Тема громадянської війни в радянській літературі (По романі А. А. Фадєєва “Розгром”)
Сьогодні не для кого не є секретом, що планової в Радянському Союзі була не тільки економіка, але й життя взагалі. Життя, що містить у собі й особисті долі людей, і культуру, науку. А чи можна планувати творчість? На це однозначно й ствердно відповідала цензура. В 1925-1926 роках письменникові А. А. Фадєєву було поставлене політичне завдання – написати роман, який би показав, який ідейний щирий комуніст.
Письменник уважав: “Перша й основна думка: у громадянській війні відбувається відбір людського матеріалу, все вороже змітається революцією,
Ця переробка відбувається успішно тому, що революцією керують передові представники робітничого класу – комуністи, які ясно бачать мета руху і які ведуть за собою відсталих і допомагають їм перевиховуватися”. Так з’явився роман “Розгром”, що складається із сімнадцяти глав, кожна з яких має свою назву. Вони так органічно доповнюють
Він поки ще намічає основні конфлікти, обрисовуючи положення справ у загоні.
Читач бачить, що ж було основним заняттям “комуністів” (тому що не всі ними були по-справжньому): розваги, пияцтво й розбої. П’ятий тиждень загін стояв на відпочинку А Фадєєв тим часом намалював нам долі основних, центральних персонажів п’єси. Морозка в романі йшов не перевіреними дорогами, а невідомими шляхами. Він шахтар у другому поколінні.
Один раз Морозка вирішив вибратися із шахти, оскільки вважав, що пора й самому освітити собі й людям життя, а “ліхтарем” уважав ідеї соціалістичної революції.
Купив сатинову сорочку й хромові чоботи, брав участь у страйку, але при арешті ні кого із призвідників не видав. Коли пішов на фронт, то потрапив він у кавалерію; там був поранений шість разів і звільнився до революції в запас. По приїзду додому пив два тижні й вирішив женитися Але Морозке було нудно й просто жити, нехитрої здавалося йому таке життя.
І у вісімнадцятому році він пішов захищати Ради на стороні “червоних”. Воював з “білими” і японцями. Але Морозка не був продажним ніколи; він жив по своїй правді, що, як нам сьогодні може здатися, не має ні чого загального з розумом.
Морозка – теперішній товариш. “Я кров віддам по жилці за кожний з вас… ” – таким ми бачимо його. Цей боєць здатний скласти голову за ідею й ідейних товаришів, які були йому близькі за духом, а це, безсумнівно, важливо. Антипод Морозки – Павло Мечик.
У романі він “антигерой”. Це юний хлопчик, що пішов у загін лише із цікавості. Але він відразу розчарувався в ідеях, заради якого “перестав” бути міським інтелігентом. Але Мечик приховував це від всіх Люди, які оточували Павла, принесли йому багато розчарувань, оскільки виявилися не сумісними з тими “ідеальними” героями, якими їх створило палку юну уяву.
Це були люди, що сварилися через будь-яку дурницю, кравшие друг у друга патрони, издевавшиеся над міським піджаком Мечика і його невмінням чистити гвинтівку.
Чи був Мечик слабшав духом, що зумів розчаруватися, або настільки розумний, що вирвався з ілюзорного полону комуністичних утопічних ідей? Напевно, все-таки слабшав, оскільки надалі оповіданні він віддає учасників загону Мечик був поставлений Левинсоном – начальником загону – у дозор, але Павло порахував це не вірним і, не виконавши свого боргу, зник у лісі, що привело до загибелі загону. “…Мечик, отъехавший уже досить далеко, оглянувся: Морозка їхав за ним. Потім загін і Морозка зникли за поворотом…
Він задрімав Він не розумів, навіщо його послали вперед. Він скинув голову, і сонний стан миттєво покинуло його, змінившись почуттям ні із чим не порівнянного тваринного жаху: на дорозі стояли козаки…” Мечик зник і врятував тільки своє життя, поставивши на карту життя учасників загону. Фадєєв зосереджує увагу не на самих битвах, а на час між нами, коли наступає момент перепочинку, відпочинку.
Ці епізоди, здавалося б, “мирні” повне внутрішнього напруження й конфлікту: будь те випадок із глушінням риби, з конфіскацією свинини в корейця або очікування результату розвідки Метелиці У такій побудові полягає глибокий зміст оповідання: важливі моральні, ідейно-політичні проблеми й філософське їхнє осмислення.
Хід думок героїв, їхнє поводження, внутрішнє метання стосовно всього, що відбувається навколо, – от що Фадєєв назвав “відбором людського матеріалу”. Важливі для роману й образи начальника відділу Левинсона, і дружини Морозки Варюхи. Левинсон, як сьогодні ми можемо подивитися на нього з висоти сімдесятьох років соціально-економічного експерименту побудови комунізму, що закінчився повним провалом, є лише бранцем своїх ідей.
Він теперішній командир, тому що “тепер завжди був на людях – водив їх у бій самоособисто, їв з ними з одного казанка, не спав ночей, перевіряючи варти, і був майже єдиною людиною, що ще не розучився сміятися”. Він завжди намагався підтримувати своїм поводженням дух у людях, бадьорість їх “світлих” прагнень. Примітно й те, що Левинсон був євреєм, а всім відомі єврейські погроми в центральній частині Росії напередодні революції.
Таким чином, Фадєєв піднімає й питання національної ворожнечі.
По авторських твердженнях, комуністичне братерство не розрізняє ні націй, ні віку, ні підлог Світогляд Левинсона письменник виражає однією фразою: “Бачити всі так, як воно є, наближати те, що народжується й повинне бути”. Опираючись на такий постулат, він веде за собою загін червоноармійців. Його вміння підкуповувало й нас, читачів, вселяє довіра до нього, у незалежності від наших політичних переконань.
Цього Фадєєв і домагався.
Варюха, по Фадєєву, жінка, обділена не життям – ні, воно нею в повніше задоволена, а простій, чистої чоловічою любов’ю Будь поруч із нею домовитий чоловік, була б вона сама не в загоні, а будинку й ростила б дітлахів. Адже в ній нагромадилася стільки любові, жіночого тепла й доброти! І так хотілося їй кому-небудь подарувати, щоб серце не металося в груди, як птах у клітці. От і шукає вона цього “кого-небудь”, хто був би її дійсно гідний.
У центрі уваги Фадєєв ставить зображення людських характерів і долі у вогні громадянської війни. Він любить подовгу аналізувати внутрішній стан учасників загону, досліджувати зміни в настроях у різні моменти – суспільної й приватного життя. А бій для письменника – лише випробування для героїв на міцність духу й переконань Під час опису боїв Фадєєв у першу чергу звертає увагу на емоційний стан героїв.
Так вони залишаються для нас насамперед людьми, а вже потім комуністами. У романі “Розгром” Фадєєв піднімає важливі соціально-моральні проблеми: національне питання, матеріальне щастя, стійкість духу у світлі революційних переконань і громадянської війни.
Може бути, назва роману зовсім не випадково? Показавши вдачі червоногвардійців без прикрас, він начебто б догодив партії, але назва “Розгром” пророкує долю всієї комуністичної системи як теорії, так і політичного режиму. Непряме підтвердження цьому можна виявити в його передсмертному листі, де він пише про жорстокість “вождів світового пролетаріату” стосовно життя взагалі.
Залишається відкритим питання, так чи вірив хто-небудь у життєздатність тої політичної системи, що існувала в Росії протягом сімдесятьох років і корчилася в крові тих, хто був убитий у громадянську війну, хто був засланий у Сибір і там сгинул, хто був репресований і розстріляний…
Related posts:
- Героїко-романтичне зображення громадянської війни у романі Розгром Фадєєва А. А Нас водила молодість У шабельний похід, Нас кидала молодість На кронштадтський лід. Бойові коні Несли нас, На широкій площі Вбивали нас. Але в крові гарячкової Піднімалися ми, Але ока невидющі Відкривали ми. Виникай співдружність Ворона з бійцем, – Зміцнюй мужність Сталлю й свинцем. Щоб земля сувора Кров’ю минула, Щоб юність нова З костей зійшла. е. […]...
- Формування нової людини в епоху громадянської війни (по романі Розгром Фадєєва А. А.) Тема роману “Розгром” – зображення громадянської війни на Далекому Сході, показ важкої боротьби червоних партизанів проти білогвардійців і японців. Ідею добутку дуже вдало сформулював сам Фадєєв у статті “Мій літературний досвід – починаючому авторові” (1932): “Які основні думки роману? Перша й основна думка: у громадянській війні відбувається відбір людського матеріалу, все вороже змітається революцією, все […]...
- Діючі особи у романі Фадєєва “Розгром” Основну ідею роману “Розгром” А. Фадєєв визначив так: “У громадянській війні відбувається відбір людського матеріалу… Все нездатне боротися відсівається… Відбувається переробка людей”. Наскільки б суперечливої не була оцінка подій громадянської війни з позицій сьогоднішнього дня, безсумнівною заслугою Фадєєва є те, що він показав громадянську війну зсередини. Автор висуває на перший план не воєнні дії, а […]...
- Становлення нової людини в революції (“Розгром”) Над романом “Розгром” Фадєєв працював протягом трьох років (з 1924 по 1927 рік). У романі дана загальна широка картина великої переробки миру й людини після революції; це книга про “народження людини”, про формування характеру нової людини. “Перша й основна думка роману, – писав Фадєєв, – все вороже змітається революцією, все нездатне до теперішньої революційної боротьби, […]...
- Герої роману О. Фадєєва “Розгром” Основну ідею роману “Розгром” О. Фадєєв визначив так: “У громадянській війні відбувається відбір людського матеріалу… Все нездатне боротися відсівається… Відбувається переробка людей”. Наскільки б суперечливою не була оцінка подій громадянської війни з позицій сьогоднішнього дня, безсумнівною заслугою Фадєєва є те, що він показав громадянську війну зсередини. Автор висуває на перший план не воєнні дії, а […]...
- Героїчне і трагічне у романі А. А. Фадєєва “Розгром” Твори про революцію і Громадянську війну, що вийшли в 1926-1927 роках, носили до певної міри підсумковий характер. У 1927 році вийшли два романи: “Розгром” Фадєєва та “Біла гвардія” М. Булгакова. Ці твори ставили гострі питання гуманістичного сенсу революції, полемізуючи один з одним. Автори цих романів належали в різних напрямах в російській літературі двадцятих років. Булгаков […]...
- Твір на тему: Герої роману О. Фадєєва “Розгром” Основну ідею роману “Розгром” О. Фадєєв визначив так: “У громадянській війні відбувається відбір людського матеріалу… Все нездатне боротися відсівається… Відбувається переробка людей”. Наскільки б суперечливою не була оцінка подій громадянської війни з позицій сьогоднішнього дня, безсумнівною заслугою Фадєєва є те, що він показав громадянську війну зсередини. Автор висуває на перший план не воєнні дії, а […]...
- Жанрова своєрідність роману Розгром Фадєєва А. А Тема роману Фадєєва “Розгром” – оповідання про долі простих людей, тобто про народ, в один із самих драматичних періодів російської історії – у роки громадянської війни. Головним героєм добутку письменник робить Івана Морозова, якого товариші для стислості називають Морозкой. Він простий шахтар, людина без особливих талантів, зі звичайною біографією. Участь Морозки в партизанській війні за […]...
- Тема революції й громадянської війни в романі Б. Л. Пастернаку “Доктор Живаго” Незвичайно початок роману: “Ішли і йшли й співали “Вічну пам’ять”… Кого ховають?.. “Живаго”. Так, на протиставленні жив і мертвого, будується весь добуток Пастернаку Основне питання, навколо якого обертається “зовнішнє й внутрішня” життя головних героїв, – відносини з революцією, відношення до революції. Найменше і Юрій Живаго, і сам автор були її супротивниками, найменше вони сперечалися з […]...
- Тема громадянської війни в романі Ю. Яновського “Вершники” Братовбивча громадянська війна назавжди залишиться найжахливішою сторінкою в історії України. Заради примарних ідеалів син повставав проти батька, брат убивав брата. Події в Україні розгорталися стрімко, у тому величезному казані революції виварювалися, перемішуючись, людські долі і життя, які втрачали свою цінність. Смерть кружляла над просторами рідної землі, “лютували шаблі, і коні бігали без вершників, і Половці […]...
- Сюжет і композиція роману Розгром Фадєєва А. А “Розгром” (1927) – соціально-психологічний роман, у якому зображується народ у роки громадянської війни. Сюжет і композиція роману побудовані так, щоб показати паростки нового (радянського) свідомості в душах бійців маленького партизанського загону – такий, на думку Фадєєва, закономірний результат революційних подій. Доводячи цю ідею, письменник свідомо з’єднав два різних принципи зображення – епопейний (оповідання про народ) […]...
- Короткий переказ роману А. А. Фадєєва “Розгром” Добутку про революцію й Громадянську війну, що вийшли в 1926-1927 роках, носили певною мірою підсумковий характер. В 1927 році вийшли два романи: “Розгром” Фадєєва й “Біла гвардія” М. Булгакова. Ці добутки ставили гострі питання гуманістичного змісту революції, полемізуючи один з одним. Автори цих романів належали в різним напрямкам у російській літературі двадцятих років. Булгаков продовжував […]...
- Тема Громадянської війни у романі Булгакова “Біла гвардія” Роман М. А. Булгакова “Біла гвардія” присвячений подіям Громадянської війни. “Великий був рік і страшний по Різдві Христовому 1918, від початку ж революції другий…” – так починається роман, у якому розповідається про долю сім’ї Турбиних. Вони живуть у Києві, на Алексеевском спуску. Молодь – Олексій, Олена, Николка – залишилися без батьків. Але в них є […]...
- Зміст назви роману Розгром Фадєєва А. А Багато літературознавців бачать у назві роману Фадєєва алегоричний зміст. У критичних розборах часто приводиться цитата зі статті В. Фриче, надрукованої в 1927 році, відразу ж після журнальної публікації “Розгрому”: “У Морозке старе виявилося сильніше. На початку повести він краде дині, а наприкінці після вигнання колчаковцев із села напивається як свиня. Куля білих тільки довершує фізичний […]...
- Переказ роману О. О. Фадєєва “Розгром” Добутку про революцію й Громадянську війну, що вийшли в 1926-1927 роках, носили певною мірою підсумковий характер, в 1927 році вийшли два романи: “Розгром” Фадєєва й “Біла гвардія” М. Булгакова. Ці добутки ставили гострі питання гуманістичного змісту революції, полемізуючи один з одним. Автори цих романів належали в різним напрямкам у російській літературі двадцятих років. Булгаков продовжував […]...
- Роман Фадєєва “Розгром” про громадянську війну Перший роман “Розгром”, над яким він працював у Ростові в 1925-1926 роках, Фадєєв задумав і писав, виходячи із заздалегідь наміченого політичного завдання. “Які основні думки роману “Розгром”? – говорив він, виступаючи перед молодими літераторами в 1933 році.- …Перша й основна думка: у громадянській війні відбувається відбір людського матеріалу, все вороже змітається революцією, все нездатне до […]...
- Тема громадянської війни й доль козацтва в романі М. Шолохова “Тихий Дон” Події громадянської війни в Росії викликали в її учасників прямо протилежні відгуки, вони винили один одного, учили ненавидіти й карати. Коли “року минули, страсті вляглися”, почали з’являтися добутку, які прагнули показати події війни об’єктивно, вселити читачам думка про те, що громадянська Війна трагедія нації. Шолоховский роман “Тихий дон” ( 1925-1940 гг.) по тональності істотно відрізняється […]...
- Тема громадянської війни в романі Яновського “Вершники” Тема громадянської війни стала провідною у творчості Ю. Яновського. До цієї теми звертався він у новелі “Чотири шаблі”, а потім у романі “Вершники”. У чому ж особливість подання цієї теми письменником? Передусім у підході до зображуваного матеріалу. По-перше, незважаючи на ідеологічні реверанси, конче необхідні в ті роки, роман “Вершники” порушує проблеми загальнолюдські: сім’я, рід, честь, […]...
- Тема громадянської війни у романі Ю. Яновського “Вершники” І. “Вершники” Ю. Яновського – роман про громадянську війну на Україні. (Ю. Яновського справедливо називають новатором в українській літературі XX століття. Він – один із представників неоромантичної течії, мабуть, тому роман в новелах “Вершники” найменший за обсягом і найзмістовніший за тематикою роман про громадянську війну на Україні.) ІІ. Жахливі сторінки історії України на сторінках роману […]...
- Аналіз змін у духовному світі рядової людини в романі “Розгром” Майже всі майстри слова початку 20-х рр. присвячували свої добутки актуальній темі громадянської війни. Головним героєм у цих утворах виступає народ. Провідним конфліктом служила класова боротьба двох мирів: білих і червоних. Романи Д. Фурманова Чапаєв (1926 р.) про людей відомої 25-й Чапаевской дивізії й про легендарного героя революції Василие Івановичеві Чапаєві; А. Серафімовича Залізний потік […]...
- Доля інтелігенції в революції на прикладі роману О. Фадєєва “Розгром” Читаючи роман О. Фадєєва “Розгром”, мимоволі замислюєшся, хто більше потрібен Росії: думаючий, освічений, багато знає і розуміє людина або ж беззаперечний виконавець чужої волі. У всі часи по-справжньому талановитим і розумним людям у нашій країні всіма силами перегороджували дорогу. Створюється враження, що Росія навмисно хоче залишатися останньою серед інших країн. Скільки великих вчених було піддано […]...
- Критика сталинизма в радянській літературі (по романі А. Рибакова “Діти Арбата”) Ми зіб’ємося з переможної дороги!.. Ворог народу не може йти. Він упав. Обморожено ноги. Юрій Кузнєцов В історії радянської Росії 30-е роки вважаються найбільш складними й суперечливими. Це час бурхливих успіхів індустріалізації, час спортивних свят, повітряних парадів, час неухильного росту військової моці СРСР. І все-таки саме ці роки ми вважаємо самим кривавим і страшним часом. […]...
- Людина у вогні громадянської війни В одному з листів Колеснікова Фадєєв писав: “Війна – більша й сувора вихователька. До цього часу ми вже випробували багато важкого, бачили трупи замучених карателями селян, втратили в боях багатьох людей, які встигли полюбити… Знали про дивовижні звірства в контррозвідках білих”. Але потім він пише, що “декого з колишніх товаришів ми тепер, не здригнувшись, розстріляли […]...
- “Тема громадянської війни у творах Григорія Косинки” В оповіданні “Фавст” Григорій Косинка звертається до теми громадянської війни. Як і легендарний Фауст з трагедій Гете, сучасний український “фавст з Поділля” – Прокіп Конюшина – шукає істину. Але це шукання закінчується трагічно, бо головний герой гине в більшовицьких застінках. Громадянська війна – одна з найчорніших сторінок в історії України 20-го століття. Програми, що здійснювались […]...
- Олександр Фадєєв: письменник громадянської війни 13 травня 1956 року у підмосковному селищі Переделкино, на другому поверсі однієї з письменницьких дач пролунав пістолетний постріл. Луна від нього незабаром досягло Кремля й викликало замішання у вищому ешелоні влади: покінчив із собою кандидат у члени ЦК ВКП(б), секретар Сполучника письменників. А лист, залишений покійним і звернене до керівників партії й держави, вивело його […]...
- Тема твору: Тема війни в літературі Твір по роману “Донські оповідання” М. О. Шолохова. Війна – це більше лихо для будь-якої людини. Так було за всіх часів. Це загальне лихо, що споює народ у єдине ціле. У такі часи люди забували про свої особисті проблеми й образи, поєднувалися й робили все для перемоги над ворогом, чи був це Батий або Гітлер. […]...
- Критика сталинизма в радянській літературі В історії радянської Росії 30 – е роки вважаються найбільш складними й суперечливими. Це час бурхливих успіхів індустріалізації, час спортивних свят, повітряних парадів, час неухильного росту військової моці СРСР. І все – таки саме ці роки ми вважаємо самим кривавим і страшним часом. Правда про події того років ховалася. Тільки зараз ми багато чого довідаємося […]...
- Тема війни в літературі Твір по роману “Донські оповідання” М. О. Шолохова. Війна – це більше лихо для будь-якої людини. Так було за всіх часів. Це загальне лихо, що споює народ у єдине ціле. У такі часи люди забували про свої особисті проблеми й образи, поєднувалися й робили все для перемоги над ворогом, чи був це Батий або Гітлер. […]...
- “Тема війни у світовій літературі” Війна. Від цього слова відразу стає не по собі, однак не кожному дана здатність тверезо оцінити всю масштабність лих, пережитих жахів і втрат, пов’язаних зі словом “війна”. Кривава, жорстока, неконтрольована… а чи потрібна вона? Однією з подій, яка наклала глибокий відбиток на історію в цілому, є одна з найбільш кошмарних воєн останніх століть. Так, саме […]...
- Тема війни в російській літературі Коли в мирне життя людей уривається війна, воно завжди приносить горе й нещастя в сім’ї, порушує звичний уклад життя. Російський народ випробував на собі тяготи багатьох війн, але ніколи не схиляли голови перед ворогом і мужньо переносив всі негоди. Сама найжорстокіша, дивовижна із всіх війн в історії людства – Велика Вітчизняна – затяглася на п’ять […]...
- ТЕМА ВІЙНИ В ЛІТЕРАТУРІ XX СТОЛІТТЯ Тема Великої Вітчизняної війни – незвичайна тема… Незвичайна, тому що написано про війну так багато, що не вистачить цілої книги, якщо згадувати тільки назви добутків. Дата 9 Травня наповнює серця гордістю за подвиг багатонаціонального радянського народу, що виграв битву з фашизмом, і сумом: мільйони синів і дочок Батьківщини назавжди залишилися лежати у своїй і чужій […]...
- Тема Великої Вітчизняної війни у літературі XX століття Подвиг народу безсмертний. Тема Великої Вітчизняної війни – незвичайна тема… Незвичайна, тому що написано про війну так багато, що не вистачить цілої книги, якщо згадувати тільки назви добутків. Дата 9 Травня наповнює серця гордістю за подвиг багатонаціонального радянського народу, що виграв битву з фашизмом, і сумом: мільйони синів і дочок Батьківщини назавжди залишилися лежати у […]...
- Твір на тему: “Тема війни у світовій літературі” Війна. Від цього слова відразу стає не по собі, однак не кожному дана здатність тверезо оцінити всю масштабність лих, пережитих жахів і втрат, пов’язаних зі словом “війна”. Кривава, жорстока, неконтрольована… а чи потрібна вона? Однією з подій, яка наклала глибокий відбиток на історію в цілому, є одна з найбільш кошмарних воєн останніх століть. Так, саме […]...
- Тема війни в російській літературі (“Донські оповідання” М. А. Шолохова) Війна – це більше лихо для будь-якої людини. Так було за всіх часів. Це загальне лихо, що споює народ у єдине ціле. У такі часи люди забували про свої особисті проблеми й образи, поєднувалися й робили все для перемоги над ворогом, чи був це Батий або Гітлер Перебували за всіх часів зрадники й труси, але […]...
- Відлуння громадянської війни в новелах Григорія Косинки (1899 – 1934) Справжнє прізвище – Стрілець. Народився в с. Щербанівка Обухівського району Київської області в родині бідних селян, 3 14 років переїхав жити до Києва. Рано почав працювати: чистильником взуття, канцеляристом. Закінчив вечірні гімназійні курси. Брав участь у громадянській війні. Протягом 1919-1922рр. навчався в Київському інституті народної освіти. Був членом літературного угруповання “Ланка”-МАРС. Був […]...
- Автор і його герої. Твір по роману “Розгром” Події у романі ставляться до періоду Громадянської війни на Далекому Сході, у якій брав активну участь сам Фадєєв. Однак на перший план автор висуває не історичні проблеми, а соціально-психологічні дослідження. Війна, бій, партизанське життя – все це лише тло для зображення внутрішнього світу героїв, їхньої психології, взаємин із суспільством, внутрішніх конфліктів. Проблеми “Розгрому” перегукуються із […]...
- Трагедія громадянської війни у творах українських письменників Трагедію особливо гостро відчуває душа делікатна, ніжна, беззахисна. А ще – довірлива. Наче квітка до сонця, вона розкриває пелюстки, вітаючи життя. І раптом – чорний смерч. Губить надію, карає за простоту і наївність. Та квітка проросла навесні 1917 року. Звалася вона молодою українською республікою. Над Києвом стояв “золотий гомін”, що його так точно вловило вухо […]...
- Розвінчання романтики більшовицької революції та кривавої громадянської війни Невже було це так? А може, то примара? Не знаю? Не скажу? І пахне бур’янами, а може, й чебрецем… а по ярках – огні? …огні… …огні… М. Хвильовий. Жовтнева революція… Скільки сподівань, скільки прагнень, скільки таємничих бажань про “тихі озера загірної комуни”, скільки романтичної віри в торжество революційних ідеалів. Це був початок нового етапу активної […]...
- Літописець революції й війни Олександр Олександрович Фадєєв – письменник, біографія якого тісно пов’язана з історією радянської держави. Його юність обпалена вогнем революції й громадянської війни. Свої враження від боїв на Далекому Сході він відбив у романі “Розгром”, що з’явився в пресі в 1927 році. Пояснюючи ідею добутку, письменник говорив, що хотів показати, як “все вороже змітається революцією, всі не […]...
- Тема судьбоносних митей у російській літературі XIX століття (По романі Л. Н. Толстого “Війна й мир”) 1. Мінути, що перевернули життя героїв. 2. Миттєві усвідомлення в житті Андрія Болконского. 3. Важливість скороминущих відкриттів. Часто в добутках російських письменників можна побачити опис тих судьбоносних мінут, у які головний герой переосмислює своє існування, робить переоцінку своїх поглядів і переконань, що у свою чергу повністю перевертає його життя. Досить згадати Родіона Раскольникова з роману […]...