Трагедія жіночої долі в творчості Івана Карпенка-Карого
Трагедія жіночої долі в творчості Івана Карпенка-Карого
Жінка… Дружина, мати, сестра, наречена, дочка, невістка… Кожна з них, несучи на собі тягар моральної відповідальності за благополуччя рідних і близьких людей, сама часто залишається наодинці зі своїми складними проблемами: незахищеністю, залежністю від різних життєвих обставин, пресом соціальної нерівності, побутових забобонів, сімейної тиранії…
Продовжуючи й творчо розвиваючи традиції Т. Шевченка у змалюванні нелегкої, часом трагічної, жіночої долі, І. К. Карпенко-Карий
З-під пера митця у 1885 році виходить драма “Наймичка”. Нескладна і загалом звичайна в ті часи історія про зведення беззахисної юнки багатієм набуває в творі широкого художнього узагальнення.
Образ наймички Харитини виписаний у кращих народних традиціях. Вона сирота, живе серед чужих людей, за неї нікому заступитися, а кривдять її тяжко щодня. Але дівчина мусить терпіти. Бо надіятися їй ні на кого й немає на що.
Становище безвихідне. Майбутнє дівчини таке ж похмуре, безрадісне, як і минуле. Цим скористався підступний, морально розбещений багатій Цокуль і зробив Харитину своєю коханкою. Довірлива й щира дівчина вірить йому, сподівається на щастя. Та коли Цокуль, знівечивши життя беззахисній наймичці, навчає її брехати й лицемірити, вона виявляє свою незрівнянну моральну вищість над кривдником, рішуче відкидаючи його облудні поради й тавруючи цього хижака словами правди: “Я все кину вам під ноги, не треба мені нічого вашого!
Воно давить мене, дихати не можу. Я була обшарпана, та зате у вічі сміливо дивилася всім”.
Драматург викрив у “Наймичці” огидну, розтлінну мораль тих, хто своїм божеством зробив багатство, яке нібито давало таким цокулям право на вседозволеність, безкарність, розбещеність. Знівечити життя іншої людини задля власної миттєвої втіхи – норма їхнього життя. Морально ниці, лицемірні, такі людці живуть серед нас і сьогодні, тому драма залишається актуальною завжди.
У 1886 році з’являється психологічна соціально-побутова драма “Безталанна”, в якій тема жіночої недолі звучить так само трагічно, як і в попередньому творі. Перша редакція п’єси мала назву “Хто винен?” Перед нами проходить життя двох молодих жінок – Софії й Варки. Різні за вдачею, за темпераментом, вони однаково нещасливі в особистому житті. Стихійна сила почуттів Гната, в якого вони обидві закохані, призводить до непоправної помилки: посварившись з гордою свавільною Варкою, парубок на зло “їй одружується з тихою, доброю, щирою дівчиною Софією.
Вона так довго бідувала і так прагнула щастя, що беззастережно повірила і Гнатові, і Варці, і навіть свекрусі – людині озлобленій, жорстокій, яка стає врешті винуватцем смерті Софії.
Доля персонажів “Безталанної” трагічна. Жінки не можуть нічого змінити, не знаходять виходу із складного становища. Потрапивши у вир почуттів, вони безсилі вплинути на природний їх хід.
Ідіотизм сільського життя накладає на обох свій відбиток: жінки переконані в тому, що не мають права міняти щось: розлучитися, викрити перед іншими тиранію свекрухи, відстояти свою позицію, влаштувати своє життя самостійно, незалежно від чужої волі.
І. Франко, високо оцінюючи “Безталанну”, писав, що в цій “моральній атмосфері” сільського побуту “автор хотів дошукатись головного джерела вини і трагічного конфлікту осіб, що діють в його драмі”.
Проблеми, пов’язані з долею жінки, будуть актуальними завжди, бо через свою соціальну значимість вони потребують постійної уваги.
Related posts:
- Трагедія жіночої долі в творчості Карпенка-Карого Жінка… Дружина, мати, сестра, наречена, дочка, невістка… Кожна з них, несучи на собі тягар моральної відповідальності за благополуччя рідних і близьких людей, сама часто залишається наодинці зі своїми складними проблемами: незахищеністю, залежністю від різних життєвих обставин, пресом соціальної нерівності, побутових забобонів, сімейної тиранії… Продовжуючи й творчо розвиваючи традиції Т. Шевченка у змалюванні нелегкої, часом трагічної, […]...
- Новаторство Івана Карпенка-Карого – драматурга Новаторство Івана Карпенка-Карого – драматурга Могутню силу таланту мав видатний український драматург і театральний діяч Іван Карпович Тобілевич, широко відомий під псевдонімом Карпенко-Карий. “Він був одним із батьків новочасного українського театру, визначним артистом та при тім великим драматургом, якому рівного не має наша література”, – писав про нього І. Франко. Повільною, але твердою ходою, долаючи […]...
- Життєпис Івана Карпенка-Карого Карпенко-Карий Іван Карпович (1845-1907) Драматург, актор, режисер, театральний діяч Народився Іван Карпович Тобілевич 17 (за старим стилем – 29) вересня 1845 р., с. Арсенівка Бобринецького повіту Херсонської губернії (тепер Новомиргородського району Кіровоградської області) у родині збіднілого шляхтича – управителя поміщицьких маєтків. З 1859 року, закінчивши з відзнакою Бобринецьке трикласне повітове училище, служив писарем у канцелярії […]...
- Морально-етичні проблеми в комедії Івана Карпенка-Карого “Мартин Боруля” Морально-етичні проблеми в комедії Івана Карпенка-Карого “Мартин Боруля” Драматургічна спадщина І. К. Карпенка-Карого – це самобутнє й цікаве явище в історії вітчизняної театральної культури. Невмирущу славу принесли митцеві його сатиричні комедії: “Сто тисяч”, “Хазяїн”, “Суєта”. Сюди ж належить і комедія “Мартин Боруля”, яка піднімає важливі морально-етичні проблеми і цим самим стає в ряд безсмертних творів. […]...
- Відповідь на контрольне питання До творчості І. Карпенка-Карого Що спільного й чим відрізняються твори М. Костомарова та І. Карпенка-Карого про Саву Чалого? 1899 року І. Карпенко-Карий написав п’єсу “Сава Чалий”. Сава Чалий був одним із ватажків гайдамацького руху на Поділлі в XVIII столітті. А 1838 року М. Костомаров написав романтичну трагедію “Сава Чалий”. Відмінність двох однойменних творів у тому, що М. Костомаров своїм […]...
- Художня правда п’єси Івана Карпенка-Карого “Хазяїн” Художня правда п’єси Івана Карпенка-Карого “Хазяїн” Творчість Івана Карповича Тобілевича (Карпенка-Карого) слушно вважається найвищим досягненням української драматургії кінця ХІХ – початку ХХ століття, бо в ній геніально переплелись вірність життєвій правді і висока художня майстерність митця. Він уважно спостерігав за процесом розвитку економічного та соціального становища в Україні кінця ХІХ століття, коли повновладними господарями ставали […]...
- Тема жіночої долі у творчості Т. Шевченка. “Катерина” Мета: дослідити особливості тематики жіночої долі у творчості Кобзаря в кріпосній Україні; розкрити ідейно-художній зміст твору “Катерина”, охарактеризувати образ головної героїні поеми; розвивати культуру зв’язного мовлення, логічність у мисленні, творчу уяву; вміння виважено і грунтовно висловити власні думки, спостереження; виховувати повагу до української жінки, риси чуйності, доброти, людяності, зневажливе ставлення до підступництва, зради. Тип уроку: […]...
- Селянство в пореформені часи (за п’єсою І. Карпенка-Карого “Сто тисяч”) Селянство в пореформені часи (за п’єсою І. Карпенка-Карого “Сто тисяч”) Іван Карпенко-Карий – письменник-драматург, який все своє життя і творчість присвятив становленню і зростанню українського театру. П’єси його порушували болючі проблеми II половини XIX століття, розкривали характерні риси тогочасного життя. П’єса “Сто тисяч” – твір про життя селянства в перші пореформені роки. Ще з дитинства, […]...
- “Сміх крізь сльози” в п’єсах Івана Карпенка-Карого У п’єсі “Суєта” Карпенко-Карий словами свого героя Івана Барильченка каже: “Комедію нам дайте, що бичує сатирою страшною всіх і сміхом через сльози сміється над пороками і заставляє людей, крім їх волі, соромитися своїх вчинків”. І. Тобілевич так і намагався писати комедії. Його п’єси заставляють людей соромитися не тільки своїх вчинків, але й вчинків героїв, яких […]...
- У чому полягає жанрова і тематична різноманітність творчості І. Карпенка-Карого? Драматична спадщина І. Карпенка-Карого – це вісімнадцять оригінальних п’єс. За жанрами це соціально-побутові, соціально-психологічні та історичні драми і соціально-сатиричні комедії. Заслуга драматурга в тому, що він із великою викривальною силою показує типові явища розвитку капіталізму в Україні, висміює негативне в житті народу, звертається до історичної тематики, засуджуючи поведінку зрадника, закликає до єдності народу, до єдності […]...
- Образ Пузиря за п’єсою “Хазяїн’ Івана Карпенка-Карого Драматург сам визначив ідею сатиричної комедії “Хазяїн” (1900). У листі до сина він зазначав: “Хазяїн” – зла сатира на чоловічу любов до стяжання без жодної іншої мети. Стяжання для стяжання”. І. Франко після прочитання твору писав: “Грандіозну по своїм замислі й по майже бездоганнім оздобленню картину великого промисловця і глитая з селян з його могутніми […]...
- Комедія “Хазяїн” Івана Карпенка-Карого – видатне досягнення української драматургії XIX ст Спадщина І. Карпенка-Карого (Тобілевича) – 18 п’єс. Драматургічна творчість його – найбільше досягнення української класичної драматургії XIX ст. Творчо засвоївши досягнення своїх попередників – І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка, Т. Шевченка, М. Гоголя, О. Островського, він створив жанр української соціальної комедії. “Хазяїн” – найвизначніша, найкраща реалістична сатирична комедія Карпенка-Карого, – вершина його творчості. У чому Ж […]...
- ТЕМА ЖІНОЧОЇ ДОЛІ У ТВОРЧОСТІ Т. ШЕВЧЕНКА. “КАТЕРИНА” 1. “Катерину” Т. Шевченко присвятив… А Своїм сестрам. Б Усім дівчатам. В В. Жуковському. Г Якову де Бальмену. 2. Починаючи твір, поет застерігає дівчат, щоб вони… А Не цуралися будь-якої роботи по господарству. Б Не ігнорували народних звичаїв та обрядів. В Не лінилися здобувати освіту. Г Не кохалися з москалями. 3. Через що милий залишив […]...
- Комедія Карпенка-Карого “Хазяїн” Карпенко-Карий створив новий тип соціальної; комедії. Розвиваючи, як і Островський, гоголівську традицію принципово “безгеройної” (тобто без позитивного героя) комедії, він знайшов своєрідний аспект художнього аналізу соціальних явищ. Комедійний сюжет письменник розгортає навколо одного персонажа, а його оточення – як ті, що йому протистоять, так і ті, що його підтримують, – змальоване контрастними барвами, що дає […]...
- Життя та творчість Івана Карпенка-Карого ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ (1845-1907) Справжнє ім’я – Іван Карпович Тобілевич (псевдонім Карпенко-Карий поєднує в собі ім’я батька та улюбленого літературного персонажа Гната Карого – героя п’єси Т. Шевченка “Назар Стодоля”). І. Карпенко-Карий народився 29 вересня 1845р. в с. Арсенівка Бобринецького повіту на Херсонщині в родині зубожілого дрібного шляхтича, управителя поміщицького маєтку. Хлопець навчався в Бобринецькому повітовому […]...
- Честь і безчестя персонажів комедії Івана Карпенка-Карого “Хазяїн” Честь і безчестя персонажів комедії Івана Карпенка-Карого “Хазяїн” Комедія “Хазяїн” (1900) слушно вважається вершиною творчості Івана Карповича Тобілевича (Карпенка-Карого). “Зла сатира на чоло-вічу любов до стяжання без жодної іншої мети. Стяжання для стяжання!” – так визнав свій задум сам автор, поклавши в основу п’єси реальні факти капіталістичної дійсності. Письменник з великою викривною силою змальовує типові […]...
- Наскрізна і “вічна” проблема влади грошей у світовому мистецтві та творчості Карпенка-Карого І. КАРПЕНКО-КАРИЙ – НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА 8 КЛАС НАЦІОНАЛЬНА ДРАМА І. КАРПЕНКО-КАРИЙ Наскрізна і “вічна” проблема влади грошей у світовому мистецтві та творчості Карпенка-Карого Проблема влади грошей – наскрізна і “вічна” у світовому мистецтві. Її розкривали О. Пушкін у “Скупому рицарі”, Ж. Б. Мольєр у “Скупому” та “Міщанині – шляхтичі”, О. де Бальзак у повісті “Гобсек”, Ч. Діккенс у “Різдвяній пісні […]...
- Короткий літопис життя і творчості І. Карпенка-Карого Короткий літопис життя і творчості І. Карпенка-Карого (І. К. Тобілевича) 29 вересня У селі Арсенівці Бобринецького повіту на Херсонщині, 1845 в родині управителя поміщицького маєтку Карпа Адамовича Тобілевича народився син Іван. 1555 Починає вчитись у Бобринецькій повітовій школі. 1559 Закінчує Бобринецьку повітову школу з нагородою за успіхи в навчанні та “благонравие”. 1860 Починає працювати писарчуком […]...
- Новаторство Івана Карпенка-Карого Основні свої твори І. Карпенко-Карий писав у 80-ті роки XІX століття, у той час, коли у суспільстві відбулися глибокі зміни, набули розвитку нові, капіталістичні, відносини. Почалося інтенсивне розшарування суспільства на класи, що дало про себе знати усіма наслідками і в Україні. Нові явища тогочасного життя в найповнішому і найхарактернішому їх вияві Карпенко-Карий зображує у своїх […]...
- Комедія І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” – одна з кращих сатиричних комедій в українській драматургії “Сто тисяч” – перша п’єса, написана І. Карпенком-Карим. Цей твір започаткував появу комедіографа-сатирика, який розвінчував сільських глитаїв, висміював їхню жадобу до збагачення. П’єса написана на реальних фактах. Узявши за основу відомості про шахраїв, які у Єлисаветграді продавали фальшиві гроші, І. Карпенко-Карий намалював типовий образ “стяжателя”, глибоко розкрив його характер. Центральний персонаж – Герасим Калитка, сільський […]...
- Образ Пузиря в комедії Івана Карпенка-Карого “Хазяїн” Образ Пузиря в комедії Івана Карпенка-Карого “Хазяїн” Великим творчим досягненням І. Карпенка-Карого є його комедія “Хазяїн”, в якій він дуже майстерно висвітлив глитайську верхівку українського села, показавши її нікчемність і висміявши її ідеали. Цю глитайську верхівку він втілив в образі головного персонажа твору – великого землевласника, мільйонера Терентія Пузиря. Пузир вже ступив на ту найвищу […]...
- Образ Пузиря за п &;amp;#8216;єсою “Хазяїн” Івана Карпенка-Карого Терентій Пузир незрівнянно багатший від Герасима Калитки, центрального образу комедії “Сто тисяч”. Він уже досяг того, про що мріяв Калитка, – мати скільки землі, щоб і за три дні не об’їхати. “Княжество!” – із заздрістю вигукує Маюфес про землі Пузиря. – Ціле княжество!” Кілька економій, десятки тисяч овець, тисячі батраків – ось що приносить капітал […]...
- Моральне падіння людини, яка йде до мети злочинним шляхом (за комедією І. Карпенка-Карого “Сто тисяч”) І. Карпенко-Карий – талановитий драматург-новатор останніх десятиріч XIX – початку XX століття, який збагатив українську літературу драматичними творами різноманітних жанрів – історичною, соціально-побутовою, соціально-психологічною драмами, соціальною комедією, реалістичною трагедією з гострим соціальним конфліктом. У своїх п’єсах І. Карпенко-Карий створив галерею образів людей, якими керували в житті жага наживи, влада грошей, манія збагачення. У комедії “Сто […]...
- Біографія Івана Карпенко-Карого Іван Карпович Тобілевич (літ. псевдонім – Карпенко-Карий) народився 17 вересня 1845 р. у слободі Арсенівці на Херсонщині в сім’ї управителя поміщицького маєтку. Навчався в Бобринецькому повітовому училищі, яке закінчив у 1859 р. Відтоді майже двадцять років служив канцеляристом. Із початку 60-х років брав активну участь в українському театральному житті. Протягом тривалого часу входив до різних […]...
- Відповіді до теми: творчість І. Карпенка-Карого (8 клас) 1. Стисло перекажіть біографію І. Карпенка-Карого. Назвіть справжнє ім’я письменника? Чому він обрав собі такий псевдонім? Справжнє ім’я Івана Карпенка-Карого – Іван Карпович Тобілевич. Першу частину псевдоніма утворено від імені батька письменника (Карпенко – тобто син Карпа), друга частина подвійного прізвища взята з твору “Назар Стодоля” (герой цього твору Гнат Карий був одним з найулюбленіших […]...
- Особисті міркування. Актуальність творів Івана Карпенка-Карого нині Особисті міркування. Актуальність творів Івана Карпенка-Карого нині Здавалось би, що від часу написання Карпенком-Карим знаменитих п’єс нас відділяють десятиліття, але й сьогодні п’єси залишаються актуальними. І причина цьому – процес реформування економіки на ринковій основі. От тільки біда, що сьогодні ми не маємо такого геніального драматурга, який зумів би в такій яскравій формі показати, що […]...
- Моє ставлення до Пузиря (за п’єсою І. Карпенка-Карого “Хазяїн”) Комедія “Хазяїн” була написана 1900 року. Є підстави вважати, що І. Карпенко-Карий упродовж десяти років виношував задум цієї п’єси, спостерігаючи життя і шліфуючи кожний образ. Отже, перед нами в п’єсі постають типові образи того часу. “Хазяїн” – це слово на Україні завжди викликало повагу. ч Пузир, головний герой п’єси Карпенка-Карого, – це теж Хазяїн, багатій, […]...
- Образ копача Бонавентури в п’єсі Івана Карпенка-Карого “Сто тисяч” Образ копача Бонавентури в п’єсі Івана Карпенка-Карого “Сто тисяч” У п’єсі І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” виведені два основних образи. Перший – це ненажерливий сільський глитай Герасим Калитка, що увібрав у себе найгірші риси вдачі: грубість, жадобу, скнарість, гонитву за наживою. У цьому образі автор показав тих, хто із соціальних низів видерся на виший щабель і […]...
- Корифей українського театру (за творами І. Карпенка-Карого) Корифей українського театру Іван Карпенко-Карий (справжнє прізвище – Тобілевич) був людиною всебічно обдарованою. Його два брати і сестра стали відомими акторами, діячами української культури. Успіх п’єс Івана Карпенка-Карого пояснюється тим, що сам драматург починав з акторської діяльності. Спочатку він був актором трупи свого брата Миколи Садовського, а 1890 року створив разом із Саксаганським “Товариство російсько-малоросійських […]...
- “Загальна характеристика драматургії І. Карпенка-Карого” Відомий драматург, актор, режисер і письменник І. Карпенко-Карий є однією з найвизначніших постатей в українському театральному мистецтві і драматургії. Не менш відомий український митець І. Франко писав про нього: “Чим він був для України, для розвою її громадянського та духовного життя. Се відчуває кожний, хто чи то бачив на сцені, чи хоч би лише читав […]...
- “Хазяїн” І. К. Карпенка-Карого – видатне досягнення української драматургії XIX століття Драматична творчість І. К. Карпенка-Карого – найбільше досягнення української літератури XIX ст. В українській драматургії п’єса “Хазяїн” вважається найкращою реалістичною сатиричною комедією. Автор підкреслював, що його “Хазяїн” – це “зла сатира на чоловічу любов до стяжання без жодної іншої мети. Проблему “стяжання для стяжання!” Карпенко-Карий розробляє на основі глибокого вивчення тих соціальних процесів, що відбувалися […]...
- “Хазяїн” І. Карпенка-Карого – видатне досягнення української драматургії XIX століття Іван Карпенко-Карий – видатний діяч українського відродження кінця XIX – початку XX століття, один із засновників українського національного театру. Завдяки тематиці й новаторству художньої форми його п’єси стали найвищим здобутком тогочасної драматургії. Іван Франко не бачив рівного йому драматурга в українській літературі, у творах якого яскраво втілився патріотизм письменника і народницькі ідеали. Драматична спадщина Карпенка-Карого […]...
- “Морально-етичні проблеми у п’єсах Карпенка-Карого і Старицького” На рубежі XIX-XX століть в Україні дещо ослабли сталеві лещата російського самодержавства і нарешті було завойоване елементарне право на існування національного театрального мистецтва. Подвижники української культури постали перед вибором: продовжувати боротьбу за подальшій духовний розвиток народу в тих умовах, що склалися, чи погодитися с ситуацією. Одним з основних завдань українських письменників і драматургів на цьому […]...
- Тема жіночої долі в поезії М. Некрасова (за віршем “Трійка”) Не обділений у дитинстві увагою і любов’ю матері, Микола Некрасов проніс через усе життя почуття вдячності до рідної неньки і особливе ставлення до жінок, сповнене співчуття до їхніх страждань і безправного становища. Іноді це ставлення поета настільки трепетне і пронизливе, що викликає сльози, смуток і гіркі роздуми. Там, де розповідається про жіночу долю, у Некрасова […]...
- “Сцена – мій кумир… ” (життя і творчість І. Карпенка-Карого) “Я взяв життя” – у цих словах Івана Карпенка-Карого весь зміст його творчості. Видатний драматург був свідком соціальних зрушень у житті суспільства і свої враження переніс у п’єси. 29 вересня 1845 року в сім’ї управителя поміщицького маєтку народився син Іван. Мати хлопчика була кріпачкою, батько перед весіллям викупив її у панів. Вона не вміла ні […]...
- Образ хазяїна життя в п’єсі І. Карпенка-Карого “Хазяїн” I. “І. К. Карпенко-Карий – батько новочасного українського театру, визначний артист, великий драматург” (І. Франко). II. Моє знайомство з творами Карпенка-Карого (в попередніх класах комедія “Сто тисяч”, зараз п’єса “Хазяїн”). 1. Порівняння героїв двох комедій (образ Пузиря – рідний по духу Герасиму Калитці: ненаситна жадоба до збагачення, дикість натури стяжателя, зажерливість і цинізм; Пузир наживався […]...
- П’єса І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” як викриття користолюбства Наприкінці XIX – початку XX століття театральне мистецтво України переживало піднесення, ставала більш важливою його роль у культурному та громадському житті. Цей розквіт українського театру пов’язаний, не в останню чергу, з драматургією І. Карпенка-Карого та його діяльністю як режисера й керівника трупи. Українська драматургія того часу була під владою літературних штампів. Популярними були псевдокомічні п’єси […]...
- “Вияви комізму у п’єсі “Хазяїн” Івана Карпенка-Карого” У комедії один персонаж прагне приховати свої думки й наміри, інший своїми репліками ніби знімає прикриття. Приміром, такий епізод: Пузир не поїхав до міста з Золотницьким ніби через раптове та неочікуване нездужання, але ми розуміємо, що причина інша: вні не хоче купувати шампанське. Феноген бере гроші за всякі послуги й водночас намагається прикрити себе завісою […]...
- “Неперевершена комедійність творів Івана Карпенка-Карого” Знаєте, здавалося б, що тема твору не дуже цікава і немає нічого нового, що можна було б сказати. Може здатись, що комедійність усіх творів такого жанру є однакового, що всі автори послуговують однаковими засобами, тож дослідження цього питання є неактуальним. Я дозволю собі не погодитись з цим, бо комедійність драматичних творів Івана Карпенка-Карого дійсно варта […]...
- Сатирична типізація в комедії І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” Сатирична типізація в комедії І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” I. І. Карпенко-Карий – один із корифеїв української сцени. (Драматична творчість І. Карпенка-Карого – найбільше досягнення української класичної драматургії XIX століття. Через величезну пізнавальну та художню цінність його твори вже понад сторіччя мають неабиякий успіх. “… Цілісність драматичної творчості Карпенка-Карого, – писав його видатний сучасник Іван Франко, […]...