Головна ⇒ 📌Твори з української літератури ⇒ Трагізм життєвої долі Миколи Хвильового та його героїв
Трагізм життєвої долі Миколи Хвильового та його героїв
Трагізм життєвої долі Миколи Хвильового та його героїв.
Незвичайна постать Миколи Хвильового (1893-1933) справила значний вплив на розвиток української літератури і суспільно-політичної думки всього XX ст.
Після виходу збірки “Сині етюди” (1923) О. Білецький назвав М. Хвильового “основоположником справжньої нової української прози”. Новели прозаїка приваблювали не лише тематично, а й стильовою, мистецькою самобутністю.
Характерним стилем для 20-х рр. був стиль революційного романтизму, роман-тики вітаїзму (активного романтизму).
Але це захоплення було недовготривалим.
В оповіданні “Кіт у чоботях” письменник тонко підмітив бюрократизацію партії вже в перші роки по війні, обмеженість партійців, їх небажання вчитися, розвиватися: “Товариш Жучок дочитала – прочитала “Что такое коммунизм” (без автора) і тільки”. Уже тут зазвучали ноти сатири. Письменник був надто прозірливим і чесним, щоб закривати
Серед поетичних символів М. Хвильового одне з чільних місць займає образ “загірньої комуни”, який має мало спільного з народжуваним “новим світом”, тобто радянською дійсністю.
Відмова письміенника від традиційного описового реалізму увібрала відмову від послідовного викладу подій, намагання через часові зміщення, непослідов-ності досягти посилення емоційних ефектів. Збірка оповідань “Осінь”, повість “Санаторна зона” (1924) і особливо громадянська активність зробили М. Хвильо-вого центральною постаттю у літературному процесі 20-х рр. Одним із найкращих творів М. Хвильового є оповідання “Я (Романтика)”.
М. Жулинський писав: “Небагато є в світовій літературі таких творів трагічного звучання, в яких були б відтворені драматичне роздвоєння реальності та ідеалів, внутрішній конфлікт революціонера, який потрапляє у “витворену революційними ідеями пастку”.
Твір присвячено оповіданню М. Коцюбинського “Цвіт яблуні” і написано в імпресіоністичній манері. У вступі ліричний герой говорить про свої дві великі любові: “Загірня комуна”, вимріяна, до якої ще йти і йти, воювати, лити кров чисельних жертв – це перша любов. Друга любов – “воістину моя мати”, “прообраз тієї надзвичайної Марії, що стоїть на гранях невідомих віків”. Мати, яка всім серцем любить свого єдиного, бунтівливого сина, відчуває: “Надходить гроза!” Різким дисонансом до вступу змальовані криваві судилища, де вершить “справедливість” герой новели.
Ліричний герой вважає себе “чекістом і люди-ною”. Ось перед ним чоловік і жінка. “Мужчина впав на коліна і просить милості. Я з силою штовхнув його ногою – і він розкинувся горілиць… Женщина сказала глухо і мертво: – Слухайте, я мати трьох дітей!.. Я: – Розстрілять”.
Комунари, чекісти безупинно п’ють, а ліричний герой ходить до матері, щоб відчути себе “людиною”. Його терзають страхи: “… Шість на моїй совісті? Ні, це неправда. Шість сотень, шість тисяч, шість мільйонів – тьма на моїй совісті”.
Настав момент, коли у непримиренній суперечності зіткнулися найсвятіші для героя почуття: синжська любов і революційний обов’язок. Він стає гвинтиком і заручником могутньої системи. Нездатному на бунт героєві залишається виконати волю системи: він, “охоплений пожаром якоїсь неможливої радості, закинув руку на шию своєї матері й притиснув її голову до своїх грудей.
Потім підвів маузера й нажав спуск на скроню”. Абстрактному ідолу “загірньої комуни” принесено найбільшу жертву і в його ім’я скоєно найбільший злочин-матеревбивство.
У 1925 р. М. Хвильовий разом з однодумцями створює літературну організацію ВАПЛІТЕ (Вільна академія пролетарської літератури). Тоді ж він започаткував літературну дискусію, яка від питання про якість творів художньої літератури перейшла на ідеологічні засади. Він закликав письменників повернутися до українських національних джерел, орієнтуватися па “психологічну Європу”. Звідси знамените гасло М. Хвильового – “Геть від Москви!”. “У Європу ми поїдемо вчитись, – писав письменник, – але із затаєною думкою – за кілька років горіти надзвичайним світлом”.
Отже, новітня українська література яе може орієнтуватися лише на російську, бо не позбудеться рабського наслідування.
Але хмари однієї із найстрашніших трагедій XX ст. вже збиралися над Україною. Для М. Хвильового наступала пора гірких розчарувань. Він прозірливо вгадує, що голод в Україні свідомо організований.
Письменник болісно переживає ті численні компроміси, на які йшов, щоб не порвати з більшовицькою партією. М. Хвильовий, як зазначав М. Жулинський, “не бачив виходу з цієї ідеологічної пастки, в яку він, комуніст, потрапив, натхненно довірившись ідеалам Революції”. 13 травня 1933 р., зібравши друзів, письменник застрелився.
Трагедія його полягала у тому, що він “свято вірив у можливість рідкісного шлюбу” (І. Драч), тобто вільної України і ленінського комунізму.
Related posts:
- Трагізм життєвої долі Миколи Хвильового та його героїв Так споконвіку було: Одні упирались з ганчіркою у руціі А другі тяглися до стяга зорі… М. Хвильовий У кінці Пушкінської вулиці міста Харкова, за студентським гуртожитком “Гігант” колись дуже давно знаходилось міське кладовище, яке нині переобладіммн в молодіжний парк. За старою церквою залишили недбалі чиновники для паніїш ків кілька могил – П. Гулака-Артемовського, драматурга М. […]...
- Трагізм життєвої долі М. Хвильового та його героїв Ким для України був Микола Хвильовий? Чим для нього була Україна? Без заперечення і без сумніву можна сказати, що Україна була його життям. Хвильовому судилася одна з найтрагічніших доль в історії українського письменства XX ст. Він був переконаним комуністом, але доклав багато зусиль для відродження української нації та її культури, для боротьби за незалежність України, […]...
- Трагізм життєвої долі Хвильового та його героїв Українське Відродження 20-30-х років прикликало в літературу багато нових талантів, свіжих ідей та оригінальних світобачень. Серед яскравих літературних зірок – Микола Хвильовий. За висловом його сучасника В. Коряка, “сам хвилюється і нас усіх хвилює, п’янить і непокоїть, дратує, знесилює і полонить…” М. Хвильовий щиро повірив у комуністичні ідеї, відстоював їх пером і зброєю, гасаючи дорогами […]...
- Трагізм життєвої долі Миколи Хвильового Трагізм життєвої долі Миколи Хвильового I. М. Хвильовий – центральна фігура літературної боротьби 20-х років XX століття. (М. Хвильовий належав до тих митців, хто в бурхливі роки революції, національно-визвольних змагань, громадянської війни повірив у комуністичну ідею, самовіддано боровся за світле майбутнє, утверджуючи гуманістичні принципи. Високі ідеали майбутнього, відродження й українізація, творчі дискусії захопили талановитого письменника, […]...
- Трагізм життєвої долі Миколи Хвильового Нещодавно повернулась із забуття творчість прекрасного українського письменника Миколи Хвильового. Він у перші пореволюційні роки був одним із найпопулярніших письменників, але своїми памфлетами не угамовував пристрасті, а навпаки, розпалював їх. Трагедія митця, мабуть, почалася з того часу, коли він уперше в розпачі вигукнув: “Невже я зайвий чоловік тому, що люблю безумно Україну?” Печатку приреченості він […]...
- Трагізм долі героїв М. Хвильового (за новелами “Кіт у чоботях” та “Я (Романтика)”) Микола Хвильовий жив на зламі століть. Його особистість формувалася під впливом бурхливих подій Першої світової війни, революції, встановлення радянської влади. Письменник був відданим ідеалам більшовизму, і (але!) водночас полум’яним патріотом України. Таке його світосприйняття призвело до того, що серце митця було поділене навпіл: одна частина вірила радянській владі, а інша любила Україну, хоч ці почуття, […]...
- “Я (Романтика)” Миколи Хвильового: співвідношення автора з його героєм “Я (Романтика)” Миколи Хвильового: співвідношення автора з його героєм Революція. Ідеї. Ідеали. Надії. І розчарування. Все сплелося в душі українського письменника Миколи Хвильового, все переплелося і в його творах. Як вірив митець в ті ідеї “загірної комуни”, як сподівався, що вони є єдино вірними! В своєму житті Хвильовий робив усе, щоб той прекрасний “загірний рай” […]...
- Мої враження від творів Миколи Хвильового Мої враження від творів Миколи Хвильового Українське Відродження 20-30-х років XX століття дало літературі багато нових талантів, ідей, світобачень. І серед них – Микола Хвильовий, письменник-новатор, самобутній і своєрідний автор. Його твори з налетом імпресіонізму були оригінальними, відмінними від робіт письменників того часу. Вони вражають силою таланту митця, глибоким психологізмом героїв, манерою письма. Його твори […]...
- Друга світова війна і трагізм долі героїв Белля Як розкривають Другу світову війну німецькі письменники з їх історичною провиною за розв’язану війну і неминучою спокутою цієї вини перед світом. Коли у 1945 році разом із капітуляцією німецького уряду подала у відставку гітлерівська ідеологія та виплекана нею штучна культура, покоління того часу пережило повне духовне банкрутство. Німецьке суспільство дійшло до духовного відродження через усвідомлення […]...
- Проблематика оповідання Миколи Хвильового “Я (Романтика) (1 варіант) “Істинно: Хвильовий. Сам хвилюється і нас усіх хвилює, п’янить і непокоїть, дратує, знесилює і полонить. Аскет і фанатик, жорстокий до інших і до себе, хворобливо вразливий і гордий, недоторканний і суворий, а часом – ніжний і сором’язливий, химерний характерник, залюблений у слово і форму мрійник”, – так писав про Миколу Хвильового В. Коряк. І справді, […]...
- Проблематика оповідання Миколи Хвильового “Я (Романтика) (3 варіант) Незвичайна постать Миколи Хвильового мала значний вплив на розвиток української літератури і суспільно-політичної думки всього XX ст. У 20-х роках минулого століття одним із популярних був стиль революційного романтизму, романтики вітаїзму, характерного для ранньої новелістики Хвильового. Будучи за світовідчуттям поетом-романтиком, мрійником, письменник щиро і божевільно повірив у “загірну комуну”, що мала принести його народу світле […]...
- Людина на роздоріжжі революції: “Мати” Г. Косинки і “Я (романтика)” Миколи Хвильового Так споконвіку було: Одні упирались з ганчіркою в руці, Другі тягнулись до стяга зорі І йшли за хвостами комет, Горіх розкусивши буття. Микола Хвильовий Немає у світі таких ідей, за які Можна було б заплатити Людським життям – чужим чи власним! Лесь Курбас Григорій Косинка і Микола Хвильовий… Люди однієї епохи, талановиті письменники, великі майстри […]...
- Проблеми роздвоєності особистості у новелі Миколи Хвильового “Я (Романтика)” Проблеми роздвоєності особистості у новелі Миколи Хвильового “Я (Романтика)” Так споконвіку було: одні Умирають з ганчіркою в руці, а другі Тяглися до стяга зорі і йшли за Хвостами комет, горіх розкусивши буття. / М. Хвильовий / Там, де закінчується Пушкінська вулиця у місті Харкові, за студентським гуртожитком “Гігант” колись знаходилось міське кладовище, яке нині переобладнано […]...
- Розвінчання романтики більшовицької революції новелою “Я (Романтика)” Миколи Хвильового Розвінчання романтики більшовицької революції новелою “Я (Романтика)” Миколи Хвильового Новела “Я (Романтика)” М. Хвильового – твір складний. У ньому переплітається дійсність і марення, ілюзії і реальність. Колись палкий романтик, тепер М. Хвильовий постає перед нами як пильний аналітик, нещадний сатирик. Для нього однією з найважливіших стає проблема розбіжності мрії і дійсності. Тому у його новелах […]...
- Трагізм селянської долі в новелах Василя Стефаника Творчість Василя Стефаника, визначного українського письменника-демократа, назавжди ввійшла в духовну скарбницю нашого народу, у золотий фонд української класики. Неповторний майстер соціально-психологічної новели Стефаник з великою художньою силою відобразив життя трудящих Галичини за страшних умов буржуазно-поміщицького ладу цісарської Австрії та шляхетської Польщі. Його новели – це своєрідний літопис народного життя, велика книга правди, написана кров’ю серця […]...
- Короткий життєпис Миколи Хвильового Микола Хвильовий (1893 – 1933) Микола Хвильовий – український прозаїк, поет, публіцист, один з основоположників пореволюційної української прози. Народився Микола Григорович Фітільов (таке справжнє прізвище письменника) 13 грудня 1893р. в селищі Тростянець, нині райцентр Сумської області. Брав участь у першій світовій та громадянській війнах, з 1921p. – живе й працює в Харкові, де активно заявив […]...
- Громадянська війна в українській новелі 1920-1930-х років (за творами Миколи Хвильового, Григорія Косинки, Юрія Яновського) I. Ю. Яновсьсий, М. Хвильовий, Г. Косинка – визначні українські новелісти двадцятого століття, що відтворили жахливі сторінки історії України. II. Громадянська війна у творчості письменників: 1. Юрій Яновський і його роман “Вершники” (знехтування батьківського заповіту, братовбивство, бездушний фанатизм). 2. Новела Миколи Хвильового “Мати” (війна перекручує долі родини, брати – “найлютіші вороги”, мати “розривається між ними”). […]...
- Доктор Тагабат – символ безглуздої жорстокості більшовицької революції (за новелою “Я (Романтика)” М. Хвильового) Доктор Тагабат – символ безглуздої жорстокості більшовицької революції (за новелою “Я (Романтика)” М. Хвильового) I. Жахливі сторінки історії України у новелі М. Хвильового “Я (Романтика)”. (У новелах М. Хвильового 20-х років XX століття відтворено трагічні сторінки громадянської війни в Україні. Письменник змістом своїх творів проголошує основну ідею: громадянська війна – це лихо України, лихо роду, […]...
- Трагізм селянської долі в новелах Стефаника Василь Семенович Стефаник – геніальний українській письменник. І. Франко вважав, що В. Стефаник виділявся серед письменників “найбільшим талантом” і був найбільшим митцем, “який появився у нас від часу Шевченка”. Його іменем, за висловом Франка, ми “можемо повінчатися перед світом”. Новели письменника “Кленові листки”, “Новина”, “Камінний хрест” були новим словом у світовій літературі. У цих творах […]...
- Засади творчості Миколи Хвильового (1893- 1933) Справжнє прізвище – Фітільов. Народився в с. Тростянець (тепер Сумська область) в родині вчителя. Навчався в Богодухівській гімназії. Працював слюсарем у ремісничій школі, в канцелярії волосної управи с. Рублівка, брав участь у роботі місцевої “Просвіти”. У 1916р. пішов до війська, брав активну участь у громадянській війні, 1919 р. вступив до Комуністичної партії. З […]...
- “Я (Романтика)” М. Хвильового: роль присвяти до твору “Я (Романтика)” М. Хвильового: роль присвяти до твору Новелу “Я (Романтика)” Миколи Хвильового присвячено “Цвітові яблуні” Ми хайла Коцюбинського. Такий інтертекстуальний перегук дає ключ до розуміння твору. У центрі обох новел – герой із розчахненою психікою, який перебуває в кризовій ситуації. Події подаються крізь призму його сприйняття, що робить оповідь підкреслено суб’єктивізованою та психологізованою. Герой […]...
- Кіт у чоботях – мій улюблений твір Миколи Хвильового “Кіт у чоботях” – мій улюблений твір Миколи Хвильового Микола Хвильовий – людина трагічної долі. Власною рукою вкоротив він собі віку, не змирившись із невідповідністю реального життя ідеалу, у який він вірив. Але живуть його твори, оригінальні, самобутні, стилістично незвичні, часом навіть важкі для сприйняття. Його талант не схожий на інші, й саме цим особливо […]...
- Трагічний вибір Миколи Хвильового Хай живе дух неспокою! В. Коряк Микола Хвильовий… Ось що писав про свого друга Володимир Коряк: “Істинно: Хвильовий. Сам хвилюється і нас усіх хвилює, п’янить і непокоїть, дратує, знесилює і полонить. Аскет і фанатик, жорстокий до себе і до інших, хворобливо вразливий і гордий, недоторканний і суворий, а часом – ніжний і сором’язливий, химерник і […]...
- Імпресіоністичні засоби зображення дійсності в новелі Миколи Хвильового “Кіт у чоботях” Імпресіоністичні засоби зображення дійсності в новелі Миколи Хвильового “Кіт у чоботях” Хвильовий після В. Стефаника і М. Коцюбинського створив в українському письменстві свій стиль, своєрідний різновид лірико-романтичної, імпресіоністичної новели. Одна з новел письменника “Кіт у чоботях”, хоч і має у своїй основі реалістичний фундамент – складні роки громадянської війни, містить потужний лірико-імпресіоністичний струмінь. У цій […]...
- Степан Руданський – взірець важкої літературної і життєвої долі СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ – ВЗІРЕЦЬ ВАЖКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ І ЖИТТЄВОЇ ДОЛІ Творчість Степана Руданського в історії української літератури посідає важливе місце. Увійшовши в літературу в середині п’ятдесятих років, у тяжку добу духовного безгоміння, яке настало після розгрому Кирило-Мефодіївського товариства, арешту й заслання Шевченка, Руданський прокладав у ній нові стежки. Його поезія була оригінальним явищем в українській літературі […]...
- Образ “нової” людини в оповіданні Миколи Хвильового “Я (Романтика)” (2 варіант) Так споконвіку було. Одні упирались з ганчіркою в руці, А другі тяглися до стяга зорі І йшли за хвостами комет, Горіх розкусивши буття. М. Хвильовий Микола Хвильовий прийшов в українську літературу з новими ідеями романтичної “загірної комуни” – ідеалу прекрасного суспільства, витвореного новою людиною. Із собою письменник приніс також нещадну сатиру стосовно страшної дійсності, невтримну […]...
- Трагізм селянської долі у творах В. Стефаника Якщо повірити, що лаконічність – це сестра таланту, то на його терезах має бути зважене кожне слово із творів Стефаника, бо писав він переважно в жанрі новели. Кожен його шедевр містить людський біль, вилитий на декількох сторінках. Досягає цього письменник вибором потрібного слова, тими вражаючими деталями і штрихами, дібраними з абсолютним художнім чуттям. Те, що […]...
- Проблеми роздвоєностi особистостi у новелi Миколи Хвильового “Я (Романтика)” Так споконвiку було: однi Умирають з ганчiркою в руцi, а другi Тяглися до стяга зорi i йшли за Хвостами комет, горiх розкусивши буття. / М. Хвильовий / Там, де закiнчується Пушкiнська вулиця у мiстi Харковi, за студентським гуртожитком “Гiгант” колись знаходилось мiське кладовище, яке нинi переобладнано у Молодiжний парк. За старою церквою залишили для нащадкiв […]...
- Мажор і мінор у повісті Миколи Хвильового “Іван Іванович” Мажор і мінор у повісті Миколи Хвильового “Іван Іванович” Сатирична повість “Іван Іванович” з’явилася вперше в журналі “Літературний ярмарок” у 1929 році. Епіграфом до твору послужили слова Миколи Гоголя, де йдеться про прагнення митців “викопувати” для своїх творів персонажів із глухих, нічим не примітних місць, зображувати бідність і недосконалість життя. І ось Микола Хвильовий знайшов […]...
- Основні факти біографії Миколи Хвильового Основні факти біографії Миколи Хвильового 13 грудня 1893 р. в м. Тростянці (тепер Сумщина) в сім’ї вчителів народився Микола Григорович Фітільов. Навчався в початковій школі, гімназії, з 6-го класу якої був виключений за участь у революційній організації. 1916 р.- фронти Першої світової війни, член дивізійної ради солдатських депутатів. 1917 р.- член компартії України, брав активну […]...
- Трагізм селянської долі в новелах Василя Стефаника Він витесував слово, як брилу, Він трудився завзято, як віл. Аж допоки не падав безсило… І коли відчинялися двері. Щоб гукнути його на двір. Він лежав, наче мрець на папері. Та зате був живий папір. Л. Сорока Василь Семенович Стефаник – геніальний українській письменник. І. Франко вважав, що В. Стефаник виділявся серед письменників “найбільшим талантом” […]...
- Біографія Хвильового Миколи Микола Григорович Хвильовий (справжнє ім’я М. Г. Фітільов) народився 13 грудня 1893 року в селищі Тростянець на Харківщині (тепер райцентр Сумської області) в родині вчителів (інші псевдоніми – Юлія Уманець, Стефан Каррль). Майбутній письменник мав брата та трьох сестер. 1904 року, після розлучення батьків, Микола залишився з матір’ю. По закінченню початкової школи в селі Калантаєві […]...
- Біографія Миколи Хвильового Микола Григорович Фітільов (справжнє прізвище письменника) народився 1 (13) грудня 1893 року в селі Тростянець Охтирського повіту на Харківщині (нині місто Сумської області) в родині сільських вчителів. Приблизно 1904 чи 1905 року мати майбутнього письменника Єлизавета Іванівна, забравши дітей, переїхала тимчасово на хутір Зубівка до сестри, яка була одружена з дрібним поміщиком М. Смаковським. Незабаром, […]...
- Образ “нової” людини в оповіданні Миколи Хвильового “Я (Романтика)” (3 варіант) Початок двадцятого століття ознаменувався великими перемінами, вслід за якими прийшли нові сподівання, мрії, відчуття наближення нового життя, відродження. Але, на жаль, дуже швидко натомість радості прийшло велике розчарування, спричинене стражданнями людей. Усі ці події визначили основні тенденції і напрямки у розвитку української літератури та суспільно-політичної думки. Рання новелістика Миколи Хвильового відбила захоплення і прийняття письменником […]...
- Показ трагічних результатів намагання втілити в життя утопічні ідеї Марксизму-Ленінізму (за оповіданням Миколи Хвильового “Я (Романтика)”) (3 варіант) О дев’ятнадцятий рік поразок і перемог, кривавий рік історичних баталій і нелюдських битв, критичний по силі, незламний по волі, затятий і ніжний, наріжний і вузловий, безсонний дев’ятнадцятий рік! Юрій Яновський. Вершники Війна – це завжди величезне лихо, від якого страждають, вмирають, божеволіють люди. Але ще страшніші наслідки війни, коли вона відбувається в межах однієї країни, […]...
- Трагізм творчої долі Олександра Довженка Трагізм творчої долі Олександра Довженка Якби здійснилося все те, про що мріяв О. Довженко, яким би щасливим стало людство! Олександр Петрович – унікальна постать в історії України. Доля наділила його щедрим талантом: він умів любити – Україну, її народ, своїх батьків, природу, своїх дружин, творчість, літературу, кіно, живопис, будь-яку цікаву творчу справу. Це наш і […]...
- Образ “нової” людини в оповіданні Миколи Хвильового “Я (Романтика)” (1 варіант) Нова доба вимагає нових людей, які й будуть її розбудовувати. Це твердження часто чуємо ми в періоди соціальних зрушень. А чи таке вже воно й правильне? Як розуміти оновлення людини? Думаю, людина, якщо вона відповідає цьому гордому найменню, просто завжди повинна залишатися собою, а якщо й змінюватися, то тільки формуючи в собі нові позитивні риси. […]...
- Трагічна доля Миколи Хвильового Могутня сила національного Відродження 20-30-х років породила покоління патріотів з активною громадянською позицією, яке прийшло в українську літературу з палким бажанням змінити світ і піднести рідну культуру на світовий рівень. Серед найяскравіших літературних зірок – Микола Хвильовий, який став основоположником нової української літератури. Та, як і багато інших прозаїків, Хвильовий прийшов у літературу закоханим у […]...
- Проблематика оповідання Миколи Хвильового “Я (Романтика) (2 варіант) Оповідання “Я (Романтика)” – це втілення тієї віри та розчарування, які пережив в житті сам письменник. Його герой бореться з самим собою, намагається вбити в собі людину, вбити добро в ім’я абстрактної ідеї, навіть якщо вона здається найбільшою цінністю. І призводить це не до торжества ідеалу, а до переродження людини на дегенерата, до втрати нею […]...
- Розвiнчання романтики бiльшовицької революцiї новелою “Я (Романтика)” Миколи Хвильового Новела “Я (Романтика)” М. Хвильового – твiр складний. У ньому переплiтається дiйснiсть i марення, iлюзiї i реальнiсть. Колись палкий романтик, тепер М. Хвильовий постає перед нами як пильний аналiтик, нещадний сатирик. Для нього однiєю з найважливiших стає проблема розбiжностi мрiї i дiйсностi. Тому у його новелах часто протиставляються два часовi плани – брудне сьогодення i […]...