ТРОП ЕПІТЕТ ПОРІВНЯННЯ ПЕРСОНІФІКАЦІЯ МЕТАФОРА

Related posts:

1. Троп Троп (грецьк. tropos – зворот) – слово, вживане у переносному значенні для характеристики будь-якого явища за допомогою вторинних смислових значень, актуалізації його “внутрішньої форми” (О. Потебня). Найпростіший приклад Т. – порівняння: “Неначе цвяшок, в серце вбитий, / Оту Марію я ношу” (Т. Шевченко). Основні різновиди Т. – метафора, метонімія і синекдоха. Разом з тим до […]...
2. Порівняння й метафора: що у них спільного? Порівняння – один із видів тропів, який пояснює особливості явища, предмета, людини через зіставлення їх з іншими на основі схожості: Над сизим смутком ранньої зими Принишкли хмари, мов копиці сіна. В. Симоненко Порівняння складається з двох елементів: те, що порівнюється (у нашому прикладі – хмари), і те, з чим порівнюється (копиці сіна, які нагадують хмари […]...
3. Метафора – приклади в літературі. Метафори з творів М. Рильського Поетична мова М. Рильського надзвичайно багата метафорами, які присутні в кожній його поезії. Поет активно використовує всі типи метафор, його авторські розгорнуті метафори яскраві, влучні та цікаві. “Вже й любов доспіла під промінням теплим і її зірвали радісні уста…” – у наведених рядках знаходимо метафоричний епітет “радісні уста”. Перенесення здійснюється на основі подібності стану. “Любов […]...
4. ЕПІТЕТ, МЕТАФОРА – ПАВЛО ТИЧИНА (1891 – 1967) УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 5 клас РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ ПАВЛО ТИЧИНА (1891 – 1967) ЕПІТЕТ, МЕТАФОРА Образності літературним творам надають такі художні засоби, як епітет і метафора. Епітет – це художнє означення: палке Слово, золоте жито, васильковий погляд. Найчастіше означення виражено прикметником. Але не всі прикметники є епітетами. Наприклад, у словосполученнях високе дерево, біла скатертина прикметники […]...
5. Порівняння Порівняння – троп, який полягає у поясненні одного предмета через інший, подібний до нього, за допомогою компаративної зв’язки, тобто єднальних сполучників: як, мов, немов, наче, буцім, ніби та ін. (“Блукай та їж недолі хліб і вмри, / Як гордий флоренцієць, у вигнанні” – Ю. Клен) або предиката – подібний, схожий, нагадує, здається та ін. (“На […]...
6. Чим різняться метафора і метонімія? У метафорі слова поєднуються між собою за принципом схожості, а в метонімії – за принципом логічної залежності. Метафору можна перетворити на порівняння, а метонімію – ні, її можна лише доповнити. Наприклад, вираз “сніг грає на сонці самоцвітами” легко трансформується у порівняння – “сніг грає на сонці, як самоцвіти”. На відміну від метафори, що здатна зближувати, […]...
7. Заперечне порівняння Заперечне порівняння – одна з форм порівняння, коли предмети чи явища не уподібнюються, а протиставляються (часто при вживанні заперечної частки “не”), пояснюючи одне одного. Поширене в народній пісні: Ой з-за гори чорна хмара, Мов хвиля, іде. То ж не хмара – Запорожців Богуня веде. Широко застосовується З. п. і в художній літературі, зокрема в ліриці, […]...
8. Чим епітет відрізняється від логічного означення? Епітет – це засіб художньої образності, який підкреслює суттєву властивість певного предмета, явища, надаючи йому поетичної яскравості, індивідуалізуючи його. Так, створюючи пейзажну замальовку серпня, ясного та багатого літнього місяця, П. Филипович використовує такі епітети: “огнекрилих метеликів рій”, “золоте павутиння”, “мудрі рослини”. Вони влучно характеризують зображене, підкреслюють його суттєві ознаки. Отже, епітет – це художнє означення, […]...
9. Метафора – чинник розвитку Колись німецький поет Ф. Шіллер, зіставляючи два віки людини – юність і старість, писав, що “з тисячею гордих вітрил рушає у море юнак, – ветхим суденцем старим до берега править дідусь”. Творчі можливості віку молодості повинні бути розкриті психологією для того, щоб знайти оптимальні засоби їхньої діагностики та розвитку. Вирішальне значення для розвитку творчості учнів […]...
10. Метафора, її різновиди та функції в ліриці Ліни Костенко Теорія метафори грунтовно розроблена світовою літературно-теоретичною наукою, над її проблемами працювало багато відомих теоретиків літератури від античності до наших днів, знаходячи все нові й нові грані цього тропа. Для уточнення художніх функцій метафор у ліриці Ліни Костенко та їх різновидів ми користуємося такою класифікацією: – класична метафора; – метафора-уособлення з його різновидами: метагоге, прозопопея або […]...
11. Персоніфікація Персоніфікація (лат. persona – особа та facerе – роблю) – уподібнення неживих предметів чи явищ природи людським якостям; вид метафори, що сприяє поетичному олюдненню довколишнього світу: Ой, не крийся, природо, не крийся, Що ти в тузі за літом, у тузі… (П. Тичина). П., передовсім п істотна частина – антропоморфізм, має велику традицію, вона закорінена у […]...
12. Метафора Метафора (грецьк. metаphora – перенесення) – один із основних тропів поетичного мовлення. В М. певні слова та словосполучення розкривають сутність одних явищ та предметів через інші за схожістю чи контрастністю. Вона не може бути “скороченим” порівнянням, тому посідає синтаксичне місце, призначене для предиката (“пакіл неба цвіте глечиками хмар” – В. Голобородько). Це – перехід інтуїтивного […]...
13. Тропи в українській літературі У зображенні дійсності, яке дають твори літератури, важливу роль відіграють спеціальні засоби образності мови. Вони допомагають письменникові втілити в словесну форму конкретні уявлення про предмети і явища, своє ставлення до них. Це завдання виконують не тільки слова і словосполучення, вжиті у прямому значенні, а також слова і вислови, вжиті у переносному значенні, які називають тропами. […]...
14. Парфуми як іронічна метафора мистецтва кінця ХХ століття (за романом Патріка Зюскінда “Запахи”) Парфуми як іронічна метафора мистецтва кінця ХХ століття (за романом Патріка Зюскінда “Запахи”) Мистецтво завжди шукає. Теми, образи, алегорії, символи, загалом форму подання того, чим переймається митець. Загальні тенденції зазвичай розвиваються паралельно у декількох видах мистецтв, що залежить і від загального стану культури, і від проблем, що хвилюють художників у широкому значенні цього слова. Перше […]...
15. Яка роль тропів у художньому творі? Художня література змальовує життя в яскравих образах. Ії інструмент – слово, яке може мати пряме і переносне значення. У ньому також розрізняють основні та вторинні ознаки. Так, основне значення слова “море” – великий водний простір із солоною водою, більш-менш оточений сушею. Це пряме значення слова. Але в цьому слові неважко знайти інші різноманітні ознаки та […]...
16. Образ матінки Кураж – пророча метафора майбутнього Німеччини Тема війни посідає у драматургії Б. Брехта особливе місце, адже він жив за часів війни, яка визначала життя усього світу. Одна з п’єс на цю тему – “Матінка Кураж та її діти” – написана 1939 року, напередодні Другої світової війни. Звертаючись до подій Тридцятилітньої війни, драматург в алегоричній формі зображує події сучасної йому Німеччини та […]...
17. Засоби контекстуально синонімічного увиразнення мовлення (тропи) РОЗДІЛ ІІІ. ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ТВОРЧІСТЬ 6. ЗОВНІШНЯ ФОРМА ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ 6.2.Художньо-мовленнєва організація літературного твору 6.2.3. Засоби Контекстуально синонімічного увиразнення мовлення (тропи) Поряд із засобами лексичної синонімії письменники й поети, працюючи над мовленнєвою організацією свого твору, дуже часто вдаються до так званої контекстуальної, тобто нефіксованої словниками, синонімії. Контекстуальними синонімами називаються слова та вирази, які позначають предмет, вживаючись […]...
18. ПОРІВНЯННЯ. ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ “ЛІС ВОСЕНИ” II семестр З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ (продовження) ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 2 Урок 59. ПОРІВНЯННЯ. ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ “ЛІС ВОСЕНИ” Мета: продовжити ознайомлення учнів з творчістю Олександра Олеся; удосконалювати навички виразного читання віршованих творів; формувати вміння аналізувати, узагальнювати, знаходити порівняння, робити висновки з прочитаного; розвивати зв’язне мовлення учнів, образне мислення; виховувати любов до прекрасного. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ […]...
19. КОНТЕКСТУАЛЬНІ СИНОНІМИ, ТРОПИ Поряд із засобами лексичної синонімії письменники й поети, працюючи над мовленнєвою організацією свого твору, дуже часто вдаються до так званої контекстуальної, тобто нефіксованої словниками, синонімії. Контекстуальними синонімами називаються слова та вирази, які позначають предмет, вживаючись при цьому в невластивому для них або, інакше кажучи, непрямому, переносному значенні. Наприклад: лис, змія, лев (стосовно людини), голова (стосовно […]...
20. Образ Кураж – пророча метафора майбутнього Німеччини До теми війни у XX сторіччі зверталося багато письменників. Серед тих, хто засуджував війну у своїй творчості, є чимало знаменитих імен, але у Бертольда Брехта антивоєнні мотиви посідають особливе місце. З його біографії відомо, що до антивоєнної тематики він звернувся… ще коли навчався в гімназії. Одним із перших творів, що приніс йому слави, була написана […]...
21. Тема художнього твору Мотив у художньому творі (від італ. “привід, спонукання”) – тема ліричного твору (іноді другорядні Теми, що доповнюють основну); найменший елемент сюжету. Ідея твору (від грец. “вигляд, первообраз”) ядро авторського задуму, основна думка про змальовані у творі явища, висвітленню якої підпорядковані всі образи і художні засоби твору (Ідеали і переконання, які автор прагне донести до читача […]...
22. Персоніфікація образів: Фамусов і Молчалин Комедія Грибоєдова “Горі від розуму”, робота над якою завершилася в 1824 році, добуток новаторське й по проблематиці, і по стилі. Уперше в російської драматургії було поставлене завдання показати не образи-маски, що відповідають традиційним амплуа комедій класицизму, а живі, реальні типи людей – сучасників Грибоєдова. “Портрети, і тільки портрети входять до складу комедії й трагедії, заявляв […]...
23. Персоніфікація образів: Фамусов і інші “батьки” міста Грибоєдов був автором декількох добутків, але тільки одна комедія “Горі від розуму” принесла йому знаменитість. Ця п’єса була написана на початку XIX століття, коли в Росії зароджувалися перші таємні політичні організації. Передові люди Росії, усвідомивши несправедливість положення російського народу, почали поєднуватися в таємні революційні організації. Ці люди розуміли, що росіянин народ, що переміг у війні […]...
24. Персоніфікація образів у романі Дудинцева “Білі одяги” Ти можеш прожити довге життя, так і не довідавшись, хто ти – негідник або герой. І всі тому, що твоє життя не складається – не посилає вона випробувань, які загнали б тебе в залізну трубу, де є тільки два виходи – уперед або назад. В. Дудищев Двадцяте сторіччя, сорокові – п’ятидесяті роки… По всій країні […]...
25. Персоніфікація образів Печорина й Грушницкого в сцені дуелі Головною діючою особою роману М. Ю. Лєрмонтова “Герой нашого часу” є Печорин. Події, описані в добутку, відбуваються на Кавказі. І це, імовірно, не є випадковістю, тому що в той час сюди відправлялися люди, переслідувані урядом. До їхнього числа належав і Печорин, засланий на Кавказ за якусь нашумілу в Петербурзі історію. Тут він побачився із Грушницким, […]...
26. Орієнтовний план аналізу ліричного вірша I. Дата написання. II. Реально-біографічний і фактичний коментар. III. Жанрова своєрідність. IV. Ідейний зміст: 1. Провідна тема. 2. Основна думка. 3. Емоційне забарвлення відчуттів, виражених у вірші в їх динаміці або статиці. 4. Зовнішнє враження і внутрішня реакція на нього. 5. Переважання суспільних або особистих інтонацій. V. Структура вірша: 1. Зіставлення і розвиток основних словесних […]...
27. Порівняння “Пісні над піснями” та “Суламіфі” О. Купріна “Пісня над піснями” – Невичерпне творче джерело. (Порівняння “Пісні над піснями” Та “Суламіфі” О. Купріна) Поклади ти мене, як печатку на серце своє, Як печать на рамено своє, то сильне кохання, Як смерть, заздрощі непереможні, немов той огонь, Його жар – жар огню, воно полум’я Господа! Пісня над піснями У Біблії чудові сторінки присвячено не […]...
28. Порівняння двох героїнь – сестер Тетяни й Ольги Пушкін уводить у роман двох героїнь – сестер Тетяну й Ольгу. Але цей невловимий образ тоненької дівчинки, що виникає в уяві читача – немов антипод молодшої сестри Ольги, риси якого можна виявити в будь-якому романі того часу. Фривольність вірша, у якому описується Ольга, раптом переміняється серйозною інтонацією: Дозвольте мені, читач мій, Зайнятися старшею сестрою. И […]...
29. “Порівняння висловів Черчилля та Чемберлена щодо миру та війни на Мюнхенській конференції” Багато політиків сучасності та минулого вживали досить цікаві і важливі висловлювання щодо подій як в своїх країнах, так і в світі в цілому. Останнім часом ми дуже часто чуємо цитування Вінстона Черчилля, який, перебуваючи на Мюнхенській конференції в 1938 році, сказав, що у виборі між ганьбою і війною була обрана ганьба, що призвело до отримання […]...
30. Зв’язок із “нечистою силою” як метафора злодіяння (за твором “Вечір проти Івана Купала”) Літературна діяльність М. Гоголя припадає на першу половину XІX століття. Останнім часом навколо імені, безсумнівно, великого письменника точаться запеклі суперечки: “чий М. Гоголь, російський чи український?” Очевидно, передбачаючи таке питання, сам Микола Васильович у листі до Олександри Осипівни Смирнової-Россет написав: “Скажу Вам одне слово щодо того, яка в мене душа. Знаю лише те, що ніяк […]...
31. Ліна Костенко. Коротко про письменницю. “Чайка на крижині”. Розгорнута притчева метафора про духовність людини, її неповторну “крилатість” УРОКИ 43-44 Тема. Ліна Костенко. Коротко про письменницю. “Чайка на крижині”. Розгорнута притчева метафора про духовність людини, її неповторну “крилатість”. Мета. Поглибити знання учнів про життя і творчість письменниці; виразно читати диптих, визначати провідну думку кожної частини, коментувати метафоричний підтекст образів, виховувати любов до поетичного слова, прищеплювати високі моральні якості. Обладнання: збірки поезій, портрет письменниці. […]...
32. АНТОНОМАЗІЯ Антономазією (грец. &;#940;&;#957;&;#964;&;#959;&;#957;&;#959;&;#956;&;#945;&;#963;&;#943;&;#945;, від &;#940;&;#957;&;#964;&;#959;&;#957;&;#959;&;#956;&;#940;&;#958;ω – називаю по-іншому) називається різновид метонімії, побудованої на вживанні власного імені замість загального. Сутність антономазії грунтується на тому, що “власне ім’я, найчастіше ім’я особи, що вирізняється якоюсь характерною ознакою або сталою належністю до певного явища, стає прикметою цієї ознаки або цього явища. Багато міфо-логізмів, літературних персонажів, історичних діячів стали традиційними: […]...
33. Микола Вороний – Блакитна Панна (Характеристика твору) Характеристика твору Миколи Вороного “Блакитна Панна” Поезія “Блакитна панна” – взірець пейзажної лірики. Поет М. Вороний оспівав весну як блакитну панну. Поряд зі звичними, традиційними у фольклорі та в літературі засобами виразності (весна запашна, чарівна, у прозорих шатах, у серпанках) автор використовує біблійну урочисту лексику (“Осанна!”), метафори (“в душі моїй, в сяйві мрій в’ються хмелем […]...
34. “Дві долі – схожі і несхожі” (порівняння доль Селкірка і Робінзона) Як відомо, Даніель Дефо створив образ Робінзона Крузо за допомогою шотландця Александра Селкірка. Незнаюча людина скаже, що ці дві людини однакові, але давайте перш ніж наклеїти дві етикетки на дві пляшки, придивімось до їхнього змісту. Історія Селкірка, з якої усе почалось, зовсім не схожа на історію Робінзона Крузо: через непокору капітану корабля, боцмана Александра висаджують […]...
35. Як виникла алегорія? У чому її сутність? Чим вона відмінна від метафори? У народних казках образи тварин і рослин часто мають інакомовне значення, тобто переносне, символічне, алегоричне. Люди, спостерігаючи за поведінкою тварин, проектували їх звички на себе: осел став означати людину вперту чи нерозумну; лисиця – хитру, підступну; вівця – спокійну; заєць – боягузливу тощо. Так виникла алегорія – іносказання, змалювання абстрактного поняття за допомогою конкретного образу. […]...
36. Порівняння персонажів: Соня Мармеладова й Розкольників Центральне місце в романі Ф. М. Достоєвського займає образ Соні Мармеладовой, героїні, чия доля викликає в нас співчуття й повага. Чим більше ми про неї довідаємося, тим більше переконуємося в її чистоті й шляхетності, тим більше починаємо замислюватися над щирими людськими цінностями. Образ, судження Соні змушують заглянути вглиб себе, допомагають оцінити те, що відбувається навколо […]...
37. М. ГОГОЛЬ. “ВЕЧІР ПРОТИ ІВАНА КУПАЛА”. ЗВ’ЯЗОК З “НЕЧИСТОЮ СИЛОЮ” ЯК МЕТАФОРА ЗЛОДІЯННЯ 1. Що вирішує зробити Петро задля того, аби одружитися на Пидорці? А Сльозно просити Коржа, щоб той дав згоду на весілля. Б Викрасти красуню в батька. В На війні здобути золота і з ним приїхати до своєї красуні. Г Звернутися по допомогу до отця Афанасія. 2. Народне свято, під час якого домовились зустрітися Петрусь і […]...
38. Метафоричність мови в поезії Б. Олійника (1 варіант) Література – це мистецтво асоціацій. Її основний виражальний засіб – слово. Мова художньої літератури багатюща на різні тропи: епітети, метафори, синекдохи, паралелізмі!, гіперболи, які виконують роль творення художнього образу. Улюблені засоби творення образів складають індивідуальний стиль кожного письменника, саме тому ми не сплутаємо вірш Т. Г. Шевченка і вірш І. Ф. Драча, відрізнимо прозовий уривок […]...
39. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗВУКОВОГО ЗНАЧЕННЯ БУКВИ Щщ. ОПРАЦЮВАННЯ ВІРША Г. МАЛИК “ЩО ДЛЯ ЧОГО ТРЕБА?”. ПОРІВНЯННЯ ВІРШІВ Мета: закріпити знання учнів про звукове значення букви Щщ; формувати навички виразного читання; розвивати увагу, мислення, мовлення; виховувати працьовитість. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка 1) Розучування скоромовки. Ящірка від дощику В щілинку під ліщинку Швидко шмигнула. Йди іще, дощику! 2) Складання чистомовки. Ча-ча-ча – звірі граються […]...
40. Образ матінки Кураж – пророча метафора майбутнього Німеччини (за драмою Б. Брехта “Матінка Кураж та її діти”) У драмі Бертольда Брехта “Матінка Кураж та її діти” втілені всі основні риси брехтівських п’єс – філософічність, жорстока логіка, нещадний аналіз, який співвідносний з умовним ігровим началом. Під час Тридцятилітньої війни, яка була у XVII столітті, торговка Анна Фірлінч, яку за характер прозвали “Кураж”, хоче нажитися на війні і їде у фургоні, який тягнуть її […]...