Світлий поет Росії назвав – Фляків
Поезія Миколи Рубцова стискає серце якоюсь пронизуючою її щемливою нотою, що спонукала В. Дементьєва вжити слово “передвечірнє”. Мені здається, можна говорити про більший: про тої неутолимой і неодолимо терпкого суму, що породила в частини наших людей Війна, що позбавила їхнього материнського пещення,- суму, що вони переносили й на Батьківщину в цілому. Можливо, саме в цьому й полягає схований майже в кожному вдалому вірші поета підтекст, що розгадується важко. У всякому разі, він пов’язаний із сирітством поета, що обернулося сприйняттям
У статті “Роки наодинці з російською книгою” Хуан Эдуардо Суньига, згадавши про Миколі Рубцове слідом за Єсеніним, писав: “Я пізно відкрив для себе Рубцова, відкрив випадково – але все було із мною саме так. Переклади декількох його віршів я прочитав у румунському журналі; там же були статті про нього, схвильовані спогади його знайомої по Вологді Марії Корякиной. Я зрозумів, що його найміцніший зв’язок із природою, його любов до “хатинок і квітів…
У Росії люди здавна почувають себе частиною рідної природи, і мені повідали про цьому російські письменники.
Сум Рубцова переслідувала мене кілька місяців, і я відчув потребу написати про нього, з’єднати його сирітство з його глибокою любов’ю до землі, у яку йому призначене було так рано лягти. Туга за померлою матір’ю, що дзенькає в його віршах, навела мене на думку, що Фляків був дитиною, що мріяла повернутися у свою колиску, а колиска ця – російська земля; такими словами я закінчив присвячену йому главу в книзі “Перстень Пушкіна. І десять років через послу смерті поета Федір Абрамов з розтрощенням говорив: “…оплакую й щораз ридаю над віршами, особливо останніми, що так рано помер Миколи Рубцова”.
Чистим і світлим поетом північної Росії назвав Рубцова, відгукуючись на його смерть, Анатолій Соболєв. Слідом за російськими дослідниками Творчості Миколи Рубцова (В. Кожиновым, С. Куняевым, В. Оботуровььм і ін.) силу поета румунський критик Иоанники Олтяну вбачає в його вмінні неголосним, але свіжим словом виразити внутрішній мир людини й передати подих живої природи в їхньому взаємозв’язку.
По народному мелодійні, близькі до пісні, гранично щирі, довірчі сповіді у віршах з’єднуються в поезії Миколи Рубцова з тим, що тот же критик називає “ясністю художнього мислення” і “прозорістю мови”.
Related posts:
- “ПОЕТ У РОСІЇ – БІЛЬШЕ, НІЖ ПОЕТ”&;amp;;gt “ПОЕТ У РОСІЇ БІЛЬШЕ, НІЖ ПОЕТ” Поет у Росії-Більше, ніж поет. У ній призначено поетами народжуватися лише тим, у кому бродить гордий дух громадянства, кому затишку ні, спокою немає. Поет у ній образ століття свого й майбутнього примарний прообраз. Е. А. Евтушенко. У різних народів було своє подання про призначення поета У легкий вдачами європейський […]...
- Фляків: важка доля російського поета Образ сільського цвинтаря, уперше в російської поезії відчутий у перекладах В. А. Жуковського, знаходить таке ж елегійне втілення й у Рубцова. У вірші “Над вічним спокоєм” (1966) “святість колишнього років”, про яку нагадало героєві “цвинтар глухе”, умиротворяє його серце, наповнюючи природним, дуже “природним” бажанням: Коли ж зачую близькість похорону, Прийду сюди, де білі ромашки, Де […]...
- Некрасов як поет – громадянин Росії В історію російської літератури Микола Олексійович Некрасов увійшов як Великий поет, чия творчість іде коріннями в глибинні шари народної Життя, як поет-громадянин, все своє життя, весь свій величезний талант Отдавший служінню народу. З повним основоние поет наприкінці свого життя Міг сказати: “Я ліру присвятив народу своєму “. Своєрідністю поезії Некрасова було те, що вона завжди […]...
- Житіє й чудеса св. Миколи Чудотворця й слава його в Росії ЖИТІЄ МИКОЛИ МИРЛИКЙЙСКОГО. Цей пам’ятник перекладної літератури одержав надзвичайно широке поширення в давньоруській писемності починаючи з XII в. Святий Микола (Микола Чудотворець, Микола Догідник, Никола) – один із самих шанованих на Русі святих. Його вважали заступником російського народу, в іконописі й храмовому живописі Миколи Мирликийского нерідко зображували по ліву руку від Христа (по праву руку […]...
- Чому Олесь Гончар назвав В. Симоненка “витязем молодої української поезії”? 60-ті роки нашого століття позначені бурхливим входженням у літературу когорти творчої молоді – В. Симоненка, І. Драча, Л. Костенко, В. Стуса, В. Забаштанського… Вони по-новому, на противагу “поезії безплідній, як толоці” (В. Симоненко) часів сталінщини, прагнули осмислити життя, звернулися до духовного досвіду особистості та історії рідного народу. Поети-шістдесятники принесли в літературу свіжий вітер суспільних перемін, […]...
- Котляревський назвав “Енеїду” плодами терпіння й посильної праці Слід згадати й про те, що Котляревський з 1819 р. був членом Біблійного товариства, та навіть скарбником і бібліотекарем його Полтавської філії. Це товариство в Росії створене 1812 року. Олександр І і міністр народної освіти А. Голіцин зміцнювали його, щоб протиставити опозиційним настроям у суспільстві. Голіцин навіть стояв на чолі товариства. Але значна частина духівництва […]...
- Чому В. Г. Бєлінський назвав роман Євгеній Онєгін “історичним” добутком? Життя без критики подібна до вулиці без ліхтарів. С. Я. Маршак В. Г. Бєлінський присвятив аналізу “Євгенія Онєгіна” восьму й дев’яту статті із циклу “Твору Олександра Пушкіна” ( 1843-1846). Приступаючи до розбору роману, критик пише: “”Євгеній Онєгін” є поема історична в повному розумінні слова, хоча в числі її героїв немає жодного історичної особи” (8). Ця […]...
- “Відлига” в Росії – “Література відлиги” в Росії “Відлига” в Росії “Література відлиги” в Росії Значним явищем літературного процесу середини XX ст. стала також і так звана “література відлиги” в Росії – це не підцензурні літературні твори, які виходили за межі канонів офіційної літератури, наслідували найкращі традиції російської літератури XIX – початку XX ст. (це був немовби місток, перекинутий від “срібної доби” російської […]...
- Головна тема у віршах Рубцова Микола Фляків – поет довгоочікуваний. Блок і Єсенін були останніми, хто зачаровував мир поезією – непридуманої, органічної. Голос Рубцова, що ще не знайшов своєї, кореневої, драматичної Теми Батьківщини, Росії, теми життя й смерті, любові й отчаянья, тодішній голос Рубцова тонув у навколишніх його голосах. І це – закономірність Утвору Пушкіна й Тютчева, Лермонтова й Некрасова, […]...
- Я поет. Цим і цікавий. В. Маяковський Маяковський вражає. Маяковський відштовхує. Маяковський приваблює. Маяковський – лірик. Маяковський – нахаба. І це ще не все. Багато чого можна сказати про поета Володимира Мая-ковського. Але навіщо? Він сам про себе все сказав у статті “Про різних Маяковських”: “Я -. нахаба… Я – цинік… Я – рекламіст… Так от, панове, …сподіваюсь, після такого зізнання у […]...
- Тема Батьківщини у творчості Микола Фляків – поет довгоочікуваний. Блок і Єсенін були останніми, хто зачаровував мир поезією – непридуманої, органічної. Голос Рубцова, що ще не знайшов своєї, кореневої, драматичної Теми Батьківщини, Росії, теми життя й смерті, любові й отчаянья, тодішній голос Рубцова тонув у навколишніх його голосах. І це – закономірність. Утвору Пушкіна й Тютчева, Лермонтова й Некрасова, […]...
- Люблю травневий світлий час – БЕРТРАН ДЕ БОРН Люблю травневий світлий час І ніжні квіти весняні, Люблю, коли чарують нас Пташині радісні пісні, І тішусь я красою Рясних наметів і шатрів, Розкиданих серед лугів, Де гасла ждуть до бою Ряди уславлених полків, І вершників, і скакунів. Люблю я бачить, як погнав Юрбу озброєний загін, Як мчать отари серед трав, А військо лине навздогін. […]...
- Світлий трагізм фіналу трагедії В. Шекспіра “Ромео і Джульєтта” Світлий трагізм фіналу трагедії В. Шекспіра “Ромео і Джульєтта” Відомо, що перший період творчості Шекспіра сповнений життєрадісних надій. Отже в трагедії “Ромео і Джульєтта” образи головних героїв оповиті красою, це – саме життя. Головні герої виборюють право на особисте щастя. Але вже тут бачимо, що особисте й суспільне надто вже тісно пов’язані у людському житті. […]...
- Де Борн Бертран Люблю травневий світлий час (скорочено) Люблю травневий світлий час І ніжні квіти весняні, Люблю, коли чарують нас Пташині радісні пісні, І тішусь я красою Рясних наметів і шатрів, Розкиданих серед лугів, Де гасла ждуть до бою Ряди уславлених полків, І вершників, і скакунів. Люблю я бачить, як погнав Юрбу озброєний загін, Як мчать отари серед трав, А військо лине навздогін. […]...
- Життя й доля Миколи Рубцова Стукну по кишені – не дзенькає. Стукну по іншому – не чути… И. Фляків Що ж це за лихо така в нас на Русі – як талановита людина, так обов’язково п’яниця! Якби не горілка, те, можливо, закінчив би Фляків Литинститут, друкувався б, працював. І не завершив би настільки грагично й настільки рано своє життя. Я […]...
- “Золоте серце Росії розмірно б’ється в груди моєї” “Срібне століття” російської поезії… Імена, дати, напрямки… Багато хто його представники відчули щасливі мінути підйому й слави, а потім були втоптані в безвременье важкими чоботями революції, громадянської війни й культу особистості. Микола Гумилев. Багато десятиліть ми були приречені на слухи й домисли про його долю – і про життя його, і вуж тим більше про […]...
- Значення Пушкіна для Росії й російської культури “Росія занадто мало відома росіянином”. Ці слова, сказані Олександром Сергійовичем Пушкіним більше ста п’ятдесятьох років тому, зараз, на порозі третього тисячоріччя, сприймаються як сумне одкровення… На жаль, не в меншій мері ставляться вони й до знання про самого поета. Адже Пушкін – це не просто література. Не просто – культ. Це – осередок російського духу, […]...
- Чому Генрік Ібсен назвав свою п’єсу “Ляльковим дім”? Г. Ібсен, відомий норвезький драматург, створив “нову драму”. В цих п’єсах він прискіпливо аналізує сучасне йому суспільство, доводячи, то воно під ілюзією прогресу і цивілізації приховує моральні вади. Ібсен увів новий жанр синтетичної п’єси. Її особливість полягає в тому, що в ній поєднується трагедія і комедія. Це поєднання в п’єсі “Ляльковий дім” має дивний відтінок, […]...
- Неперевершена вершина жіночої лірики в Росії Марина Цветаева й Ганна Ахматова Обертатися на цю вершину “нам, а може бути, і нашим онукам, прийде не назад, а вперед”. І, що істотно, – обертатися не тільки продовжувачкам жіночої лірики – кожному теперішньому поетові. Еволюційний розвиток лірики Ахматовій і Цветаевой: від лірики любовної до лірики високого звучання “Поет – здалеку починає розмову Поета – далеко починає розмову…” Свого роду […]...
- Чому А. Островський назвав свою драму “Гроза?” П’єса А. Островського “Гроза” – його найрішучіший твір, який став несподіванкою для багатьох. Саме в цьому творі чітко звучить протест проти існуючого способу життя. Автор майстерно змальовує незавидне положення бідної невістки в сім’ї купця. Тут вперше показані малопривабливі сімейні сцени, які прийнято було ховати якнайдалі від чужого ока. Місто Калинове розташувалося над Волгою. Це мальовниче […]...
- Про долю Росії у творчості Пушкіна Олександр Сергійович Пушкін – найбільший поет російської літератури. Його лірика зв’язана з волею. Він був одним з декабристів. Багато декабристів були його ліцейськими друзями. Олександра Сергійовича Пушкіна хвилювала тема волі, його вітчизни, доля Росії, її Історія. Це він підкреслює у своїх спогадах про Царський Сель. Про долю Росії Пушкін писав в оді “Вільність”: Самовластительный Лиходій! […]...
- Чому Генрік Ібсен назвав свою п’єсу “Ляльковий дім”? Чому Генрік Ібсен назвав свою п’єсу “Ляльковий дім”? Г. Ібсен, відомий норвезький драматург, створив новий жанр синтетичної п’єси. Її особливість полягає в тому, що в ній поєднується трагедія і комедія. Це поєднання в п’єсі “Ляльковий дім” має дивний відтінок. Автор зумів зобразити й подати у невимушеній, майже комедійній формі надзвичайно гостру проблему сімейного життя. У […]...
- Великий росіянин письменник (життя й діяльність). Найбільший син Росії. Пушкіна – наше все Творчість А. С. Пушкіна, найбільшого російського поета, склало целую епоху в розвитку нашої культури. В особистості поета втілилася духовна міць нашого народу, його волелюбність, багатобічна обдарованість і могутня творча сила. Він виступає і як лірик, і як драматург, і як письменник, широко й глибоко освится життя людського суспільства й внутрішній мир людини. Поет став виразником […]...
- Побут провінційної Росії Творчість одного йз самих неабияких літературних талантів Миколи Васильовича Гоголя довелося на похмуру епоху Миколи I. Це були 30-і роки XIX сторіччя, коли в Росії після придушення повстання декабристів панувала реакція, всі інакомислячі переслідувалися, кращі люди піддавалися гонінням. Описуючи сучасну йому дійсність, Н. В. Гоголь стварює геніальні по глибині відбиття життя літературні Твори. У поле […]...
- Чому Генрік Ібсен назвав свою п’єсу “Ляльковий дім’? І. Г. Ібсен – драматург-новатор (створив “нову драму”, новий жанр синтетичної п’єси, в якій поєднується трагедія і комедія; прискіпливо аналізує сучасне суспільство, доводить, що воно під ілюзією прогресу і цивілізації приховує моральні вади). ІІ. Розкриття у п’єсі Г. Ібсена трагізму сімейного життя, що приховується за зовнішнім благополуччям. 1. Особливість п’єси “Ляльковий дім” (подав надзвичайно гостру […]...
- Чому Г. Ібсен назвав свою п’єсу “Ляльковий дім’? Найбільшу популярність серед реалістичних п’єс Г. Ібсена мала й має по сьогодні соціально-психологічна драма “Ляльковий дім”. У цьому творі норвезький митець звернувся до проблеми жіночого щастя в сім’ї, намагався висвітлити реальні соціально-психологічні проблеми. Він поставив питання перед численними читачами та глядачами: як жити, як кохати, яким бути? Головна героїня п’єси Нора бачить сенс життя в […]...
- Чому Г. Ібсен назвав свою п’єсу “Ляльковий дім”? Найбільшу популярність серед реалістичних п’єс Г. Ібсена мала й має по сьогодні соціально-психологічна драма “Ляльковий дім”. У цьому творі норвезький митець звернувся до проблеми жіночого щастя в сім’ї, намагався висвітлити реальні соціально-психологічні проблеми. Він поставив питання перед численними читачами та глядачами: як жити, як кохати, яким бути? Головна героїня п’єси Нора бачить сенс життя в […]...
- Чому Рубель назвав Васю “славним хлопцем”? А чим могли Васі сподобатися Рубель і Маруся? Передаючи зміст епізоду, читачі говорять, що Рубель знав Васю як сина судді, уважав його барчуком, недотрогой і вирішив провчити, щоб той назавжди втратив інтерес до каплиці. Але Васина сміливість, рішучість, Готовність прийняти відкритий бій сподобалися Валеку, і він не підняв руки на Васю. У свою чергу Васю обрадувало появу Валека в каплиці: адже це була […]...
- Л. КОСТЕНКО “ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “ПАСТОРАЛЬ XX СТОРІЧЧЯ”, “ТУТ ОБЕЛІСКІВ ЦІЛА РОТА”, “ЖИТТЯ ІДЕ І ВСЕ БЕЗ КОРЕКТУР”, “СВІТЛИЙ СОНЕТ”, “ВЖЕ ПОЧАЛОСЬ, МАБУТЬ, МАЙБУТНЄ”, “РОЗКАЖУ ТОБІ ДУМКУ ТАЄМНУ…”, “МАРУСЯ ЧУРАЙ” Тема. Л. КОСТЕНКО “ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “ПАСТОРАЛЬ XX СТОРІЧЧЯ”, “ТУТ ОБЕЛІСКІВ ЦІЛА РОТА”, “ЖИТТЯ ІДЕ І ВСЕ БЕЗ КОРЕКТУР”, “СВІТЛИЙ СОНЕТ”, “ВЖЕ ПОЧАЛОСЬ, МАБУТЬ, МАЙБУТНЄ”, “РОЗКАЖУ ТОБІ ДУМКУ ТАЄМНУ…”, “МАРУСЯ ЧУРАЙ” Варіант 1 1. Для Л. Костенко безкомпромісність – це… А Основна риса героїв її творів. Б Лейтмотив поетичної діяльності поетеси. В Уособлення власної життєвої […]...
- Найбільший син Росії. Пушкіна – наше все Пушкін! Слово, що давно вже перестало бути для нас тільки прізвищем письменника, нехай великого, а стало позначенням чогось такого, без чого саме життя нашу помыслить не можна. Чому? Чудо Пушкіна. Уже сучасники Пушкіна, люди, особисто його що знали, общавшиеся з Пушкіним-Людиною, з ним що говорили, першими після загибелі поета вимовлять слова про Пушкіна як про […]...
- Побут і вдачі провінційної Росії (по комедії Н. В. Гоголя “Ревізор”) Творчість одного із самих неабияких літературних талантів – Миколи Васильовича Гоголя – довелося на похмуру епоху Миколи I. Це були 30-е роки XIX сторіччя, коли в Росії після придушення повстання декабристів панувала реакція, всі інакомислячі переслідувалися, кращі люди валили гонінням. Описуючи сучасну йому дійсність, Н. В. Гоголь створює геніальні по глибині відбиття життя літературні Твори. […]...
- Аналіз вірша Набокова “До Росії” Цю тему він продовжує чотири роки через у вірші “До Росії”(1928). У ньому він до того, що написано вище, додає ще пари деталей, що доводили його споріднення з Батьківщиною: Мою долоню географ строгий Розмалював: отут всі твої Більші, малі дороги, А жили – ріки й струмки Але різниця між першим віршем і останнім, визначається не […]...
- ВЛАДА Й ПОЕТ Порівняльний аналіз “Стансів” А. Пушкіна й “Столетье із зайвим – не вчора…” Б. Пастернаку Поет Завжди вільно або мимоволі стикається з Державною владою. Із цього, як Показала Історія, не виходить нічого Гарного для поета й нічого корисного для Влади. Однак Надія на освіченого правителя ніколи Не залишала людей мистецтва. Тому Олександр Пушкін звертається до Миколи […]...
- Мій улюблений сучасний поет У нашій поезії багато чудових сучасних авторів. Серед них А. Вознесенськ, Е. Евтушенко, Р. Рождественський, В. Висоцький і багато інших. У всіх поетів у Творчості різноманітна Тема сочинениятика. Багато філософських віршів, віршів про любов, дружбу, життя. У роки застою поети прославляли ті часи. Але із часом їхні погляди на життя, на навколишню нас дійсність мінялися […]...
- Тема Росії у творчості поетів Срібного століття Головне, що поєднувало творчість цих поетів і особливо залучає нашу увагу їхнім добуткам, це глибока любов до Батьківщини, до Россі й незмінна віра в її велике майбутнє. Різна доля названих поетів, що по-різному пережили трагічний період в історії Росії. Але кожному з них довелося випити із чаші страждань, що випали в той час на частку […]...
- Розходження в заселеності Росії Населення країни розміщене по території нерівномірно. Розходження в заселеності Росії складалися під впливом взаємозалежних факторів: природних, історичних, соціально-економічних. Густіше заселені райони зі сприятливими умовами й території, освоєння яких відбувалося раніше, у цей час населення зосереджує там, де є робочі місця, створені комунікації й т. д. Нерівномірність розміщення населення можна простежити по зміні щільності населення – […]...
- Доля Росії в поезії М. Ю. Лермонтова Люблю вітчизну я, але странною любов’ю! Не переможе її розум мій. Ні слава, куплена кров’ю, Ні повний гордої довіри спокій, Ні темної старовини заповітні преданья Не ворушать у мені втішного мечтанья. Поезія Михайла Юрійовича Лермонтова, що вступила в життя після поразки повстання декабристів, була приречена на марну розтрату кращих сил в умовах миколаївської реакції. Глибокий […]...
- Поет і суспільство в лірику М. Ю. Лермонтова ПОЕТ І СУСПІЛЬСТВО В ЛІРИКУ М. Ю. ЛЕРМОНТОВА И нудно й смутно, і комусь руку подати. М. Ю. Лермонтов Михайло Юрійович Лермонтов рано усвідомив себе “обранцем” долі, “дивної” і неминуче трагичной особистістю. Він був заколотним романтиком, що мріє про гармонійний і прекрасний світ, де земне злито з небесним, духовне із природним, пластичне з музичним, без […]...
- Пейзаж середньої Росії у вірші “Осінь” Своїй улюбленій порі року поет присвятила вірш “Осінь”. Простий і скромний пейзаж середньої Росії переданий тут у всій його поетичності. Варто уважно поставитися до епіграфа: “Чого в мій дрімаючий тоді не входить розум?”, узятому з вірша Державіна “Євгенію. Життя званская”. Цим епіграфом Пушкін затверджує тісний зв’язок свого вірша зі знаменитим посланням Державіна, у якому прославляється […]...
- Поет і натовп у поезії “Альбатрос” Шарля Бодлера Шарль Бодлер є одним із зачинателів символізму. Свій творчий шлях він розпочинав разом з поетами-парнасцями. Французькі поети намагалися довести, що поезія має бути вищою за будь-яке літературне мистецтво, тут має панувати краса, пластика, досконалість форми та логіка думки. Єдиною формою, вартою уваги, парнасці обрали сонет – старовинну канонічну форму вірша, якою користувалися і Шекспір, і […]...