Твій родовід

Related posts:

1. Твір на тему: Твій родовід Твій родовід Родовідна пам’ять – явище в українському побуті унікальне. Очевидно, мало хто знає, що у давнину було за обов’язок знати поіменно свій родовід від п’ятого чи навіть сьомого коліна. Пам’ять про своїх предків була природною потребою. Триматися свого родоводу, оберігаючи в такий спосіб сімейні реліквії і традиції та передаючи їх у спадок наступним поколінням, […]...
2. Що я знаю про свій родовід Вперше я замислився над цим питанням у 6 класі, коли вчителька попросила нас намалювати генеалогічне древо. Вона усе пояснила, як і що робити. Пам’ятаю, я тоді сказав сусідці по парті: “Що може бути легше!”. Я з ентузіазмом “взявся за перо”, та ще й видер лист з альбому для малювання, показуючи усім своїм видом, що у […]...
3. Мій родовід (твір-розповідь) Я не дуже добре знаю свій родовід. Справа в тім, що моя мама – сирота, виховувалася в дитячому будинку, в інтернаті. І батьків своїх вона ніколи не бачила і нічого про них не знає. Зате в мого батька, крім його мами і тата, є ще два брати, дві сестри, три племінники і п’ять племінниць. Ну […]...
4. Ти і твій хліб Хліб… Чи замислювались ви коли-небудь, чому він відіграє таку важливу роль у нашому житті? Чому він користується такою величезною повагою серед людей: чине тому, що з самих перших етапів розвитку людства хліб був найбільшим з багатств: у кого був хліб, той жив добре. Ніщо так не турбувало людей, як його відсутність. Це можна побачити і […]...
5. Що я знаю про свій родовід Роде мій красний, роде мій прекрасний! Ось уже майже, двісті років ти пишеш свій мудрий літопис життя. І я вдячна вам, отим першим невідомим поселенцям, які дали життя моєму родоводу. Що вас привело у цей чудовий степовий край, я не знаю. Можливо, ви мандрували до Азовського моря по харчі, сіль, рибу, а можливо переховувалися від […]...
6. Що я знаю про свій родовід? Сім’я наша невелика: тато, мама, я й сестричка. Інколи в гості приїздить бабуся з Полтави. Дуже люблю слухати її спогади про дитинство та про її батьків. Бабуся – мамина мама. Вона разом із дідусем мешкає в Полтаві, обоє вони вже на пенсії. Коли дід був молодий, він навчався в Харківському інституті інженерів комунального будівництва, потім […]...
7. “Забудеш рідний край – тоді твій корінь всохне” Колись була чудова пісня. Називалась вона “З чого починається Вітчизна” і розповідала про ті прості речі, з яких складається це вагоме і дуже важливе для кожного слово – Батьківщина. Це і мамина пісня, і бабусині вишивані рушники, і наші друзі, з якими ми пережили немало хороших і гірких хвилин, це малюнок у нашому букварі і […]...
8. Твір на тему: Мій родовід (твір-розповідь) Я не дуже добре знаю свій родовід. Справа в тім, що моя мама – сирота, виховувалася в дитячому будинку, в інтернаті. І батьків своїх вона ніколи не бачила і нічого про них не знає. Зате в мого батька, крім його мами і тата, є ще два брати, дві сестри, три племінники і п’ять племінниць. Ну […]...
9. Ти і твій хліб (твір з публіцистичного стилю мовлення) Господь велів від землі Кормитись… Народна творчість Хліб і Україна. Ці два поняття невід’ємні. З давніх-давен саме хліб уособлював Україну. Ми не завойовники, не кочівники, ми – хлібороби. Кожен свій день ми розпочинаємо та завершуємо хлібом. Та чи завжди було саме так? Чи завжди наш хліб залишався нашим? Тридцяті роки… Роки голодомору… Роки безнадії… І […]...
10. Мій родовід. Твір у публіцистичному стилі на патріотичну тему У нашій домашній бібліотеці є унікальне видання – ілюстрований додаток до журналу “Нива” в коленкоровій палітурці, видане у Санкт-Петербурзі 1901 року. Це – сімейна реліквія, яка переходить від одного покоління нашого роду до іншого. У додатку до журналу “Нива” зібрані свідчення про найважливіші події життя російського суспільства в XІX столітті і про збройні сили, природознавство, […]...
11. Мій родовід “Козацькому роду нема переводу”, – так кажуть у нас в Україні. Мої діди походять із Запорізької області. З давніх часів основним заняттям мешканців тих міст було хліборобство. Ось і мої діди вийшли з родини гречкосіїв. Немало оповідок береже наша спільна родова пам’ять. Наприклад, у роки громадянської війни один з моїх прадідів воював на боці Нестора […]...
12. Скажи, хто твій друг, і я скажу, хто ти (твір-роздум) Друзі – це скарб людини. Справжня дружба проходить усі випробування і триває роками. Між друзями можуть траплятися непорозуміння і суперечки, але друзі завжди знайдуть шляхи до примирення. Треба виховувати в собі уміння дружити. Дружба Неможлива без уміння зрозуміти друга, без уміння вибачити друга, без уміння прийти на допомогу. Чому ми обираємо собі в друзі цю […]...
13. Скажи мені, хто твій друг… (твір-роздум) Вузькою залізничною колією на невеликій швидкості рухається уздовж лісопарку невеликий потяг. Блакитні вагони злегка погойдуються на ходу. У вікнах – щасливі дитячі обличчя. Тепловоз час від часу подає сигнали: “Увага! Будьте обережні!” Це дитяча залізниця. Водять цей дивний потяг школярі під керівництвом досвідченого машиніста-інструктора. Я нерідкий пасажир цього потягу. І не тільки тому, що мені […]...
14. Літературний аналіз вірша Лєрмонтова “Як небеса, твій погляд блищить” Уже із самого початку, без усякого вступу, автор починає описувати головне у вірші, що говорить про те, що він не хотів чекати, щоб виразити всі свої емоції із приводу теми вірша, відразу показати людям, що він хотів имсказать. Як небеса, твій погляд блищить… …Як небеса, звучить і тане Твій голос молодої… – Лєрмонтов порівнює погляд […]...
15. Ти і твій хліб (стаття дискусійного характеру в публіцистичному стилі) Хмаринка в небі над житами, Лоскоче погляд колосок. І прославляє над віками Блаженну працю хлібороб… Чи замислюємося ми над тим, яке місце посідає хліб у нашому житті? Чим є він для нас, такий теплий та пахучий, святковий та буденний, чарівний та звичайний? Який зміст ми вкладаємо у куплену в кіоску свіжоспечену паляницю? Для когось, безперечно, […]...
16. Як ви оцінюєте традицію вести родовід? Те, що традиція вести родоводи древа, як і просто поважати пам’ять роду свого, була начисто знищена й забута в радянські часи, уважаю теперішньою національною трагедією. Зрештою, нічого дивного в тім забутті ні, тому що хіба могли “куховарки діти”, недоучені авантюристи, непоправні люмпени пам’ятати свій родовід, якщо часто не знали навіть батька й неньки. Та заздра […]...
17. Чи можемо від “Слова о полку Ігоревім” виводити родовід української літератури? По-іншому це питання можна сформулювати так: “Чи можемо говорити про національну належність “Слова…”? У першій половині XIX ст., одразу після надрукування “Слова о полку Ігоревім” (1800 p.), питання його національної належності поставив перший ректор Київського університету, відомий учений М. Максимович, наукове підгрунтя цій проблемі дав І. Франко. 1900 року з Франком гостро полемізував російський академік […]...
18. А родовід – то дерево старе Колись давно я запитав у матері: “Мамо, а що таке родовід?” Вона загадково посміхнулася і підійшла до вікна. “Дивись, сину, яке велике дерево росте на нашому подвір’ї”. Я поглянув у вікно і побачив знайому картину, яка постає перед моїми очи­ма щодня. Міцний високий клен із розлогим гіллям, на якому ось-ось з’явиться лапате зелене листя. Люблю […]...
19. Яке ти маєш право бути вільним, коли твій народ у неволі? (за повістю Івана Франка “Перехресні стежки”) “Яке ти маєш право бути вільним, коли твій народ у неволі?” (за повістю Івана Франка “Перехресні стежки”) Заповітна життєва мета кожної людини – ідеал, якому підпорядко вується все її життя. Свій ідеал Франко вклав у слова головного героя повісті “Перехресні стежки” Євгенія Рафаловича: “… Се має бути перший крок, перший початок моєї ширшої, народної праці. […]...
20. “Яке ти маєш право бути вільним, коли твій народ у неволі?” (за повістю “Перехресні стежки”) Заповітна життєва мета кожної людини – ідеал, якому підпорядковується все її життя. Свій ідеал Франко вклав у слова головного героя повісті “Перехресні стежки” Євгенія Рафаловича: “…Се має бути перший крок, перший початок моєї ширшої, народної праці. Хочу доложити всіх сил, щоб довести сей народ хоч трохи до освідомлення, привчити його користуватися його правами, боротися з […]...
21. Твір на тему: Мій родовід Родовід, рід, родина, рідня… Слова одного кореня, які здавна в Україні вважалися святими. Народні традиції, народна мораль, виховували з дитинства в людині глибоку повагу до цих святинь. Люди зобов’язані були знати своїх предків від “сьомого коліна”. Тих, хто цурався свого роду чи зневажав його, називали “людина без роду-племені”. Часто в поняття “рід” вкладалося ширше значення […]...
22. Твір на тему “Мій родовід” У моєму родоводі кожен має якусь дивовижно цікаву й неймовірно захоплюючу історію. Більшість моїх родичів корінні українці. Спочатку я б хотіла розповісти про родичів моєї мами. Коли моя прабабуся Мар’я Миколаївна ще була маленькою дівчинкою, її сім’ю в ті нелегкі часи розкуркулили за те, що на все село в них був залізний дах і швейна […]...
23. УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ. ТВІЙ ДРУГ – КНИГА І семестр З НАРОДНОГО ДЖЕРЕЛА АВТОРСЬКІ ВІРШІ ТА МАЛІ ЖАНРИ ДЛЯ ДІТЕЙ Урок 30. УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ. ТВІЙ ДРУГ – КНИГА Мета: ознайомити учнів з історією виникнення паперу і книгодрукування; розвивати читацькі навички; виховувати бережливе ставлення до книги. II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ Вчіться, діти. Мудра книжка Скаже вам чогось багато З того, що […]...
24. Світ по-новому відкривати, поете, обов’язок твій (за мотивами поезії М. Рильського) МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ “Світ по-новому відкривати, поете, обов’язок твій!” (за мотивами поезії М. Рильського) Поезія Максима Рильського – це історія нашої сучасності. Рильський належить до тих митців, у чиїх творах поєднались почуття і розум, лірика і філософія, громадянські теми й інтимні зізнання. Творча спадщина поета вражає безліччю нових епітетів, образів, […]...
25. Твір на тему: Ти і твій хліб Хліб… Чи замислювались ви коли-небудь, чому він відіграє таку важливу роль у нашому житті? Чому він користується такою величезною повагою серед людей: чине тому, що з самих перших етапів розвитку людства хліб був найбільшим з багатств: у кого був хліб, той жив добре. Ніщо так не турбувало людей, як його відсутність. Це можна побачити і […]...
26. Твір на тему: Що я знаю про свій родовід Що я знаю про свій родовід Роде мій красний, роде мій прекрасний! Ось уже майже, двісті років ти пишеш свій мудрий літопис життя. І я вдячна вам, отим першим невідомим поселенцям, які дали життя моєму родоводу. Що вас привело у цей чудовий степовий край, я не знаю. Можливо, ви мандрували до Азовського моря по харчі, […]...
27. “Забудеш рідний край – тобі твій корінь всохне.” (П. Тичина) З чого починається Батьківщина? Над цим питанням, хоч раз у житті, замислювалась кожна людина. І кожна знаходила відповідь. Батьківщина – це щось велике, неосяжне. Для більшості людей це незабутні враження дитинства і юності: рідна хата, дерево коло неї, теплі і лагідні мамині руки, шкільні друзі, перше кохання. Нехай було важко, нехай були поразки і розчарування, […]...
28. Переказ – РОДОВІД МАРІЇ ЗАНЬКОВЕЦЬКОЇ Серед блискучих імен актрис світового театру 1880-1920-х років, таких як Елеонора Дуче, Сара Бернар, Марія Ермо-лова, Марія Савіна, Віра Коміссаржевська має своє особливе місце ім’я Марії Заньковецької – корифея української сцени, першої народної артистки України. Рід, родина дали М. Заньковецькій якості, які дозволили їй Стати однією з центральних особистостей українського культурного процесу другої половини XIX […]...
29. Підтримайте чи спростуйте думку: “Скажи мені, хто твій друг, і я скажу, хто ти” Авжеж, я підтримую цю думку, адже справжній друг – це людина, якій беззастережно довіряють і на яку завжди можна покластися. В основі справжньої дружби – неписаний “кодекс”, який стверджує необхідність відвертості, щирості й безкорисливості. Саме з друзями людина може поділитись найпотаємнішими почуттями, сподіваючись на розуміння й моральну підтримку. Як свідчать українські прислів’я, людина без друзів […]...
30. “На життєвому шляху ми набуваємо друзів, і ворогів. Часто можна почути :”Удаваний друг гірший за підступного ворога”.Як маємо чинити, щоб, зустрічаючись у житті з різними людьми, безпомилково визначити, хто твій справжній друг, а хто лише зветься таким, а насправді байдужий до твоєї долі, а то й приховує свою ворожість?” У людському житті є дуже багато радості: бути здоровим, бути чуйним до краси, мати родину, радіти кожному дню свого життя… Для багатьох з нас найбільшим подарунком долі є щирий та вірний друг, проте прикро, що досить часто ті люди, яких ми вважаємо друзями, яким звіряємо свої таємниці, яким допомагаємо у скрутну хвилину, зраджують нас, якимись […]...
31. Моя киця Малявка (твір-оповідання з елементами опису) Моя мрія – мати кошенятко – здійснилася минулого літа. А сталося це так… Відпочивала я у бабусі, недалеко від Полтави. У сусідів, з дівчинкою яких я товаришувала, кішка привела кошенят: дві кішечки і котика. В листі до мами я дуже просила дозволити взяти кошенятко. Надії було мало, бо після того, як від нас утік котик […]...
32. Тайна мого імені Мене звуть Людмила – мила людям. Це ім’я мені дали на честь бабусі, у якої була нелегка, але цікава доля. Моя матуся трохи вірить у містику, тому вважає, Що все гарне, що було у житті бабусі, обов’язково перейде до мене. Взагалі ім’я несе в собі інформацію про людину. Знаючи лише ім’я, можна уявити собі походження […]...
33. Сімейна реліквія (твір-розповідь) На п’ятнадцятиріччя мама подарувала мені потьмянілий від часу срібний перстень з великим прозоро-блакитним каменем. “Красивий, – подумала я, – але явно не новий. По-моєму, таких зараз не роблять. Цікаво, чий він?” Немов угадавши мої думки, мама сказала: “Раніше його носила твоя бабуся – зробили на замовлення. Потім вона мені його подарувала. А я дарую тобі. […]...
34. Твір на тему “Пам’ятай, що слово – бумеранг” Бумеранг – це така штука в австралійських аборигенів, яка має властивість повертатися та летіти в напрямку того, хто її кинув. Тобто, кинув Петро бумеранга до Василя. А бумеранг сам повертається до Петра. Так він працює згідно фізичних законів. Чому ж бумерангом можна назвати слово? Адже сам бумеранг – це зброя, загострена дерев’яна палиця, її використовують […]...
35. Твір на тему: Вишиванки моєї бабусі Вишиванки моєї бабусі Оживають на рушниках барвисті квіти… Це золоті руки моєї бабусі творять дива. її праця невтомна, її винахідливість, фантазія. Народилася моя бабуся в невеликому селі Харківської області. Ще в дитинстві разом з батьками переїхала до села Рогань. Саме тут минуло її нелегке дитинство, юність. “Життя прожила, як і всі люди мого віку, важке. […]...
36. Микола Вороний – За Україну! МИКОЛА ВОРОНИЙ ЗА УКРАЇНУ! За Україну З огнем завзяття Рушаймо, браття, Всі вперед! Слушний час Кличе нас – Ну ж бо враз Сповнять святий наказ! За Україну, За її долю, За честь і волю, За народ! Ганебні пута Ми вже порвали І зруйнували Царський трон, З-під ярем І з тюрем, Де був гніт, Ми йдем […]...
37. Що для мене рідна мова Мова! Ти нескінченна в своєму обсязі, як саме життя. Буйна, бурхлива, заворожуєш мене своєю мелодійністю, кличеш. І я, немов легкий метелик, лечу до тебе, як на вогонь свічки, у твої палкі, гарячі обійми – слова. Бо спочатку було саме слово. І з нього з’явилась ти – мова. А я… я просто вже не можу від […]...
38. Підтримайте або спростуйте тверджен­ня: “Щастя – це казкова жар-птиця, за якою женеться людина і яку ніколи не впіймає” Мабуть, скільки у світі є людей, стільки й можли­вих варіантів відповідей на запитання, що таке щастя, бо кожна людина розуміє його по-своєму. Розуміння людиною щастя залежить від її духовності. Починаючи з античності, поняття щастя нале­жить до філософських категорій. Усі філософи схо­дяться на тому, що щастя є поняттям не матеріаль­ним, а внутрішнім. Тобто людина щаслива, якщо […]...
39. Людина, на яку я хочу бути схожою (схожим) (твір-роздум) Старожилом нашого будинку, що був зведений задовго до Великої Вітчизняної війни, є бабуся Аня. їй більше дев’яноста років. У двір вона виходить рідко, але, коли з’являється й сідає на лавочку біля під’їзду, до неї приєднуються й молоді, й жінки похилого віку з нашого будинку. Бабуся Аня користується в мешканців авторитетом. Ніхто ніколи не бачив її […]...
40. Великодень – Великдень Великдень – одне з найбільших християнських свят, що відзначається в Україні ще з X століття. Цього великого дня чекали й дорослі, і діти, щоб не тільки побувати на церковній службі, а й взяти участь у сімейних і суспільних обрядах. Це й виготовлення свічки-трійці, і випікання пасок, і фарбування яєць. Сьогодні мало хто знає народні звичаї […]...