Тарас Шевченко – наш великий поет – “МУДРА КНИЖКА – БЕЗЦІННИЙ СКАРБ”
Підручник Літературне читання 4 клас – Коченгіна М. В. – Ранок 2015
Розділ 3 “МУДРА КНИЖКА – БЕЗЦІННИЙ СКАРБ”: ПИСЬМЕННИКИ ХІХ СТОЛІТТЯ – ДІТЯМ
Завдяки цьому розділу я дізнаюся більше про творчість українських письменників – Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки. Я буду милуватися красою мови їхніх творів. А ще прочитаю байку Леоніда Глібова.
А що очікуєш ти від зустрічі з творами розділу?
Тарас Шевченко – наш великий поет
Ти нам залишив прагнення високі,
Шляхи священні, по яких іти.
Твого
Ми бережем і будем берегти.
Микола Палієнко
Дід і малий Тарас
– Діду, дідусю, розкажіть про козаків, про неволь – ників, про гайдамаків*,- просив хлопчина.
Дідусь усміхнувся. Руку поклав на ясну голівку внука й став розказувати. А Тарас слухав, слухав. Очей із діда не зводив, кожне слово пильно ловив. Дарма, що чув це вже в десятий раз.
Запалювалися вогником його очі й сяяло радощами личко, як дідусь розказував про славні походи козаків, про їхні бої з бусурманами. Серце жаль стискав, як дід оповідав про невольників, що каралися в турецьких кайданах. Гордощі розпирали груди,
Легше ставало на серці, як із уст діда пливло оповідання про страшну, але справедливу помсту гайдамаків, про Гонту* й Залізняка*.
Дідусь скінчив, сусіди давно розійшлися додому, в саду розгулялося тьохкання соловейка, а Тарас сидів, мов заворожений. Тихо схлипував. Кістлява дідусева рука гладила його волосся.
– Дідусю,- спитав Тарас,- звідкіля про те все знаєте? Були ви там і бачили все?
Дідусь усміхнувся:
– У гайдамаках був і ходив із Гонтою й Залізняком гуляти. А про козаків чув від старих людей, від кобзарів сліпих. Усе збереглося в голові столітній.
А що бачив і чув, те й другим розказую.
І дідусь пошкандибав у хату, бо вже вечеряти кликали.
Володимир Барагура
– Маленький Тарас дуже уважно слухав розповіді діда. Випиши сполучення слів, які показують, які почуття виникали в малого хлопця під час оповідей дідуся.
Автор тексту не говорить про дідуся Тараса, що він був добрий, любив свого внука, його любили й шанували всі люди в селі… А ми чомусь думаємо саме так. Чому?
Допоможемо Лесику! Що ще можна розповісти про дідуся Тараса?
І досі сниться: під горою,
Між вербами та над водою
Біленька хаточка. Сидить,
Неначе й досі сивий дід
Коло хатиночки і бавить
Хорошеє та кучеряве
Своє маленькеє внуча.
І досі сниться: вийшла з хати
Веселая, сміючись, мати,
Цілує діда і дитя,
Аж тричі весело цілує,
Прийма на руки і годує,
І спать несе; старий читає,
Перехрестившись, “Отче наш”.
Крізь верби сонечко сіяє
І тихо гасне. День погас,
І все почило. Сивий в хату
Й собі пішов опочивати.
Тарас Шевченко
Читаєш цей вірш – і на душі тепло, спокійно. А що відчуваєш ти?
Діти
На Великдень, на соломі
Против сонця, діти
Грались собі крашанками
Та й стали хвалитись
Обновами. Тому к святкам
З лиштвою* пошили
Сорочечку. А тій стьожку,
Тій стрічку купили.
Кому шапочку смушеву*,
Чобітки шкапові*,
Кому свитку. Одна тільки
Сидить без обнови Сиріточка, рученята Сховавши в рукава.
– Мені мати купувала.
– Мені батько справив.
– А мені хрещена мати Лиштву вишивала.
– А я в попа обідала,- Сирітка сказала.
Тарас Шевченко
Я майже нічого не знав про те, як жили діти заможних селян та діти-сиріти. Але прочитав цей вірш і ніби побачив цих дітей, які вели розмову. Я нібито почув, як вони вихвалялися обновами, що їм подарували їхні рідні. Якою ж нещасною є дівчинка-сирітка, що може похвалитися лише тим, що пообідала в попа! Я розумію, що вона постійно недоїдала й часто була голодною.
Цей вірш викликав у мене сум. Я жалію дівчинку-сирітку.
А які почуття викликав цей вірш у тебе?
Окрім народних казок існують казки літературні. Літературна казка, на відміну від народної, має автора. Письменники-казкарі часто створюють свої твори на основі народних казок. На весь світ відомі імена славетних казкарів – Ханса Крістіана Андерсена, Шарля Перро, братів грімм.
Згадай назви їхніх казок.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)