Трагедія людини в оповіданнях Бабеля

За пафосом революції Бабель розглянув інший її лик: він зрозумів, що революція – це екстремальна ситуація, що оголює таємницю людини. Те, що стало дозволеним в екстремальній ситуації революції, показує Бабель, накладає печатку на майбутніх людей

У новелі “Лист” історія про те, як “кінчали” спочатку брата Федю, а потім “папашу”, на ієрархічній шкалі життєвих цінностей героя займає те ж місце, що й прохання “заколоти рябого кабанчика” і надіслати його в посилці, або розпити про “коросту в передніх ногах” оставшегося

в домашньому хліву улюбленого жеребчика Степи. Але в самому кінці оповідання все висвітлюється іншим і різким світлом. Автор розповідає про фотографії, де зняті сини – убиті “папашей” і “бившие “папашу”: обоє “дивовижно величезні, тупі, широковиді, банькуваті, застиглі, як на ученье…” І це – оцінка

Безпристрасно, здавалося б, описана сцена вбивства старого-єврея козаком Кучерів. “Прямо перед моїми вікнами кілька козаків розстрілювали за шпигунство старого єврея зі срібною бородою,- читаємо ми знамениті рядки з оповідання “Берес-течко” – Старий взвизгивал і виривався.

Тоді Кудря з кулеметної команди взяв його голову й сховав її в себе під пахвою. Єврей затих і розставив ноги. Кудря правою рукою витягся кинджал і обережно зарізав старого, не забризкавшись. Потім він стукнув у закриту раму

– Якщо хто цікавиться,- сказав він, – нехай прибере. Це вільно…”

Але не можна не помітити: безпристрасність письменника мниме. Його відношення до вбивства виростає з віковічної гуманістичної норми, що засуджує насильство. Відсутність любові й симпатії до героя виступає як відчуженість автора й тим самим усередині себе містить оцінку


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Трагедія людини в оповіданнях Бабеля