Головна ⇒ 📌Твори з літератури ⇒ Ткацтво
Ткацтво
Ткацтво на Україні було розвинене вже з давніх-давен. Люди вже давно вміли виробляти тканини, з льону, коноплі та з овечої вовни. Всі ці тканини виробляли, звичайно кустарним способом, краще сказати, домашнім способом.
Льон – це одна з найкращих культурних росли, яка плекалася на наших землях ще в період дохристиянської доби. Конопля була запозичена нашими передками від іранців, але дуже давно. Але і льон, і конопля згадуються в церковних постановах Ярослава Мудрого.
Особливо ткацтво набуло великого розвитку з кінця XVIII століття, коли цариця Катерина II зруйнувала.





Related posts:
- Народний одяг – витвір мистецтва Український народний одяг – яскраве і самобутнє явище в історії його народу. Воно розвивалося й удосконалювалося впродовж століть. Історія українського вбрання пов’язана з традиціями Київської Русі. Колекціонуючи малюнки, українського одягу, ми дійшли висновку, що з він тісно пов’язаний з розвитком ткацтва та різноманітних ремесел. Так, костюм української селянки в добу Давньої Русі складався з вишитої […]...
- АНЕПІФОРА Анепіфорою (грец. &;#940;&;#957;ε&;#960;Ι&;#966;&;#959;&;#961;&;#940; ), або Просаподосісом (грец. &;#960;&;#961;&;#959;&;#963;&;#945;&;#960;&;#959;&;#948;&;#959;-&;#963;Ι&;#950; – буквально надлишок), або Кільцем, називається стилістична фігура, яка зв’язує повтором окремих слів чи словосполучень початок і кінець суміжних мовних одиниць (абзац, строфа) або й однієї одиниці (речення чи віршовий рядок). Пояснюючи назву цієї фігури, В. Домбровський, зокрема, писав: “Повторення початкового слова або фрази на кінці того […]...
- Мої враження від твору “Печенізька облога Києва” – ІІ варіант – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ 6 клас II варіант Дуже давно були часи, коли татари, печеніги і інші вороги нападали на нашу країну. Ціла епоха пройшла в безперервних сутичках із ворогами, боротьбі за свободу. Та степовики були сильними і безжальними супротивниками. Картини саме цієї тяжкої для мого народу доби змалював Олександр Олесь у творі “Печенізька облога Києва”. Сталося так: дізнались […]...
- Міфологічна школа Міфологічна школа – напрям у фольклористиці та літературоз-навстві німецьких романтиків (початок XIX ст.), спирався на естетику Ф.-В.-Й. Шеллінга та братів А. і Ф. Шлегелів, які обстоювали думку про міф як необхідну умову мистецтва, ядро поезії. Філософські основи М. ш. доконечно оформилися після видання “Німецької міфології” братів Я. та В. Грімм, що сприяло усвідомленню сутності “народної […]...
- Ловля верховотки Верховотка це риба смейства карпових що має малі розміри, та проживає в річках та проточних озерах наших вод. Вона хоч і малий трофей, але має одну особливість вона є смачною. Тому її багато хто хоче вполювати. Верховодку ловлять різними способами. Одним із них це ловля на муху ловоти таким способом потрібно та муху насаджують на […]...
- Чим зацікавила мене “Велесова книга” Однією з найдавніших пам’яток нашої історії є “Велесова книга” – найдревніший праукраїнський літопис на п’ятдесяти двох дубових дощечках. Оригінальність цього літопису не може не зацікавити. Особисто я була вражена мудрістю наших предків, умінням у ті далекі часи фіксувати інформацію про своє життя для нас, нащадків. Розмірковуючи над історією, яку фіксує даний літопис, я більше дізналася […]...
- Народний одяг – твір мистецтва Український народний одяг – яскраве й самобутнє явище в історії її народу. Воно розвивалося й удосконалювалося протягом сторіч. Історія українського одягу пов’язана із традиціями Київської Русі. Колекціонуючи малюнки українського одягу, ми доходили висновку, що з вона тісно пов’язана з розвитком ткацтва й різноманітних ремесел. Так, костюм української селянки в часи Древньої Русі складався з вишитої […]...
- Ти завжди відповідальний за тих, кого приручив Тварин ми за звичкою називаємо братами нашими меншими. Ми ставимось до них дещо зверхньо: говорити вони не вміють, і розуму, здається, їм Бог недоважив. Як же ми помиляємося! Тварин ми приручили дуже давно, і не помічаємо, якими сумними очима вони інколи дивляться на нас. Домашніх тварин дуже багато. У містах їм відведено переважно декоративну роль. […]...
- Дайте характеристику гомерівського епосу як енциклопедії життя стародавніх греків Легендарний античний поет Гомер створив дві поеми – “Іліаду” та “Одисею”. Ці твори є не тільки взірцями героїчного міфологічного епосу, в них також присутня картина життя античних греків. Епос Гомера давно став одним з джерел вивчення історії, побуту та традицій Стародавньої Греції. В “Іліаді” та “Одисеї” згадуються побутові заняття греків: праця вівчарів, женців на полях, […]...
- Мої враження від твору “Печенізька облога Києва” – І варіант – ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ 6 клас І варіант Мене дуже вразив твір “Печенізька облога Києва”, особливо той сміливий юнак, завдяки якому печеніги не змогли завоювати Київ. Адже лише його відвага, його кмітливість та спритність врятували ціле місто від загибелі. Саме ці якості не раз рятували людей в скрутних ситуаціях, але імена героїв не завжди запам’ятовувалися. Ім’я цього юнака також […]...
- Ми йдемо – ГОЛОБОРОДЬКО ВАСИЛЬ – МИ – УКРАЇНЦІ Скорочено Ми йдемо по Україні: від степів до гір, від лісів до морів – звідусіль виходимо на прадавні шляхи, І немає нам ліку. Ми чинимо волю наших прадідів, це вони нас послали у путь, щоб ми йшли нашою віковічною землею, із нашими багатолюдними містами, із нашими тихомрійними селами, Із нашими золотоверхими церквами. Ми гордо йдемо шляхами […]...
- Ми йдемо (скорочено) – Голобородько Василь Ми йдемо по Україні: Від степів до гір, Від лісів до морів – Звідусіль виходимо на прадавні шляхи, І немає нам ліку. Ми чинимо волю наших прадідів, Це вони нас послали у путь, Щоб ми йшли нашою віковічною землею ,із нашими багатолюдними містами, Із нашими тихомрійними селами, Із нашими золотоверхими церквами. Ми гордо йдемо шляхами […]...
- Внутрішній дворик у Львові Провідну роль у розвитку мистецтва польсько-литовської доби відігравав Львів – місто, де місцеві архітектори, скульптори, живописці творили поряд із митцями з різних європейських країн, переосмислюючи ренесансні впливи на національному грунті. На архітектурі багатьох споруд позначилася католицька культура з її готичними ознаками. Із найприкметніших пам’яток міської архітектури Львова – триповерховий будинок заможного купця К. Корнякта, найбільша […]...
- Втілення у байці погляду народу на чиновництво, оцінка його дій (за байкою “Ведмежий суд”) – ІІ варіант ЄВГЕН ГРЕБІНКА 8 клас (за байкою “Ведмежий суд”) II варіант Є. Гребінка писав багато: байки, вірші, повісті, романси й оповідання, нариси тощо. Але перше визнання й славу Є. Гребінці принесли байки. Письменник художньо переосмислював здобутки попередників. Великий вплив на нього мала творчість Крилова, теми якого він часто запозичував, але завжди подавав їх своєрідно, вносячи у свої байки […]...
- ЛЕГЕНДА В ЛІТЕРАТУРІ Історія жанру Л. Найпоширеніший жанр європейського середньовічного письменства (починаючи з 6 ст.), що сформувався у католицькій писемності переважно як житіє святого, написане в день його пам’яті, або як збірник повчальних оповідань про життя святих мучеників, ісповідників, святителів, преподобних, пустинників, стовпників, який називали “Патериком”. У західноєвропейських країнах особливу популярність мало зібрання християнських легенд в 13-14 ст. […]...
- Моя мама шиє (твір-опис) У нашому місті був оголошений конкурс швачок “Золота голка”. Умови конкурсу надрукували в газеті, оголосили по місцевому каналу телебачення. Вранці мама сказала: “Я теж буду брати участь у цьому конкурсі”. Моя мама працює на швейній фабриці. Вона шиє одяг і дорослим, і дітям. Мама любить свою роботу, і на фабриці її хвалять. Нещодавно її призначили […]...
- Осінній ліс – IІ варіант II варіант Коли заходить розмова про осінній ліс, то всі одразу згадують жовте листя, що шуршить під ногами. Особливий запах – запах сухого листя і пожовклої трави. Дуже красивий килим з жовтого та червоного листя! Але в цей час життя не зупинилось. Природа готується до довгого зимування. У той час, коли ми милуємося чорними деревами […]...
- Якими культурними скарбами збагатили нас народи світу Між багатьма народами світу з прадавніх часів налагодилися культурно-економічні зв’язки. Завдяки ним і досі продовжується взаємозбагачення економіки, культур і мов. Не став винятком і наш народ. Збагативши світову культуру цілою низкою шедеврів у багатьох галузях, українці й самі багато чому навчилися. Польща є сусідкою України на мапі. Незважаючи на всі труднощі, які виникали у відносинах […]...
- Козак Морозенко – мужній захисник рідної землі – ІІІ варіант 6 клас III варіант Є така історична пісня “Ой Морозе, Морозенку”, де дуже яскраво змальовується доля славного козака Морозенка. За ним “вся Вкраїна плаче”, адже він завзято бився разом із нашими козаченьками проти татар. Але сили були нерівні. То не грім в степу грохоче, То не хмара світ закрила, – То татар велика сила Козаченьків […]...
- Комедія масок, або Комедія дель арте Комедія масок, або Комедія дель арте (італ. commedia dell’arte – професійна комедія) – різновид італійського імпровізованого народного театру доби Відродження, що успадкував традиції римської доби. Персонажі К. м. (“слуги”-маски: Бригелла, Арлекін, Серветта, Пульчинелла; сатиричні маски: старий купець Панталоне, а також ліричні герої без масок) були втіленням комічного гротеску, буфонади, яскравого видовища карнавального типу. Як театральний […]...
- Казки і життя (за твором В. Симоненка “Цар Плаксій та Лоскотон”) Василь Симоненко народився в 1935 році в селі Біївцях на Полтавщині в селянській родині. І ще з дитинства був зачарований казками сзоєї бабусі. Звичайно, казки обожнюють усі – дорослі чи діти. Бо саме вони вселяють у наші душі дихання чарів та магії, відчуття, що добро завжди перемагає зло. Казки живуть поряд із нашими мріями, вони […]...
- Сільське господарство центральна ланка агропромислового комплексу (АПК) Росії Містить у собі дві галузі: рослинництво й тваринництво. Співвідношення виробленої продукції в цих галузях 40%:60%. Головна галузь рослинництва зернове господарство, а найважливіша культура – пшениця ярова й озима. Крім того, на території Росії вирощують жито, ячмінь, овес. До технічних культур ставиться льон, цукровий буряк, соняшник. Розвинене так само овочівництво, а в південних районах садівництво й […]...
- Соцреалізм в українській літературі Соцреалізм (соціалістичний реалізм) – псевдохудожній метод, проголошений єдино можливим і найдосконалішим у радянській літературі, по суті – набір жорстких догм і шаблонів. Визначальними для нього були позалітературні й позаестетичні принципи: партійність (висловлення у творі позиції Компартії як єдино можливої ідеї), перекручені поняття народності та інтернаціоналізму, крайня заангажованість. Поняття прекрасного могло застосовуватися тільки для прославлення радянського […]...
- Традиції і звичаї – духовна спадщина українського народу І. Завдання нашого часу – формування духовно багатого покоління людей (незалежна держава відкриває для цього можливості: прогрес нації залежить від творчого характеру особистості, але без історії народу, без знання культури народу немає майбутнього). ІІ. Звичаї і традиції – основа духовної культури українців. 1. К. Ушинський, А. Макаренко, В. Сухомлинський про необхідність відродження народних звичаїв, традицій. […]...
- Характеристика образу Галілея за драмою Б. Брехта “Життя Галілея” Галілео Галілей – італійський вчений доби Відродження, що підтвердив геліоцентричну теорію світобудови. Його історією життя зацікавився відомий німецький письменник Бертольд Брехт і згодом написав драму “Життя Галілея”. Герой належить до неоднозначних образів в літературі. Читач бачить його як у миті геніальних наукових відкриттів, так і у миті моральної слабкості. Галілей має чималий талант до наук, […]...
- Мотиви любові до рідного краю в поезії Василя Стуса “А де ж Україна? Все далі, все далі, все далі”, – писав Стус у поезії “За літописом Самовидця”. Але Україна ніколи не була далеко від поета, вона завжди жила у душі митця. Любов до рідної країни була метою його існування. У своїх творах Василь Стус порушував багато різноманітних тем, але тема любові до рідного краю, […]...
- Історія українського рушника Український рушник… Це не просто “вишите полотенце”, як можна було б подумати. Рушник пройшов крізь віки і нині символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до всіх, хто не черствіє душею, він щедро простелений близьким і далеким друзям, гостям. У кожній родині, де підростала дівчина, скриня мала повнитися рушниками. їх дбайливо оберігали, ними, в кращому розумінні […]...
- Надягни вишиванку Українська вишиванка… Серед натовпу завжди впадають в око люди, одягнені у вишиванки. У кожній родині зберігаються речі, вишиті дбайливими руками найрідніших людей. Моя бабуся теж вишила для мене сорочку і дбайливо зберігає її, поки я виросту. Вишивати люди почали дуже давно. На самотканому полотні з’являлися незвичайні квіти та орнаменти. Господині вкладали частинку своєї душі у […]...
- Сочинение “Старый гений” по рассказу Н. Лескова Читая рассказ Николая Лескова “Старый гений”, я подумал: ничего не поменялось в России за двести лет. Как богатые обижали бедных, так и обижают. Как жили в роскоши наглые “мажоры”, так и живут. Как ходили бабушки к чиновникам по сто раз, так и ходят. И как полиция говорила: “ищите его сами” так и сейчас говорит. Сюжет […]...
- Любов до батьків Немає рідніших на землі людей, ніж батьки. З самого нашого народження вони піклуються про нас, люблять більше за все на світі. Вони ладні зробити все, аби ми були здорові та щасливі. І ми маємо бути вдячними за це. У нас велика і дружна родина. Мама, тато, дідусі й бабусі, я, два мої брати і сестра. […]...
- Образ Виборного Макогоненко в п’єсі “Наталка Полтавка” І. Котляревського Так само колоритно, сатиричними рисами змальований у п’єсд і виборний Макогоненко – представник сільської влади. “Хитрий, як лисиця, і на всі сторони мотається, де не посій, там і уродиться…” – каже про нього дотепний Микола. Та й возний характеризує Макогоненка як людину, яка вміє “увернутись: хитро, мудро, недорогим коштом”. А отже, найвиразніша риса виборного – […]...
- Мак – народна драма А Дівчата стають у коло і беруться за руки, а дві ламають собі палички та сідають у коло. Ті, що сидять, звуться “маківночки”. Дівчата стоять навколо тих двох і співають: Ой по горі лен, лен, По долині мак, мак; Любі наші маківночки, Просили вас соколочки Оріть же то так, так! І показують їм, як мають […]...
- Жива ватра – ВАСИЛЬ ГЕРАСИМ’ЮК Скорочено Дерево тремо об дерево, Доки не народиться вона. Вона помирає тільки раз, Тому бережемо її. Ми знову виведем наші отари на наші гори І за древнім полонинським звичаєм Проженемо крізь неї – Щоби ніяка пошесть не напала, Щоби жоден хижак не внадився, Щоби громи із блискавками не розігнали, Щоби підступний гад вим’я не виссав, Щоби […]...
- Скорочено “Жива ватра” Герасим’юка Дерево тремо об дерево, доки не народиться вона. Вона помирає тільки раз, тому бережемо її. Ми знову виведем наші отари на наші гори і за древнім полонинським звичаєм проженемо крізь неї – щоби ніяка пошесть не напала, щоби жоден хижак не внадився, щоби громи із блискавками не розігнали, щоби підступний гад вим’я не виссав, щоби […]...
- Андрій Малишко – Поетичні твори. Літературно-критичні статті К.: Наукова думка, 1988. – 738 с. Ім’я Андрія Малишка вже давно й по праву вписане в історію української і всієї радянської багатонаціональної літератури. Але це аж ніяк не означає, що його художня спадщина належить історії,- краще з його доробку живе активним життям сьогодні і житиме завтра, бо не втрачає з плином часу, тієї ідейно-естетичної […]...
- Роль народної казки у вступі до поеми О. С. Пушкіна “Руслан і Людмила” Завдяки своїй няні Орині Родіоновні великий російський поет Олександр Сергійович Пушкін назавжди полюбив народні казки. Вони стали матеріалом і для його власних казок-поем. Одна з найвідоміших – “Руслан і Людмила”, в якій князь Руслан вирушає в далеку дорогу, щоб відвіукати свою наречену Людмилу, викрадену злим чаклуном Чорномором. Подолавши багато перешкод, Руслан звільняє кохану. Поема закінчується […]...
- Твір на тему: Мої роздуми про російську поезію Мої роздуми про російську поезію Можна було б привести сотні доказів того, що поезія неможлива, якби не те, що вона існує. Ю. Лотман Найголовніше, що мене дивує у російській поезії, – це те, що вона майже завжди учениця “західної”, проте завжди її переростає, як на мій погляд. Справді, з уроків літератури ми знаємо, що російська […]...
- Зимовий ранок у місті Світає. На вулицях сонного похмурого міста не видно ні душі. Холодну землю вкриває товстий шар срібно-сліпучого снігу. І здавалося, що то не сніг, а велика білосніжна ковдра, що огортає собою всю землю. Ще вчора опустілі, немов сиротини дерева сьогодні стали ошатно вбраними та пишними. Тепер на них з’явилися сяючі прикраси і їх уже не можна […]...
- Твір Втілення в обpазі Маpусі Чуpай моpальної кpаси й таланту укpаїнського наpоду (за однойменним pоманом Ліни Костенко) Втілення в обpазі Маpусі Чуpай моpальної кpаси й таланту укpаїнського наpоду (за однойменним pоманом Ліни Костенко) Михайло Слабошпицький назвав pоман Ліни Костенко “Маpуся Чуpай” енциклопедією життя укpаїнського наpоду сеpедини ХVII століття. Так, це енциклопедія наpодних звичаїв, тpадицій і, звичайно ж, наpодних хаpактеpів, типів. Одним із центpальних обpазів твоpу є обpаз укpаїнської дівчини Маpусі Чуpай, яка […]...
- Жива ватра (скорочено) – Герасим’юк Василь Дерево тремо об дерево, Доки не народиться вона. Вона помирає тільки раз, Тому бережемо її. Ми знову виведем наші отари на наші гори І за древнім полонинським звичаєм Проженемо крізь неї – Щоби ніяка пошесть не напала, Щоби жоден хижак не внадився, Щоби громи із блискавками не розігнали, Щоби підступний гад вим’я не виссав, Щоби […]...