участь у толстовському збірнику, надіслати стислі відгуки 40 – 100 рядків і навіть “у вигляді стиснутих афоризмів”.
До редакції збірника було обрано З. А. Венгеров, Л. М. Андрєєв і Д. З. Мережковський. Але задуманий збірник не відбувся. Частина статей “осіла” у великому, що існує тисячі одиниць, архіві секретаря Комітету – У. У. Водовозова. У тому числі стаття Р. У. Плеханова “Толстой і природа”, опублікована лише крізь шістнадцять років; єдину зі написаних за життя письменника стаття М. А. Бердяєва “Про релігійному значенні Льва Толстого”36, нещодавно що світ; замітка А. Блоку, надрукована лише у 1987 г.37, стаття А. Білого “Толстой і ми”, не так яка датується 1910 роком (замість 1908); два есе І. А. Бодуэн-де-Куртенэ: “Уривчасті нотатки про Л. М. Товстому” і “З запровадження до ненапечатанной статті “Л. М. Толстой і смертну кару””.
Деякі з імовірних авторів неукладеного толстовського збірника зібралося рік під обкладинкою збірника “Віхи”. У 1909 року, хоч і із запізненням, доповідь, підготовлена на ювілей “Міжнародний альманах про Л. Товстому”; його перше видання – 3 000 примірників – розійшлися буквально протягом двох днів, було друге видання накладом 16 000 прим. У ньому брали участь 28 росіян і 27 іноземних авторів, які сперечаються зі сторінок книжки “честю бути зобов’язаними Толстому”. Цей прижиттєвий “живої пам’ятник Толстому” створили письменники, громадські діячі, вчені, журналісти: Бьернстерне-Бьернстон, М. Здеховский, У. Горриссон, Наоши Като, У. Розанов, П. Боборикін, А. Ф. Коні.
Статті учасників міжнародного толстовського альманаху також відомі невеличкому колу дослідників. Не з’явилася друком 1908 року у цензурним умовам і приурочена ювілею Толстого стаття З. І. Шохор-Троцкого “Чому ми радіємо?”. У ньому разом з гіркотою писав: “Для усього світу він – передусім великий письменник. Для пишучої ж братії він – друг, вчитель і наставник: він вчив її – чесно і безбоязно відчувати і мислити, і говорити і як писати… Історія покаже, хто має рацію великий: Лев Толстой або всі ті, хто, через недомисел чи з відсутності істинної любові до батьківщини і до людини, проти Толстого. Історія покаже, кому потрібно соромитис я: друзям Росії і його істинного величі чи ворогам її, завжди торочить про своє патріотизм”.
До цього часу залишаються мало відомими дослідникам доповідна й потрапила стаття про Л. Товстому яскравого публіциста, “вихованця Московського університету”, У. Свєнціцького, опубліковані журналі “Жива життя”. Більшість статей, написаних у 1908 року, за життя Л. М. Толстого, розпилена по архівам, загублена у різних збірниках. Тим більше що матеріали, містять оцінки творчості Толстого, дані його сучасниками у дні 80-річчя письменника, представляють безсумнівний інтерес. Чимало понять з статей, написаних на пропозицію Комітету з’їзду друку, зіграли значної ролі в осмисленні особи і творчості великого письменники та мислителя.
Толстовський з’їзд російській пресі, багато в чому який визначив звучання ювілею Л. М. Толстого 1908 року, став важливою віхою у біографії письменника, а й у історії російської суспільной думці, історії російської журналістики.
Related posts:
- Л. Троцький про Лева Товстому Розбір Л. Троцьким політичної позиції, морального вчення, і художніх звершень Льва Толстого міститься у його дореволюційних роботах – статті “Лев Толстой”, яка з’явилася на в зв’язку зі 80-річчям письменника, й опублікованій як некролог статті “Толстой” в віденської газеті “Щоправда” в 1910 року. Кілька забігаючи вперед, скажімо, що мені несподівано сталося з’єднання крайніх точок зору, поширених […]...
- Катков і Суворін: відмінності Коли 1887 року помер М. М. Катков, Салтыков писав М. М. Стасюлевичу: “Хтось тепер володарем дум, першим патріотом і чоловіком ради? – мабуть, Суворін. Воно і лізе. Був кабан, буде порося, це у порядку речей”. Але Суворин-то таки “не ліз”. Він любив Каткова і не хотів бути свідченням його продовжувачем. Він був зовсім інша. І […]...
- А. З. Суворін очима сучасників і істориків XX – XXI століть Час усе розставляє на місця. Це твердження, незважаючи на банальність, якраз. Люди, свого часу вважалися знаменитими і навіть великими, у пам’яті нащадків йдуть із першого плану, займають певне їм історією місце, інші – незрозумілі, неухвалені і найчастіше оклеветанные сучасниками – геть несподівано приваблюють пильна увага тих, хто через100 чи 200 років, що їх погляди, їхньої […]...
- Толстой і релігія У дискусіях про ставлення церкві та інтелігенції брав активну участь А. У. Карташов. Він пропонував триматися “у своїй слововживанні” широкого “всеосяжного містичного поняття Церкви як і справу тілі Христовому”, і тоді, стверджував він, може бути головне запитання дебатів – питання про розподіл інтелігенції та церкви: “Мені здається, що правове поняття Церкви свідомо брали у вузькому […]...
- Значення З’їзду російських журналістів 1908 року Російська печатку палко відгукнулася на заклик комітету з’їзду “посприяти” у створенні “національного свята”. “Безприкладний ювілей”, “День перемир’я”, “Національний свято”, “Грандіозне торжество” – такими заголовками рясніли газети. Різні видання з гордістю відзначали, що від часу Пушкінських днів, у Москві 1880 року Росія ніколи ще влаштовувала таких культурних свят що вшановування Толстого буде ще грандіозніша: “Тоді святкувала […]...
- З біографії Л. Н. Толстого У 1898 року, коли в Толстого знову прийшла думка про вихід із сім’ї, з Ясній Галявини і переселення до Фінляндії, він звернувся безпосередньо до своєму фінському кореспонденту, з яким “ніколи й не бачилися”, просячи його надати “велику допомогу” у справі, яке “має бути нікому не відомим, крім Вас”; у відповідь Ернефельт висловив “готовність служити Толстому”. […]...
- Творчий і життєвий шлях Толстого Олексія Миколайовича А. Н. Толстой народився 29 грудня 1882 р. (10 січня 1883 р.) вг. Ніколаєвську Самарской губернії. У нього був загальний предок з письменниками XIX в. Л. Н. Толстим і А. ДО. Толстим – сподвижник Петра I граф П. А. Толстой. Дитячі роки майбутнього письменника пройшли в маєтку Сосновка. Ставши студентом Петербурзького технологічного інституту, Толстой захопився […]...
- З’їзд журналістів. 1908 рік На з’їзді друку було розглянуто різноманітні форми “відзначення” ювілею: і висунуте в “Промови” пропозицію. У. Р. Чорткова видати написане Толстим протягом останніх двадцять п’ять років без цензурних вилучень, і проекту не А. Хирьякова – звернутися до журналістів всіх країн й разом із протестом проти страти. У. Р. Богучарський настійно рекомендував заснувати у Петербурзі літературний будинок-музей […]...
- Телеграми Толстому Л. Н Найбільш докладно газетах “Росіяни відомості”, “Йдеться”, “Слово”, “Голос Москви”, “Російське слово”, “Русь” висвітлювалися підготовка і проведення ювілею письменника, у стінах петербурзького представників московського університетів. Восени, на початку учбового року, в Ясну Поляну відправили привітальні телеграми від Ради Московського університету по підпис ректора – Мануйлова. Майже всі столичні газети опублікували адресу Льву Толстому від студентів Петербурзького […]...
- Епоха Івана Грозного у творчості Толстого Епоха Івана Грозного і його складна, суперечлива фігура привертали увагу письменника давно, принаймні, з 1935 року. Час царювання Івана IV Толстой вважав однією з тих переломних епох, коли формувалася російська державність, складався національний характер. “Особистість Івана Грозного – один з ключів, яким відчиняється схованку душі російської людини, його характеру. Він був різнобічно талановита – політичний […]...
- Л. Н. Тослтой і російська церква Отверженец церкви провів незгладиму борозну у свідомості як окремих богословів, а й у історії російського богослов’я взагалі. До 80-х минулого століття ще можлива була витрата потужні мізки і учених обдарувань на творення таких мертвих цеглин, якими є дві томи догматичного богослов’я митроп Макарія, підданих настільки гнівному і жовчному розбору Л. М. Толстим. Так само лише […]...
- Доля “Тижня” Гайдебурова Тимчасово виконуючий обов’язки начальника Головного управління справам друку М. П. Соловйов писав укладанні газету 1894 року: “Після смерті Гайдебурова характер видання знову змінився. Перейшовши в заклад сина Гайдебурова.., газета стала наповнюватися статтями резко-обличительного і нігілістичного змісту. Справжнім заправителем справи став відставний офіцер Меньшиков.., затятий прибічник нігілістичних поглядів Льва Толстого… Не знаючи заходи у викритті приватних […]...
- З’їзд російських журналістів. 1908 рік Організаційним центром першого з’їзду представників періодичної преси стали редакції газет “Слово” і “Йдеться”, журналу “Минулі роки”, щономера якого друкувалися звіти з’їзду, толстовські матеріали документального і мемуарного характеру. Газети докладно інформували суспільство на роботу тимчасового бюро друку щодо скликання першого всеросійського з’їзду друку. У травні 1908 року. на шпальтах газет з’явилося повідомлення “Від тимчасового бюро друку…”, […]...
- ПРОПОВІДНИК ДУХОВНОГО САМОВДОСКОНАЛЕННЯ ПРОПОВІДНИК ДУХОВНОГО САМОВДОСКОНАЛЕННЯ Л. Толстой – автор всесвітньовідомих творів, які порушують гострі моральні проблеми. У повістях, романах, релігійно-філософських трактатах, “народних оповіданнях”, драмах – в усьому, що вийшло з-під пера видатного письменника-мислителя, переважає пафос духовних шукань. Уже за життя Толстого мільйони людей у багатьох країнах світу визнали його своїм духовним учителем. Філософсько-практичне вчення письменника – “толстовство”, […]...
- ШЛЯХИ СЫСКАНИЯ СЕНСУ ЖИТТЯ ГОЛОВНИМИ ГЕРОЯМИ РОМАНА “ВІЙНА Й МИР” ШЛЯХИ СЫСКАНИЯ СЕНСУ ЖИТТЯ ГОЛОВНИМИ ГЕРОЯМИ РОМАНА ” ВІЙНА Й МИР” Вище завдання таланта своїм добутком дати людям зрозуміти зміст і ціну життя. В. О. Ключевский В. И. Ленін високо оцінював художню спадщину знаменитого російського письменника Л. Н. Толстого. “У його спадщині є те, що не відійшло в минуле, що належить майбутньому”, писав В. И. […]...
- Роман-епопея – Скарбниця філолога РОМАН-ЕПОПЕЯ “ВІЙНА І МИР” Лев Толстой 1828 – 1910 Скарбниця філолога РОМАН-ЕПОПЕЯ “ВІЙНА І МИР” Роман-епопея Більшість дослідників погоджується з тим, що “Війна і мир” – це роман-епопея. Є й інше, менш розповсюджене, визначення жанру твору Толстого – історична епопея. Надзвичайна складність і розмаїтість проблематики, поєднання історичних сцен і картин звичаїв, трагедійних і ліричних мотивів, психологічних етюдів і філософських […]...
- “Діалектика душі” – Скарбниця філолога РОМАН-ЕПОПЕЯ “ВІЙНА І МИР” Лев Толстой 1828 – 1910 Скарбниця філолога РОМАН-ЕПОПЕЯ “ВІЙНА І МИР” “Діалектика душі” Герої Толстого переживають численні події, великі й малі, значні й незначні, але кожна з них осмислена в перспективі всього життя персонажа. У “Війні і мирі” з надзвичайною художньою силою передається динаміка особистості, те, що сам автор називав “плинністю” характеру. У розмаїтті й […]...
- Історична концепція Л. Н. Толстого і її відбиття в романі “Війна й мир” Весь роман Лева Миколайовича Толстого побудований на протиставленнях (згадаємо хоча б назва добутку). І у своєму розумінні історії Толстой відрізняється від традиційних істориків. Письменник не погоджується із усяким, хто вважає, що особистість визначає історичний процес. Ці твердження, у значній частині, опиралися на навчання Гегеля, що затверджував, що провідниками світового розуму є великі люди, які першими […]...
- Мудрість сивого патріарха: афоризми Л. Толстого Російський письменник, філософ Лев Толстой народився у Ясній Поляні Тульської губернії. Саме там була написана більша частина його всесвітньо відомих творів. Загалові відомі його романи і повісті та ще принципи його світобачення, Що дістали назву “толстовство”. Однак Толстому належать філософсько-релігійні праці, спрямовані на моральне удосконалення людини, виявлення зла. Автор закликав не вдаватися до спротиву злу […]...
- Перед портретом Л. М. Толстого роботи І. М. Крамського Володар дум російської інтелігенції Лев Миколайович Толстой не міг не звернути до себе уваги художників. Його портрет писали такі майстри, як М. М. Ге, І. Ю. Рєпін, М. В. Нестеров, батько поета Бориса Пастернака Л. О. Пастернак, що створив ілюстрації до “Воскресіння”. Першим зробити портрет письменника пощастило І. М. Крамському, хоча спочатку Толстой рішуче відмовився […]...
- Глибокий психологізм і моральність творчості Толстого Лев Миколайович Толстой – це письменник, що зміг, описуючи сучасну йому епоху, проникнути глубоко в причини всіх явищ і зрозуміти характер причинноследственних зв’язків між ними. Вся творчість Товстого перейнята найглибшим психологізмом; розповідаючи про біографії й учинки героїв, характеризуючи властивості їхніх особистостей, письменник намагається не просто запропонувати читачеві портрет тої або іншої людини – він раскривает […]...
- Переказ змісту твору Андрєєва “Оповідання про сім повішених” У період реакції Андрєєв створив ряд добутків, тією чи іншою мірою стосовних до Теми революції 1905 року. Серед них перейняті романтикою барикадних боїв “З оповідання, що ніколи не буде кінчений” (1907) і “Іван Іванович” (1908). У другому оповіданні письменник спробувало показати революцію “з погляду околодочного”. В оповіданні образи дружинник^-дружинників-робітників-дружинників, особливо веселої й мужньої людини – […]...
- “Думка народна” у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” До ідеї написання найбільшого твору свого життя – роману-епопеї “Війна і мир” Л. М. Толстой прийшов не одразу, а від повісті “Декабристи”, де розповідалося про події 1856 року, тобто про епоху повернення з Сибіру героя твору. І Толстой відступив від вже початого: особистість героя, як пояснив письменник у нотатці-передмові до роману, відсувалася в його уяві […]...
- Філософські проблеми в романі Л. Н. Толстого “Війна й Мир” “Війна й мир” була написана в 60-е року XIX століття. Уряд Олександра I отменило кріпосне право, але не дало крестьянам землі, вони бунтували. Росія й Захід, історичні долі Росії і її народу – це були самі злободенні питання часу. Вони постійно хвилювали Товстого. Лев Миколайович завжди був проти революции, він сподівався шляхом освіти, реформ, конституцій […]...
- Життя і творчість Л. М. Толстого Життя і творчість Л. М. Толстого Лев Миколайович Толстой народився в Ясній Поляні, поблизу Тули, 9 вересня 1828 року. Його батько, граф Микола Ілліч Толстой, помер, коли хлопчикові було 9 років. Матері, уродженої княжни Марії Миколаївни Волконської, не стало, коли Толстому не минуло ще й двох років. Дитячі роки Толстого пройшли в тульському маєтку батьків […]...
- “Війна і мир” Толстого: у чому сенс назви роману Твір Л. М. Толстого ” Війна і мир” – російська національна епопея. За словами Роллана, “це широка епопея нашого життя, новітня” Іліада “, в якій Л. Толстой пройшов “від роману окремих особистостей до роману армій і народів, у яких зливаються воєдино волі мільйонів людей”. Великий художник-реаліст показав у романі всю нації в найважливіші історичні часи […]...
- Думка Л. Толстого про роль особистості в історії (за романом “Війна і мир”) Думка Л. Толстого про роль особистості в історії (за романом “Війна і мир”) І. Як, на думку Толстого, складається історична подія? (Головна думка Толстого про те, що історична подія – це щось таке, що складається стихійно, це непередбачений результат свідомої діяльності всіх людей, пересічних учасників історії.) ІІ. Чи вільна людина у своєму виборі? (Письменник стверджує, […]...
- Л. Н. Толстой “Після балу” Полковник на балі й після балу Л. Н. Толстой “Після балу” Полковник на балі й після балу. В основі оповідання “Після балу” лежить дійсна подія, про яке Толстой довідався, коли студентом жив разом із братами в Казані. Його брат Сергій Миколайович полюбив дочку місцевого військового начальника Л. П. Корейша й збирався на ній женитися. Але після того як Сергій Миколайович побачив […]...
- “Толстовський” з’їзд російських журналістів. 1908 рік 1908 рік проходив під знаком вшанування Л. М. Толстого – 28 серпня виповнилося 80 років. Ювілей великого письменника, мислителя, публіциста, голосу якого прислухався увесь світ, перетворився на велике громадсько-політичний подія. У у Петербурзі створили Комітет почину для вшанування Л. М. Толстого. У М. М. Ковалевського збиралися письменники, журналісти, громадські діячі, об’єднані прагненням відзначити ювілейну дату […]...
- Сенс назви роману Л. М. Толстого “Війна і мир” Твір Л. М. Толстого “Війна і мир” – російська національна епопея. За словами Ромена Ролана, це широка епопея нашого життя, новітня “Іліада”, в якій Л. Толстой пройшов “від роману окремих особистостей до роману армій і народів, … в яких зливаються в одне волі мільйонів людей”. Великий художник-реаліст показав у романі всю націю у найважливіші історичні […]...
- Історія у романі Л. М. Толстого “Війна і мир” У романі ” Війна і мир” Л. М. Толстой з’являється перед читачем не тільки як геніальний письменник, але і як філософ і історик. Письменник створює власну філософію історії. Викладу поглядів Толстого присвячені багато сторінок книги. Більше того, друга частина епілогу, що завершує роман, являє собою історико-філософський трактат, світоглядний підсумок багаторічних пошуків і міркувань автора на […]...
- Іван Франко (1856-1916) Іван Якович Франко народився 27 серпня 1856 р. в с Нагуєвичі на Львівщині в родині коваля. Навчався у початковій (1862- 1864) та німецькій нормальній (1864-1867) школах, пізніше – у Дрогобицькій гімназії (1867-1875). 1875 року вступив на філософський факультет Львівського університету, який залишив через арешт у червні 1877 р. Пізніше був заарештований ще двічі (1880; 1889). […]...
- Анна Кареніна – Героїня нашого часу Читаючи такі твори як “Анна Кареніна” Льва Толстого, чи “Пані Боварі” Флобера, ми задумуємось над тяжкою долею жінок, над змістом і ціллю їхнього життя. І хоча це дві, можна сказати, взаємо пов’язані речі вони часто не співпадають в нашому житті. Осуджує, чи оправдовує Толстой Анну Кареніну? І як слід розуміти таємничі слова епіграфа: “Мне отмщение, […]...
- Знаменитий Л. Н. Толстой Звати його однією з перших називають серед фінських письменників, у яких великий вплив справила російська література, творчість і як особистість Л. М. Толстого, – Юхані Ахо (1861 – 1921), Юхані Эркко (1849 – 1906), Казимира Лейно (1866 – 1919), Теуво Паккалы (1862 – 1925), писав по-шведському До. А. Тавастшерны (1860 – 1898), які входили на […]...
- Багатство щиросердечного миру героїв Л. Н. Толстого Творчість Толстого охоплює великий період часу з 50-х років XIX століття до 10-х років XX століття. Він бере участь у Кримській війні, він бачив кріпосне життя, був свідком реформи 1861 року й наростань революційного руху в 90-і роки XIX століття Зображення духовного росту людини, діалектики душі саме, мабуть, характерне у творчості Толстого. Але цим істинно […]...
- Урок 112 – ИДЕМ В ГОСТИ К ЛЕТУ Літературне читання 2 клас – Н. В. Гавриш – 2012 ИДЕМ В ГОСТИ К ЛЕТУ Урок 112 Внеклассное чтение Вопросы и задания для проверки 1. Найди “лишнее” слово. Солнечный, жаркий, сумрачный, знойный. 2. Выбери правильный ответ. Рассказ Льва Толстого называется: 1) “Какая бывает роса на траве”; 2) “Алмазная роса на траве”; 3) “Трава в алмазах […]...
- Філософія історії – Скарбниця філолога РОМАН-ЕПОПЕЯ “ВІЙНА І МИР” Лев Толстой 1828 – 1910 Скарбниця філолога РОМАН-ЕПОПЕЯ “ВІЙНА І МИР” Філософія історії Багато з розділів “Війни і миру” присвячені викладу філософії історії Толстого, хоча більш справедливим було б весь роман назвати розгорнутим філософським міркуванням письменника про закономірності людської історії та універсальні закони буття. Історичний процес розглядається автором роману-епопеї як процес життя, його стихійний, не […]...
- Розкриття проблеми особистості у романі Л. М. Толстого “Анна Кареніна” Максим Горький колись назвав Л. М. Толстого “людиною людства” і небезпідставно. Незаперечним фактом, перевіреним часом, є те, що творчість російського письменника Л. М. Толстого, 180ту річницю якого ми відзначаємо сьогодні, заслужено увійшла в скарбницю світового літературного мистецтва. У чому ж секрет його популярності? Мабуть, у тому, що провідною ідеєю, пафосом усього художнього доробку митця є, […]...
- Петро перший: тиран і творець (по творчості А. Толстого) Паную Петру й Вам, про цар, хвала! Але вище вас, царі: дзвона. М. Цветаева Про всіх російських царів написані художні Твори. Але Петро Перший у цьому плані користувався найбільшою популярністю. Видимо, тому, що “прорубав вікно в Європу” і був першим реформатором державного масштабу в Росії. Особливо ушановував його у своїй Творчості А. С. Пушкін По-моєму, […]...
- Історії “Тижня” Василя Гайдебурова: хроніка цензурних переслідувань Після смерті Павла Олександровича Гайдебурова редактором-видавцем “Тижня” і “Книжок “Тижня”” з 1894 року стало його син – Василь Павлович Гайдебуров, юрист, який закінчив Петербурзький університет і вже магістратуру за нього кафедри державного права, котрий у цей час штатним кандидатом при Кронштадтському військово-морському суді. Він став друкуватися з газети батька ще з гімназійних років і саме […]...