ТЕПЛИЙ ОЛЕКСА
30 березня знаменує початок роботи пасічників. Якщо погода вже тепла, сніг зійшов, то пасічники виносять вулики з бджільника, замовляють бджіл, щоб інших хазяїв не шукали, а потім моляться, щоб Бог послав гарне літо й, відповідно, багато меду.
Якщо ж сніг іще не зійшов, морози ще досить сильні, то пасічники обмежуються примовляннями, зверненими до бджіл, аби ті потихеньку прокидалися й готувалися до роботи.
Народна традиція велить пасічникам, випускаючи бджіл на теплого Олексу, викопати посередині пасіки невеличку дернину й обнести пасіку
– Як земля не зрушує зі свого місця, так най і бджоли мої не зрушують від свого хазяїна!
За стародавнім віруванням, на теплого Олексу вівсянка співає свою першу в цьому році пісеньку – це одні з перших звуків весни. Щука цього ж дня лід хвостом розбиває, і це навіть почути можна, варто тільки вийти рано-вранці до води й прислухатися. За легендою, ту весняну щуку, що лід розбиває, можна голими руками впіймати, один мужик так і зробив, але через три дні помер.
А перед смертю йому весь час здавалося,
Якщо спіймати цю щуку, то можна з рибальством сміливо прощатися – не буде вже вдачі. Щука викидає ікру за звичай на теплого Олексу, тож завзяті рибалки святкують цей день, сподіваючись, що з Божою допомогою рибалити будуть вдало.
Народна хитрість підказує: якщо бажаєш гарного врожаю пшениці, то на Явдохи, сорок святих і теплого Олексія слід, вийшовши із церкви, одразу вибрати якнайкраще зерно для посіву. Тоді зернові дуже добре вродять.
У цей час журавлі повертаються з вирію. Відповідно до фольклорних переказів, журавель “відповідальний” за лад і згоду між птахами. Існує повір’я, що якщо діти кинуть на землю червоний пояс або хустку, то журавлі далі не полетять, а кружлятимуть над тим місцем, де пояс лежить, і потроху спускаються до землі. Цей звичай має назву – “перев’язування дороги червоним поясом”.
Зруйнувати журавлине гніздо – великий гріх, оскільки журавель – небесний птах.
Ведмеді прокидаються та, худі, облізлі й голодні, починають шукати чогось їстівного.
Про те, як ведмеді з’явилися, існує легенда. “Якось раз просився чернець до хати переночувати – у лісі, бач, заблукав. Але жоден господар не пустив ченця на ніч. Чернець розгнівався та прокляв жорстоких людей – і вони стали ведмедями “.
Інша ж легенда ось як пояснює факт ведмежого існування: “одного разу мірошник хотів Ісуса Христа перелякати, тому й надягнув кожух хутром нагору. Коли Ісус Христос повз нього проходив, мірошник почав ревіти, а той і говорить:
– От і реви так, поки світ стоїть і сонце світить! І одразу після цих слів став мірошник ведмедем.
Related posts:
- Теплий хліб – Костянтин Пустовський Теплий хліб. Коли кавалеристи проходили через село Бережки, німецький снаряд розірвалося на околиці й ранив у ногу вороного коня. Командир залишив пораненого коня в селі, а загін пішов далі, порошачи й дзенькотячи удилами, – пішов, закотився за гаї, за пагорби, де вітер качав спіле жито Коня взяв до себе мірошник Панкрат. Млин давно не працював, […]...
- СТОРОЖЕНКО ОЛЕКСА СТОРОЖЕНКО ОЛЕКСА (24.11.1806, с. Лисогори, тепер Ічнянського р-ну Чернігівської обл. – 18.11.1874, м. Брест у Білорусі) – письменник, публіцист, мемуарист. Народився в сім’ї відставного армійського офіцера, дрібного поміщика, нащадка старовинного козацького роду. Навчався в пансіоні при Слобідсько-Українській губернській гімназії (Харків). У 1824 – 1850 рр. служив у війську, брав участь у російсько-турецькій війні (1828 – […]...
- ПОЕТИЧНА МАЙСТЕРНЯ. МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ. ТЕПЛИЙ ДОЩИК-СРІБНОПАД І семестр З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ Урок 46. ПОЕТИЧНА МАЙСТЕРНЯ. МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ. ТЕПЛИЙ ДОЩИК-СРІБНОПАД… Мета: удосконалювати навички виразного читання віршованих творів; навчати аналізувати прочитані вірші; розвивати смислову, образну пам’ять, уміння узагальнювати, зіставляти; виховувати любов до художнього слова. II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА Ген стрибають на морозі Три ворони на дорозі. – Кар-кар-карІ За скоринкою погнались, На все горло […]...
- Ліризм, теплий і яскравий гумор у зображенні життя і праці простих трудівників (за творами Остапа Вишні “Діди наші та баби наші”, “Весна-красна”) (1 варіант) Остап Вишня був міцно пов’язаний із старим українським селом, саме воно дало йому неоціненні враження, знання оригінальних людських типів, численних життєвих бувальщин, атмосфери буднів, усіх тих реалій, що природно ввійшли до його гумористичних творів. Письменник був глибоко обізнаний зі старим селом та його людьми, побутом, звичаями, культурою міжлюдського спілкування, самобутньою мовою. Старе село, з одвічною […]...
- ОЛЕКСА КОБЕЦЬ Олекса Варавва (псевдонім – Олекса Кобець) народився 28 березня 1889 року в сім’ї бідних хліборобів, які не могли йому дати матеріального забезпечення так, що вже на 14-му році життя, після закінчення канівської 2-класної школи, яка за статутом 1872 року дорівнювала 6-м класам гімназії, довелося хлопцеві покинути рідну хату й самому торувати шлях у подальше Життя. […]...
- Олекса Влизько Влизько Олекса Федорович народився 17 лютого 1908 року на станції Боровйонка Крестецького повіту Новгородської губернії, де його батько служив дяком, псаломщиком. Там і почав навчання, а продовжив його на батьківщині діда – в с. Сингаївка на Звенигородщині. У 13 років важко перехворів на скарлатину і втратив слух. Ця травма компенсувалася вольовим розвитком пам’яті, начитаністю: книжка […]...
- ОЛЕКСА СТОРОЖЕНКО (1806-1874) Українська література 7 клас – Л. Т. Коваленко – Освіта 2015 “ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ – ЛЮДИНА…” Сьогодні ти починаєш вивчати розділ, назву якому дата рядки з поезії В. Симоненка “Ти знаєш, що ти – людина?”. Що за дивне запитання? – скажеш ти. – Ми маємо спільні зовнішні фізичні ознаки, за якими біологи віднесуть нас […]...
- Стефанович Олекса – Біографія Олекса Коронатович Стефанович (5 жовтня, 1899, Милятин, Рівненська область – 4 січня 1970, Баффало) – український поет, літературний критик. Родом з с. Милятина на Волині; з 1922 на еміграції в Празі, де відвідував Карлів університет, від 1944 жив у Німеччині, від 1949 у США. Народився 5 жовтня 1899 р. у с. Милятині Острозького повіту на […]...
- Кобець Олекса – Біографія (1889-1967) Олекса Варавва (псевдонім – Олекса Кобець) народився 28 березня 1889 року в сім’ї бідних хліборобів, які не могли йому дати матеріального забезпечення так, що вже на 14-му році життя, після закінчення канівської 2-класної школи, яка за статутом 1872 року дорівнювала 6-м класам гімназії, довелося хлопцеві покинути рідну хату й самому торувати шлях у подальше […]...
- Влизько Олекса – Біографія Влизько Олекса Федорович народився 17 лютого 1908 року на станції Боровйонка Крестецького повіту Новгородської губернії, де його батько служив дяком, псаломщиком. Там і почав навчання, а продовжив його на батьківщині діда – в с. Сингаївка на Звенигородщині. У 13 років важко перехворів на скарлатину і втратив слух. Ця травма компенсувалася вольовим розвитком пам’яті, начитаністю: книжка […]...
- Олекса Коронатович Стефанович Степанович Олекса народився 5 жовтня 1899 р. в селі Милитині Острозького повіту на Рівненщині в родині священика. У 1919р. закінчив Житомирську семінарію. В 1922р. емігрував, навчався на філософському факультеті Карловського університету в Празі, а згодом відвідував літературно – мистецькі курси Українського вільного університету. У 1944р. жив Міттенвальді (Німеччина), з 1949р – у м. Буффало (США) […]...
- Скарб – ОЛЕКСА СТОРОЖЕНКО скорочено ОЛЕКСА СТОРОЖЕНКО Скарб Був собі чоловік та жінка. Були вони люди заможненькі, усього в їх доволі: і поля, і скотинки, і худоби, і хата простора з садочком і левадою. Послав їм Господь на втіху одного тільки синка – Павлусем звали. Та вже ж і шанували, і пестували вони того одинчика! Не так батько, як мати. […]...
- Скарб скорочено – Олекса Стороженко Був собі чоловік та жінка. Були вони люди заможненькі, усього в їх доволі: і поля, і скотинки, і худоби, і хата простора з садочком і левадою. Послав їм Господь на втіху одного тільки синка – Павлусем звали. Та вже ж і шанували, і пестували вони того одинчика! Не так батько, як мати. І що то […]...
- Влизько Олекса Федорович Дев’ята симфонія Монолог Вогню, вогню! Надлюдської любові! Хай кров кипить у грудях молодих! Беру тебе, о світе мій терновий, В обійми сонячні! Як теплий птах І птах вогненний облітаю серцем По всіх світах. Над людом простягаю Безмежні крила. Хай приходять всі Під їх покрови. Як не знайдуть раю, То знайдуть пекло молодих обіймів, Вселюдських, сильних, що під […]...
- Влизько Олекса Федорович Парубоцьке І Гей, піду на села у веселім марші, Щоб за плугом взнати, чи поет і я! Сонце ти гаряче, братику мій старший, Мабуть, в тім і буде доленька моя! Як і кожний, буду! В парубоцькім колі Вечором зі сміхом вийду на майдан. (Позабувши місто, де панелі голі, А на них самотній висиха каштан!) Паруб’ята виб’ють […]...
- Скарб – ОЛЕКСА СТОРОЖЕНКО – “ТИ ЗНАЄШ, ЩО ТИ-ЛЮДИНА?” Скорочено Жили собі чоловік та жінка. Усього в них було доволі. Свого сина єдиного вони шанували й пестили, особливо мати. Усе, що забажає, виконували, не давали й пилинці впасти. Доріс Павлусь до парубка, зробився гладким та опецькуватим, тільки руки в нього білі й ніжні, бо ніколи роботи не знали. Чоловік картав жінку – навіщо такого лінивого […]...
- Скорочено – СКАРБ – ОЛЕКСА СТОРОЖЕНКО Був у заможних батьків єдиний син Павлусь. Дуже вони пестили його. Особливо мати. Нікуди його не пускала, всіляко догоджала. Кажу ж вам, що й між матерями навдивовижу була мати. Доріс Павлусь до парубка. Так його вигнало та розперло, такий став гладкий та опецькуватий. Не пускає сина мати на вечорниці, обіцяє знайти йому наречену. Одного разу […]...
- Влизько Олекса Федорович Баляда про короткозоре Ельдорадо В далекі моря пішли кораблі З людьми, що набридли своїй землі. А людям набридла своя земля, Набридла людям ласка короля, І вони прийшли до портів іздаля. У людей по кишенях вітер гуляв, І чортик ножа виглядав з халяв. Був у них хаотично оздоблений ріт – Од легеньких пушків до великих борід, І кремезні руки, що […]...
- Влизько Олекса Федорович Баляда про остаточно короткозоре Ельдорадо В нудний океан пішов корабель З людьми, що втекли від своїх земель. Бо власна земля – холодна й німа, Бо власна земля, як завжди,- тюрма, А краща усюди, де нас нема. Конкістадори пливли, було! Від ромів і райн в голові гуло. Тепер над трубами жодних райн. Простий пароплав, без ніяких тайн, Компанії “Зюйд Амерікен Ляйн”. […]...
- Глібов Леонід Іванович Мірошник Мірошник мав хороший млин. В хазяйстві не абищо він: Про се гаразд усякий знає, Хто хлібець має. Млин у Мірошника був водяний. Мірошник той Хомою звався, І був він чоловік такий, Що не гаразд за діло брався; А інший раз Буває дорогий і час. Вода раз греблю просмоктала… Ну що ж! Узять би й загатить. […]...
- Олекса Стороженко. Оповідання “Вчи лінивого не молотом, а голодом”. Повчальний зміст оповідання. Уміння українців посміятися над власними вадами, вчитися на помилках УРОК 39 Бесіда з позакласного читання Тема. Олекса Стороженко. Оповідання “Вчи лінивого не молотом, а голодом”. Повчальний зміст оповідання. Уміння українців посміятися над власними вадами, вчитися на помилках. Мета. Вчити учнів робити власні висновки з прожитого, удосконалювати вміння інсценувати уривки, розвивати логічне мислення та творчі здібності; виховувати любов до праці. Обладнання: текст оповідання. Хід уроку […]...
- Гостре висміювання несправедливості царського суду в байці “Щука” – І варіант – ЛЕОНІД ГЛІБОВ 6 клас I варіант У байці “Щука” йдеться про суд, який почався над Щукою через її погану поведінку у ставу. Суд правлять справжні нікчеми: Якіїсь два Осли, Одна нікчемна Шкапа Та два стареньких Цапа. За стряпчого була Лисиця, якій Щука постачала карасів та линів. Глібов викриває недалекоглядність суддів, якою і користується Лисиця. Коли суд призначив […]...
- Олекса Стороженко “Скарб”. Короткі відомості про письменника, його гумористичні твори. Морально-етичні проблеми оповідання. Гумористичне, викривальне зображення головного героя. Скарб – узагальнений образ щастя. Повчальний характер оповідання УРОКИ 37-38 Тема. Олекса Стороженко “Скарб”. Короткі відомості про письменника, його гумористичні твори. Морально-етичні проблеми оповідання. Гумористичне, викривальне зображення головного героя. Скарб – узагальнений образ щастя. Повчальний характер оповідання. Мета. Ознайомити учнів з життям і творчістю письменника, допомогти опрацювати сюжет твору; удосконалювати вміння складати цитатний план, висловлювати власні міркування про сенс людського життя; розвивати навички […]...
- БЛАГОВІЩЕННЯ Це свято, що відзначається 7 квітня, належить до великих дванадесятих християнських свят. За церковними переказами, цього дня архангел Гавриїл з’явився Діві Марії в місто Назарет, щоб сповістити їй благу звістку – народжен ня сина Ісуса, Месії. Марія вела непорочне життя в домі свого чоловіка Йосипа, тому була дуже здивована, що народить сина без допомоги чоловіка. […]...
- Глібов Леонід Іванович Щука й Кіт Один мордатий Кіт до Щуки учащав; Пройдисвітка зубата знала, Чого хвостатий кум бажав: До берега частенько припливала І щиро куманька свого Карасиками шанувала, А Кіт і не цуравсь сього, Бо жирная мишва вже приїдаться стала. Раз каже Щука так йому: – Возьми мене мишей ловити.- Дивуючись, кум глянув на куму Та й засміявсь:- Надумалась дуріти! […]...
- Лебідь, щука і рак – народні байки Лебідь плавав на воді понад берегом, зігнувши шию, дивився в воду. Пливла мимо його щука, встановилась і пита: “Скажи, будь ласкавий, де ти буваєш, коли річка замерза? “А нащо тобі знать?” – “Та я хотіла на зиму куди-небудь утекти, а то під льодом припада задихаться без свіжого повітря”. – “Я на зиму лечу відсіля в […]...
- Викриття несправедливого судочинства в байці “Щука” “Українським Криловим” називають найвидатнішого байкаря в Україні Леоніда Глібова. У творах талановитий письменник викриває феодальне та буржуазне судочинство. Найвиразнішою є байка “Щука” – зразок сатири на панський суд. Страшні злочини скоїла Щука: “Того заїла в смерть, другого обідрала”. Отже, звинувачення цілком слушні, судді змушені жорстоко покарати “катюгу”. Але стряпчий проголошує таку промову перед добренькими й […]...
- ДЕНЬ СОРОКА СВЯТИХ МУЧЕНИКІВ 22 березня вшановуємо пам’ять сорока святих мучеників. Сорок святих мучеників севастійських – це була найкраща дружина у війську давньоримського імператора Лікінія. Сам Лікій був жорстоким язичником, гонителем християнської віри та тих, хто намагався її проповідувати. А ці сорок дружинників були пов’язані любов’ю до Ісуса Христа, відмовлялися і від почестей, і від багатства, але не погоджувалися […]...
- Водевіль Водевіль (фран. vaudeville) – легка комедійна, переважно одноактна п’єса з анекдотичним сюжетом, виповнена динамічними діалогами, піснями, танцями. Започаткована у Франції в XV-XVI ст., але як драматичний жанр остаточно оформилася у ” XVIII ст. В Україні В. має і свої національні джерела, передовсім *- інтермедії. Відомі автори В. – І. Котляревський (“Москаль-чарівник”), В. Гоголь (“Простак, або […]...
- Розлилися води на чотири броди – веснянки Розлилися води на чотири броди. Гей, дівки, весна красна, зілля зелененьке. Що в першому броді зозуленька кує, Гей, дівки, весна красна, зілля зелененьке. А в другому броді щука-риба грає, Гей, дівки, весна красна, зілля зелененьке. А в третьому броді соловей щебече, Гей, дівки, весна красна, зілля зелененьке. А в четвертому броді дівчинонька плаче, Гей, дівки, […]...
- Які народні та релігійні свята відзначаються восени і взимку Свято Стрітення відзначають п’ятнадцятого лютого. Цього дня у єрусалимському храмі праведний старець Симеон і Анна пророчиця дарували своє благословення Сину Божому. За народними уявленнями цього дня літо зустрічається з зимою, а також третього грудня на день святої Анни. Стара, сива зима іде в обдертому одязі, драній хустині. А назустріч їй літо – гарне, заквітчане. Вони […]...
- Анімалізм Анімалізм (лат. animal – жива істота) – художнє зображення тварин, птахів, комах, рослин та ін. крізь призму людського світовідчування, надання їм властивостей людського характеру. Яскравими прикладами А. вважаються фольклорні твори, передовсім казки про тварин та птахів, “Слово про Ігорів похід”, байки Л. Глібова, прозові (“Щука” І. Франка, “Лось” В. Гжицького, “Рудько” О. Ольжича, “Степова казка” […]...
- Розлилися води на чотири броди – Веснянки РОЗЛИЛИСЯ ВОДИ НА ЧОТИРИ БРОДИ Розлилися води на чотири броди. Гей, дівки, весна красна, зілля зелененьке. Що в першому броді зозуленька кує, Гей, дівки, весна красна, зілля зелененьке. А в другому броді щука-риба грає, Гей, дівки, весна красна, зілля зелененьке. А в третьому броді соловей щебече, Гей, дівки, весна красна, зілля зелененьке. А в четвертому […]...
- ЩУКА – ЛЕОНІД ГЛІБОВ (1827 – 1803) Українська література 6 клас – Л. Т. Коваленко ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ ЛЕОНІД ГЛІБОВ (1827 – 1803) ЩУКА На Щуку хтось бомагу в суд подав, Що буцім би вона такеє виробляла, Що у ставку ніхто життя не мав: Того заїла в смерть, другого обідрала. Піймали Щуку молодці Та в шаплиці Гуртом до суду притаскали, Хоча чуби й […]...
- Леонід Глібов – Щука ГЛІБОВ ЛЕОНІД ЩУКА На Щуку хтось бомагу в суд подав, Що буцім би вона такеє виробляла, Що у ставку ніхто життя не мав: Того заїла в смерть, другого обідрала. Піймали Щуку молодці Та в шаплиці Гуртом до суду притаскали, Хоча чуби й мокренькі стали. На той раз суддями були Якіїсь два Осли, Одна нікчемна Шкапа […]...
- ПОШАНУЙ ТВАРИНУ РАЗ, А ВОНА ТЕБЕ – ДЕСЯТЬ РАЗ (тварини, птахи, комахи) Якби чортів вовки не виїдали, то їх би такого розводилося, що й світу не було б видно. Тварини, птахи, земноводні, комахи та ін. присутні в народних обрядах та іграх, у системі прикмет і ворожінь тощо. Вони сприймаються або як безкорисливі помічники, або як злі вороги людини. Вірять, наприклад, вночі сова показує чорту гнізда інших птахів, […]...
- Сентенція Сентенція (лат. sententia – думка, судження) – вислів афористичного змісту. Поширений у байках, де, набуваючи морально-повчальної тенденційності, називається мораллю (або “силою”). С спостерігається і в інших жанрах лірики, зокрема у медитативній, стаючи подеколи стильовим компонентом у творчості автора: О, не взискуй гіркого меду слави! Той мед недобрий, від кусючих бджіл. Взискуй сказать поблідлими вустами Хоч […]...
- Народний календар: Квітень Квітень – місяць рясного сніготанення, рушаться грязьові замети, водою заливає всі дороги, хльостає вода зі схилів. Про квітень говорили, як про місяць – не холодний, як березень, і не теплий, як травень. По квітні ясно було, яка весна приходить, швидка й тепла, або затяжна й дощова У квітні сходить сніг, розкриваються ріки, повіддям заливає поля, […]...
- ЩУКА – Леонід Глібов (1827-1893) Українська література 6 клас КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА Леонід Глібов (1827-1893) ЩУКА На Щуку хтось бомагу1 в суд подав, Що буцімтсі2 вона такеє виробляла, Що у ставу ніхто життя не мав; Того заїла в смерть, другого обідрала3. Піймали Щуку молодці Та в шаплиці4 Гуртом до суду притаскали5, Хоча чуби й мокренькі стали. На той раз суддями […]...
- Осуд несправедливості кріпосницького суспільства в байках “Вовк та Ягня”, “Мірошник” Є письменники, ім’я яких асоціюється переважно з одним літературним жанром. Такими митцями були в російській літературі Іван Крилов, а в українській – Леонід Глібов. Обидва вони увійшли в історію рідного письменства як видатні байкарі. Розробляючи сюжети славнозвісного давньогрецького байкаря Езона, вони створювали цілком оригінальні твори, висміюючи недоліки сучасного їм життя. Головні теми байок Глібова – […]...