Тема трагічної долі митця у поезії І. Франка “Опівніч. Глухо. Зимно. Вітер Виє”
Поезія І. Франка “Опівніч. Глухо. Зимно. Вітер виє… ” наділена чарівною притягальною силою.
Вона не просто служить об’єктом читацької насолоди, а зачаровує читача, приголомшує його своєю глибиною й завершеністю. Основна тема твору – творча трагедія митця – розробляється в оригінальній художній формі.
Вірш було написано 20 листопада 1901 року, а вперше надруковано вже у наступному році у “Літературно-науковому віснику” у складі ліричного диптиха “Із дневника” разом із віршем “Як голова болить!..”. Згодом
Саме у щоденникових записах людина стає відвертою як ніколи. Тільки сторінкам щоденника поранена душа довіряє усі свої таємниці. Звісно, що ми не можемо сприймати поезію як біографічну фіксацію конкретних буденних подій.
Скоріше назва покликана створити інтимно-довірливу атмосферу між ліричним героєм та читачем.
Отже, поезія – це своєрідний ліричний щоденник автора, якому він довіряє свої найпотаємніші роздуми і почуття.
Вірш являє собою високий зразок ліричної
Опівніч. Глухо. Зимно.
Вітер виє.
Я змерз. І випало з холодних пальців
Перо. І мозок стомлений відмовив
Вже послуху. В душі глибока павза.
Ні думка, ні чуття, ні біль – ніщо
В ній не ворушиться. Завмерло все,
Немов гнилий ставок в гущавині,
Якого темну воду не ворушить
Вітровий подих…
Відразу ж впадає в око паралелізм картин природи і душевного стану ліричного героя. Зима – це пора року, коли природа відпочиває та засинає глибоким сном. Позаду залишилися весняний бурхливий розквіт, літня спека, осінній смуток.
Взимку також смутно, але це смуток-відпочинок. Так і в душі ліричного героя завмирають, засинають усі думки, почуття і навіть біль. Але душа не мертва, вона – наче гнилий ставок, темну воду якого не ворушить вітровий подих.
Для того щоб примусити цей ставок душі жити, потрібен справжній буревій вражень, бурхливих подій, пристрасті.
Текст побудовано на основі символічних подвійних опозицій світла – темряви, тепла – холоду, верху – низу, життя – смерті, буття – небуття. Ці символічні опозиції, пов’язані між собою змістовно (світло, тепло, верх як символи життя й щастя протиставляються темряві, холоду, абсолютному низові – атрибутам недолі і смерті), кристалізуються в системі ключових слів-образів, які несуть на собі головне смислове навантаження. Образи, що мають позитивне емоційне та смислове навантаження: серце, світло, сонце, весна, тепло та ін. Образи, що мають негативне емоційне та смислове навантаження: біль, павза, лиха доля, втопленики, багнюка, гнилий ставок, болотне дно, темна яма, сумна хатина, мороз тощо.
Саме останні образи створюють трагічно-песимістичне звучання поезії в цілому. Вони характеризують дійсність митця, в той час як позитивно наснажені слова-образи виражають бажаний, належний, омріяний, однак, на жаль, недосяжний статус творчої свободи митця:
Не вийдете на світло, небожата!
Не вивести вже вас мені до сонця!
Я сам оце лежу у темній ямі,
Я сам гнию тут, до землі прибитий,
А з диким реготом по моїй груді
Тупоче, б’є моя лиха доля!
Для творця сумні співи його душі – це небожата, яких усупереч усім життєвим обставинам треба вивести до сонця, дати їм життя й надію. Ми знаємо, що останні роки життя поета були дуже тяжкими. З одного боку, його пригнічувала невиліковна хвороба і її загострення. З іншого боку, важкими для митця виявилися украй несприятливі умови для творчості – переслідування будь-яких виявів українського національного життя.
Звідти, мабуть, у поезії з’являється цей образ темної ями, вибратися з якої немає сили. Що для поета стає смертю – смерть духовна, неможливість висловлювати свої думки, почуття у пісні. Фізично поет ще не помер, проте духовна смерть породжує пригнічення всіх функцій організму: “Я сам гнию тут, до землі прибитий… “.
Доля посміхається та знущається – вона з диким реготом тупоче й б’є по грудях, у яких ще залишається живим серце.
Важливу роль у підвищенні емоційності поетичного тексту відіграють різноманітні повтори: “там весело – нехай ми тут не чахнем! Там гарно так – хай тут не гниєм!”; “Не вийдете на світло, небожата! Не вивести вже вас мені до сонця!
Я сам оце лежу у темній ямі, я сам гнию тут, до землі прибитий… “. Поет нагромаджує обставини й означення, синонімічні іменники (“І голос чути, зойк, ридання, стогін… тінь голосу, зітхання”). Причому окремі слова вживаються не стільки в прямому, буквальному значенні, скільки несуть символічне навантаження:
Де ж я тепла візьму вам, небожата?
Уста мої заціпило морозом,
А серце в мене вижерла гадюка…
Отже, мороз, що заціпив уста, – це не просто відсутність творчого натхнення, викликаного перенасиченістю та задоволенням. Образ гадюки, що вижерла серце, – це символічне втілення всіх бурхливих подій реальної дійсності, які виснажили ліричного героя. Як бачимо, у поезії перед читачем відкривається велика таємниця творчої трагедії митця.
Але, на мою думку, ліричний герой, митець, вже надто захоплюється своєю драмою. Митець, навіть у найтрагічніші моменти свого перебування у матеріальному світі, не перестає бути митцем. Так само, як вчора кохання викликало в нього чарівні пісні, так сьогодні духовна втома викликає до життя ці мінорні звуки пісні-сповіді.
Загальне емоційне враження від музики Франкового вірша гнітюче, страшне, невільне. Втім, воно повністю гармоніює зі змістом та пафосом поезії.
Related posts:
- Трагедія долі митця у поезії Бодлера Бодлер прагне вразити читачів відверто моторошними картинами внутрішнього світу людини для того, щоб пробудити в них бажання протистояти злу, боротися із тваринним у собі, шукати і прагнути ідеалу та краси. “Тільки сягаючи найглибших прірв падіння, уява за законом протилежності запалює світоч найвищих ідеалів. Квіти чеснот в уяві поета не можуть розквітати без квітів зла, адже […]...
- Шляхами Орфея: тема мистецтва й митця в поезії Р. М. Рільке Темою і метою будь-якого мистецпиш є примирення індивідууму із Всесвітом. Р. М. Рільке Р. М. Рільке – один із найвитонченіших поетів початку XX ст. Здібність сприймати культурні цінності різних епох і народів, духовна широта, гостроти світовідчуття, якими він був обдарований від природи і розвивав у собі протягом усього свого життя, дали змогу йому не лише […]...
- Тема жіночої долі в поезії М. Некрасова (за віршем “Трійка”) Не обділений у дитинстві увагою і любов’ю матері, Микола Некрасов проніс через усе життя почуття вдячності до рідної неньки і особливе ставлення до жінок, сповнене співчуття до їхніх страждань і безправного становища. Іноді це ставлення поета настільки трепетне і пронизливе, що викликає сльози, смуток і гіркі роздуми. Там, де розповідається про жіночу долю, у Некрасова […]...
- Тема жіночої долі у поезії М. Некрасова (за віршем “Трійка”) “Вселенським смутком” овіяна поезія російського поета Миколи Некрасова. У його віршах – така правда життя, що іноді вона наскрізь пронизує душу своєю безвихіддю і безнадією. Смуток і журба звучать і в кожному рядку його славнозвісної “Трійки” (переклад М. Терещенка): Чом ти пильно зориш на дорогу, Без веселих подружок стоїш? Мабуть, серце здіймає тривогу – І […]...
- Проблема митця і мистецтва в поезії Є. Маланюка Євген Маланюк певною мірою залишається таємничою постаттю для сучасного українського читача. Перш за все тому, що широкий загал познайомився з його творчістю досить недавно, а також, тому, що поезія митця – інтелектуальна, глибоко філософічна, сповнена символічних означень та складних метафор і алегорій. Роздумуючи над роллю митця в суспільстві, Є. Маланюк виділяє два типи творчих особистостей […]...
- Втілення в образі Марії трагічної долі України Стефаникове слово пробуджувало добро і гуманність, співчуття до людського горя і чесність, справедливість і любов до України та її народу. Яскраве свідчення цього – новели письменника “Марія”, “Сини”, “Мати”, “Межа”, “Вовчиця”. Чи не найбільш вражаючий із них твір – новела “Марія”. Початок століття приніс із собою і великі надії, і великі страждання. Розпочалася Перша світова […]...
- Причини трагічної долі Сореля (І варіант) 10 клас ВСТУП ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ СТЕНДАЛЬ, О. ДЕ БАЛЬЗАК, Ч. ДЕККЕНС Причини трагічної долі Сореля (І варіант) Те, що герой роману – особа трагічна, ні в кого сумнівів не викликає. Відповідей на запитання: “Чому?” може бути декілька. Розглянемо деякі з них. Відстоюючи свої права, герой змушений мобілізувати всі засоби на боротьбу і навколишнім світом. […]...
- Причини трагічної долі Сореля (II варіант) 10 клас ВСТУП ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ СТЕНДАЛЬ, О. ДЕ БАЛЬЗАК, Ч. ДЕККЕНС Причини трагічної долі Сореля (II варіант) Головний герой роману – хлопець із провінції, наділений глибоким розумом і уявою, але бідний і незнатний. У сім’ї Жульєн почувався чужим, не було у нього друзів і серед однолітків. “Всі домашні зневажали його, а він ненавидів своїх […]...
- Відтворення долі покоління сучасників у поезії Михайла Лермонтова ЛЕРМОНТОВ МИХАЙЛО (1814-1841) Російський поет, у творчості якого відбились тенденції романтичного і реалістичного напряму. У віршах (“І нудно і сумно”, “На дорогу йду я в самотині”), поемах (“Мцирі”, 1840; “Маскарад”, 1835), романі “Герой нашого часу” (1840) відчутна зосередженість автора на внутрішньому світі ліричного героя, у центрі – проблема особистості. “Герой нашого часу” – морально-психологічний роман […]...
- Трагізм долі митця в романі Михайла Булгакова “Майстер і Маргарита” М. Булгаков в романі “Майстер і Маргарита” утверджує цінності творчості і кохання та їхньої рятівної сили в долях Майстра і Маргарити. Образові Майстра віддана найдорожча Булгакову ідея безсмертя справжнього мистецтва. Персонаж Майстра містить чимало автобіографічних елементів, у цьому образі відбилися риси гетевського Фауста, письменника М. Гоголя. Головним є те, що булгаківський Майстер змальований як узагальнений […]...
- Проблема митця і мистецтва в поезії Євгена Маланюка Євген Маланюк певною мірою залишається таємничою постаттю для сучасного українського читача. Перш за все тому, що широкий загал познайомився з його творчістю досить недавно, а також тому, що поезія митця – інтелектуальна, глибоко філософічна, сповнена символічних означень та складних метафор і алегорій. Роздумуючи над роллю митця в суспільстві, Є. Маланюк виділяє два типи творчих особистостей […]...
- Зображенні в повісті М. Гоголя “Шинель” трагічної долі “маленької людини” Микола Гоголь в повісті “Шинель” розповів трагічну історію “маленької людини”. До цієї теми зверталося чимало письменників, але саме Гоголь надав їй особливої загостреності. Письменник суворо викривав вади суспільства. Хто ж така “маленька людина”? Це нічим непримітна людина, яка не вміє себе захистити від несправедливості. Разом з тим вона не має високих поривань, її цілком влаштовує […]...
- Відтворення героїчної і трагічної долі України в літописах Школа… Мій улюблений клас… Сиджу за партою і гортаю сторінки яскраво проілюстрованого підручника з історії України. Безліч рядків, набраних звичайним шрифтом, багато інформації, яку слід збагнути і запам’ятати. А звідки вона, ця інформація? Чи достовірна, чи, може, кимось вигадана? Сиджу, міркую, гортаю аркуші тепер вже своєї пам’яті: перекази, міфи, легенди, літописи… Літописи! Дійсно, це ж […]...
- Трагічність долі митця (за творами О. Довженка “Автобіографія”, “Щоденник”) “Хто в мистецтві має розум, а не має почуття, той не має генія. А хто не має розуму, а має почуття, той божевільний. Тільки той, хто в мистецтві має і розум, і почуття, – держить в собі світло дня… ” Ці слова Тодося Осьмачки можна повністю віднести до творчості Олександра Довженка. Тільки треба додати, що […]...
- Осмислення трагічної долі українського народу у романі Самчука “Марія” Зараз нам важко навіть уявити, що у XX столітті в центрі Європи в державі, яка проголошувала себе найгуманнішою, могло бути таке явище, як голодомор – зумисне, насильницьке моріння людей голодом. Це явище шокує вже само по собі, змушує співпереживати. Тому не дивно, що роман Уласа Самчука “Марія” став своєрідною сенсацією, бо торкнувся незнаної для європейців […]...
- Втілення в образах дітей Кураж трагічної долі людських чеснот в умовах війни Втілення в образах дітей Кураж трагічної долі людських чеснот в умовах війни Ще й досі часом де-не-де чуєш вислів: “Війна все спише”. Щоправда значення цього вислову неоднозначне. І найчастіше прямо протилежне, бо насправді ніхто нічого не може списати з людської совісті. Але правда й те, що саме війна сіє ілюзію відсутності моральних правил. Найкраще це […]...
- Відтворення долі покоління сучасників у поезії Михайла Лєрмонтова Російський співає, у творчості якого відбились тенденції романтичного й реалістичного напряму. У віршах (“І нудно й сумно”, “На дорогу йду яв самотині”), поемах (“Мцирі”, 1840; “Маскарад”, 1835), романі “Герой нашого години” (1840) відчутна зосередженість автора на внутрішньому світі ліричного героя, у центрі – проблема особистості. “Герой нашого години” – морально-психологічний роман про частку молодих людей […]...
- Співзвучність поезії І. Франка з народно-пісенною творчістю У моїй кімнаті лунає щира і задушевна, глибоко лірична і хвилююча пісня: Ох, тії очі темніші ночі, Хто в них задивиться, й сонця не хоче! І я вже справді не хочу бачити нічого: ні сонця, ні неба, а лише ще й ще раз почути: Ой ти, дівчино, ясная зоре! Ти мої радощі, ти моє горе! […]...
- Відтворення долі покоління сучасників у поезії Лермонтова Вважається, що ознакою великого таланту митця є його вміння відтворити епоху, в якій він живе. Ця ознака повною мірою стосується творчості М. Ю. Лермонтова. За недовге творче життя поет зумів окреслити долю сучасного йому покоління. У поезію Лермонтова входить повсякденне життя і конкретний час – 30-40-ві роки з їхніми суперечностями: піднесенням ідейної зацікавленості молодого покоління […]...
- Зображення трагічної долі жінки-матері в поемі “Наймичка” – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ …І перед нею помолюся, Мов перед образом святим Тієї матері святої. Т. Шевченко Людині дуже важко жити у світі без матері, без її любові та чутливого серця, яке зрозуміє всі болі і турботи своєї дитини. Образ матері – доброї, щедрої на любов і ласку – постає перед нами із […]...
- Тема твору: Доля рідного краю й українського народу в поезії Івана Франка “Скрізь і завжди у мене була одна провідна думка – служити інтересам мого рідного народу…”, – писав Іван Франко наприкінці свого життя. З великою емоційною силою це твердження втілене в численних його поезіях. Роздуми про долю Батьківщини та українського народу є постійною темою поетичних творів Франка. (Народе мій… Твоїм будущим душу я тривожу…). Рідна земля […]...
- Доля рідного краю й українського народу в поезії Івана Франка Доля рідного краю й українського народу в поезії Івана Франка. Вболівання за долю рідного краю і. Франко виніс ще з батьківської кузні, яка була його першим “університетом”. “На лні моїх спогадів, – згадував він потім, – і досі горить маленький, але міцний вогонь. Це огонь із кузні мого батька. І мені здається, що запас його […]...
- Камінний хрест – символ трагічної долі українського селянина-бідняка (за новелою В. Стефаника “Камінний хрест”) Кінець XIX століття… Західна Україна. Журавлями розлітаються по світу українці. Що змушувало їх залишати рідну землю? Чого шукали вони в чужих країнах? Селяни західних українських районів залишають батьківську землю, зводячи як пам’ятники по собі камінні хрести, їдуть до далекої Канади в пошуках землі обітованої. А що ж чекає їх там, далеко за океаном?.. Багатостраждальна історія […]...
- Співзвучність поезії І. Я. Франка з народнопісенною творчістю Франко як митець в першу чергу – поет. Спів поезії Івана Франка найяскравіше самовиразився як художник, як мислитель, як людська особистість незвичайної емоційності, якій властиві повна гама почуттів: і надія і зневіра, і любов, і ненависть. Для його поезії притаманні сміливість думки; культура мислення чистота почуттів, високі естетичні ідеали. Одна із пристрастей Франка – збирання […]...
- Тема народної долі у творчості H. А. Некрасова I. Біографічна обумовленість теми. 2. Дріб’язковість і вбогість богатих. 3. Моральна чистота народу. 4. Сумна пісня надії Уже при погойдуванні колиски вирішується, куди схилиться чаша ваг долі. С. Е. Лец Тема народної долі одна з головних тем у творчості Н. А. Некрасова Він, як ніхто інший, зміг у своїй поетичній спадщині показати всі сторони побуту […]...
- Співзвучність поезії Івана Франка з народною піснею Франко як митець передусім – поет. Саме в поезії він найяскравіше самовиразився як художник, як мислитель, як людська особистість незвичайної емоційності, якій властиві повна гама почуттів: і надія, і зневіра, і ненависть. Його поезії притаманні сміливість думки, культура мислення, чистота почуттів, високі естетичні ідеали. Одна із пристрастей Франка – збирання усної народної творчості: прислів’їв, приповідок, […]...
- Ідея служіння митця народові в поезії Лесі Українки Ніхто не може вибирати час, у який живе, і народ, з якого веде свій рід. Лесі Українці судилося бути дочкою народу, що потерпав від чужого гніту, і творити в таких умовах, коли цей гніт перешкоджав соціальному і культурному розвитку рідного краю. Тож українські літератори вважали за обов’язок своєю творчістю прислужитися національному та духовному визволенню народу. […]...
- Тема кохання й вірності в поезії Максима Рильського і Володимира Сосюри (2) ТЕМА КОХАННЯ Й ВІРНОСТІ В ПОЕЗІЇ МАКСИМА РИЛЬСЬКОГО І ВОЛОДИМИРА СОСЮРИ Міняються часи і влада, міняється життєвий уклад і людський світогляд. Але незмінними лишаються найвищі істини, незмінною лишається людська потреба любити. Тема кохання в усіх народів, від прадавніх часів і до наших днів, – завжди актуальна для мистецтва, бо корені її глибоко заховані в людському […]...
- Співзвучність поезії І. Франка з народнопісенною творчістю ІВАН ФРАНКО 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ У моїй кімнаті лунає щира і задушевна, глибока і лірична і хвилююча пісня: Ох, тії очі темніші ночі, Хто в них задивиться, й сонця не хоче! І я вже справді не хочу бачити нічого: ні сонця неба, а лише ще й ще раз почути: Ой ти, дівчино, ясная зоре! […]...
- ТАРАС ШЕВЧЕНКО. ВІТЕР ВІЄ-ПОВІВАЄ… ВІТЕР З ГАЄМ РОЗМОВЛЯЄ Мета: поглиблювати знання учнів про творчість Т. Г. Шевченка; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів, уміння добирати потрібну інтонацію під час читання; розвивати зв’язне мовлення учнів, образне мислення, творчу уяву; виховувати любов до художнього слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА (за вибором учителя) III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ Гра “Хто краще?” Конкурс […]...
- “Співзвучність поезії Івана Франка з народнопісенною творчістю” Про силу духу все співав. Іван Франко Говорячи про зв’язок поезії з народною піснею, не можна оминути проблеми жанрових особливостей лірики як одного з літературних родів. Власне, поезія виникла як пісня. Недвозначно свідчить про це походження й первісне значення слова “лірика”, яке в нашому контексті сприймається як синонім слова “поезія”. Отож “лірика” походить від грецького […]...
- Тема долі у творчості М. Ю. Лермонтова 1. Роман “Герой нашого часу”. 2. Доля як рушійна сила сюжету в “Пісні про купця Калашникова”. 3. Доля поета в суспільстві. Тема долі як життєвого шляху особистості так чи інакше звучить у добутках переважної більшості письменників. Однак нерідко в літературі зустрічається й трохи інше розуміння долі, долі, приречення, за межі якого людина навряд чи здатна […]...
- Тема кохання й вірності в поезії М. Рильського і В. Сосюри Всі закохані – завжди безстрашні! М. Рильський Вічна загадка Любові… Саме вона породжує прекрасне й вічне на землі, звеличує людину, робить її щасливою. Скільки існує людство, нерозгаданою залишається таїна почуттів, що надихають художників і композиторів, скульпторів і поетів. Максима Рильського як поета, можливо, народило пристрасне, але нерозділене почуття. Уже в ранній збірці “На білих островах” […]...
- Співзвучність поезії Івана Франка з народнопісенною творчістю (2) Співзвучність поезії Івана Франка з народнопісенною творчістю У древнім Львові Чи в Криворівні Пісні Франкові, Слова чарівні. / О. Ющенко / Протягом віків пісня живе серед людей, поруч з людьми. То весела, то сумна, то мужня, то лагідна, вона супроводжує нас протягом життя. Це дуже добре знав Іван Франко – пісні сильно вплинули на його […]...
- СТЕПАН ЖУПАНИН. НАМАЛЮЮ ВІТЕР. ЛІНА КОСТЕНКО. ЯКЩО НЕ МОЖЕШ ВІТЕР ЗМАЛЮВАТИ Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; формувати вміння працювати над текстом, аналізувати його зміст; навчати помічати в поетичних творах образні вислови, які допомагають уявити описані картини; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення, творчу уяву учнів; виховувати любов до художнього слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА Гра “Письменник” – Правильно прочитайте зашифрований […]...
- П. КУЛІШ. КРЕДО МИТЦЯ, ЙОГО РОМАНТИЧНА ЛІРИКА (“ТРОЄ СХОТІНОК”, “ЗАВОРОЖЕНА КРИНИЦЯ”) Тема. П. КУЛІШ. КРЕДО МИТЦЯ, ЙОГО РОМАНТИЧНА ЛІРИКА (“ТРОЄ СХОТІНОК”, “ЗАВОРОЖЕНА КРИНИЦЯ”) 1. Пишно-прохолодними у творі названі (“Троє схотінок”): А Царські палати. Б “Схотінки”. В Вертогради. Г Стосунки ліричного героя і Мадонни. 2. Характеризуючи себе, поет зазначає, що у нього “мислі”… А Критично налаштовані. Б Благородні. В Кращі, ніж у світових митців. Г Здатні оспівати […]...
- Тема кохання й вірності в поезії М. Рильського і В. Сосюри Змінюються часи і влада, життєвий уклад і людський світогляд. Але незмінними лишаються найвищі істини, одвічною лишається людська потреба любити. Тема кохання в усіх народів, від прадавніх часів і до наших днів, – завжди актуальна для мистецтва, бо корені її глибоко заховані в людському єстві. Загальновизнаними рисами української натури є м’який ліризм, схильність до тонкого світовідчуття, […]...
- Камінний хрест як символ трагічної долі селянина-бідняка (За новелою В. Стефаника “Камінний хрест”) “Чую їх біль, усі ті нитки, що рвуться між їх серцем і селом, і мені рвуться, чую їх біль і муку”, – писав Василь Стефаник до Ольги Кобилянської. Мова в цьому листі йшла про нескінченно злу й гірку долю тих, хто в пошуках кращої долі від’їжджав за океан. Еміграція українців з території Західної України наприкінці […]...
- “Тема кохання й вірності в поезії М. Рильського і В. Сосюри” Ом своїм, його задушевністю, теплотою, інтимністю, його знаменитим сосюрівським тембром він таки ні на кого не схожий, він – одинак” – писав про Володимира Сосюру Олесь Гончар. “Історична постать письменника, що був архімайстром вашої поезії, великим сеніором нашої мистецької культури і людиною щедрого серця та виняткового особистого чару” (Є. Маланюк). Цей відгук стосується творчої особистості […]...
- Тема поета й поезії у творчості А. С. Пушкіна А. С. Пушкін – великий поет і письменник першої половини 19 століття. У його віршах є те, що повинен осмислити кожна людина. Основний рід його Творчості – це лірика, головними темами якої є волелюбність, любов і дружба, тема Батьківщини, природи й призначення поета й поезії. Пушкін багато думав про роль поета в поезії, про призначення […]...