Сюжет літературного твору

Related posts:

1. ТЕМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ, СЮЖЕТ, КУЛЬМІНАЦІЯ Композиція – це побудова літературного твору. Це доцільний, з точки зору автора, порядок, в якому розгортаються події, розташовуються персонажі. Адже художній твір – це дуже складна єдність, яка будується з багатьох компонентів: потрібно розмістити їх так, щоб читач і не помітив, як вони з’єднані. Одним із найважливіших компонентів композиції є сюжет. Це – порядок, в […]...
2. Композиція художнього твору – ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ Композиція художнього твору КОМПОЗИЦІЯ (від лат. componere – складати, поєднувати) – побудова літературного твору, співвідношення всіх його компонентів, що створює цілісну картину і сприяє виявленню головної ідеї. Розрізняють зовнішні елементи композиції – поділ твору на частини і внутрішні – групування і розстановку персонажів. Іноді в значенні композиції вживається термін архітектоніка. СЮЖЕТ (від фр. […]...
3. СЮЖЕТ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ Сюжетом (франц. sujet – предмет, тема) називають перебіг дії та послідовність її розвитку, що служить у творі формою розгортання й конкретизації його фабули. Категорія сюжету з’являється у зв’язку з необхідністю якось позначити специфічність предмета зображення у словесному мистецтві, який, на відміну від просторових мистецтв, даний не в статиці (тому, наприклад, “сюжет” і “тема” у просторових […]...
4. Чому сюжет називають вікном у художній світ твору? Працюючи над літературним твором, письменник “вибудовує” своєрідний художній світ. Під поняттям “художній світ” ми маємо на увазі сам зміст, те, що зображено й осмислено автором: теми, проблеми, характери, обставини. Але художній світ матеріалізується лише в певній формі, в певній художній системі. її елементи – композиція, сюжет, система образів, мова тощо – тісно пов’язані між собою, […]...
5. Заготовки матеріалу до літературного твору Заготовки матеріалу до літературного твору – збирання і нагромадження документів про епоху, життя історичних осіб, про специфіку діяльності людей у певній сфері виробництва, якщо, за задумом автора, це може увиразнити фабулу, сюжет, обставини дії персонажів у задуманому творі. 3. до майбутнього твору можуть бути виписки з праць психологів, соціологів, розробки окремих сцен, діалогів, сюжетних ходів, […]...
6. Як правильно говорити: “сюжет і композиція” чи “сюжетно-композиційна єдність”? Сюжет і композиція в художньому творі органічно взаємопов’язані, взаємопроникні, але водночас якісно відрізняються. Сюжет – це розвиток, дії, а композиція – розташування і співвідношення частин твору. Тому правильно говорити “сюжетно-композиційна єдність”, а не “сюжет і композиція”, що вказує на співіснування понять, їх суму, їх приєднання одне до одного. Терміном “сюжет” позначають один із елементів художньої […]...
7. ХУДОЖНЬО-МОВЛЕННЄВА ОРГАНІЗАЦІЯ ЛІТЕРАТУРНОГО ТВОРУ Художнє мовлення у складі літературного твору виступає як зовнішня його форма, тобто як та конкретно-чуттєва словесна оболонка, в якій втілюється зміст твору, за допомогою якої відтворюються образи й події, про які йдеться у творі, та передається авторське до них ставлення. Художня своєрідність мовленнєвої організації літературного твору знаходить свій вияв у специфічному підборі або ж творенні […]...
8. Цілісність літературного твору Цілісність літературного твору – інтегральна якість довершеного літературно-художнього твору, елементи якого взаємодіють. між собою за принципом органічних систем: набувають естетично валентного сенсу тільки в контексті цілого. Це можливе тому, що задум письменника постає у вигляді образного осяяння, яке випереджує й опосередковує поетапне і поелементне втілення задуму в сюжетно-композиційну структуру, що має просторово-часові виміри. Пафос твору, […]...
9. Сюжет Сюжет (фр. sujet – тема, предмет) – подія чи система подій, покладена в основу епічних, драматичних, інколи ліричних творів, спосіб естетичного освоєння й осмислення, організації подій (художньої трансформації фабули), рух характерів у художньому часі й просторі. С – динамічний аспект твору, ланцюг зображуваних подій, у тому числі й переживань, думок, У творі відбувається розгортання дії […]...
10. Конкретизація літературного твору Конкретизація літературного твору (фр. concretisation, від лат. concretus – ущільнений, згущений, затверділий) – читацьке сприймання літературного твору. У цьому процесі пізнавальні чинники поєднуються з естетичними, створюючи естетичне переживання. Термін К. запровадив Р. Інгарден (1893-1970), враховуючи схематичність літературного твору, що містить неокреслені місця, і потенційні моменти, які у процесі читання вимагають смислового наповнення. Так, якщо в […]...
11. В. Дрозд. “Ирій”. Сюжет твору, основна ідея, мотиви УРОК 60 Тема. В. Дрозд. “Ирій”. Сюжет твору, основна ідея, мотиви. Мета: удосконалювати вміння аналізувати прозовий твір, визначати його основну ідею, мотиви; розвивати комунікативно-літературні компетентності учнів; виховувати оптимістичні почуття, почуття любові до рідного краю. Обладнання: літературознавчий словник; конверт, в якому знаходяться написані на смужках паперу імена персонажів II розділу; виписані на дошку фразеологізми; паперові трикутники […]...
12. Як розмежувати сюжет і фабулу? Якщо сюжет – це авторське розташування зображуваних подій, то фабула – їх хронологічна, природна послідовність. Саме порівняння сюжету й фабули допомагає визначити задум письменника, особливості його втілення, своєрідність змалювання образів. Фабула – це та ланка, яка пов’язує дійсність і сюжет, тобто вона сприймається як послідовність подій, що могли б відбуватися насправді. Проте фабула існує і […]...
13. Оцінка літературного твору Оцінка літературного твору – встановлення, фіксація, усвідомлення його художньої цінності (вартості). Цінність властива творові як об’єкту сприймання. О. л. т. дається реципієнтом на основі осягання цінності, неможлива без його безпосереднього сприймання. В структурі оцінного акту (Процесу) взаємодіють: суб’єкт оцінки (читач, критик); предмет оцінки (твір, компонент твору, творчість письменника); основа оцінки (естетична платформа, переконання, ідеали, навіть […]...
14. Тема, ідея та мотив художнього твору Тема художнього твору – це коло подій, життєвих явищ, представлених у художньому творі, у тісному зв’язку з проблемами, які з них постають і потребують осмислення. Тема, в свою чергу, включає: – життєвий матеріал, що охоплює: події, вчинки персонажів або їхні думки, переживання, настрої, прагнення, у процесі розгортання яких розкривається суть людини; сфери застосування сил та […]...
15. Аналіз літературного твору Аналіз літературного твору (грецьк. analysis – розклад, розчленування) – логічна процедура, суть якої полягає у розчленуванні цілісного літературного твору на компоненти, елементи, в розгляді кожного з них зокрема та у взаємозв’язках з метою осягнення, характеристики своєрідності цього твору. А. л. т. опосередковується розумінням специфіки художньої літератури і структури літературного твору, його безпосереднім естетичним сприйняттям. Мета, […]...
16. Яка роль необов’язкових елементів сюжету? Необов’язковими елементами сюжету є пролог та епілог. Наявність їх зумовлюється не законами побудови твору, а конкретними ідейно-художніми завданнями. Пролог – це вступна частина, в якій автор або розповідає дії, що передують основній колізії і мотивують її (“Лісова пісня” Лесі Українки, “Мойсей” І. Франка), або ж розкриває свій задум. Так, пролог у “Лісовій пісні” Лесі Українки […]...
17. Тема художнього твору Мотив у художньому творі (від італ. “привід, спонукання”) – тема ліричного твору (іноді другорядні Теми, що доповнюють основну); найменший елемент сюжету. Ідея твору (від грец. “вигляд, первообраз”) ядро авторського задуму, основна думка про змальовані у творі явища, висвітленню якої підпорядковані всі образи і художні засоби твору (Ідеали і переконання, які автор прагне донести до читача […]...
18. Критерій оцінки літературного твору Критерій оцінки літературного твору (грецьк. kriterion – мірило, засіб судження) – система засобів (принципів, зразків, норм, канонів, аргументів) для визначення своєрідності художніх творів, оцінки їх естетичної досконалості чи недосконалості, належності до сфери мистецтва. Термін “К.” етимологічно і понятійно пов’язаний із терміном “критика”: критика – судження, оцінка, К. – засіб судження, мірило оцінки. Якщо предмети матеріальної […]...
19. ТИПИ КОМПОЗИЦІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ Композиційна організація того чи іншого художнього твору може вбирати в себе і “розміщення персонажів (їх “систему”), й зіставлення сюжетних епізодів, і порядок повідомлення про хід подій, і зміну прийомів оповіді, і взаємоспіввіднесеність деталей зображуваного, і співвідношення глав, абзаців, строф і окремих словесних зворотів”. Індивідуальні особливості композиційної побудови конкретних художніх творів великою мірою залежать від їхньої […]...
20. Принципи аналізу літературного твору Принципи аналізу літературного твору – основні положення прийнятої літературознавцем концепції художньої літератури, які спрямовують його літературно-критичну рефлексію щодо конкретних літературних творів. П. а. л. т. ефективно виконують евристичні функції, якщо вони узагальнюють істотні особливості художньої літератури як мистецтва слова з її родо-жанровим розмаїттям, а не випливають лише зі світоглядних позицій літературознавця. Трактування літератури як образного […]...
21. Герой літературного твору або Персонаж Герой літературного твору, або Персонаж – дійова особа, образ, широко і всебічно зображений, наділений яскравим характером, окреслений взаєминами з довкіллям, зв’язками із соціальним, національним, історичним контекстом. Розрізняють головних та другорядних, епізодичних Г. л. т. Так, у романі у віршах Ліни Костенко “Маруся Чурай” головним постає однойменний персонаж – легендарна піснярка з часів Хмельниччини, носій чільної […]...
22. Сюжет і композиція “Горя від розуму” Сюжет і композиція “Горя від розуму” Сюжет комедії Грибоєдова сам по собі вже досить оригінальний і незвичайний. Не можу погодитися з тими, хто вважає його банальним. На перший погляд може здатися, що основне в сюжеті Історія любові Чацкого до Софії. Дійсно, ця історія займає в добутку велике місце, надаючи жвавість розвитку дії. Але все-таки головне […]...
23. О. Назарук. Події історичної доби XVI ст. Сюжет твору “Роксоляна”(скорочено) УРОК 55 Тема. О. Назарук. Події історичної доби XVI ст. Сюжет твору “Роксоляна”(скорочено). Мета: ознайомити учнів із XVII-XVIII розділами повісті; розвивати вміння аналізувати образи, коментувати прочитане, ставити запитання та відповідати на них, добираючи цитати із повісті; розвивати навички самостійного пошуку необхідного матеріалу; виховувати патріотичні почуття. Обладнання: портрети Сулеймана Пишного, Роксолани, ілюстрація Олени Зенич “Молода дружина […]...
24. Коротка характеристика твору “Ніч перед Різдвом” Гоголя Н. В Події в повісті описуються паралельно, в цьому полягає своєрідність сюжету. Стосунки між героями побудовані на потрійному конфлікті: між Вакулой і Чуприною; Вакулой і Оксаною; Вакулой і бісом. У повісті також розвивається конфлікт між Солохой і Чуприною, і фінал в їх стосунках залишається відкритим. Фінал сюжетних ліній, де головні герої Вакула і Чуприна; Вакула і біс; […]...
25. Фінал літературного твору і його роль у розкритті авторського задуму ФІНАЛ ЛІТЕРАТУРНОГО ТВОРУ І ЙОГО РОЛЬ У РОЗКРИТТІ АВТОРСЬКОГО ЗАДУМУ Перша риса його ідеалу й найвища – це не отчаиваться, шукати в самому забитому, зганьбленому й навіть злочинній людині високих і чесних почуттів. И. Анненский Міркуючи про особливості Творчості Федора Михайловича Достоєвського, критики відзначали надзвичайну віру письменника в людину, самого занепалого, “забиту й зганьбленого”, і […]...
26. Головна ідея та сюжет твору “Маруся Чурай” Головна ідея: Незнищенність українського народу (особистості з багатим духовним світом), глибока віра в його (її) духовну силу й могутність. Сюжет і композиція: Сюжетні лінії: – особиста (Маруся-Грицько) – історична (боротьба українського народу проти загарбницької політики польської шляхти). Роман складається з дев’яти розділів, кожен з яких має добре продуману назву. I розділ “Якби знайшлась неопалима книга”. […]...
27. Сюжет твору Крилова “Модні торговки” і “Пошта парфумів” “Модні торговки” – Твір, що не має сюжетної канви, це знов-таки тільки замальовки: побутові й портретні. Перед читачем з’являються різні типи господарок, кравчинь і продавщиць модних крамниць, а також їхніх відвідувачів: “хоробрий воїн, молодий суддя, чепуристий купець” і т. д. Однак тут уже намечаются деякі сюжетні лінії, наприклад: залицяльник старої графині захоплюється гарною і юною […]...
28. Схема аналізу літературно-художнього твору 1. Історія створення. 2. Тематика; 3. Проблематика. 4. Ідейна спрямованість твору і його емоційний пафос. 5. Жанрова своєрідність. 6. Основні художні образи в їх системі і внутрішніх зв’язках. 7. Центральні персонажі. 8. Сюжет і особливості будови конфлікту. 9. Пейзаж, портрет, діалоги і монологи персонажів, інтер’єр, обстановка дії. 10. Мова твору (авторський опис, розповідь, відступи, міркування). […]...
29. Внутрішня організація сюжету РОЗДІЛ ІІІ. ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ 5. СТРУКТУРА І ЕЛЕМЕНТИ ВНУТРІШНЬОЇ ФОРМИ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ 5.2. Сюжет художнього твору 5.2.3. Внутрішня організація сюжету В основі внутрішньої організації сюжету як певної послідовності перебігу та розгортання дії лежить конфлікт (від лат. conflictus – зіткнення), тобто певна суперечність у стосунках між героями, проблема, що окреслюється темою твору і, потребуючи свого вирішення, […]...
30. СТРУКТУРА І ЕЛЕМЕНТИ ВНУТРІШНЬОЇ ФОРМИ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ Внутрішня форма художнього твору – це той його рівень, який вбирає в себе сукупність засобів Предметного зображення у творі, на відміну від рівня Словесного зображення (сукупності словесних прийомів) та структурно-організуючого рівня – композиції, що зв’язує в єдину цілість усі рівні форми твору та їхні окремі компоненти. В художньому творі цей рівень форми постає у вигляді […]...
31. Сюжет твору Віктора Некрасова “Маленька сумна повість” Початок 80-х рр. У Ленінграді живуть троє нерозлучних друзів: Сашка Куницын, Роман Крилов і Ашот Никогосян. Всім трьом – до тридцяти. Всі троє – “лицедії”. Сашка – “балерун” у Кіровськом театрі, Роман – актор на “Ленфильме”, Ашот – співає, грає, спритно наслідує Марселя Марсо. Вони й різні, і одночасно дуже схожі. Сашка з дитинства скоряв […]...
32. Композиція художнього твору “Євгеній Онєгін” “Євгеній Онєгін”, незважаючи на дуже своєрідний, нетрадиційний для епічного добутку кінець (кінець “без кінця”), являє собою “цілісний, замкнутий і закінчений у собі художній організм”. Художня своєрідність роману, його новаторський характер визначила сам поет. У присвяті П. А. Плетньову Пушкін назвала роман “собраньем строкатих глав”. В іншому місці читаємо: “И далечінь вільного роману я крізь магічний […]...
33. Проблематика та конфлікт у художньому творі Проблематика – аспект змісту твору, на якому акцентує свою увагу автор. Коло проблем, охоплених авторським інтересом, питань, поставлених у творі, становить його проблематику. Дозвіл поставленої у творі художнього завдання – частина творчого процесу письменника, що знаходить своє втілення в проблематиці його твори. Проблематика художнього твору безпосередньо пов’язана з авторським задумом. Вона може бути відображена “напряму”, […]...
34. Проаналізуйте сюжет, композицію та проблематику роману В. Скотта “Айвенго” Проаналізуйте сюжет, композицію та проблематику роману В. Скотта “Айвенго”. З метою утвердження місця особистості в історичному процесі написано роман “Айвенго” (1819). У ньому ожило історичне минуле Англії – доба Середньовіччя: 1194 рік – повернення короля Річарда Левине Серце до Англії. На престолі – його брат принц Джон, на чолі з яким нормани заволоділи англосаксонськими землями. […]...
35. Що є основою і рушійною силою сюжету? Оскільки сюжет – це певна послідовність чергування подій і ситуацій, то, закономірно, в художньому творі має бути сила, яка надає йому динаміки, руху. Такою рушійною силою, основою сюжету є конфлікт – сутичка, суперечливість, протиставлення, розмежування чи зіткнення подій, характерів, ідей. Складність і багатоманітність життєвих конфліктів – суспільних, політичних, естетичних, моральних, професійних тощо – зумовлює і […]...
36. Експозиція Експозиція (лат. expositio – виклад, опис, пояснення) – вихідна частина сюжету художнього твору, в якій стисло подається ситуація, що логічно випереджає зав’язку, хоча може в тексті передувати не тільки їй, а й подаватися після неї окремими деталями впродовж усього твору (затримана Е.) або ж наприкінці (зворотна Е.). Е. представляє час і місце події (дії), ; […]...
37. Зміст і форма художнього ОБРАЗ – форма пізнання реальної дійсності в літературі та мистецтві. Для науки характерна інша форма – понятійна. На відміну від поняття, що сприймається розумом, образ діє і на органи чуття, оскільки в ньому предмет зображення постає в кон-кретно-чуттєвій формі. Образ – конкретна і водночас узагальнена картина, яка створена за допомогою вимислу і має естетичне значення. […]...
38. Стівен Дедал – характеристика літературного героя Герой роману Дж. Джойса “Портрет художника в юності” (1915-1916). Автор наділяє свого героя автобіографічними рисами і, використовуючи матеріал власного життя, описує роки його навчання в єзуїтських коледжах Клонгоуз Вуд і Бельведер, а також в Дублінському католицькому університеті. При всій автобіографічності героя, його образ зітканий із символів, міфологічних і літературних. Символічний вже вибір імені героя. У […]...
39. “Життєподібний” сюжет і філософсько-символічний зміст повісті Хемінгуейя “Старий і море” “Старий і море” – твір легендарного американського письменника Ернеста Хемінгуея. Він є своєрідним підсумком духовних шукань автора. Твір віднесено до жанру повісті-притчі завдяки повчальній алегоричній складовій. Переказ сюжету твору не займає багато часу, адже вся дія зводиться до однієї події в житті старого рибалки. Але аналізувати повість, досліджуючи всі “підводні камені”, можна дуже довго. “Старий […]...
40. Чому для втілення твору “Пісня про віщого Олега” Пушкін обрав саме жанр балади? О. С. Пушкін (1799-1837) був сучасником Карамзіна. Великий шанувальник історії свого народу, він, як відомо, був досить добре обізнаний з роботою Карамзіна і виявляв неабияку зацікавленість спільним минулим слов’янських народів – російського і українського. Ця зацікавленість посилилася після відвідин поетом Києва, де завжди особливо вшановувалася легенда про київського князя Олега. Пушкін побував на могилі князя, […]...