Театр у житті І. Карпенна-Карого
Іван Карпенко-Карий народився 29 вересня 1845 року в селі Арсенівці на Херсонщині в сім’ї управителя поміщицького маєтку. Батько великої і дружної родини Карпо Адамович Тобілевич одружився із наймичкою Євдокією Зінов’ївною Садовською, яка жила в містечку Саксагань. Дочка Марія і син Микола, ставши акторами, на честь матері обрали псевдоніми Садовські, син Панас Саксаган-ський – за назвою містечка, звідки мати була родом, Іван же обрав псевдонім Карпенко – від імені батька, Карпа, та прізвища улюбленого героя з п’єси Тараса Шевченка
Карпо Адамович хотів, щоб усі його діти здобули освіту. Проводжаючи старшого сина Івана в школу, він наставляв: “Учись, синку, учись! Ми люди бідні, ніхто нас не порятує, коли ми самі себе не порятуємо!”.
Але матеріальні труднощі зруйнували мрію Івана про університет. Після закінчення школи він змушений був іти на роботу: був писарем у канцелярії станового пристава, потім працював у повітовій канцелярії, а згодом – у повітовому Суді.
Ще навчаючись у Бобринецькій повітовій школі, Іван Тобілевич захопився театром. Він грав у аматорських виставах, зблизився з Марком
Аматорські театральні гуртки були школою сценічної майстерності для багатьох видатних діячів українського театру. У любительських виставах відточували свою майстерність молоді українські актори, драматурги, композитори: Михайло Старицький, Микола Лисенко, Марко Кропивницький, Марія Заньковецька.
Брати Тобілевичі (Іван Карпенко-Карий, Панас Саксаганський і Микола Са-довський), їхня сестра Марія Садовська також починали свою творчу діяльність із участі в любительських виставах.
Перша видатна українська професіональна театральна трупа була створена в Києві 1883 року. Деякий час у цій трупі перебував і Карпенко-Карий. Кожен із акторів мав самобутній талант, а тому спектаклі цього колективу мали шалений успіх у глядачів. Та, на жаль, трупа в такому зірковому складі проіснувала лише три сезони.
Але попри заборони царського уряду, матеріальну скруту і відсутність постійних приміщень, український театр розвивався, корифеї української сцени завойовували широку популярність у народі, театральні трупи гастролювали по містах центральної частини Російської імперії, давали спектаклі в Петербурзі, Москві і Києві.
1883 року Карпенка-Карого звинуватили в антиурядовій діяльності і звільнили зі служби. Саме в цей час Михайло Старицький сформував свою трупу, де вже
Грали молодші брати Івана Тобілевича. Старицький радо прийняв у свій колектив і старшого брата,- але влітку 1884 року під час гастролей у Ростові Івану Карповичу було наказано негайно покинути Ростов. Довелося йому оселитися в місті Новочеркаську, зазнавати матеріальної скрути, принизливого “гласного нагляду”, обшуків квартири.
Але і в таких умовах Іван Карпович намагався не втрачати зв’язків із друзями і рідними, відвідував спектаклі місцевого театру, писав п’єси, які розкривали народну трагедію, висміювали тип “нового” хазяїна, який не знав жалю і заради свого збагачення був готовий на все.
Довгих п’ять років Карпенко-Карий був відлучений від сцени. Тільки наприкінці 1888 року він повернувся в театр і вже до кінця своїх днів не залишав його. Спочатку він грав у трупі Миколи Садовського, а згодом, разом із Панасом Саксаганським, створив окремий колектив.
Михайло Старицький так охарактеризував акторську майстерність братів То-білевичів: “На мою думку, найталановитішим із братів Тобілевичів треба визнати Миколу Садовського хоч він і не завжди грає рівно. Найдосконалішим із технічного боку – Саксаганського, а найглибшим і, так би мовити, най грунтовнішим – Івана Карповича Карпенка-Карого”.
Під час гастролей у Москві 1901 року на сторінках газети “Театральньїе извес-тия” був надрукований вірш-експромт про Карпенка-Карого:
С его талантом люд московский Теперь знакомится… Ей-ей, Малороссийский он Островский, – Фотограф родинь своей… Его перо лишь правдой дышит, И чужд ему совсем шаблон…
Он так же славно пьесы пишет, Как и играет славно он!..
У відомому монолозі Івана Барильченка із п’єси “Суєта” Карпенко-Карий із глибоким хвилюванням і пристрастю виклав власні думки про театр: “Сцена ж – мій кумир, театр – священний храм для мене… В театрі грать повинні тільки справжню літературну драму, де страждання душі людської тривожать кам’яні серця, і, кору ледяну байдужості на них розбивши, проводять в душу слухача жадання правди, жадання загального добра, а пролитими над чужим горем сльозами убіляють його душу, паче снігу!.. Служіть таким широким ідеалам любо!”
Related posts:
- Відповіді до теми: творчість І. Карпенка-Карого (8 клас) 1. Стисло перекажіть біографію І. Карпенка-Карого. Назвіть справжнє ім’я письменника? Чому він обрав собі такий псевдонім? Справжнє ім’я Івана Карпенка-Карого – Іван Карпович Тобілевич. Першу частину псевдоніма утворено від імені батька письменника (Карпенко – тобто син Карпа), друга частина подвійного прізвища взята з твору “Назар Стодоля” (герой цього твору Гнат Карий був одним з найулюбленіших […]...
- Відповідь на контрольне питання До творчості І. Карпенка-Карого Що спільного й чим відрізняються твори М. Костомарова та І. Карпенка-Карого про Саву Чалого? 1899 року І. Карпенко-Карий написав п’єсу “Сава Чалий”. Сава Чалий був одним із ватажків гайдамацького руху на Поділлі в XVIII столітті. А 1838 року М. Костомаров написав романтичну трагедію “Сава Чалий”. Відмінність двох однойменних творів у тому, що М. Костомаров своїм […]...
- Новаторство Івана Карпенка-Карого – драматурга Новаторство Івана Карпенка-Карого – драматурга Могутню силу таланту мав видатний український драматург і театральний діяч Іван Карпович Тобілевич, широко відомий під псевдонімом Карпенко-Карий. “Він був одним із батьків новочасного українського театру, визначним артистом та при тім великим драматургом, якому рівного не має наша література”, – писав про нього І. Франко. Повільною, але твердою ходою, долаючи […]...
- Коротка Біографія Івана Карпенко-Карого ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ (ІВАН ТОБІЛЕВИЧ) (1845-1907) Іван Карпович Тобілевич Народився 29 вересня 1845 р. у слободі Арсенівка на Херсонщині (тепер Новомиргородський район Кіровоградської області) у сім’ї управителя поміщицького маєтку. Навчався в Бобринецькому повітовому училищі, яке закінчив у 1859 р. Відтоді майже двадцять років служив канцеляристом. З початку 60-х років брав активну участь в Українському театральному житті. […]...
- Біографія Івана Карпенко-Карого Іван Карпович Тобілевич (літ. псевдонім – Карпенко-Карий) народився 17 вересня 1845 р. у слободі Арсенівці на Херсонщині в сім’ї управителя поміщицького маєтку. Навчався в Бобринецькому повітовому училищі, яке закінчив у 1859 р. Відтоді майже двадцять років служив канцеляристом. Із початку 60-х років брав активну участь в українському театральному житті. Протягом тривалого часу входив до різних […]...
- Селянство в пореформені часи (за п’єсою І. Карпенка-Карого “Сто тисяч”) Селянство в пореформені часи (за п’єсою І. Карпенка-Карого “Сто тисяч”) Іван Карпенко-Карий – письменник-драматург, який все своє життя і творчість присвятив становленню і зростанню українського театру. П’єси його порушували болючі проблеми II половини XIX століття, розкривали характерні риси тогочасного життя. П’єса “Сто тисяч” – твір про життя селянства в перші пореформені роки. Ще з дитинства, […]...
- Честь та безчестя персонажів комедії І. Карпенна-Карого “Хазяїн” Що на сьогоднішній день означає поняття “честь”? Кожний це поняття буде трактувати по-своєму. Для одних – це сукупність вищих моральних принципів, повага, пошана, визнання інших перемог. Для інших – це “земля, скот, вівці, хліб, комерція, бариш – оце життя!” Тому і героїв комедії “Хазяїн” можна поділити на два табори за цими “поняттями” честі. Очевидно, людиною […]...
- ТЕАТР “КОРИФЕЇВ” – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. ТЕАТР “КОРИФЕЇВ” Український театр класичної доби починається з аматорських гуртків середини XIX ст. Такими були гуртки в м. Полтава (під керівництвом учителя В. Лободи) та в м. Чернігові, організований Л. Глібовим (“Товариство, кохаюче рідну мову”). В кінці 50-х років […]...
- Український театр класичної доби Український театр класичної доби починається з аматорських гуртків середини XIX ст. Такими були гуртки в м. Полтава (під керівництвом учителя В. Лободи) та в м. Чернігові, організований Л. Глібовим (“Товариство, кохаюче рідну мову”). В кінці 50-х років у Бобринці починає свою діяльність М. Кропивницький. Він походив з бідної дворянської родини, мати його була вчителькою музики, […]...
- “Сцена – мій кумир… ” (життя і творчість І. Карпенка-Карого) “Я взяв життя” – у цих словах Івана Карпенка-Карого весь зміст його творчості. Видатний драматург був свідком соціальних зрушень у житті суспільства і свої враження переніс у п’єси. 29 вересня 1845 року в сім’ї управителя поміщицького маєтку народився син Іван. Мати хлопчика була кріпачкою, батько перед весіллям викупив її у панів. Вона не вміла ні […]...
- Морально-етичні проблеми у п’єсах І. Карпенка-Карого і М. Старицького Талановиті письменники та драматурги Іван Карпеко-Карий та Михайло Старицький внесли великий вклад у розвиток української літератури. У своїх творах вони підіймали важливі теми, які актуальні й в наш час. Морально-етичні проблеми яскраво простежуються у таких п’єсах І. Карпенко-Карого “Мартин Боруля”, “Хазяїн”, “Безталанна” та п’єсі М. Старицького “За двома зайцями”. Ці твори написані в реалістичній манері. […]...
- Сатирична типізація в комедії І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” Сатирична типізація в комедії І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” I. І. Карпенко-Карий – один із корифеїв української сцени. (Драматична творчість І. Карпенка-Карого – найбільше досягнення української класичної драматургії XIX століття. Через величезну пізнавальну та художню цінність його твори вже понад сторіччя мають неабиякий успіх. “… Цілісність драматичної творчості Карпенка-Карого, – писав його видатний сучасник Іван Франко, […]...
- Сто тисяч аргументів проти бездуховності (за драмою І. Карпенна-Карого “Сто тисяч”) Творчість Карпенка-Карого – це набагато більше, ніж проста комедія. Це не розважальні твори, а твори повчальні, глибокі й не прості. Драматург не просто намагається зобразити певні соціальні явища, а й дати їм пояснення, проаналізувати, детально дослідити. Соціальио-психологічна комедія – дуже складний жанр, бо все це не смішно, це серйозно, відтак і вимагає неймовірної відповідальності з […]...
- Корифей українського театру (за творами І. Карпенка-Карого) Корифей українського театру Іван Карпенко-Карий (справжнє прізвище – Тобілевич) був людиною всебічно обдарованою. Його два брати і сестра стали відомими акторами, діячами української культури. Успіх п’єс Івана Карпенка-Карого пояснюється тим, що сам драматург починав з акторської діяльності. Спочатку він був актором трупи свого брата Миколи Садовського, а 1890 року створив разом із Саксаганським “Товариство російсько-малоросійських […]...
- Образ хазяїна життя в п’єсі І. Карпенка-Карого “Хазяїн” I. “І. К. Карпенко-Карий – батько новочасного українського театру, визначний артист, великий драматург” (І. Франко). II. Моє знайомство з творами Карпенка-Карого (в попередніх класах комедія “Сто тисяч”, зараз п’єса “Хазяїн”). 1. Порівняння героїв двох комедій (образ Пузиря – рідний по духу Герасиму Калитці: ненаситна жадоба до збагачення, дикість натури стяжателя, зажерливість і цинізм; Пузир наживався […]...
- Давньогрецький театр: значення театру в духовному житті греків Театр займав особливе місце в житті давніх греків. Він був трибуною для широкого розповсюдження нових думок, висвітлення найбільш болючих проблем своєї сучасності. Великим було його суспільне і виховне значення. Хоча, зазвичай, сюжети грецьких трагедій походили із міфів, вустами міфологічних персонажів драматурги завжди говорили про свою сучасність, про моральні поразки і перемоги героїв своєї дійсності. Організацію […]...
- “Морально-етичні проблеми у п’єсах Карпенка-Карого і Старицького” На рубежі XIX-XX століть в Україні дещо ослабли сталеві лещата російського самодержавства і нарешті було завойоване елементарне право на існування національного театрального мистецтва. Подвижники української культури постали перед вибором: продовжувати боротьбу за подальшій духовний розвиток народу в тих умовах, що склалися, чи погодитися с ситуацією. Одним з основних завдань українських письменників і драматургів на цьому […]...
- “Я взяв життя” (за п’єсою І. Карпенка-Карого “Сто тисяч”) Сюжет п’єси “Сто тисяч” Іван Карпенко-Карий узяв із реального життя: у країні скасували кріпосне право, сили, що дрімали в окремих представниках селянства, звільнилися і знайшли вихід у примноженні достатків, у скуповуванні земель, у нещадній експлуатації селянства. Герасим Калитка, головний герой п’єси “Сто тисяч”, жив у кожному новітньому багатієві. Карпенко-Карий навіть прізвище своєму героєві дав, використавши […]...
- “Загальна характеристика драматургії І. Карпенка-Карого” Відомий драматург, актор, режисер і письменник І. Карпенко-Карий є однією з найвизначніших постатей в українському театральному мистецтві і драматургії. Не менш відомий український митець І. Франко писав про нього: “Чим він був для України, для розвою її громадянського та духовного життя. Се відчуває кожний, хто чи то бачив на сцені, чи хоч би лише читав […]...
- КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – І. КАРПЕНКО-КАРИЙ, М. СТАРИЦЬКИЙ 10 КЛАС УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР 70-90-Х РОКІВ XIX СТОЛІТТЯ І. КАРПЕНКО-КАРИЙ, М. СТАРИЦЬКИЙ КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ До теми “”Сцена – мій кумир, театр – священний храм для мене!” Огляд творчості І. Карпенка-Карого” 1. Скільки оригінальних п’єс належить перу І. Карпенка-Карого? Назвіть найвідоміші з них. Він написав 18 оригінальних п’єс. Серед них – […]...
- Художня правда п’єси Івана Карпенка-Карого “Хазяїн” Художня правда п’єси Івана Карпенка-Карого “Хазяїн” Творчість Івана Карповича Тобілевича (Карпенка-Карого) слушно вважається найвищим досягненням української драматургії кінця ХІХ – початку ХХ століття, бо в ній геніально переплелись вірність життєвій правді і висока художня майстерність митця. Він уважно спостерігав за процесом розвитку економічного та соціального становища в Україні кінця ХІХ століття, коли повновладними господарями ставали […]...
- Експресіоністський театр Леся Курбаса “Театр відтворити не можна Експресіоністський театр Леся Курбаса “Театр відтворити не можна… З-поміж усіх нетривких мистецтв найнетривкіше те, чиїм матеріялом є людське тіло й дух. Нема на світі нічого нетривкішого, ніж життя. А театр – це сума життів… ” (Ю. Шерех), життів драматургів, акторів та режисерів. Лесь Курбас – помітна фігура в театральному світі, адже на той час він […]...
- П’єса І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” як викриття користолюбства Наприкінці XIX – початку XX століття театральне мистецтво України переживало піднесення, ставала більш важливою його роль у культурному та громадському житті. Цей розквіт українського театру пов’язаний, не в останню чергу, з драматургією І. Карпенка-Карого та його діяльністю як режисера й керівника трупи. Українська драматургія того часу була під владою літературних штампів. Популярними були псевдокомічні п’єси […]...
- Комедія І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” – одна з кращих сатиричних комедій в українській драматургії “Сто тисяч” – перша п’єса, написана І. Карпенком-Карим. Цей твір започаткував появу комедіографа-сатирика, який розвінчував сільських глитаїв, висміював їхню жадобу до збагачення. П’єса написана на реальних фактах. Узявши за основу відомості про шахраїв, які у Єлисаветграді продавали фальшиві гроші, І. Карпенко-Карий намалював типовий образ “стяжателя”, глибоко розкрив його характер. Центральний персонаж – Герасим Калитка, сільський […]...
- Порівняльна характеристика Пузиря і Злотницького (за твором І. Карпенка-Карого “Хазяїн”) Порівняльна характеристика Пузиря і Злотницького (за твором І. Карпенка-Карого “Хазяїн”) I. “Хазяїн” – це зла сатира на чоловічу любов до стяжання без жодної мети. Стяжання для стяжання” (І. Карпенко-Карий). (Наприкінці XIX століття в Україні відбувався бурхливий розвиток капіталізму. Цей процес породжував сільську буржуазію, яка нещадно експлуатувала селян, ставала повновладним господарем українського села. У комедії “Хазяїн” […]...
- Моє ставлення до Пузиря (за п’єсою І. Карпенка-Карого “Хазяїн”) Комедія “Хазяїн” була написана 1900 року. Є підстави вважати, що І. Карпенко-Карий упродовж десяти років виношував задум цієї п’єси, спостерігаючи життя і шліфуючи кожний образ. Отже, перед нами в п’єсі постають типові образи того часу. “Хазяїн” – це слово на Україні завжди викликало повагу. ч Пузир, головний герой п’єси Карпенка-Карого, – це теж Хазяїн, багатій, […]...
- “Хазяїн” І. К. Карпенка-Карого – видатне досягнення української драматургії XIX століття Драматична творчість І. К. Карпенка-Карого – найбільше досягнення української літератури XIX ст. В українській драматургії п’єса “Хазяїн” вважається найкращою реалістичною сатиричною комедією. Автор підкреслював, що його “Хазяїн” – це “зла сатира на чоловічу любов до стяжання без жодної іншої мети. Проблему “стяжання для стяжання!” Карпенко-Карий розробляє на основі глибокого вивчення тих соціальних процесів, що відбувалися […]...
- Образ Пузиря у п’єсі І. Карпенка-Карого “Хазяїн” Іван Карпенко-Карий – найвідоміший драматург XIX століття. В його п’єсах вперше гостро постали проблеми, які хвилювали тогочасне суспільство. Скасування кріпацтва, збагачення одних і зубожіння інших – ось лише деякі з них. І. Карпенко-Карий писав драми, трагедії і комедії. Останній жанр вперше в Україні він зробив глибоко соціальним. Саме таким твором є комедія “Хазяїн”. Проблематика твору […]...
- Нова доба – нові господарі землі (за п’єсами І. Карпенка-Карого “Сто тисяч”, “Хазяїн”) Друга половина XIX сторіччя. Залишилася в минулому селянська реформа 1861 року. Селяни нарешті отримали право не лише до сьомого поту працювати на поміщицькій землі, а й на зароблені гроші викупити свій власний наділ. Треба знати історичні умови тієї доби, щоб зрозуміти позитивні і негативні риси характерів персонажів драматичних творів Карпенка-Карого. Терентій Пузир і Герасим Калитка […]...
- Творчий доробок Карпенка-Карого Своє мистецьке кредо І. Карпенко-Карий висловив у монолозі героя п’єси “Суєта” Івана Барильченка: “Може, я і справді чудодій, може, мої мрії – суєта; сцена ж мій кумир, театр – священний храм для мене! Тільки з театру, як з храму крамарів, треба гнать і фарс, і оперетку, вони – ганьба мистецтва, бо смак псують і тільки […]...
- “Хазяїн” І. Карпенка-Карого – видатне досягнення української драматургії XIX століття Іван Карпенко-Карий – видатний діяч українського відродження кінця XIX – початку XX століття, один із засновників українського національного театру. Завдяки тематиці й новаторству художньої форми його п’єси стали найвищим здобутком тогочасної драматургії. Іван Франко не бачив рівного йому драматурга в українській літературі, у творах якого яскраво втілився патріотизм письменника і народницькі ідеали. Драматична спадщина Карпенка-Карого […]...
- У чому полягає жанрова і тематична різноманітність творчості І. Карпенка-Карого? Драматична спадщина І. Карпенка-Карого – це вісімнадцять оригінальних п’єс. За жанрами це соціально-побутові, соціально-психологічні та історичні драми і соціально-сатиричні комедії. Заслуга драматурга в тому, що він із великою викривальною силою показує типові явища розвитку капіталізму в Україні, висміює негативне в житті народу, звертається до історичної тематики, засуджуючи поведінку зрадника, закликає до єдності народу, до єдності […]...
- Життєпис Івана Карпенка-Карого Карпенко-Карий Іван Карпович (1845-1907) Драматург, актор, режисер, театральний діяч Народився Іван Карпович Тобілевич 17 (за старим стилем – 29) вересня 1845 р., с. Арсенівка Бобринецького повіту Херсонської губернії (тепер Новомиргородського району Кіровоградської області) у родині збіднілого шляхтича – управителя поміщицьких маєтків. З 1859 року, закінчивши з відзнакою Бобринецьке трикласне повітове училище, служив писарем у канцелярії […]...
- Морально-етичні проблеми в комедії Івана Карпенка-Карого “Мартин Боруля” Морально-етичні проблеми в комедії Івана Карпенка-Карого “Мартин Боруля” Драматургічна спадщина І. К. Карпенка-Карого – це самобутнє й цікаве явище в історії вітчизняної театральної культури. Невмирущу славу принесли митцеві його сатиричні комедії: “Сто тисяч”, “Хазяїн”, “Суєта”. Сюди ж належить і комедія “Мартин Боруля”, яка піднімає важливі морально-етичні проблеми і цим самим стає в ряд безсмертних творів. […]...
- Пузир – мільйонер з психологією дрібного власника (За комедією І. Карпенка-Карого “Хазяїн”) “Чим він був для України, для розвою її громадського та духовного життя, се відчуває кожний, хто знає, що він був один з батьків новочасного українського театру, визначним артистом та при тім великим драматургом, якому рівного не має наша література”, – писав про Івана Карпенка-Карого Іван Франко. Так, кращої характеристики діяльності славетного нашого драматурга, здається, не […]...
- Трагедія особистості у п’єсі І. Карленка-Карого “Сава Чалий” Читачі упродовж багатьох десятиліть захоплювалися п’єсами І. Карпенка-Карого та вершиною драматичної творчості письменника, всієї української літератури, як зазначав І. Франко, стала історична трагедія “Сава Чалий”. Складною була сценічна історія п’єси. Написав її автор 1893 року, але дозволу на постановку не було, бо цензура вважала твір наскрізь пронизаним українськими патріотичними почуттями. Та головне управління у справах […]...
- П’єса І. Карпенка-Карого “Сто тисяч’ як викриття користолюбства Наприкінці XІX – початку XX століття театральне мистецтво України переживало піднесення, ставала більш важливою його роль у культурному та громадському житті. Цей розквіт українського театру пов’язаний, не в останню чергу, з драматургією І. Карпенка-Карого та його діяльністю як режисера й керівника трупи. Українська драматургія того часу була під владою літературних штампів. Популярними були псевдокомічні п’єси […]...
- Відповіді до теми: творчість І. Карпенка-Карого 1. У чому полягає жанрова і тематична різноманітність творчості І. Карпенк и Карого? Драматична спадщина І. Карпенка-Карого – це вісімнадцять оригінальних п’єс. За жанрами це соціально-побутові, соціально-психологічні та історичні дра ми і соціально-сатиричні комедії. Заслуга драматурга в тому, що він із великою викривальною силою показує типові явища розвитку капіталізму в Україні, ви сміює негативне в […]...
- І. Карпенко-Карий – “один з батьків новочасного українського театру” Розвиток театрального мистецтва в другій половині XIX століття створив усі умови для утворення, незважаючи на заборони царського уряду, українського “театру корифеїв”, а згодом першого професійного українського театру. Самовідданою людиною, яка все життя боролася за професіоналізм українського театрального мистецтва, був І. Карпенко-Карий – драматург, сценарист, режисер і актор. Новий український театр розкривав все багатство внутрішнього світу, […]...
- Комедія І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” і “вічна” тема влади грошей над людиною (1845-1907) Справжнє прізвище – Тобілевич. Народився в слободі Арсенівка (тепер у складі села Веселівки Новомиргородського району Кіровоградської області) в родині управителя поміщицьких маєтків (брати – Микола Садовський, Панас Саксаганський і сестра – Марія Садовська стали відомими акторами, діячами української культури). Навчався в Бобринецькому повітовому училищі, працював дрібним чиновником у канцеляріях. Багато займався самоосвітою, брав участь […]...