Трагічне і комічне в образі Шарля Боварі
Роман Г, Флобера “Мадам Боварі” – одне з найпомітніших явищ в літературі минулого століття. Вже сучасники автора визнавали, то це новий крок у розумінні людини і світу. Флобер зізнавався, що працюючи над романом, він змушений був писати “сірим по сірому”.
Справді, в романі немає жодного позитивного героя, ідеали якого могли б протистояти убогій буденності. Саме у цій сірості Флобер вбачав головне зло сучасності, саме у ній відкрив глибокий драматизм, де трагічне набуває комічного забарвлення, а комічне перетворюється на трагедію.
Образ
Незграбний підліток у чудернацькому капелюсі не може навіть постояти за себе серед однолітків-школярів. Від природи йому бракує розуму, кмітливості, але він сумлінно навчається. Ні свою професію, ні першу дружину Шарль не обирає сам, а підкорюється волі матері. Інколи він робить те, то хоче, але не має погані наслідки.
Познайомившись з Еммою, Шарль уперше закохується.
Несподівана смерть першої дружини відкриває перед Шарлем можливість шлюбу з Еммою. Але й тут він не може зважитись на рішучий крок. Якби батько Емми не перехопив ініціативу, Шарль, напевне, поїхав би ні з чим.
Шлюб з Еммою дав йому все, про що він міг мріяти. Коли після трудового дня він сидів на порозі свого будинку в туфлях, вишитих Еммою, то ночував себе на вершині щастя. Далі образ Шарля втрачає комічні риси й набуває трагічного забарвлення.
Емма в шлюбі нещаслива. Шарль добрий, відданий, працелюбний, але “сірий”. Обмеженість і невибагливість стали однією з причин трагедії Шарля, Емми, їхньої доньки. Флобер не звинувачує свого героя, бо той не спроможний щось змінити.
Яскравий доказ цього – новомодна операція, яку підмовили зробити конюхові Емма і аптекар Осле. Шарль не може відмовитися від операції, але не має знань і таланту, щоб зробити її вдало. Тому спроба піднестись над сірим середовищем закінчилася драмою не тільки для Шарля, а й для конюха.
Емма остаточно усвідомила, що її чоловік – нікчема.
Далі трагічні риси в образі Шарля посилюються. Він не розуміє, що відбувається з його дружиною. Коли Емму покинув коханець, вона тяжко захворіла.
Сорок три дні Шарль не відходив від її ліжка, але не намагався зрозуміти причину психологічної кризи.
А після одужання Емми він знову почувався щасливим. Можливо, це було останнє попередження герою, та він його не зрозумів. Тому трагедія у фіналі роману деякою мірою очікувана. Коли Емма пішла з життя, йому не стало чим жити.
Незабаром Шарль теж помер, стискаючи в руці пасмо Емминого волосся.
Флобер переконливо показав, як нівечаться кращі людські почуття у світі, де “сірість” підкорює собі все. Автор змушує читачів замислитися над дійсністю і винести їй свій вирок.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)