Тарас Шевченко – Причинна (Стислий переказ, дуже скорочено)

Тарас Шевченко

Причинна (Стислий переказ, дуже скорочено)

Реве та стогне Дніпр широкий, Сердитий вітер завива, Додолу верби гне високі, Горами хвилю підійма. І блідий місяць на ту пору Із хмари де-де виглядав, Неначе човен в синім морі, То виринав, то потопав. У таку страшну погоду на берег Дніпра виходить дівчина. Вона чекає свого коханого, що пішов у похід разом з іншими козаками.

Вона збожеволіла від зілля, яке дала їй ворожка, щоб менше тужила за козаком. Дівчина – сирота, у неї було тільки одне щастя в житті – її коханий, але, мабуть,

і його вона втратила. Від горя дівчині починає ввижатися, що з води виходять маленькі діти, дівчата. Вони співають, кружать навколо неї, сміються. Дівчина лізе на дерево, до самої верхівки.

Дивиться униз – там її чекають русалки. Коли дівчина спустилася, русалки залоскотали її. Дівчина лежить під старим дубом при битій дорозі.

В цей час повертається козак і бачить кохану. Він передчуває щось недобре. Побачивши, що кохана вмерла, “зареготавсь, розігнався – Та в дуб головою”. Над могилою козака посадили явір та ялину, а над дівочою могилою – червону калину.

Критика, коментарі до твору, пояснення

(стисло) Мотив сирітства є одним з основних мотивів ранньої творчості Т. Шевченка. У творі присутні типові ознаки романтичного світосприйняття: загибель обох закоханих, божевілля, демонічні істоти, що мають владу над людиною вночі. Крім того, події відбуваються на тлі розбурханої природи.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Тарас Шевченко – Причинна (Стислий переказ, дуже скорочено)