Тимофій Бордуляк – Нетямущий

Related posts:

1. Тимофій Бордуляк – Перший раз Щойно на світ Божий стало займатись, а мати і старший брат спали, коли Параня збудилась зі сну. Она мала перший раз в своїм життю йти в поле жати, і вже страх як з великою нетерпеливістю очікувала она того ранку… Она схопилася з постелі, розглянулась по хаті, і видалось їй напричуд, що она вже не малий […]...
2. Тимофій Бордуляк – Дід Макар (СКОРОЧЕНО) (Скорочено) II Катерина Грущиха від шістьох неділь повдовіла. Єї чоловік Семен Грушка, халупник був тверезою і роботящою людиною: працював, заробляв, тиснув гріш до гроша, зодягав і живив себе, жінку і п’ятеро дітей. Та лучилася ему нещаслива пригода. Семен був з другими робітниками в лісі коло бальків. Стинали сосну, а він, – чи з неосторожності, чи […]...
3. Тимофій Бордуляк – Дай, Боже, здоровля корові! – Го, го, го, небоженьку! не мало я напрацювався, заким я заробив 50 ринських… 50 ринських! То не п’ятдесят разів кивнути пальцем, не п’ятдесят колачів з’їсти, а товчися цілу зиму з сокирою по лісах, по дебрах, коло сажнів, коло брусів… мерзнути, як собаці, та ще й о жидівську ласку стояти, щоби жидовин песій не пхав […]...
4. ТИМОФІЙ БОРДУЛЯК Тимофій Гнатович Бордуляк народився 2 лютого 1863р. в с. Бордуляках, Бродівського повіту на Львівщині, в селянській родині. Вчився у Львівській українській гімназії і на богословському факультеті Львівського університету, після закінчення якого був священиком і вчителем у різних селах Західної України. Літературну працю розпочав у 1887р., надрукувавши в журналі “Зоря” вірш “Русалка”. В 1899р. у Львові […]...
5. Бордуляк Тимофій – Біографія Тимофій Гнатович Бордуляк народився 2 лютого 1863р. в с. Бордуляках, Бродівського повіту на Львівщині, в селянській родині. Вчився у Львівській українській гімназії і на богословському факультеті Львівського університету, після закінчення якого був священиком і вчителем у різних селах Західної України. Літературну працю розпочав у 1887р., надрукувавши в журналі “Зоря” вірш “Русалка”. В 1899р. у Львові […]...
6. Тимофій Бордуляк – Біографія Тимофі́й (Тимотей) Гнатович Бордуляк (2 лютого 1863, Бордуляки – 16 жовтня 1936, Великий Ходачків) – український письменник, священик УГКЦ. Тимофій Гнатович Бордуляк народився 2 лютого 1863р. в с. Бордуляках, Бродівського повіту на Львівщині, в селянській родині. Вчився у Львівській українській гімназії і на богословському факультеті Львівського університету, після закінчення якого був священиком і вчителем у […]...
7. БОРДУЛЯК ТИМОФІЙ (ТИМОТЕЙ) БОРДУЛЯК ТИМОФІЙ (ТИМОТЕЙ) (псевд. – Т. Бондаришин, Т. Ветлина; 02.02.1863, с. Бордуляки, тепер Бродівського р-ну Львівської обл. – 16.10.1936, с. Великий Ходачків, тепер Козівського р-ну Тернопільської обл.) – письменник, майстер малих жанрів – психологічного оповідання та новели. Народився в сім’ї бідного селянина. Закінчив теологічний факультет Львівського університету (1889). Вільно володів багатьма мовами, що дало йому […]...
8. “Праця – людини окраса” (за оповіданням “Перший раз”) – I варіант – ТИМОФІЙ БОРДУЛЯК 6 клас (за оповіданням “Перший раз”) I варіант В оповіданні “Перший раз” мова йде про сільське життя під час жнив. Зображено лише один день селян. Письменник розповідає про давно укладений устрій їх повсякденного життя навесні. Дівчинка Параня перший раз у своєму житті йде жати у поле, бо їй вже виповнилося чотирнадцять років. Їй дуже радісно […]...
9. “Праця – людини окраса” (за оповіданням “Перший раз”) – IV варіант – ТИМОФІЙ БОРДУЛЯК 6 клас (за оповіданням “Перший раз”) І V Варіант В оповіданні “Перший раз” Тимофій Бордуляк правдиво показав життя українського села. Селянська дівчина Параня – головна героїня оповідання. З великою любов’ю письменник описує зовнішність дівчини: “…вона була хорошою білявочкою, чорноокою, чорнобровою, її тіло стало щойно розвиватися, мов той бутон троянди”. Т. Бордуляк наче не може намилуватися […]...
10. “Праця – людини окраса” (за оповіданням “Перший раз”) – IІІ варіант – ТИМОФІЙ БОРДУЛЯК 6 клас (за оповіданням “Перший раз”) III варіант З давніх-давен на Україні початок жнив був святом для селян. З одного боку, жнива – це важка праця, але з іншого – зібраний врожай годував родину цілий рік. Тому народ завжди поважав працьовиту людину, а зневажав ледарів. Героїня оповідання Т. Бордуляка вперше у своєму житті збирається на […]...
11. Духовна краса людини (за оповіданнями Т. Бордуляка “Дід Макар” та “Перший раз”) – ТИМОФІЙ БОРДУЛЯК 6 клас Тимофій Бордуляк був священиком і залишив по собі добру пам’ять серед парафіян. Україна пам’ятає його також як талановитого письменника. Тимофій Бордуляк жив поміж селян і тому добре знав їхні звичаї, побут, повір’я. У своїх оповіданнях письменник із великою правдивістю показав життя українського села, створивши образи простих трудівників. Дід Макар – герой однойменного оповідання. […]...
12. “Праця – людини окраса” (за оповіданням “Перший раз”) – IІ варіант – ТИМОФІЙ БОРДУЛЯК 6 клас (за оповіданням “Перший раз”) II варіант В своєму оповіданні “Перший раз” Тимофій Гнатович Бордуляк розповідає про життя трудового селянства: побут, працю, звичаї та повір’я. Він правдиво зображує це життя, бо сам з простої селянської сім’ї. В оповіданні головна героїня – дівчинка Параня якій “минав чотирнадцятий рік життя”. Вона живе з матір’ю і старшим […]...
13. Тимофей Бордуляк і драматург Григорій Цеглинський Теж письменником однієї сфери життя стає перед нами другий галичанин, Тимофей Бордуляк (псевдонім – Ветлина, народ, р. 1863), але наперекір суворому Ковалеву його малюнки повні і теплого ліризму, і м’якого гумору та яскраво виявленого спочуття до дійових людей його оповідань. Огрійливо і люблячою рукою списує Бордуляк повсякчасне горе і скупі радощі галицького селянина, без зайвої […]...
14. Юрій-Осип Федькович – Думи мої ДУМИ МОЇ Думи ж мої, думи руські, відки ви ся взєли? Ци ви, може, в моїм раю квіточками цвили, Ци ви, може, в моїм небі ангелом злітали, Що ви моє бідне серце досі колисали? Так, як мати вороб’ятко вечором колише, І над ним, і коло него хрестик божий пише, Би уроки, би злі духи там […]...
15. Твір-міркування “Чому птахів треба берегти” Птахи – це окраса природи. Кожен полюбляє милуватися ними та слухати їхні мелодійні співи. Інколи пташки шкодять тим, що поїдають вишні, виноград та інші ягоди. Проте, їх треба берегти, бо це також добрі помічники людини у збереженні врожаю. Птахи харчуються комахами та гусеницями, які шкодять посівам на полях та дошкуляють людям, як-от комарі. Дятла недарма […]...
16. Віктор Забіла – Повіяли вітри буйні Повіяли вітри буйні Да над синім морем; Забилося серце моє Перед лютим горем. Повіяли вітри буйні З холодного краю; Розлучили з дівчиною, Котру я кохаю. Да не вітри: люди злії Мені се зробили; Самі мене звели з нею, Самі й розлучили. Перестали вітри буйні, Всюди стало тихо; А у мене, нещасного, Все на серці лихо. […]...
17. Григорій Сковорода – Бджола та шершень Григорій Сковорода БДЖОЛА ТА ШЕРШЕНЬ – Скажи мені, Бджоло, чого ти така дурна? Чи знаєш ти, що плоди твоєї праці не стільки тобі самій, як людям корисні, а тобі часто і шкодять, приносячи замість нагороди смерть; одначе не перестаєш через дурість свою збирати мед. Багато у вас голів, але всі безмозкі. Видно, що ви без […]...
18. БДЖОЛА ТА ШЕРШЕНЬ – Байки харківські – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ХРЕСТОМАТІЯ для 9 класу Драматургія Із збірки “Байки харківські” БДЖОЛА ТА ШЕРШЕНЬ – Скажи мені, Бджоло, чого ти така дурна? Чи знаєш ти, що плоди твоєї праці не стільки тобі самій, як людям корисні, а тобі часто і шкодять, приносячи замість нагороди смерть; одначе не перестаєш через дурість свою збирати мед. Багато у […]...
19. Забіла Віктор Миколайович “Повіяли вітри буйні…” Повіяли вітри буйні Да над синім морем; Забилося серце моє Перед лютим горем. Повіяли вітри буйні З холодного краю; Розлучили з дівчиною, Котру я кохаю. Да не вітри: люди злії Мені се зробили; Самі мене звели з нею, Самі й розлучили. Перестали вітри буйні, Всюди стало тихо; А у мене, нещасного, Все на серці лихо. […]...
20. РІДНЕ СЛОВО – Дмитро Білоус УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА СЛОВО ДАВНЄ І СЬОГОЧАСНЕ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ЧИТАННЯ Дмитро Білоус РІДНЕ СЛОВО Ти постаєш в ясній обнові, Як пісня, линеш, рідне слово. Ти наше диво калинове, Кохана материнська мово! Несеш багрінь гарячу, яру В небесну синь пташиним граєм І, спивши там від сонця жару, Зеленим дихаєш розмаєм. Плекаймо в серці кожне гроно, Прозоре диво […]...
21. О, слово рідне! Орле скутий! – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ 10 клас ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ О, слово рідне! Орле скутий! О, слово рідне! Орле скутий! Чужинцям кинуте на сміх! Співочий грім батьків моїх, Дітьми безпам’ятно забутий. О, слово рідне! Шум дерев! Музика зорь блакитнооких, Шовковий спів степів широких, Дніпра між ними левій рев… О, слово! Будь мечем моїм! […]...
22. Пантелеймон Куліш – Рідне слово ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ РІДНЕ СЛОВО Я на сторожі коло їх Поставлю слово. Шевченко Мовчки предки наші в полі, Мовчки спочивають, Тільки чорнії могили 3 вітром розмовляють. Спочивають, дожидають Праведного суду, Що судити Україну Рідне слово буде. Вже судили княжі віча, Панські трибунали, І перевертні гетьмани Ради радували. Радували, – утікала Правда з того суду, Багатились підмовлянням […]...
23. Твір на тему: Рідне слово Часто кажуть, що душа народу виражається в слові. Це справді так, бо рідне слово сповнене любові, воно витримало випробування впродовж століть, продовжує жити в душах тих, хто сприймає його не як державну мову, а як щось рідне, материнське, ніжне. А з ніжної душі й слово виринає чисте, свіже, запашне, як лірична українська пісня. Рідне слово […]...
24. Рідне слово Часто кажуть, що душа народу виражається в слові. Це справді так, бо рідне слово сповнене любові, воно витримало випробування впродовж століть, продовжує жити в душах тих, хто сприймає його не як державну мову, а як щось рідне, материнське, ніжне. А з ніжної душі й слово виринає чисте, свіже, запашне, як лірична українська пісня. Рідне слово […]...
25. Віктор Забіла – Пісня (Не плач, дівчино… ) Не плач, дівчино, По своїй долі, Що не вийшла заміж, Зате ж ти на волі, Як пташечка тая, Що всюди літає, В зеленім садочку Сидить та співає, Собі щебече, Якую знає, Якую серденько Співати бажає. А вже в неволі Не заспіваєш Такую пісеньку, Як сам бажаєш. І ти ж на волі, Дак веселиться Треба, дівчино, […]...
26. Олександр Олесь – О слово рідне! Орле скутий!.. (Характеристика твору) Характеристика твору Олександр Олесь “О слово рідне! Орле скутий!..” “О слово рідне! Орле скутий!” – пристрасний гімн рідному слову. Поет прославляє народ, який зберіг рідну мову в страшну годину, “коли він сам стоять не міг”. Слово в поезії О. Олеся може бути мечем і сонцем. Слово – це душа народу і її, душу, можна зберегти, […]...
27. Михайло Старицький – До молоді ДО МОЛОДІ На вас, завзятці-юнаки, Борці за щастя України, Кладу найкращії думки, Мої сподіванки єдині. В вас молода ще грає кров, У вас в думках немає бруду, Палає в серці ще любов До обездоленого люду.. Не занехайте ж ви її, Не розгубіть по світі всує, Нехай вона ваш дух гартує У чесній, славній боротьбі! Бо […]...
28. Критика “О слово рідне! Орле скутий!..” Олександр Олесь Громадянська лірика Олександра Олеся – це відображення особистої позиції поета в суспільстві, його переконань, ідеалів, урешті-решт, це свідчення часу, доби, у яку він жив. Вірш ” О слово рідне! Орле скутий!.. ” (1907 р.) зображує тяжке становище української мови в перші десятиліття XX ст., а також розуміння автором ролі поетичного слова, справжньої поезії в житті […]...
29. Аналіз “О слово рідне! Орле скутий!..” “О слово рідне! Орле скутий!” – пристрасний гімн рідному слову. Поет прославляє народ, який зберіг рідну мову в страшну годину, “коли він сам стоять не міг”. Слово в поезії О. Олеся може бути мечем і сонцем. Слово – це душа народу і її, душу, можна зберегти, тільки зберігши мову. Вірш “О слово рідне! Орле скутий!” […]...
30. Яків Головацький – Туга за родиною ТУГА ЗА РОДИНОЮ Я в чужині загибаю, По чужині блуджу, За своєю родиною Білим світом нуджу. Ту чужая сторінонька, Та люди чужії Не пристануть до серденька, Хоть і не лихії. Най би які добрі були, Все не свої рідні; Я чужая чужениця Межи ними, бідний! Ой по саду, винограду Сумний походжаю, Із чужини до родини […]...
31. Із збірки “Байки харківські” – ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА 6-9 класи ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА Із збірки “Байки харківські” БДЖОЛА ТА ШЕРШЕНЬ – Скажи мені, Бджоло, чого ти така дурна? Чи знаєш ти, що пло­ди твоєї праці не стільки тобі самій, як людям корисні, а тобі часто і шкодять, приносячи замість нагороди смерть; одначе не перестаєш через дурість свою збирати мед. Багато у вас голів, але […]...
32. Аналіз вірша Олександра Олеся “О слово рідне! Орле скутий!..” “О слово рідне! Орле скутий!” – пристрасний гімн рідному слову. Поет прославляє народ, який зберіг рідну мову в страшну годину, “коли він сам стоять не міг”. Слово в поезії О. Олеся може бути мечем і сонцем. Слово – це душа народу і її, душу, можна зберегти, тільки зберігши мову. Вірш “О слово рідне! Орле скутий!” […]...
33. Левко Боровиковський – Молодиця МОЛОДИЦЯ Предание ОТРЫВОК Imbore amor? quid non mortalia pectora cogis? Virgil., Aen., IV* * Надмірна любов, до чого тільки ти не призводиш смертне серце? Вергілій, Енеїда, IV Ватагами ходили хмари; Між ними молодик блукав; Вітри в очеретах бурхали, І Псьол стогнав і клеткотав. Шуміли верби… рвалось листя; Гули вітри попід мостом… На пні сиділа молодиця, […]...
34. Ода казці Чарівна віковічна наша розраднице, казко! Звертаюся до тебе зі словами вдячності за те, що ведеш нас через Терни зла і неправди до священних вогників добра і правди. За те, що ведеш через бурі та смутки до ясної днини. Герої твої: кмітливі трударі, хоробрі воїни, чарівні красуні, розумні тварини – бережливо проносять часточки добра, даруючи надію […]...
35. Скорочено Є ТИСЯЧІ ДОРІГ… – ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО Є тисячі доріг, мільйон вузьких стежинок, Є тисячі ланів, але один лиш мій. І що мені робить, коли малий зажинок Судилося почать на ниві нерясній? Чи викинути серп і йти байдикувати, Чи долю проклясти за лютий недорід І до сусід пристать наймитувати За пару постолів і шкварку на обід? Коли б я міг забуть убоге […]...
36. Микола Вороний – Серце музики МИКОЛА ВОРОНИЙ СЕРЦЕ МУЗИКИ Пам’яті М. Лисенка І Серце музики спинилось… Чуєте – серце музики! Серце, що ритмами билось, Вже заніміло навіки. Ох, як те серце любило – До нестерпучого болю! Як воно тяжко боліло За Україну, за волю… Повне святої розпуки, Серце музики стискалось, Далі – не стерпіло муки – І розірвалось!.. II Яка […]...
37. Пантелеймон Куліш – Рідне слово (СКОРОЧЕНО) Пантелеймон Куліш Рідне слово (СКОРОЧЕНО) Я на сторожі коло їх Поставлю слово. Т. Шевченко Мовчки предки наші в полі Мовчки спочивають, Тільки чорнії могили З вітром розмовляють. Спочивають, дожидають Праведного суду, Що судити Україну Рідне слово буде. Вже судили княжі суди, та правда утікала з тих судів. За маєтки продавалася з радістю воля, насипалися могили […]...
38. Леся Українка – Мріє, не зрадь! Мріє, не зрадь! Я так довго до тебе тужила, Стільки безрадісних днів, стільки безсонних ночей. А тепера я в тебе остатню надію вложила. О, не згасни ти, світло безсонних очей! Мріє, не зрадь! Ти ж так довго лила свої чари в серце жадібне моє, сповнилось серце ущерть, вже ж тепера мене не одіб’ють від тебе […]...
39. Олександр Олесь – Ярослав Мудрий ЯРОСЛАВ МУДРИЙ Після ката Святополка, Що замучив трьох братів, Брат четвертий на престолі, Ярослав розумний, сів. Святополком окаянним Все зруйноване було. Бідувало бідне місто, Бідувало і село. І усю свою увагу Ярослав звернув на лад. І небавом Україна Зацвіла, як пишний сад. І небавом знову люди Багатіти почали, І Дніпром човни чужинців Знову в Київ […]...
40. Пантелеймон Куліш – Слово над гробом Шевченка Немає в нас ні одного достойного проректи рідне українське слово над домовиною Шевченка: уся сила і вся краса нашої мови тільки йому одному одкрилася. А все ж ми через його маємо велике й дороге нам право – оглашати рідним українським словом сю далеку землю. Такий поет, як Шевченко, не одним українцям рідний. Де б він […]...