Театр Зощенко

Related posts:

1. Гумор і сатира М. Зощенко Навряд чи найдеться людина, що не читав жодного твору Михайла Зощенко. В 20-30 роках він активно співробітничав у сатиричних журналах (“Бегемот”, “Смехач”, “Пушка”, “Ревізор” і інші). І вже тоді за ним затвердилася репутація прославленого сатирика Продовжуючи аналіз зощенковских традицій у літературі й мистецтві, не можна не звернутися до творчості Володимира Висоцького (у його піснях перспективний […]...
2. Експресіоністський театр Леся Курбаса “Театр відтворити не можна Експресіоністський театр Леся Курбаса “Театр відтворити не можна… З-поміж усіх нетривких мистецтв найнетривкіше те, чиїм матеріялом є людське тіло й дух. Нема на світі нічого нетривкішого, ніж життя. А театр – це сума життів… ” (Ю. Шерех), життів драматургів, акторів та режисерів. Лесь Курбас – помітна фігура в театральному світі, адже на той час він […]...
3. Аналіз прози Зощенко Правда, спроби Зощенко писати по-новому минулого зрозумілі не відразу. Одне з перших оповідань Зощенко приніс у журнал “Сучасник”, редактором якого був поет М. Кузмин. Оповідання прийняте не був. “Ваші оповідання дуже талановиті,- говорить Кузмин… – Але погодитеся самі – це трошки шарж – Це не шарж,- говорю я – Ну, взяти хоча б мова – […]...
4. Герої оповідань Зощенко Поводження героїв Зощенко, породжене езоповим сприйняттям революції (яка “вигода” від революція^-мені – для сьогодні), мало небезпечну сховану потенцію: герої виявляються здатні до спілкування й активності, але на рівні зрозумілої їм ідеї: вони пасивні, якщо “що до чого й кого бити не показане”, але коли “показано” – вони не зупиняються ні перед чим, і їхній руйнівний […]...
5. Комізм і сатира в оповіданнях Зощенко Спосіб мислення зощенковского героя став способом його самовикриття. Язиковий комізм ніс із собою не тільки стихію сміху – він розкривав виниклий кентавр свідомості: це “знущання над невільною особистістю” – кричать пасажири Фразеологія Нового часу стає в їхніх вустах знаряддям настання, вона надає їм силу, за рахунок її вони самозатверджуються – морально й матеріально (“Я завжди […]...
6. Сатира в літературі (по творчості М. М. Зощенко) Російські письменники-сатирики в 20-і роки відрізнялися особливою сміливістю й відвертістю своїх висловлень. Всі вони були спадкоємцями російського реалізму XIX століття. Ім’я Михайла Зощенко коштує в одному ряді з такими іменами в російській літературі, як А. Толстой, Ілля Ильф і Євгеній Петров, М. Булгаков, А. Платонов. Популярності М. Зощенко в 20-е роки міг позаздрити будь-який маститий […]...
7. Характеристика героїв в оповіданнях М. М. Зощенко Щораз, коли я читаю оповідання Зощенко, мене охоплює дивне почуття: начебто б ніхто з тих, кого я знаю, не говорить на тій мові, на якому висловлюються його герої, але чомусь створюється враження, що так говорять дуже багато хто. Причому всі вираження й звороти здаються такими точними, що просто дух захоплює. Виникає думка: “Десь я це […]...
8. Біографія письменника Михайла Михайловича Зощенко Біографія чудового російського письменника Михайла Михайловича Зощенко насичена різноманітними подіями. В 20 років пішов добровольцем на Першу світову війну. Був поранений, четирежди нагороджений. Після лютневої революції, при Тимчасовому уряді, працював начальником почт і телеграфів. Доля не раз випробовувала цю людину. Він був і прикордонником, і командиром кулеметної команди, і секретарем полкового суду. Демобілізувавшись, він спробував […]...
9. Головний герой твору Зощенко “Оповідання Назара Ілліча, пана Синебрюхова” Першою блискучою перемогою нового Зощенко були “Оповідання Назара Ілліча, пана Синебрюхова” (1921 – 1922). З них почався щирий Зощенко – “не крайній”, не “початківець”, а той Зощенко, що стрімко швидко набирав висоту й з перших же кроків, “по виду без найменшого зусилля, як у казці, одержав визнання й у літературному середовищі й у зовсім неозорій […]...
10. Про що писав Зощенко? Про здичавіння людини, замороченого барабанним боєм пропаганди, замордованного неминущими побутовими безладдями, запеклою боротьбою за жалюгідні по суті своєї переваги перед іншими. Отут уже не до шляхетності, жалі й здіймання духу. Отут може розгорітися жарка бійка через примусного їжачка, відбутися динамітна диверсія із приводу декількох украдених полешек дров. Неправда стає нормою: якщо бреше влада, те неминуча […]...
11. Михайло Зощенко – гуморист, сатирик, мораліст З роками вигляд Михайла Зощенко багато чого втратив, але багато чого й придбав. Його трагічні останні роки витиснули з нашої пам’яті легендарну легкість успіху “раннього” Зощенко, славу “самого веселого письменника Сполучника” і посмішку, в 20-30-і роки завжди супроводжував ім’я письменника. Образ Зощенко став суворіше, точніше, печальней. Час розсіяв багато парадоксів, але й залишило недозволені. До […]...
12. М. Зощенко. Перед сходом сонця Автобіографічна і наукова повість “Перед сходом сонця” – сповідальний розповідь про те, як автор намагався перемогти свою меланхолію і страх життя. Він вважав цей страх своєї душевної хворобою, а зовсім не особливістю таланту, і намагався побороти себе, переконати себе дитячому життєрадісне світосприйняття. Для цього (як він вважав, начитавшись Павлова і Фрейда) слід було зжити дитячі […]...
13. Досвід легкої комедії Зощенко Після війни, на конференції, присвяченої проблемам драматургії, що проходила у ВТО, Зощенко пояснив появу “Парусинового портфеля” свідомим звертанням до нового жанру, що сам визначив як “з’єднання реалістичної п’єси з елементами водевілю”. Він помітив, що сатира “не є тим видом мистецтва, у якому бідує наша сучасність. Досвіду ж легкої комедії в російської драматургії не було. У […]...
14. Мир – театр. А хто в ньому хто? Ще в часи Всесвітнього потопу Ной у свій ковчег зібрав кожної тварини по парі. Навіщо? Адже недарма ж. Виходить, кожній істоті, у тому числі й людині, є своє місце в цьому жорстокому світі, до якого він або дійде, твердо крокуючи, сам, або випливе до нього на суденці долі. У питанні про театр не можна не […]...
15. Перед восходом солнца (краткое содержание) – Зощенко М Автобиографическая и научная повесть “Перед восходом солнца” – исповедальный рассказ о том, как автор пытался победить свою меланхолию и страх жизни. Он считал этот страх своей душевной болезнью, а вовсе не особенностью таланта, и пытался побороть себя, внушить себе детски-жизнерадостное мировосприятие. Для этого (как он полагал, начитавшись Павлова и Фрейда) следовало изжить детские страхи, побороть […]...
16. Творчість Михайла Зощенко Творчість Михайла Зощенко – самобутнє явище в російській радянській літературі. Письменник по-своєму побачив деякі характерні процеси сучасної йому дійсності, вивів під сліпуче світло сатири галерею персонажів, що породили загальне поняття “зощенковский герой”. Перебуваючи в джерел радянської сатирико-гумористичної прози, він виступив творцем оригінальної комічної новели, що продовжила в нових історичних умовах традиції Гоголя, Лєскова, раннього Чехова. […]...
17. Становлення Зощенко в літературі Під пером Зощенко всі сумні сторони життя замість очікуваного смутку або страху викликають сміх. Сам автор затверджував, що в його оповіданнях “немає ні краплі вигадки. Тут усе – щира правда”. Проте, незважаючи на голосний успіх у читачів, творчість цього письменника виявилося несумісним з установками соцреализма. Сумно відомі постанови ЦК ВКП(б) кінця сорокових років поряд з […]...
18. Unusual Notice Mr. Robinson had to travel somewhere on business, and as he was in a hurry, he decided to go by air. He liked sitting beside a window when he was flying, so when he got on to the plane, he looked for a window seat. He found that all of them had already been taken […]...
19. Михайло Зощенко “Найголовніше” ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА 2-4 класи 2 КЛАС БУТИ ПОРЯДНОЮ ЛЮДИНОЮ Урок 20 Тема. Михайло Зощенко “Найголовніше” Мета: вчити дітей аналізувати свою поведінку; вдосконалювати навички читання, вміння ділити текст на частини, добирати до них заголовки; розвивати пам’ять, увагу, кмітливість; виховувати бажання ставати кращими й добрішими. Обладнання: підручник; робочий зошит. ХІД УРОКУ I. Організаційний момент Урок розпочався! До […]...
20. Давньогрецький театр: значення театру в духовному житті греків Театр займав особливе місце в житті давніх греків. Він був трибуною для широкого розповсюдження нових думок, висвітлення найбільш болючих проблем своєї сучасності. Великим було його суспільне і виховне значення. Хоча, зазвичай, сюжети грецьких трагедій походили із міфів, вустами міфологічних персонажів драматурги завжди говорили про свою сучасність, про моральні поразки і перемоги героїв своєї дійсності. Організацію […]...
21. Фарсовий підсумок повістей Зощенко У Лизочки не виявилося мамашиного комода, на який так розраховував герой. От отут-те й вилазить назовні мурло міщанина, що до цього – правда, не дуже мистецьки – прикривалося ріденькими пелюстками “галантерейного” обходження. Зощенко пише чудовий фінал, де з’ясовується щира вартість того, що спочатку виглядало трепетним-великодушним почуттям. Епілогу, витриманому в умиротворенно-элегических тонах, передує сцена бурхливого скандалу. […]...
22. Володин: Театр! Чи любите ви театр “Театр!.. Чи любите ви театр, як я люблю його, тобто всіма силами душі вашої, з усім ентузіазмом, з усім несамовитістю, до якого тільки здатна палка молодість, жадібна й жагуча до вражень витонченого? Або, краще сказати, чи можете ви не любити театр найбільше на світі, крім блага й істини?!” – уперше це жагуче визнання в любові […]...
23. Літературні паралелі у творчості Зощенко Я хочу почати свій Твір відомими словами з ” Золотого теляти” И. Ильфа й Е. Петрова: “Паралельно великому миру, у якому живуть більші люди й більші речі, існує маленький мир з маленькими людьми й маленькими речами… У великому світі людьми рухає прагнення облагодіяти людство. Маленький мир далекий від таких високих матерій. У його мешканців прагнення […]...
24. Мир – театр. А ми в ньому кто Ще в часи Всесвітнього потопу Ний у свій ковчег зібрав кожної тварини по парі. Навіщо? Адже недарма ж. Виходить, кожній істоті, у тому числі й людині, уготовано своє місце в цьому жорстокому світі, до якого він або дійде, твердо крокуючи, сам, або випливе до нього на суденці долі. У питанні про театр не можна не […]...
25. “Театр минулого і сьогодення” Є такі місця, які являють собою справжні осередки культури і ніщо інше. Одним з найбільш важливих таких місць, безумовно, є театр, з цим напевно погодиться багато людей. Люди любили театр завжди, тому що саме там можна подивитися цікаві постановки, захопитися грою акторів і, звичайно ж, дізнатися багато нового і надзвичайно корисного. Втім, варто відзначити, що […]...
26. Твір доповідь з літератури: Німецький театр Берлін – це театральне місто, що має майже 150 театрів. Вечір у Державній опері “Унтер ден Лінден”, у Німецькому театрі з його камерними виставами, у вар’єте Вінтергартен, на сцені на Ленінській площі чи у театрі Заходу гарантує Вам найкраще розважання. Але й також у Гамбурзі, Дюссельдорфі, Кельні, Дрездені та Франкфурті можна побувати у прекрасному театрі. […]...
27. Твір на тему: “Театр минулого і сьогодення” Є такі місця, які являють собою справжні осередки культури і ніщо інше. Одним з найбільш важливих таких місць, безумовно, є театр, з цим напевно погодиться багато людей. Люди любили театр завжди, тому що саме там можна подивитися цікаві постановки, захопитися грою акторів і, звичайно ж, дізнатися багато нового і надзвичайно корисного. Втім, варто відзначити, що […]...
28. “Театр корифеїв” Театр – важливий інститут для кожного народу і нації. Далеко не завжди у людей є можливість читати великі за обсягом літературні твори, але ознайомитися з ними дійсно важливо для інтелектуального і культурного розвитку людини. Відвідування театру дозволяє в стислі часові відрізки познайомитися з твором у формі театральної вистави, тим самим підвищити свій розумовий і культурний […]...
29. А. П. Чехов і театр Театр був для Чехова першим коханням. Цій любові він залишався вірним усе своє життя. Театр створив Чехова, і драматург відплатив йому тим же – він створив театр. Чехов нерідко зарікався писати для театру, але він не міг не повертатися до нього. Характерно також і те, що жанр водевілю він віддавав перевагу високим жанрами театру. Відомо: […]...
30. Твір на тему: “Театр корифеїв” Театр – важливий інститут для кожного народу і нації. Далеко не завжди у людей є можливість читати великі за обсягом літературні твори, але ознайомитися з ними дійсно важливо для інтелектуального і культурного розвитку людини. Відвідування театру дозволяє в стислі часові відрізки познайомитися з твором у формі театральної вистави, тим самим підвищити свій розумовий і культурний […]...
31. Театр Ежена Йонеско Театр Ежена Йонеско І. Ежен Йонеско – один із представників “театру абсурду”. (Відомий французький драматург Ежен Йонеско (1909-1994) не мав на меті відтворювати дійсність. Твори цього драматурга схожі на головоломку, тому що ситуації, характери і діалоги його п’єс нагадують скоріше асоціації та образи сну, ніж реальності. Але із допомогою абсурду автор передає тугу за втратою […]...
32. Експресіоністський театр Леся Курбаса З-поміж усіх нетривких мистецтв найнетривкіше те, чиїм матеріалом є людське тіло й дух. Нема на світі нічого нетривкішого, ніж життя. А театр – не сума життів…” (Ю. Шерех), життів драматургів, акторів та режисерів. Лесь Курбас – помітна фігура в театральному світі, адже на той час він був новатором: творив свій власний театр, синтезував ритм, поєднував […]...
33. “Театр абсурду” Йонеско Французький драматург румунського походження Ежен Йонеско (1909-1994) увійшов в історію світової літератури як найяскравіший і найпослідовніший теоретик і практик “театру абсурду”. Сам Йонеско завжди говорив, що “театр абсурду” почався саме з його перших п’єс, з “Голомозої співачки”, “Стільців”, “Жертв обов’язку”. Хоча значнішим кроком у розвитку цього напряму Йонеско вважав прихід у театр у 1963 році […]...
34. Голубая книга (краткое содержание) – Зощенко М Однажды Зощенко был у Горького. И вот Горький ему говорит: а что бы вам, Михал Михалыч и все такое прочее, не написать вот в этой вашей сказовой, с позволения сказать, манере всю историю человечества? Чтобы, значит, герой ваш, обыватель, все понял и достало его ваше сочинение, образно говоря, до самых, извините, печенок. Вот так бы […]...
35. “Театр абсурду” Ежена Йонеско Французький драматург румунського походження Ежен Йонеско (1909-1994) увійшов в історію світової літератури як найяскравіший і найпослідовніший теоретик і практик “театру абсурду”. Сам Йонеско завжди говорив, що “театр абсурду” почався саме з його перших п’єс, з “Голомозої співачки”, “Стільців”, “Жертв обов’язку”. Хоча Значнішим кроком у розвитку цього напряму Йонес ю вважав прихід у театр у 1963 […]...
36. Епічна драматургія і епічний театр Бертольда Брехта Епічна драматургія і епічний театр Бертольда Брехта одне із найяскравіших явищ в мистецтві XX століття. Творче новаторство німецького драматурга полягає в тому, що він створив театр не тільки новий за фомою, але й за змістом, за характером і силою впливу на глядача. В цьому – величезна естетична цінність спадщини Брехта. Свою драматургію Брехт називає “неарістотелівською”, […]...
37. “Чи потрібен сучасному світу театр?” Чи потрібен сучасному суспільству театр? Сам по собі це питання не нове – досить лише згадати оскароносний радянський кінофільм “Москва сльозам не вірить”, де оператор телестудії Останкіно говорить знамениті слова про те, що через двадцять років не буде ні кіно, ні театру – тільки телебачення. Нині ж телебачення витісняє Інтернет. Але театр як існував, так […]...
38. Твір на тему: “Похід у театр” Сьогодні можна з сумом констатувати, що театр поступово втрачає привабливість для молоді та навіть дорослих людей. Кінематографічні технології зайшли настільки далеко, що сучасне кіно – це вже не тільки прекрасна гра акторів, а й величезна кількість спецефектів. У театрі їх не відтворити, а тому люди ставляться до нього з меншим інтересом. І роблять велику помилку, […]...
39. Давньогрецький театр У період культурної першості Афін (V-IV ст. до н. е.) центральне місце в літературі займали драматичні жанри. Афінський театр V століття до нашої ери був і трагічним (трагедії Есхіла, Софокла, Евріпіда), і комічними (комедії Арістофана). Театр займався питаннями політики і моралі. Це був театр, що усвідомлював свою виховну і наставницьку роль. При всіх відмінностях грецьких […]...
40. Відповіді до теми: “Театр абсурду – нова течія в драматургії XX ст.” 1. Що саме дало нове життя драмі у другій половині XX століття? Якоюсь мірою нове життя театру пов’язане із вторгненням у масову свідомість кінообразності, що посунула драматургію, а також нав’язливих “мильних опер” її телеекранів. Щоб зберегти засади інтелектуального спілкування, театр змушений був шукати нові засоби – так виникає театр обговорення, театр уявлення, дис­кусії, брехтівського “очуження” […]...