Тарас Бульба у Києві П. Глазовий

Тарас Бульба у Києві

В темну нічку-петрівочку

Сон мені приснився.

Що славетний Тарас Бульба

В Києві з’явився.

Іде козак Хрещатиком,

Іде, бадьориться.

– Яка ж, – каже, – у нас гарна

– Та пишна столиця!

– Хотів би я поїздити,

– На все подивиться,

– Якби дали ту карету,

– Що без коней мчиться. –

– Ой, не ходив козак славний

– Вчитися до бурси,

– А закінчив у Києві

– Любительські курси.

– Міліція за успіхи

– Шоферу Тарасу

– Дала права любителя

Найвищого класу.

Гукнув козак, щоб йому дали “Запорожця”.

Підкотили “Запорожця”.

Смикнув він дверцята

А й спробував дужі плечі

В кабіну пропхати.

Як не бився, не мостився,

Не пуска залізо.

Хотів спину просунути –

І спина не лізе.

Сів Тарас на машину зверху й заспівав нову пісню, а не старовинну:

– Спасибі ж вам, сини мої,

– За добрую ласку,

Що назвали “Запорожцем”

Дитячу коляску.

Автор висміює невідповідності, які спостерігає у житті: розміри автомобіля, який гордо названо “Запорожцем”, чи факт, що в Україні використовують українську мову.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Тарас Бульба у Києві П. Глазовий