Трагічний вибір братів половців (за романом “Вершники”)
Нині багато літературних творів повертаються із забуття. Ми відкриваємо для себе імена тих, про кого сьогодні говорять “розстріляне відродження”, тих, чиї шляхи розійшлися з Україною на Роздоріжжі історії, щоб все життя тягнутися до рідної землі душею і словом.
Особливості сьогодення ще й в тому, що твори багатьох Письменників, особливо представників новітньої української дітвори, вимагають нового прочитання, осмислення.
Саме до таких шедеврів української прози належить роман Ю. І. Яновського “Вершники”, твір за яким я хочу
Кому з читачів цікаво, що в автора мозок кипів од муки, що невблаганне життя виливало на його голову ківш за ківшем добре нагірченого болю? Що автор умирав під наркозом багато разів, фіксуючи відмирання кожної частини Тіла?.. Кого обходять! такі дурниці й авторове життя чи попіл?”.
Як розуміти це питання? Які думки викликає репліка?
Думаю, що відповідь треба шукати на сторінках роману “Вершники”, аналізуючи який, П. Г. Тичина сказав, що саме цим романом новітня
“Вершники” – перлина творчості Ю. Яновського. Цей романі про революцію й громадянську війну автор писав вподовж трьох років: з 1932 по 1935 роки. Починається твір новелою “Подвійна коло”, в основі якої шквал подій 1919 року: “На степу під Компаніївкою одного дня серпня року 1919 стояла спека, потім віяв рибальський майстро, ходили високі, гнучкі стовпи пилу, грего навіяв тривалого дощу, навіть зливи, а поміж цим точилися криваві бої…”.
Цей серпень, як говорить автор, мав нечуваний тембр “Лютували шаблі, і коні бігали без вершників, і Половці не пізня вали один одного”.
Від перших до останніх рядків перша новела роману тримав читача в постійній напрузі: автор концентрує увагу на найжахливішому, що може бути в житті: брат іде на брата, брат убива брата!
Загони Андрія Половця, командира Добровільної армії Денікіна, і Оверка Половця, головного отамана купи кінного козацтві зіткнулися на рівному степу під Компаніївкою. Небагато простору – степ, небагато часу – кілька годин, в центрі розповіді – ці брати однієї родини, сини старого чорноморського рибалки Місія Половця. Але талановитому прозаїку, “українському Гомеру” досить цього, щоб переконливо розповісти про людську трагедії роздвоєння особистого “я”, викликаного 1917 роком.
Андрій – білогвардійський офіцер, шовініст за своїми переконаннями. Слова, що зриваються з його вуст, вражають ненавистю до рідного брата й рідної землі. Батьківщиною йому стала Росія, а Оверкові він кидає в обличчя: “Мазепа проклятий”, “петлюрівське стерво”.
Вірнопідданий служака, вояка “за веру, царя и отечество”, герой Сарикамиша й Евзурума, він знехтував батьківським заповітом, гукнувши Оверкові: “Проклинаю тебе моїм руські серцем, ім’ям великої Росії – матінки…”.
Ненависть засліпила очі Андрієві і лише після згадки Оверка про рідний дім та після питання “Що тобі пригадується?” січ ший брат відповів: “…батько та його слова: тому роду не я переводу, в котрому браття милують згоду”.
Не дрижав голос Оверка, коли він скрикнув: “Та рубайте його, козацтво”, не говорила совість, коли чорношличники взялися до кишень порубаного ворога,, не приходили на думку батьківські слова про рід, бо він був упевнений в тому, що рід переведеться, держава стоятиме.
Ще не розвіявся дим першого бою, як налетіли махновці під чорним прапором на чолі з командиром Панасом Половцем. Через спогади Мусія Половця ми дізнаємося, що Панас до революції був контрабандистом і вже тоді йому притаманна була нечесність і підступність.
Панас, як і Андрій та Оверко, – жорстокий, безжальний. Іменем батька Махна з посмішкою на вустах він власноручно вбиває Оверка, забувши про батьківський заповіт, проклинаючи брата “великою ненавистю і долею щербатою”. У Панаса інший світогляд, ніж у Оверка: “…ми анархію несемо на плечах, нащо нам рід, зли не треба держави, не треба родини, а вільне співжиття”.
Не встиг Панас “викопати притулок двом братам”, як за “дощем з’явилося марево: розгорнувся здалеку червоний прапор кінного загону інтернаціонального полку на чолі з Іваном Половцем. Кілька хвилин скаженого бою – і вже Панас перед Іваном. На думку спало дитинство, неосяжний простір моря і батьків заповіт, і що Іван відповів: “…не всі в роді путящі. Є горем горьовані, свідомістю підкуті, пролетарської науки люди, а є злодії й несвідомі, вороги й наймити ворогів… рід розпадається, а клас стоїть…”.
Панас “пустив собі кулю в рот”.
Сашка чотирнадцятилітнього Іван “милує”, а сам хлопець поки що не розуміє, чого він взагалі пішов за Панасом, краще було, якби він був біля матері.
У чому ж трагедія братів Половців? Всі вони – сини чесного рибалки Мусія Половця. Та в складних політичних обставинах років революції та громадянської війни брати стали виразниками різних класово непримиренних груп.
Загострення класових суперечностей і зумовлює конденсацію сюжету новели, в основі якого страшна життєва правда: перед батьковою хатою брат убиває брата Безумовно, тут є певна гіперболізація, яка надає образам дещо символічного звучання.
Але це символи стилю письменника, і вони не послаблюють наше сприйняття подій громадянської війни.
Ідейна спрямованість новели в словах старого Мусія: “Тому роду не буде переводу, в якому браття милують згоду”. Та з кожною смертю зміст цієї тези заперечується, набуває інших форм і завершується Івановим: “Рід розпадається, а клас стоїть”. Підсумки трагедії підводить комісар Герт: на його думку, брати Івана загинули тому, що були одного роду, та не одного класу.
Ці слова, можливо, є ключем до розуміння назви новели. Може, клас і рід – це те подвійне коло, в якому замкнуте життя п’ятьох братів. Вихід з цього кола диктується суворими законами класової боротьби.
Якщо це так, то тоді правильною буде й така думка: почуття класової непримиренності вище за почуття родової приналежності.
У криваве коло громадянської війни загнали себе брати Половці. Знехтувавши батьковим заповітом, вони стали братовбивцями, зрадниками, злочинцями, жертвами розмаїття ідеологій. Така історія, такий закономірний її розвиток по спіралі.
Існують і інші думки щодо назви новели. Дехто гадає, що це боротьба правди і кривди, добра і зла, правди багатих і правди бідних.
Та як би ми не тлумачили назву новели, закономірним є одне: не буде міцного роду – не буде держави. Рід – це частина держави. І хочеться вірити в те, що в майбутньому люди стануть братами і по крові, і по духу. Маленький промінчик цієї надії світиться в кінці новели: Іван не вбиває Сашка, пояснюючи його приналежність до проклятих махновців молодістю.
Можливо, від цієї гілки відродиться рід Половців?! Хочеться вірити в це. А ще хочеться вірити в те, що наша незалежна Україна не повторить помилок братів Половців, а їх ганебні вчинки сприйме як застереження для майбутніх поколінь.
Related posts:
- Трагічний вибір братів половців (за романом Ю. Яновського “Вершники”) Нині багато літературних творів повертаються із забуття. Ми відкриваємо для себе імена тих, про кого сьогодні говорять “розстріляне відродження”, тих, чиї шляхи розійшлися з Україною на Роздоріжжі історії, щоб все життя тягнутися до рідної землі душею і словом. Особливості сьогодення ще й в тому, що твори багатьох Письменників, особливо представників новітньої української дітвори, вимагають нового […]...
- “Одного роду, та не одного класу”. Образи братів Половців за романом Ю. Яновського “Вершники” Буремні роки громадянської війни – це велика трагедія цілої нації. Якою фанатичною відданістю ідеї можна виправдати те, що син убиває матір, зрікається батька, брат убиває брата? До чого ж це може призвести? Ю. Яновський сміливо про це каже у романі “Вершники” – кривавій трагедії народу, жахливої, непоправної: “Дехто простягав руки – і йому рубали руки, […]...
- Твір з української літератури – Трагедія роду Половців (за романом Юрія Яновського “Вершники”) Відомий український письменник Юрій Яновський увійшов у літературу як натхненний романтик революції. В його романі “Вершники” розповідається про братовбивчу війну на Україні в 1919 році, яка стала першою віхою в переліку трагедій, що випали на долю українського народу після революції 1917 року. Роман складається з восьми новел. Новелою “Подвійне коло” письменник відразу вводить нас у […]...
- Трагізм роду Половців (за романом Ю. Яновського “Вершники”) Вірність певній ідеї деколи спонукає людей перебудовувати все своє життя, змінити соціальний стан, зректися рідних і друзів. Чимало українських письменників торкались цієї теми у своїх творах, найчастіше описуючи період революції – бурхливий час великих метаморфоз і катастроф. Серед таких творів слід назвати роман Юрія Яновського “Вершники”. Автор цього твору зробив спробу відобразити трагічні події, сучасником […]...
- Трагедія роду Половців і трагедія України (за романом Ю. Яновського “Вершники”) (2 варіант) Юрій Яновський став відомим саме завдяки роману “Вершники”, який був написаний ідеологічно правильно, тобто віддавав хвалу більшовицькій партії. Особливість цього роману – це своєрідність його будови: він складається з окремих новел. Та через всі новели червоною ниткою проходить тема трагедії українського народу, яка полягає в занепаді загальнолюдських цінностей, розпаді роду, родини заради якихось нових реалій […]...
- “Вершники” – трагедія роду Половців” за романом Ю. Яновського “Вершники” Одним з найкращих творів відомого українського письменника Юрія Яновського є роман “Вершники”. В цьому творі відображені події післяреволюційного часу, які захоплюють читача напруженими сценами життя героїв роману. Тут можна побачити і картини боїв, коротких, тривалих і виснажливих, і картини рідкого покою та відпочинку. “Вершники” чудові своїм героїчно-романтичним духом: “О дев’ятнадцятий рік, рік поразок і перемог, […]...
- Трагедія роду Половців (за романом “Вершники”) – IІ варіант ЮРІЙ ЯНОВСЬКИЙ 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЮРІЙ ЯНОВСЬКИЙ Трагедія роду Половців (за романом “Вершники”) II варіант Немало написано творів про братовбивчу війну в Україні в 1919 році. Але яскраво і правдиво описати ці події вдалося небагатьом письменникам. Одним з таких співців епохи був Юрій Яновський. Роман “Вершники” – твір дещо незвичайний. Він складається з восьми […]...
- Трагедія роду Половців (за романом Юрія Яновського “Вершники”) Роман “Вершники” – один з кращих творів Юрія Яновського – полонить читача романтикою грізного дев’ятнадцятого року, з його бурями й громами, короткими боями й виснажливими, тривалими, немов саме життя, відступами, легендарними іменами. Як на мій погляд, “Вершники” прекрасні героїко-романтичним духом: “О дев’ятнадцятий рік поразок і перемог, кривавий рік історичних баталій і нелюдських битв, критичний по […]...
- Трагедія роду половців (за романом “Вершники”) Кривавою хвилею прокотилась громадянська війна по Україні. Брат убивав брата, батько вбивав сина, а син підіймав руку на батька. Мабуть, тим, хто жив у цей страшний час, здавалось, що прийшли останні дні світу: таким шаленим був вихор громадянської війни. Адже точилася вона на Україні з особливою силою: білі, червоні, петлюрівці і махновці – усі. боролись […]...
- “Тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду” (за романом “Вершники”) Жахливою сторінкою в історії України назавжди залишиться братовбивча громадянська війна. Саме про це з великим болем у душі пише Юрій Японський у романі “Вершники”. Вже у першій новелі “Подвійне коло” письменник зосередив увагу на трагедії роду Половців. Вона дещо нагадує народні думи. Було в батька п’ятеро синів. Кожен з них обрав свою дорогу в житті. […]...
- Трагедія роду Половців і трагедія України (за романом Ю. Яновського “Вершники”) (1 варіант) Ішов 1919 рік… Братовбивча війна… Батько іде проти сина, а син проти батька… Страшні часи, часи горя і крові. І страшні вони ще тому, що події ці розгорталися в Україні з жахливою силою. “Лютували шаблі, і коні бігали без вершників, і Половці не пізнавали один одного, а з неба палило сонце, а гелгання бійців нагадувало […]...
- Трагедія роду половців і трагедія України (за романом Ю. Яновського “Вершники”) Був собі давній рибальський рід Половців. Батько – Мусій Половець, досвідчений рибалка. Половчиха теж “доброго рибальського роду, доброї степової крові”, “стала до бою за життя, за рибу, стала поруч Мусія”. Вона народила хлопців “повну хату”, що тісно стало в ній “од їхніх дужих плечей”, але “тримала… в залізному кулаці, мати стояла на чолі родини, стояла, […]...
- Трагедія роду Половців і трагедія України (за романом Ю. Яновського “Вершники”) Був собі давній рибальський рід Половців. Батько – Мусій Половець, досвідчений рибалка. Половчиха теж “доброго рибальського роду, доброї степової крові”, “стала до бою за життя, за рибу, стала поруч Мусія”. Вона народила хлопців “повну хату”, що тісно стало в ній “од їхніх дужих плечей”, але “тримала… в залізному кулаці, мати стояла на чолі родини, стояла, […]...
- Трагедія роду Половців у романі Ю. Яновского “Вершники” Найвищий прояв таланта Юрія Яновского – його знамениті ” Вершники “. Цей роман складається з новел-фресок, кожна з яких відтворить динаміку історії – на тім її повороті, коли руйнується старий мир. Роман відкривається новелою “Подвійне коло”, по якій можна простежити страшну трагедію – трагедію роду Половців. Шабельний бій у степу під Компаниевкой – це начебто […]...
- Роман Юрія Яновського “Вершники” – талановита данина своєму часові I. Юрій Яновський – талановитий український письменник-романтик. II. Сторінки громадянської війни в романі Ю. Яновського. 1. Побудова роману (вісім новел, не пов’язаних єдиним сюжетом; кожна з них – сторінка громадянської війни, усі разом – розповідь про боротьбу добра і зла на землі, про людську витривалість, про красу української землі). 2. Символічність образів новел (постаті братів […]...
- Ідейний смисл назви новели “Подвійне коло” (за романом Ю. І. Яновського “Вершники”) Ідейний смисл назви новели “Подвійне коло” (за романом Ю. І. Яновського “Вершники”) “Подвійне коло” – це назва першої новели роману Ю. Яновського “Вершники”. Трагічні події описані в ній: п’ять братів Половців зустрічаються на кривавих дорогах громадянської війни. Підіймає руку брат на брата, бо хоч і одного роду, та до різних берегів прибились вони: Андрій командував […]...
- У чому вбачає Ю. Яновський трагедію роду Половців і всієї України? (За романом Ю. Яновського “Вершники”) Ю. ЯНОВСЬКИЙ 11 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930-Х РОКІВ. ПРОЗА Ю. ЯНОВСЬКИЙ У чому вбачає Ю. Яновський трагедію роду Половців і всієї України? (За романом Ю. Яновського “Вершники”) Роман “Вершники” вперше було опубліковано 1935 року в липневій книзі журналу “Радянська література”. За жанром – це роман у новелах, який мав стати ще одним твором про тріумфальну перемогу революції […]...
- Трагедія роду Половців у романі “Вершники” Юрія Яновского ” Вершники ” Юрія Яновского стали видатним явищем у літературі двадцятого сторіччя. У цьому невеликому по обсязі добутку, що складається з восьми сюжетно завершених новел, зображена широка картина громадянської війни в Україні, коли лютували шаблі, бої були розпачлива й нещадні, воля билася з неволею, правда снесправедливостью. Український народ знищував сам себе під прапорами класових протистоянь. […]...
- Трагедiя роду Половцiв (за романом Юрiя Яновського “Вершники”) Роман великого українського письменника-романтика “Вершники” присвячений показу боротьби українського народу проти зовнiшньої i внутрiшньої контрреволюцiї в роки громадянської вiйни в Українi. Твiр вiдкривається новелою “Подвiйне коло”, яка вiдразу вводить нас у шквал гарячих подiй: “Лютували шаблi, i конi бiгали без вершникiв… рубали по чiм попало i топтали конем… i пiдводили високих степовикiв, i летiли їхнi […]...
- Трагедія роду Половців у романі “Вершники” Юрія Яновського Трагедія роду Половців у романі “Вершники” Юрія Яновського. Роман у новелах “Вершники” (1935) – один із кращих творів української літератури про громадянську війну. Про роботу над романом Ю. Яновський писав: “… я намагався… показати справжніх натхненників… громадянської війни… , вивести на сторінки книги трудящий народ – його сталеварів, селян, шахтарів, його інтелігенцію… Я звернув особливу […]...
- Трагедія роду Половців у романі “Вершники’ Юрія Яновського Роман у новелах “Вершники” (1935) – один із кращих творів української літератури про громадянську війну. Про роботу над романом Ю. Яновський писав: “…я намагався… показати справжніх натхненників… громадянської війни…, вивести на сторінки книги трудящий народ – його сталеварів, селян, шахтарів, його інтелігенцію… Я звернув особливу увагу на мову, гідну, на мій погляд, розповісти про героїв”. […]...
- Тому роду не буде переводу, в котрому браття милують згоду (за романом Ю. Яновського “Вершники”) Росли укупочці, зросли; Сміятись, гратись перестали. Неначе й справді розійшлись!.. Т. Шевченко Родина – група кровних людей, які повинні жити в злагоді, дружбі та мирі. А чи всі живуть так? Мене приголомшила історія сім’ї рибалки Мусія Половця з роману Ю. Яновського “Вершники”. Своїх п’ятьох синів старий рибалка виховував чесними, працьовитими, добрими, уважними один до одного. […]...
- Роман Юрія Яновського “Вершники” Талановита данина своєму часу Роман Юрія Яновського “Вершники” – талановита данина своєму часу Кривавою хвилею прокотилася громадянська війна по Україні. Заради примарних ідеалів брат убивав брата, батько вбивав сина, а син підіймав руку на батька: смерть чаклувала на кожному кроці. Мабуть, тим, хто жив у цей страшний час, здавалось, що прийшли останні дні світу. Саме про це пише Юрій […]...
- Роман Юрія Яновського “Вершники” – талановита данина своєму часу Роман Юрія Яновського “Вершники” – талановита данина своєму часу Кривавою хвилею прокотилася громадянська війна по Україні. Заради примарних ідеалів брат убивав брата, батько вбивав сина, а син підіймав руку на батька: смерть чаклувала на кожному кроці. Мабуть, тим, хто жив у цей страшний час, здавалось, що прийшли останні дні світу. Саме про це пише Юрій […]...
- Трагедія роду Половців у романі Ю. Яновського “Вершники” Трагедія роду Половців у романі Ю. Яновського “Вершники” Ось і прочитано роман Ю. Яновського “Вершники”, обговорено його побудову і проблематику, мову і стиль, а на серці біль, біль за те, що все, про що написав письменник, було нашою трагічної історією, яку, на жаль, вже не можна повернути чи виправити. У романі “Вершники” порушено багато проблем: […]...
- Трагічний вибір Хвильового Так уже сталося, що свого часу в центрі шаленої боротьби літературних угруповань у самому вирі різних думок, поглядів опинився Микола Хвильовий, який своїми памфлетами не так угамовував пристрасті, як розпалював їх. У пореволюційні роки він був одним із найпопулярніших українських письменників. Його вірші і новели вміщували в шкільні підручники і хрестоматії, а його пісні співав […]...
- Як живе і вмирає рід? (за романом “Вершники”) Роман “Вершники” – один із кращих творів Юрія Яновського – полонить читача романтикою грізного дев’ятнадцятого року, з його бурями й громами, короткими боями й виснажливими, тривалими, немов саме життя, відступами, легендарними іменами. Як на мій погляд, “Вершники” прекрасні героїко-романтичним духом: “О, дев’ятнадцятий рік поразок і перемог, кривавий рік історичних баталій і нелюдських битв, критичний по […]...
- Трагічний вибір Миколи Хвильового Хай живе дух неспокою! В. Коряк Микола Хвильовий… Ось що писав про свого друга Володимир Коряк: “Істинно: Хвильовий. Сам хвилюється і нас усіх хвилює, п’янить і непокоїть, дратує, знесилює і полонить. Аскет і фанатик, жорстокий до себе і до інших, хворобливо вразливий і гордий, недоторканний і суворий, а часом – ніжний і сором’язливий, химерник і […]...
- Показ війни як трагедії народу (за романом Ю. Яновського “Вершники”) (1 варіант) Народжений і вихований українським степом, Юрій Яновський одержав від природи романтичне світовідчуття. Він закроєний був на високе місце в царині художнього слова і зайняв його поруч із найвидатнішими постатями національної культури. У середині 30-х років XX століття Юрієм Яновським був написаний дивний і прекрасний історико-революційний роман у новелах “Вершники”, сповнений трагізму і водночас світлої радості […]...
- Як зберегти сім’ю від руйнування (за романом “Вершники”) Проблема сім’ї, батьків і дітей завжди була актуальною. Ще древній філософ Аристотель говорив про те, що між батьками й дітьми існує прірва, певні протиріччя, які іноді закінчуються трагічно. Спробую довести об’єктивність цієї тези на прикладі окремих художніх творів. Згадую роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, у якому на тлі людського життя вимальовується […]...
- Трагедія роду Половців Тяжко повертає собі народ України духовне здоров’я. Надто багато позаду могил, надто великі втрати. Тільки знаючи правду, викричавши давній біль, крок за кроком пройшовши заново хресну путь своєї далекої історії, знайде себе наш народ, гідний прекрасної долі. Останнім часом у нашій державі людина починає осмислювати себе як особистість, починає розуміти, що саме вона – вища […]...
- Гріх і спокута (за романом Ю. І. Яновського “Вершники”) Гріх і спокута (за романом Ю. І. Яновського “Вершники”) Новелу “Подвійне коло” із роману Ю. Яновського “Вершники” можна назвати ще одним “листом у вічність”. Про що цей лист? Насамперед, про трагедію людської душі, що переступила святі закони Господніх заповідей і вчинила непрощенний гріх – братовбивство. Довгий час радянська літературознавча критика водила нас манівцями навкруг цього […]...
- Твір на тему: Трагедія роду Половців Тяжко повертає собі народ України духовне здоров’я. Надто багато позаду могил, надто великі втрати. Тільки знаючи правду, викричавши давній біль, крок за кроком пройшовши заново хресну путь своєї далекої історії, знайде себе наш народ, гідний прекрасної долі. Останнім часом у нашій державі людина починає осмислювати себе як особистість, починає розуміти, що саме вона – вища […]...
- Тема громадянської війни в романі Ю. Яновського “Вершники” Братовбивча громадянська війна назавжди залишиться найжахливішою сторінкою в історії України. Заради примарних ідеалів син повставав проти батька, брат убивав брата. Події в Україні розгорталися стрімко, у тому величезному казані революції виварювалися, перемішуючись, людські долі і життя, які втрачали свою цінність. Смерть кружляла над просторами рідної землі, “лютували шаблі, і коні бігали без вершників, і Половці […]...
- Трагічний вибір М. Хвильового Микола Хвильовий… Невгамовний, запальний, романтичний. Передчасно, на сороковому році, пострілом у скроню вирвавши себе з життя, пішов від нас основоположник цілої течії в українській літературі XX століття – течії “активного романтизму”. Майк Йогансен так писав про нього: “Микола Хвильовий, крім того, що він поет… ще й іде своїм шляхом, яким до нього не йшов ніхто […]...
- Трагедія народу в громадянській війні за романом “Вершники” Його назвали “укр. Гомером”, людиною високої душевної і фізичної краси. Він писав романи й оповідання, п’єси і сценарії, вірші та статті, у всьому залишаючись поетом. Перший роман “Майстри часу” Ю. Яновський присвятив трудівникам нового мистецтва – кінематографу, в якому бачив Майбутнє. А ще був закоханий у революцію, яку зустрів із захватом, бо в кожному буденному […]...
- Як зберегти сім’ю від руйнування (за романом Ю. Яновського “Вершники”) Проблема сім’ї, батьків і дітей завжди була актуальною. Ще древній філософ Аристотель говорив про те, що між батьками й дітьми існує прірва, певні протиріччя, які іноді закінчуються трагічно. Спробую довести об’єктивність цієї тези на прикладі окремих художніх творів. Згадую роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, у якому на тлі людського життя вимальовується […]...
- Показ війни як трагедії народу (за романом Ю. Яновського “Вершники”) (2 варіант) У листі до Ю. Яновського Олесь Гончар писав, що ця книга “творилась при такій духовній погоді, при високих температурах для творчої спеки, що й “Слово о полку”. Таким чином справжній художник слова вшанував творчий здобуток іншого художника. І події, і народні герої зображуються в романі в піднесеному й героїчному ключі. Дух народної героїки загалом був […]...
- Засудження корисливих інтересів старших братів, які зрадили молодшого (за думою “Втеча трьох братів з Азова”) Турецька неволя-каторга своєю сумною славою була відома на весь світ. Невільники не тільки проклинали землю турецьку, віру бусурманську” а й часто тікали з каторги “на тихі води, на ясні зорі, у кран веселий, у мир хрещений…” Втеча завжди була пов’язана з величезною небезпекою. Так, трьом братам, втікачам із Азова, які пробиралися відкритими степами, байраками, треба […]...
- Усе повертається на круги своя (за романом Ю. Яновського “Вершники”) (1 варіант) Єва народила Каїна і ще брата його Авеля. І був Авель пастирем овець, а Каїн був землероб. Через деякий час принесли вони дари Господу: Каїн – плоди землі, Авель – ягня від отари. Сподобався Богу дар Авеля, а Каїнової жертви не прийняв. Засмутився Каїн, спустив очі долу. А коли були брати в полі, повстав Каїн […]...