Трагедія чесної людини (За оповіданням О. Гончара “Кресафт”)
Олесь Гончар – той письменник, що вмів передати задушливу суспільно-політичну атмосферу початку шістдесятих років. Олесю Гончару нерідко доводилося зустрічатися з жорстоким бездушним ставленням партійних босів до простої людини. Письменник вирішив розказати про трагедію голови колгоспу, який став жертвою власної совісності й чесності.
Головний герой оповідання – Кресафт Кухаренко, колишній фронтовик. Як і колись на війні, він понад усе цінує людську гідність і честь. Кресафт пообіцяв селянам сплатити за трудодень кілограм зерна
Його вчинок є цілком зрозумілим і природним, проте Кухаренка звинувачують у зриві планів по заготівлі хліба. Голову колгоспу викликають на партбюро й виключають з КПРС. Звичайно, могло статися і дещо по-іншому, коли б Кресафт відмовився платити селянам і покаявся перед партією.
Тоді б вирок не був таким суворим, але ж не таку вдачу має головний герой оповідання.
Кресафт із цього приводу багато переживає. Але він мучиться не тим, що втратив партійний квиток. Більше непокоїть Кресафта власне сумління: чи правильно він учинив, дотримавши свого слова? Совість голови колгоспу відповідає
Як же інакше можна дивитися в очі людям?
Образ духоти, який символізує стан суспільно-політичної атмосфери тих часів, весь час переслідує головного героя. Пригнічений виходить Кресафт із чайної. Його гнітить така ж задуха, що її він відчув у кабінеті першого секретаря райкому.
Годі тепер шукати якоїсь душевної легкості. Кресафт відправляється додому. Негодований, похнюплений кінь голови колгоспу йде повільно.
Гілки ніби навмисно переплелися, щоб тільки зашкодити Кресафтові. А на землі голова колгоспу помічає перші ознаки занехаяності, які згодом стануть основними ознаками радянського сільського господарства в цілому.
Кресафт постає у своєму горі аж ніяк не жалюгідним. Голова колгоспу виглядає значно вищим за підступницький світ, що його оточує. Автор наголошує, що якби все повторилося, Кресафт учинив би так само, не зраджуючи самому собі, моральним принципам колишнього фронтовика.
Мабуть, тому Кресафт дивиться в небо, яке було над ним, “чисте й велике, як завжди”.
У чому ж полягає трагедія голови колгоспу Кресафта Кухаренка? Звичайно, у тому, що він не одержав підтримки там, де найщиріше сподівався її знайти, – у партійних товаришів. Виявилося, що шукав правди Кресафт зовсім не там.
Кресафта не стало, не витримало серце. Проте залишилися селяни, заради яких жив голова колгоспу. Вони й збережуть добру людську пам’ять про нього.
Будемо сподіватися, що приклад Кресафта зробить їх більш людяними, чесними, морально чистішими.





Related posts:
- Трагедія чесної людини в оповіданні Олеся Гончара “Кресафт” Оповідання Олеся Гончара добре передає задушливість суспільно-політичної атмосфери на початку 60-х років. Письменник нерідко зустрічався з бездушним і жорстоким ставленням партійного начальства до людини, тому і вирішив розказати про трагедію голови колгоспу, який став жертвою власної чесності і совісності. Головний герой оповідання Кресафт Кухаренко, як і колись на фронті, понад усе цінував честь і людську […]...
- Трагедія чесної людини в оповіданні “Кресафт” Оповідання Олеся Гончара передає задушливість суспільно-політичної атмосфери на початку 60-х років. Головний герой оповідання Кресафт Кухаренко, як і колись на фронті, понад усе цінував честь і людську гідність. Вчинок його є цілком природним і зрозумілим: він пообіцяв сплатити людям на трудодень півтора кілограма заробленого ними зерна і додержав свого слова. Проте за це його звинувачують […]...
- Олесь Гончар – Кресафт (СКОРОЧЕНО) ОЛЕСЬ ГОНЧАР КРЕСАФТ (СКОРОЧЕНО) Голову колгоспу Кухаренка повідомили на польовому току про те, що його кличуть у район. Кухаренко відразу похнюпився. У нього навіть “вуса висіли аж до землі”. Його легкова машина була в ремонті, то вирішив узяти кінну бідарку для такої поїздки. Від передчуття кари “млоїлося чоловікові в грудях”, сумно цокала бідарка. Дістався до […]...
- Гончар Олесь Кресафт (скорочено) ОЛЕСЬ ГОНЧАР (1918 – 1995) КРЕСАФТ Голову колгоспу Кухаренка повідомили на польовому току про те, що його кличуть у район. Кухаренко відразу похнюпився. У нього навіть “вуса висіли аж до землі”. Його легкова машина була в ремонті, то вирішив узяти кінну бідарку для такої поїздки. Від передчуття кари “млоїлося чоловікові в грудях”, сумно цокала бідарка. […]...
- Кресафт (скорочено) – Гончар Олесь 1918-1995 Голову колгоспу Кухаренка повідомили на польовому току про те, що його кличуть у район. Кухаренко відразу похнюпився. У нього навіть “вуса висіли аж до землі”. Його легкова машина була в ремонті, то вирішив узяти кінну бідарку для такої поїздки. Від передчуття кари “млоїлося чоловікові в грудях”, сумно цокала бідарка. Дістався до районного містечка, пришпореного […]...
- Людська праця й людина за радянських часів (за творами О. Гончара “Кресафт”, “Соняшники”, Ю. Мушкетика “Суд”, О. Довженка “Щоденник”, “Україна вогні”) Багато з нас, людей нового покоління, навіть і не знають, що означає слово колгосп. А це ж ціла доба в історії нашого народу, причому, чи не найтрагічніша. Сама по собі ідея колективних господарств непогана. Але за роки радянської влади вона зазнала такої трансформації, що перетворила людей на рабів, відбила у них любов до землі-годувальниці. Герой […]...
- Трагедія “маленької людини” в сучасному світі (за оповіданням Франца Кафки “Перевтілення”) “Одного разу, прокинувшись від неспокійного сну, Грегор Замза побачив, що він обернувся на страхітливу комаху” – так без будь-якої інтриги Ф. Кафка першими словами відкриває фабулу твору “Перевтілення”. Автор створює свій ворожий дивний світ, у якому нерідкістю є непереборне відчуження між людьми нездатними на справжню любов та на справжнє милосердя. Грегор Замза – головний герой […]...
- Трагедія Ганни Розсохи (за оповіданням Ю. Мушкетика “Суд”) Ідуть роки, минають десятиліття, все далі й далі віддаляючи нас від тих часів жорстокого сталінського режиму, командно-бюрократичного управління державою. І хотілося б забути пережиті нашим народом муки та страждання, та ні. Знов і знов постають вони з пам’яті народної, залишаючи глибокі рани на серці. Світле й омріяне майбутнє, до якого прагнули в ті часи люди, […]...
- Трагедія Пилипка – трагедія народу (за оповіданням Панаса Мирного “Морозенко”) Оповідання “Морозенко” належить перу відомого українського письменника Панаса Мирного. Сам письменник називав себе Панасом Мирним – не мирним. Чому? Бо не схотів змиритися з тією жорстокою несправедливістю, яка існувала в житті, не міг спокійно спостерігати муки простого, знедоленого народу. Чуле, вразливе серце письменника відгукується на горе трудівників, а свої переживання й роздуми він передає у […]...
- Новорічна трагедія (за оповіданням Панаса Мирного “Морозенко”) 1. Головна тема оповідань Панаса Мирного (безталанна доля співвітчизників, безрадісне дитинство у часи кріпацтва). 2. Особливість заключної частини оповідання П. Мирного “Морозенко” (новорічні оповідання сучасних йому письменників мали щасливе закінчення, “Морозенко” закінчується трагічно). 3. Тяжка доля Катрі та її сина Пилипка (борошна нема, позичити нема де, продати тілько і того, що кожушка вовняного). 4. Зовнішній […]...
- Новорічна трагедія за оповіданням Панаса Мирного “Морозенко” Панас Мирний, прагнучи показати безталанну долю своїх співвітчизників, створював сумні оповідання із селянського життя. У минулому столітті був звичай уміщувати в пресі під Новий рік оповідання обов’язково із щасливим кінцем. Найкращі письменники пробували себе у цьому жанрі. Написав своє новорічне оповідання й Панас Мирний, але було воно таким несхожим на всі інші. Катря живе із […]...
- Трагедія Ганни Розсохи. Твір за оповіданням Ю. Мушкетика “Суд” “Історія кожного народу крута й терпка, одначе наша – гіркіша за полин”, – писав відомий український письменник Юрій Мушкетик. Цю гіркоту на повний смак ми можемо відчути, коли заглибимось у не таку вже й далеку від нас історію – 30-50 роки XX століття. Це були жахливі часи тоталітарного режиму, коли в нашій країні панували беззаконня, […]...
- Новорічна трагедія (за оповіданням “Морозенко”) Панас Мирний, прагнучи показати безталанну долю своїх співвітчизників, створював правдиві оповідання із селянського життя. У минулому столітті був звичай уміщувати в пресі під Новий рік оповідання обов’язково із щасливим кінцем. Найкращі письменники пробували себе в цьому жанрі. Написав своє новорічне оповідання й Панас Мирний, але було воно таким несхожим на всі інші. Катря живе із […]...
- Єдність людини з навколишнім світом (за оповіданням О. Пчілки “Сосонка”) 1. Фольклор – основа творів для дітей О. Пчілки. (Олена Пчілка багато працювала над збиранням фольклору, займалася етнографією. Записані нею звичаї та обряди на Різдво, Великдень, весняні ігри дітей на природі дістали відображення у багатьох її творах.) 2. Природа в житті хлопчика. (Головний герой оповідання – хлопчик Івась, який проживає з родиною у хатині на […]...
- Новорічна трагедія (за оповіданням “Морозенко”) – ПАНАС МИРНИЙ 6 клас (за оповіданням “Морозенко”) Панас Мирний, прагнучи показати безталанну долю своїх співвітчизників, створював правдиві оповідання із селянського життя. У минулому столітті був звичай уміщувати в пресі під Новий рік оповідання обов’язково із щасливим кінцем. Найкращі письменники пробували себе в цьому жанрі. Написав своє новорічне оповідання й Панас Мирний, але було воно таким несхожим на […]...
- Трагедія цісарського жовніра (За оповіданням Ю. Федьковича “Три як рідні брати”) З іменем Юрія Федьковича пов’язане не лише зародження на Буковині літератури на народній основі, а й подальше утвердження українського письменства, вихід української літератури на світовий рівень. Вплив Юрія Федьковича на літературний процес Західної України був майже таким само могутнім, як вплив Тараса Шевченка на літературний процес України Східної. Юрій Федькович прожив досить складне життя. Найкращі […]...
- Трагедія селянської родини (за оповіданням Панаса Мирного “Морозенко”) Все своє життя Панас Мирний мріяв показати безталанну долю співвітчизників, їх високу душу, тепле серце, щиру вдачу. Темними ночами він “скликав свої яскраві думки до гурту” і починав писати сумні оповідання з селянського життя. У сучасній письменникові пресі було звичаєм під Новий рік вміщувати новорічні оповідання із щасливою кінцівкою – на зразок того, що в […]...
- “Доля людини у Другій світовій війні” за оповіданням М. Шолохова “Доля людини” Звертаючись до розповіді М. Шолохова “Доля людини”, в першу чергу, слід зазначити, що в цьому творі письменник через долю конкретного героя показує життя багатьох народів – долю Радянського Союзу в епоху Великої Вітчизняної війни. У той же час, “Доля людини” не просто розповідь про військові події, але, звичайно ж, і дослідження внутрішньої трагедії особистості. Головний […]...
- Трагедія селянської родини (за оповіданням “Морозенко”) Панас Мирний у багатьох своїх творах показував безталанну долю простих людей, їх високу душу, добре серце, щиру вдачу. У сучасній письменникові пресі було звичайним під Новий рік уміщувати новорічні оповідання із щасливою кінцівкою – на зразок того, що в убогу родину приходить добрий Дід Мороз, милує заплаканих діток, щедро обділяє подарунками. Новорічне оповідання Панаса Мирного […]...
- Трагедія цісарською жовніра (за оповіданням “Три як рідні брати”) – ЮРІЙ ФЕДЬКОВИЧ 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Трагедія цісарською жовніра (за оповіданням “Три як рідні брати”) З іменем Юрія Федьковича пов’язане не лише зародження на Буковині літератури на народній основі, а й подальше утвердження українського письменства, вихід української літератури на світовий рівень. Вплив Юрія Федьковича на літературний процес Західної України був майже таким могутнім, як вплив […]...
- Подвійне “я” однієї людини (За оповіданням М. Хвильового “Я (Романтика)” Микола Хвильовий є дуже симптоматичною постаттю на тлі української літератури перших десятиліть XX століття. Він уособив шукання прогресивної частини суспільства, захопленої романтикою Жовтневої революції. Хвильовий був одним з тих, хто намагався примирити дві непримиренності: жагу до оновлення й жах перед нелюдською жорстокістю прибічників більшовизму. І не дивно, що 1933 року сталася сумна подія: Микола Хвильовий […]...
- Трагедія маленької людини в оповіданні М. Коцюбинського “Ялинка” 1. Радісне очікування Василька (чекав новорічного свята – Різдва, бо батько пообіцяв поставити ялинку). 2. Що змушений був зробити батько Василька і чому? (через бідність вирішив продати ялинку). 3. Ставлення Василька до цієї втрати та його поведінка (сумує, співчуває батькам, згоден пожертвувати своєю втіхою заради сім’ї, не ридає, а тільки болісно переживає цю трагедію у […]...
- Трагедія роду Половців і трагедія України (за романом Ю. Яновського “Вершники”) (2 варіант) Юрій Яновський став відомим саме завдяки роману “Вершники”, який був написаний ідеологічно правильно, тобто віддавав хвалу більшовицькій партії. Особливість цього роману – це своєрідність його будови: він складається з окремих новел. Та через всі новели червоною ниткою проходить тема трагедії українського народу, яка полягає в занепаді загальнолюдських цінностей, розпаді роду, родини заради якихось нових реалій […]...
- Проблема духовності людини в романі О. Гончара “Собор” Що ми вкладаємо в поняття “духовність”? Одразу не відповіси. Словники часто уникають давати визначення духовності: думаю, настільки це багатогранне, ємне і всеохопне слово, за яким приховуються такі якості людини (духовною може бути тільки вона!), як доброта, повага до людей, прагнення зберегти пам’ять роду і народу, вірність, високі моральні переконання, щирість, відвертість, відданість переконанням, уміння любити […]...
- Ідея непереможності людяності (за оповіданням Шолохова “Доля людини”) Ідея непереможності людяності (за оповіданням Шолохова “Доля людини”) “Доля людини” справедливо вважається найкращим оповіданням Шолохова. Трагічна історія життя головного героя пов’язана у творі з важкими випробуваннями у житті народу. З життєвої. історії Андрія Соколова автор обирає тільки те, що дає можливість усвідомити людську долю у зв’язку з трагічною сутністю епохи. Шолохов зображує неможливість співіснування мирного […]...
- Ідея духовного багатства людини у романі О. Гончара “Собор” Олесь Гончар – складна постать в українській літературі. Він не боявся відгукуватися на найсуперечливіші проблеми, які ставив час, тому його твори залишають неоднозначне враження. Складні проблеми буття людини в суспільстві знайшли своє втілення в романі “Собор”, доля якого склалася непросто. Певна публіцистичність роману загострювала поставлені проблеми, тому автор зазнав гонінь за свій твір. Роман був […]...
- “Тяжко мені, братцю, згадувати… ” (за оповіданням М. Шолохова “Доля людини”) ШОЛОХОВ МИХАЙЛО (1905-1984) Російський письменник, лауреат Нобелівської премії (1965). Найвідоміші твори – “Піднята цілина”, “Тихий Дон”, “Доля людини”. “Я хотів би, щоб мої книги допомагали людям бути кращими, пробуджували любов до людини”, – говорив Шолохов. Така авторська позиція нагадує про себе в усіх творах письменника. Шолохов походив з селянської родини, виріс на Дону, пройшов стежками […]...
- Трагічна доля людини… (за оповіданням М. Шолохова “Доля людини”) Майже сімдесят років минуло відтоді, як закінчилася одна з найстрашніших воєн в історії людства – Друга світова війна. Але кожен раз гортаючи сторінки книг про війну, ми занурюємося в атмосферу людських страждань, болю й жаху. Цього не можна уникнути і залишитися байдужим тут теж не можна. Оповідання М. Шолохова “Доля людини” – один з таких […]...
- “Праця – людини окраса” (за оповіданням “Перший раз”) – IV варіант – ТИМОФІЙ БОРДУЛЯК 6 клас (за оповіданням “Перший раз”) І V Варіант В оповіданні “Перший раз” Тимофій Бордуляк правдиво показав життя українського села. Селянська дівчина Параня – головна героїня оповідання. З великою любов’ю письменник описує зовнішність дівчини: “…вона була хорошою білявочкою, чорноокою, чорнобровою, її тіло стало щойно розвиватися, мов той бутон троянди”. Т. Бордуляк наче не може намилуватися […]...
- Трагедія людини в оповіданнях Бабеля За пафосом революції Бабель розглянув інший її лик: він зрозумів, що революція – це екстремальна ситуація, що оголює таємницю людини. Те, що стало дозволеним в екстремальній ситуації революції, показує Бабель, накладає печатку на майбутніх людей У новелі “Лист” історія про те, як “кінчали” спочатку брата Федю, а потім “папашу”, на ієрархічній шкалі життєвих цінностей героя […]...
- Трагедія любові й занепад людськості (за оповіданням Б. Грінченка “Каторжна”) Кінець XІX – початок XX століття. Суспільство живе передчуттям великої кризи, яка й справді не змусить на себе чекати. Криза в суспільному та політичному житті цілих народів, занепадницькі настрої в мистецтві, стрімкий розвиток техніки, наукові відкриття, наслідки яких ще неможливо передбачити. У людини виникає відчуття того, що часу стає дедалі менше й менше. Розвиваються гехно […]...
- Собор – символ духовної краси людини в однойменному романі Олеся Гончара Собор – символ духовної краси людини е однойменному романі Олеся Гончара. “Собор” Олеся Гончара – це твір високої художньої наснаги, великого інтелектуального наповнення. Як писав Є. Сверстюк, “своїм романом “Собор” Олесь Гончар увійшов у саму гущу пекучих питань сучасності і розворушив, розтривожив їх рій”. Коли у другій половині XVIII ст. за наказом Катерини II російське […]...
- “Трагедія маленької людини в романі “Злочин і кара” Творчість великого російського письменника Федора Михайловича Достоєвського охарактеризувати не так і просто. З одного боку, в його творчості часто були зображені так звані маленькі люди – особи з неймовірно складною долею і життям, як існують в обставинах, що перебувають на межі людських. Водночас автор зміг показати, що навіть в таких умовах люди по-справжньому жили. У […]...
- Стійкість (за оповіданням “Доля людини” М, О. Шолохова) Філософ Геродот казав: “В час миру сини ховають батьків, під час війни батьки ховають сипів” Ім’я Михайла Олександрович” Шолохова відомо у всьому світі. Вік зіграв видатну роль в світовій літературі 20 століть. Під час Великої Вітчизняної Війки перед письменником встало завдання; знищувати своїм повний ненависті словом ворога і укріплювати любов до Батьківщини у радянських людей. […]...
- Проблема внутрішньої роздвоєності людини між гуманізмом і фантастичною відданістю революції (за оповіданням М. Хвильового “Я (Романтика)”) Микола Хвильовий – надзвичайно яскрава особистість, став визнаним лідером цілого літературного покоління. Його багатогранна творчість і незвичайна постать мали величезне значення не тільки у літературному процесі 20-х років, але вплинули на розвиток української культури і суспільно-політичної думки всього XX століття. Однією з найважливіших для Хвильового впродовж усієї його творчості була проблема розбіжності мрії і дійсності. […]...
- Засудили Ганну (за оповіданням “Суд”) Ганна Розсоха – головна героїня оповідання Ю. Мушкетика “Суд”. Вона переживає трагедію: її судять за… неробство. Все життя Ганна трудилась: і тоді, коли жила з матір’ю та сестрами. І тоді, коли вийшла заміж за Омелька. А нині жінка – на лаві підсудних, боїться глянути в зал. За що її судять? Ганна згадує своє життя. І […]...
- Суд над Ганною Розсохою – суд над народом? (За оповіданням Ю. Мушкетика “Суд”) Ю. Мушкетик відомий нам своїми історичними романами, серед яких “Гайдамаки”, “Прийдімо, вклонімося” та інші твори. Але творчий доробок письменника складається не тільки з романів, але й з малих епічних форм – оповідань, повістей. Зокрема, вирізняється з-поміж інших творів оповідання “Суд”, у якому судять селянку Ганну Розсоху за те, що вона нібито погано працює: не відпрацювало […]...
- Трагедія людини, відірваної від рідної землі, у драмі “Бояриня” Лесі Українки Трагедія людини, відірваної від рідної землі, у драмі “Бояриня” Лесі Українки. Драма “Бояриня” вводить читача у складний період української історії – добу Руїни. Цей надзвичайно важкий для українців час XVII століття був співзвучний державницьким змаганням в Україні на початку XX. Тому майже одночасно написано три драматичні твори про епоху Руїни: “Бояриня” Лесі Українки, “Гетьман Дорошенко” […]...
- Недоспівана пісня Ганни Розсохи (за оповіданням Ю. Мушкетика “Суд”) Народна мудрість говорить, що українець співає цілий рік і цілий вік. І це дійсно так. Співучий наш народ. Як би гірко не жилося, а пісня лине. Там, де інший стогнав би – українець співає. Бо пісня, сумна чи весела, допомагає жити. Героїня оповідання Юрія Мушкетика “Суд” Ганна Розсоха теж співала. Співала все своє життя. Спочатку, […]...
- Питання з відповідями Новелістика Олеся Гончара Новели О. Т. Гончар писав протягом усього життя. Постійний потяг до малого жанру був закономірним для нього, бо поетичне світобачення митця найприродніше, наймобільніше могло проявитися саме тут. У кращих новелах характерна для його індивідуального стилю планетарність мислення, публіцистичність, філософсько-світоглядні узагальнення зведено до мінімуму. Увагу митця сконцентровано на конкретній людині, її внутрішньому світові, зазвичай багатому, наповненому […]...